На другому поверсі дому (образ аналогічний з батьківським) замешкали корейці. Донька, полюбляючи їхню культуру, просто в захваті. Іноді у них виникають доволі дивні побажання. Ось вони попросили ходити в туалет не на вулицю, а прямо вдома, де мешкають, і не в унітаз, якого немає, а в якесь рядно. Тепер настав час виносити за гостями чималий туалетний вузлик. Спускаюсь по дерев'яних сходах, а вони благенькі: перша, друга, третя... і кожна наступна - вужча і слабша за попередню. Дивлюсь, а під сходами стоїть якась згорблена бабка. Кутнім зором помічаю, як на неї з того вузлика ледь скрапує. Придивляюсь: аби не суттєво! Констатую: добре, що не гірше.

Немає коментарів:
Дописати коментар