Сон 240419 "Воскресіння з "мертвих""

Лежу в закритій труні. Перше враження: глухо, як під землею. В руках тримаю жовто-зелену ізоленту. Обриваю її шматочками. (Дивно, але свідомість домальовує світло, яке дозволяє бачити деталі). Розумію, що ще трохи і повітря не вистачить. Відчуваю, як настає брак кисню. Одразу не приймаю рішення тиснути на віко зсередини: припускаю, що наді мною лежить ймовірна товсть землі. Пора! Руками й ногами тисну на віко. На диво: землі виявилось небагато, складність - незначною, порода - сипучою. Піднімаюсь на ноги. Першої ж миті приходить думка, яка ув'язується з подіями, які були до того, як я опинився в труні (витіснилось з пам'яті, хоча, інтуїтивно, залишилась прив'язка до якогось діалогу): от прийду додому, а мене почнуть вичитувати: чому я долежався до того, що стало бракнути кисню? - з наступним підтекстом: чого не прийшов раніше?