Сон 281025 "Анкетовані страви"

Мене з дружиною запрошують у ресторан, де вартістю страви буде заповнення анкети. Приходимо в доволі пристойне місце. Враження доволі позитівні. Чудова атмостфера. Зібралася група людей, таких, як ми. Всім запрошеним офіціанти винесли гарно оформлені страви (чомусь конкретика відсутня, що саме). (Як їли також відсутній образ, окрім того, що мило сиділи за столом). По завершенню трапези всіх попросили оцінити блюда і сервіс цього ресторану. З нашого боку ніщо не викликало сумнівів, що підхід і сервіс був на високому рівні. Поряд якийсь чоловік, виповнюючи на завершення анкету, вголос почав коментувати те, що пише. Почув лише уривок із його монологу: "А за це я поставлю два". Цікаво, що образ офіціанта був непорушно усміхнемим і милим. Така оцінка дуже сильно контрастувала з його образом: ситий, впевнений в собі, такий собі "Баба Яга проти", при тому, що все зі сторони ресторану було організовано чудово. Що ж, подумав я, у кожного свої смаки, навіть до одних і тих самих страв!

(Інший уривок сну).

Якась страва з тіста, на зразок пиріжків, але розмірами з пельмені, на яких було вибито однотипне схематичне зображення, що чомусь мені нагадало око (дещо схоже на спогад з фільму "1670"), хоча буквально і близько не було на нього схоже.

Сон 251025 "Відірвана кревність"

Якась паркова зона для відпочинку. Приїхали двома машинами. Знаю, що вдруге має відбутися підготовка до весілля двоюрідного брата І. (в реалі давно одружений, був на його шлюбі). Рівно рік тому була аналогічна підготовка, яку відклали на цей раз. (Його дружина за переконаннями та ж, що і в реалі). Парк де відбуватиметься весілля поділений на дві локації, центрами яких є озера. Я очікую на гостей. Веду якісь неспішні приготування. Десь у процесі організації навіть з'являється колега, з яким я зараз працюю. Приспічило якось до туалету, ледь знайшов пристойне місце: "приховане від ока", але якась дивна девев'яна лавка, у якої не було одного ребра, де і сбував реалізувати свій намір, але "купи" так і не побачив. Раптом приїхали гості. Всі хочуть мене побачити, а хто не знає, зі мною познайомитись, зокрема й майбутня наречена та її родичі. З цього моменту я починаю бурхливу діяльність: активно роблю сам і організовую інших. По ходу міркую, що цього разу весілля точно має відбутися. Раптом серед гостей з'являється другий двоюрідний брат О. (рідко сниться уві сні, після сну зрозумів кревність з нареченим, з часом вже треба замислитись по чиїй лінії). Доволі несподівано було його побачити, адже його про долю зараз нічого не знаю.

Знаю, що в горлі проблема, зокрема з гландами. Починаю їх собі виривати. Коли дістаю з рота, вони оприявнюються мені розміром з яйце, можливо й більше, та чомусь вирішую вичавлювати їх в тарілку. Один видався доволі "соковитим", отже, як подумав, явно хворим, а другий - не такий. Тільки після того, як розчавив повністю, зрозумів різницю.

Майструю велику дерев'яну рамку на полотно для якогось готового колажу.

Сни 23-241025 "Дивна логіка"

Знаю, що донька зустрічається з хлопцем. (В реалі бачив лише на Фейсбук його пару юнацьких світлин). Минає якийсь час і по роду праці випадково випадає образ мого шефа, якби теж на Фейсбук, з яким доволі рідко контактую (у сні, якщо точно, спільний образ двох керівників, а так - переконання, що це одна людина). Раптом розумію, що той, з ким зустрічається моя донька і мій шеф - це одна і та ж людина. (Уві сні відсутнє переконання і чому виникла така логіка, але в реалі їх дехто помилково може прийняти за незначною смуглістю шкіри приналежністю до ромів). Виникає уві сні питання: як він може поєднувати навчання в університеті з тим, аби керувати фірмою?

23.10.25

Спілкуюсь з дружиною, яка наче крізь сон викриває свій не до кінця ясний стосунок з людиною, у якої орендує приміщення для офісу. З одного боку вона говорить напівнатяком, з іншого - приходить якесь окреме через підозру розуміння та непевне переконання, що в її словах є певна доля правди.

24.10.25

Сон 191025 "Рогата мавпа"

Чую якісь уривки розмови матері та сестри, після чого з'являється якесь пожвавлення. З почутого зрозумів, але засумнівався в тому, що сестра хоч і поступила у вищий навчальний закад, але так туди й не піде, а вирішила працювати. Бачу, як вона дещо зраділа від того, схоже, що має якісь нові плани. Вирішую перепитати в неї, чи дійсно це так? Підтверджує, хоча не зовсім ясно аргументує чому. Подумки про себе вибудовую відповідь: авжеж, має офіс в центрі міста, майже пустує, чому б не зосередитися на викладанні англійської та малюванні? (Тут у мене перехрещуються з реалу не тільки життя сестри, але й моєї доньки: обидва художники, хоча англійську викладає донька, сестра колись відмовилась з вищої науки, бо так склались сімейні обставини, а донька якраз поступила у виш). Продовжую міркувати, співставляючи з собою: то тут лише я вчусь і матиму вищу освіту? (Таке переконання). Навіть задумався: ще й поєдную з роботою... І як це в мене виходить? Знаю, що якраз зараз маю їхати на навчання. Виходжу з дому. Дорогою зустрічаю якісь земельні роботи. Чомусь зупиняюсь, аби розгледіти, що це? Якийсь замурзаний на обличчі та одягу чоловік виходить з якогось льоху, підходить до свого керівництва, яке знаходилося поряд, де я стояв, і показує знахідку. Виявляється - це поховання з часів фараонів. Подумки: то він такий брудний тому, що лазив у могилі? Дивлюсь на знахідку: і справді, подібна фігурка з тих далеких часів. (Схоже на певний спогад з реалу, коли я був у Франції і бачив в одному з музеїв артефакти часів фараонів). Хтось просить мене відвезти знахідки в музей. Спершу здалось, що то лише дві мініатюрні речі, а виявилось, що в машині вже лежали інші, в рази більші. Приїжджаємо до музею, а там велика лабораторія по дослідженню та реставрації. Помічаю, що попередньо з тієї могили привозилися й інші речі: якщо я тримав лише мініатюрну статуетку, зроблену з якогось м'якого каменю, то на столі стояли кілька більших, десь до 30 см, дерев'яні, по-своєму цікаві, зокрема зображеннями на них. Беру до рук одну і відзначаю на ній нетиповий образ. Прошу доньку, що раптом виявилась праворуч мене (тут реально зміщення в часі: сестра на початку сну така ж була молода, як зараз моя донька) сфотографувати одну з тих фігур, яку тримав у руці, і на якій, окрім впізнаваних елементів, ще була намальована коала так, наче людина-орел тримає на руках дитину. Розглядаємо та вдвох дивуємося: невже в ті часи на півночі Африки були й такі тварини? Вирішив похвалити співробітників музею, адже бачив їхню офіційну виставку з подібних знахідок. Починаю розглядати інші артефакти, що були на іншому столі, які ми привезли, а хтось вже їх заніс. Зокрема, на круглому, як колесо дерев'яному елементі була намальована мавпа (в подальшому згадається, що зі приставними рогами). Поряд неї у дивній посудини (майже акваріумі) лежала велика риба зі вставленим чи то дзьобом, чи рогом у грудях. Біля неї, в прозорій рідині плавала інша мертва риба. Але поряд один одного лежали так, що створювали рух, наче вони живі, хоча розпанахані животи виказували, що це не так. Риба віддавала характерний для неї запах, наче копчена скумбрія. Спробував справробітників музею зауважити на тому рухові, що в мене викликало голосне здивування. Тієї миті видалось, що рух створювала якась інша - третя риба, непримітна на початку. З іншого боку було однозначне розуміння мертвотности того образу. Тепер згадую, що мені треба на навчання в університет, а машина довго не чекатиме. Виходжу на вулицю, а поряд, в кількох кроках, щось подібне на базарчик. Помічаю під ногами якісь шматки ріг. Згадую про рогату мавпу, що вона дісно ще була в машині з приставленими до дошки (над головою), а в лабораторії щось на ній їх не помітив. І що це дійно її роги, а вони не просто цілі, а розсипались на декілька кавалків. Це ж безцінні артефакти минулого! Мало хто вигадає зараз такий образ. Починаю збирати, аби занести в лабораторію. Хтось із продавців ринку авторитетно дивиться на мою ініціативу і поважно, голосом знавця давнини каже:

- Роги треба буде позолотити!

Знову виходжу на дорогу, а дві машини, якими приїхали, і які мене чекали, так мені здавалось, вже немає. Щойно були, поки з землі збирав цінне для подальшої науки... Що ж прийдеться добиратися на навчання власними силами!

Сни 17-181025 "Внутрішня самооцінка"

Мав іти з тортом до однієї бібліотеки, а прийшов до іншої. Знаю, що в головній бібліотеці відбувається ювілейний захід, збираюсь, знаю, що треба туди прийти із солодким, вирішую взяти торт (з часом уві сні він нагадує еклерки, схоже, спогад з реалу). Вже йду на саме святкування, але по дорозі згадую, що це професійне свято і варто прийти до іншої - меншої бібліоткеи, з якою мене об'єднує багато спільного. Так, наче спогад не про обласну бібліотеку, а юнацьку (у сні образи цих закладів перемішані, візуальної конкретики менше, аніж переконання). Заходжу до цієї бібліотеки, яку вважаю, що її своєю увагаю більше оминають, зокрема в такий святковий день (образ ущербности). Заходжу, зустрічаю директорку, саме такою, якою її пригадую (дещо образ в реальній пам'яті заникає), розповідаю, як багато мене поєднує з цим закладом. Виникають якісь конкретні теплі спогади (хоча в реалі мав пару заходів і завдяки зовсім іншій працівниці закладу). Помічаю, що директорка не настільки переймається моїми емоціями, як я сам, і чемно "передає" мене своєму заступнику. Цієї миті відрефлектовую загальний настрій і мені подальша розмова стає не цікавою.

17.10.25

Якась дівчина, з якою маю намір у майбутньому одружитися. Відбуваються між нами розмови, придивляння один до одного, оцінка того, чи ми взамно пасуємо (за відчуттями цей процес видовжений в часі), але десь поза словами існує якась думка, чи дісно ми того варті?

18.10.25

Сон 091025 "Викриття ущербного"

Так наче повертаюсь з якогось металургійного підприємства (схоже, що ця тема повториться пізніше в сьогоднішньому сні, але конкретика цього сюжету відсутня). Йду вулицею. Темна ніч. Тримаю в руках якогось худого, майже мертвого кота та ще якусь річ. Проходжу мимо продовольчого магазину. 

Вирішую викинути його на якусь полянку навпроти багаповерхового будинку, чиї вікна поодиноко світяться у глупу ніч, і зауважую, що "полетів" він акурат там, де світяться на землі ліхтарики. Подумалось, що це "кладовище" для домашніх улюбленців, де кожен з них має на могилі свого штучного блимарика: явно мешканці дому ховали своїх чотириногих улюбленців. Якийсь чоловік біля магазину зауважує на моєму різкому рухові, але схоже для нього не було ясно, що я зробив. Тому я повівся так, ніби нічого й не сталося. Минув того чоловіка і пішов далі, тримаючи у руках іншу річ. І тут я зауважую, що тримаю на шнурку "іншого" кота... Так, наче й сам не зрозумів, що я викинув...

Просинається той "мертвий кіт", якого міг оцінити лише на дотик, а він мені каже:

- Ти вчора обіцяв, але так і не нагодував мене.

Знову відчуваю в руках який він худий. І тут я пригадую (забутий від учора сон), що я дісно його не годував.

Тепер трапляю десь на світло і дивлюсь на його чорну приплюснуту морду, а вона якась не натуральна: схожа на жаб'ячу чи іграшкову, яку одягають на руку. Проситься до мого обличчя, аби щось сказати ближче, але в мене виникають сумніви.

Колишній металургійний завод (не раз снився уві сні, але забутий, навіть схоще, що й сьогодні). Великі приміщення, мало не секретна програма, адже все знаходиться (за відчуттями) не на поверхні, а десь глибше під землю, якби переходами в печери, що обладнали на промислові цехи. Офісні - з наївним зовні життям на поверхні. Довго рухаюсь (більше не йду, а перелітаю) коридорами цього закладу. Тепер виранаю в простір великої печери. При вході якісь робітники збирають жужель по відпрацьованому вугіллю. Відчувається, як все тут завмерло. Йде якийсь демонтаж. Бачу, що в глибині печери вже не стоїть піч, але від неї ще йде тепло. (Як казав: я тут вже був, і пам'ятаю, як все це працювало, вирувало життя, а з печі лилась розпечена лава (схоже, на давній мій досвід з реалу)). (Можливо, відображення власних спостережень, як переорієнтовується європейська економіка, зокрема в Польщі). Бачу, як робітники переносять демонтоване обладнання, та щось, що нагадує роботів. Пливу в повітрі далі, виранаючи на верхні поверхи цього підприємства. По дорозі зустрічаю якогось свого директора з паперовим, мало не мультиплікаційним обличчям, схожим на портрет Едгара Аллана По. Пропливаю біля нього, а він мене навіть не коментує: що я тут роблю в робочий час? Допливаю (махаючи в повітрі руками) до офісного приміщення. Якраз біля секретаря зібралось багато народу. Плюс це співпало з чаюванням і пригощенням відвідувачів. Пропоную секретарці занести до мийки уживані тарілки. Вона розказує де це, але в результаті гублюсь в коридорах. Зупиняюсь на перехресті якихось коридорів. Якась прачка уточнює мені: де це. Потім знову пливу в повітрі по інших коридорах і припливаю до знайомого бюра (таке переконання уві сні), а там сидить манікюрниця. Якраз підійшов до неї новий клієнт. Я дивлюсь на свій палець (без конкретики який), а він має проблемний ніготь. Починаю його розбирати. Зауважую, що складається з трьох частин, так, наче я маю в собі щось від робота. Дві частини зняв, а де третій - гній. Окунаю палець у воду в стаканчику, а спробувати змити. Дівчина на цьому не зауважує і миє там свої руки перед працею. Пропоную поміняти їй воду, але вона мене не чує, настільки зайнята своїм клієнтом.

P.S.

Чому сни по своїй природі є сюрреалістичні. По-перше, у них немає тіней; по-друге, образи можуть змінювати форму і зміст; по-третє, завджи присутній перший план. Практично, все так, як на картинах Сальвадора Далі та інших, навіть пізніших сюрреалістів.

-//-

Схоже, що блікі, плями, потоки хаотичних фігур у процесі засинання при закритих очах, що відображають нейронне життя в нашому мозку, мають прямий вплив на формування снів.

Сон 030925 "Перемога в лотереї"

Беру участь в лотереї. До 200 тис., які вже є на рахунку, докидаю 40 тис. Доволі ризиковано, але роблю без вагань. (Уві сні ризик відсутній). Виграю 24000. (Яка валюта - без конкретики). Виїжджаю в місто машиною забрати касу. Слухаю радіо, як назвуть переможців. Розумію, що треба не слухати, а їхати до офісу, де вже видають лотерейні виграші. Виїждаю якось неправильно: з другорядної вулички на дорогу, яка виявилась одностороннім рухом у мою сторону. Швидко вирулюю в правильний бік. Приїжджаю на місце. Перше, що бачу, як біля каси товчуться люди. Схоже, що всі щасливчики. Таке враження, що один з присутніх переможців притискає іншого так, аби залізти в його кишеню. Вже здаля бачу своє прізвище в списках, написане латинкою. (Цікаво, що все начебто відбувається в Польщі, але все розумію на рівні української - звикла, як для мене, констатація з реалу).

P.S. Ось приклад, наскільки вві сні більшість речей є умовними: певна сума грошей, але без прив'язки, яка саме валюта - лише голі цифри. (Як для мене, живучи в Польщі, узагалі не було переконання: гривня / злоті). Цікавість в тому, що коли просинаюсь, аби увиразнити сон, в Україні (за умовчанням) вважав би, що гривні, а в Польщі - злоті. Переконливим стає лише візуальна конкретика, а поза видимим образом - здогадка, що може видатись переконанням.

P.S. 2. Насправді, уві сні відобразилась певною мірою переінакшена подія з реалу: увечері в магазині розраховувався 200 зл однозначно готівкою, а над ймовірною рештою розміркував: 40 зл. так само чи картою?