неділя, 12 квітня 2026 р.

Сон 120426 "Загублене в пам'яті"

Згадав сон. Належить до перших днів перебування в регіоні Зілланд, Нідерланди. 
Виходжу на природу і, з наближенням до моря, починаю чути в просторі незвичний звук. Міркуючи щодо причин його виникнення, припускаю, його утворення із-за сильного вітру. Вертаючись колом вулиць додому, заважую, що відлаляючись від моря, звук поволі починає стишуватися, а з наближенням до місця проживання, майже зникає. Зайшовши в дім, вже не чути.

Спілкуюсь із давньою знайомою С.Ш. (Г). на тему роботи. (В реалі: колись вона працювала кадровим директором на заводі, на який мене затруднювала). Маю намір її змінити, тому зараз іду на співбесіду до іншої фірми. Називаю причини, чому роблю так, а не інакше. Хочу навести два аргументи. Поки висловлюю перший, другий губиться в пам'яті. Маю зосередитись, аби згадати. Цієї миті каже, що їй пора йти, прощається і прямує до офісного будинку, до якого якраз і я направлявся. Вирішую поставити свою машину на краще парковочне місце. Дивлюсь, а там всюди люди миють свої авта, зокрема як на станціях самообслуговування, так і поряд них. Дивлюсь уважніше, миють не просто так: усі авта з корою льоду, яку треба змивати теплою водою разом із брудом...

З'являється ідея, що я міг би створити біографічне відео про себе, використовуючи не так багатий відео матеріал. Почати розповідь з того, що "народився на день усіх святих 78 року минулого століття..." Розказати щось із дитинства. Далі показати шлях із перших поезій, участь у конкурсах, зокрема в обласному: "О мово моя, душа голосна України". Що журналістка з місцевого телебачення, як з переможцем, зробила зі мною цілий студійний сюжет. Що запис того відео лежить десь серед касет VHS... (Далі уві сні думки на тему власної біографії уриваються, а починаю міркувати про подальшу професійну реалізацію цієї журналістки). Згадую, що згодом бачив її на каналі УТ-1, як і надалі вела в своєму стилі молодіжні передачі, акурат з дітьми на той час мого віку. Що мала сина з певною косиною в очах, а її чоловік, як мені запам'яталось, був відеооператором. Чи дійсно змінила в подальшому професію, чи пішла вже її викладати - не знаю. Хоча для мене її творча доля так само загубилась з поля зору, як і в подальшому моя для інших.

Burgh-Haamstede, Національний парк Oosterschelde, Zeeland, Нідерланди

субота, 11 квітня 2026 р.

Сон 110426 "Недовершеність"

Проходжу вулицею, а через дорогу на зупинці помічаю жіночку з пов'язкою на голові, що була незвично скомбінован, як чехол для окулярів від сонця. Міркую: гарна ідея! Приходжу до дому (без конкретики) і ділюсь враженням з донькою. (Події пришвидшуються). Якось одразу продовжую рух вулицею з нею і знову через дорогу, вже на пішохідному переході помічаю ту саму жіночку з пов'язкою. Вирішую разом із донькою до неї підійти. Розмова почалась так, наче ми були вже знайомі (вдруге уві сні цікава логіка "прискорення подій"), а маю лише представити дочку. Кажу її ім'я і розтлумачую "до слова" правильність вимови та письма в транслітерації латиницею...

Приходжу з групою колег на об'єкт, а нам кажуть, що сьогодні буде для всіх нова робота. Проходимо з меншого промислового приміщення в більше, а там багато народу і не ясно до кінця: чи це свято, чи збори, чи неформальна перевірка, навчання, підготовка до чогось нового? Всі одягнені не по-робочому, а переважно цивільно. Якийсь чоловік у одязі з натяком на медпрацівника відривається від розмови з кимось, підходить до мене і робить зауваження, щось у контексті охорони праці, а я, дивлячись на нього, роблю йому зустрічне зауваження, яким нівелюю претензію до мене. Далі з тими ж колегами, з яким приїхав, йду між неформальними рядами людей і зазираємо: що нового? По ходу пробуємо додзвонитися до когось з колег: де всі є? Так одразу потрапляємо на святковий стіл, де зустрічаємо декого зі знайомих, які розповідають, що цей фуршет зроблений виключно для нас. За логікою подій: такі столи могли бути накритими десь ще для інших працівників з інших фірм. Дивлюсь на страви, і якщо спочатку їсти не хотілось, з того, що там було, вже викликало апетит. Апетит - апетитом, а чистих тарілок - немає. Добре, можна їсти з тієї, де вже надібрали салат, а де взяти чисту виделку? Міркую, взяти ужиту та протерти серветкою. Тільки-но сідати за стіл, а половина страв уже "перекочувала" на інший. Цієї ж миті приходить колега, до якого хтось пробував додзвонитися, а в мене його контакту не було, і пропонує обмінятися телефонними номерами, аби мати в подальшому зв'язок. Вже записуючи номер, пробую пригадати його ім'я та прізвище...

Burgh-Haamstede, Національний парк Oosterschelde, Zeeland, Нідерланди

субота, 4 квітня 2026 р.

Сон 040426 "Музей літератури"

Зорганізовую музей "з нуля". Поки без експозицій. Берусь його наповнювати...
Приходить чоловік, якому робив відео. Разом із ним ще раз переглядаю вміст. Висловлює здивування, як все це гарно в мене вийшло. Конкретика сюжетів дотичить також організації музею. (Тут логіка подій пришвидшується: не помічаю, коли музей набув виставочного вигляду. Ніби так, що перегляд згаданого відео трансформувався в реальність, таку що визнаємо під час сну). Приходять жіночки, починають оглядати експозицію. Маю переконання, зі здивуванеям до себе: я ж лише готував літературну частину, що буде представлена книжками? Деякі з них - по одному примірнику. (Тут накладається мій досвід видавничої справи). Деякі книжки навіть являють раритет, адже залишились по одному примірнику і не сказати скільки коштують. Поки ходять і роздивляються, виникає побоювання, а раптом хтось таку купить? Тепер, але до пори, я перейнятий не так виставкою, як своїм текстом, який редагую. Це нібито якийсь сценарій з діалогами, що свідомо мають "посипану логіку": слова не відображають зміст. Працюючи над цим текстом, приходять дві філософські думки, які записую окремо. Друга з них така, якби суголосся з тією, що записав напередодні ("Люди воюють за переконання в словах. Саме за ті слова, яких більше. От тварини їх не знають, отже, й не вміють вбивати один одного.
03.04.26"): "Спочатку люди придумали слова, як новітню технологію комунікації, що з часом була використана для пропаганди, аби підкоряти та вбивати. До чого призведуть ШІ-технології в майбутньому, про це тільки можна лише поціпеніти. Отже, сучасні літератори реагують завбачливо, коли пишуть текст без буквальної логіки, аби словом не зашкодити, аби слово не набуло рис однозначности та пропаганди". Тепер сюжет доповнюється: по центру найбільшого приміщення музею стіл із п'ятьма порціями різних видів пельменів, виготовлених власноручно мною. Присутні запрошуються на неформальну урочистість.

Burgh-Haamstede, Національний парк Oosterschelde, Zeeland, Нідерланди