Я з донькою хазяйную біля старої криниці та времянки на батьківському обійсті. Окрім нас більше нікого немає. У хаті, яка стоїть у стороні від времянки, поставив на вогонь металевий баняк із водою, у місці, де давним-давно існувала газова плита, яка працювала від балону (спогад, коли був геть малим). Пішов до доньки щось готувати до прання біля згаданої времянки. На якомусь етапі побачив, як із сусіднього городу, що прилягає до криниці, почала текти мильна вода, наче з чужого прання. Це при тому, що з нашої сторони обійстя нічого подібного не робилося. Йду подивитися на свій баняк, який ставив на вогонь, а він, на моє здивування, був кимось відставлений, а вогонь на плиті зменшений. Йду до доньки. Віддаля побачив нашу сусідку, яка вийшла прокоментувати моїй доньці, щось із приводу того неконтрольованого виливання мильної води. Поки підійшов, сусідка зникла за своїм домом. Майнула перша думка: "Достатньо було б поставити датчик на воду!" Потім - друга, що подібний датчик міг би свого часу поставити батько на основний бак у лазні, а не так, щоб зливною трубкою контролювати процес набору води.
Немає коментарів:
Дописати коментар