Звучить пісня, яку виконує головний герой фільму "Гості з майбутнього". Виникає думка: "Яка ж вона актуальна! І як я її забув?" (У реальності такої пісні не існує). Якоїсь миті, міркуючи на тему фільму, мене "осяває": відкидаючи негативи радянського минулого, ідея фільму має "чистий образ" майбутнього, або ж погляду в нього.
P.S. Крізь сон майнув образ літаючих тарілок срібного кольору.
Мешкаю в домі, в якому пісюари мають вигляд пральних машин із відкритими дверцятами, хоча за розмірами - з невисокий холодильник.
Обрізаю верхні гілляччя грушки, яка в нашій розмові має уособлення соцпартії, яку очолював Олександр Мороз. Хтось каже, що в мене не вийде це зробити, а я вперто дотягуюсь сікатором на довгому патичкові й обрізаю: раз, другий... Коли різав, не дивився вгору, а тепер піднімаю голову й оцінюю: моя робота виглядає примітно, побільшало неба, поменшало галуззя. А куди вони звалилися?.. Добре, що не на голову! Коментатори вимовкли. Дивлюсь, що залишилось обрізати ще одну галузку - центральну.

Немає коментарів:
Дописати коментар