Вирішив вичавити маленький чорний прищ з лівої частини щелепи. Спочатку здивувався, який він довгий, але здивуванню не настав раптовий кінець - прищ виявився довгущий, наче витроєна "кукурудзка" (саме так подумалось уві сні). Чавлю-чавлю, думаю: от уже все! - але ж ні! Чавлю далі, от воно - кінець! - Ні? Дочавлюю. От і все, вичавив! Показав сину, які то вони бувають підступні, а зовні - наївні чорні цяточки. Дивлюсь у дзеркало, аби виявити на обличчі подібне - не знайшов! Повертаючись думками до акне: де воно таке могло взятися?
Десь у незнайомому мені місці батьків кум (б.к.) закриває в стіні отвір цеглинами та пінопластом. Пробує закидати ними внутрішній край, куди вони падають і зникають, падають і зникають. Таке враження, що тому закиданню не буде кінця. Як зазирнути в той отвір - там суцільна темрява. У його вчинкові мною прочитувалась його жадібність. І хоча його дії виглядали деконструктивно, вони були ним виправдані: там була нафта! Отже, б.к. ховає її від усіх. Підійшла до мене сестра і він питає в неї: чи любить вона нафту? Вона каже "так" і це стає її наївною помилкою необізнаності. Б.к. заманює її в той отвір. Тішиться, що раніше ні в кого прямо не питав за їхні вподобання. А тут такий "подарунок" долі. Тепер вся нафта його і йому не треба буде закидувати вхід цеглою. 0445'
Немає коментарів:
Дописати коментар