З однієї будови переїжджаємо на другу, але маємо також ж перерву між ними. Приїжджаю до офісу своєю машиною, але ставлю її в дворах, адже фірма знаходиться в парковій зоні. (Цілком відмінно від реальности, тим більш виглядає не на Польщу, а за переконанням - до Франції). Поки чекали на роз'яснення, я вже сів до буса. Раптом події прискорюються, і от, ми вже їдемо, але водій нам потрапив якийсь дивний: їде швидко, на поворотах практично не пригальмовує. Дивлюсь уперед, чи знаю його особисто? - так це ж грузин, який схожий на менеджера з офісу! (Уві сні трохи відмінний від реальности). Міркую: оце від грузинів стиль їзди!.. Так як я сиджу позаду, мене заносить сильніше, а в голові від того, ще більші на віражах "вертольоти". (Знайоме відчуття, коли їхали по Румунії). Якоїсь миті, на одному з поворотів він повертає так, що хвостовою частиною влітаємо в якусь квартиру, мене ж з машини викидає, але залишаючись сидіти на місці, що опиняюсь біля молодої дівчини, що сидить за комп'ютером, біля неї хлопець (схоже студенти) і прямо трапляю в її вуста. Я ж встигаю пожартувати: "Witamy z Polski", але так як все це в русі, то їдемо далі. Встигаю помітити, як вона усміхається: невже француженка зрозуміла польську? Трохи далі і машина зупиняється. Водієві треба подивитися на ушкодження під час руху. Відкриває задні дверцята буса і лише тепер задаюся питанням: де мої речі та інструмент? Від колег бачу, а свого ні! І наступне, що розумію: в моєму авто! Міркую: не треба було сидіти в бусі, коли ще ніхто не їхав, а бути більш заангажованим у збори перед поїздкою. Але з іншого боку: події настільки швидко розвивалися, що навіть не встиг про це подумати. Для себе зауважую, що ніхто з колег навіть не взяв на будову шельки: невже впевнені, що не буде праці на висоті? Знаю одне: від'їхали чимало, але не так далеко, щоб повернутися і забрати з моєї машини речі та інструмент, ще й аргумент - брак шельок.
Уві сні виникають знайомі з реалу дії, але з випадковим і доволі стихійним (неконтрольованим, як для реалу з раціо) змістом та образами, якими керують бажання і відчуття підвладні не так собі, як незрозумілій силі з функціями льосу ("тут я вирішую долі!"), які буває "заносить", як на віражах, у ще не бачені сюжети. Так би мовити сон дозволяє протреновувати (про це писав раніше) можливості, але не обов'язково надає установку до дії. Свідомий вибір ми приймаємо лише в стані бодрости і раціо.
Після того, як уві сні закінчується сюжет, логічний для сновидця, але не закінчується сон, виникає пауза - перезавантаження, подібне до процесу засинання, коли мозок включається в сон пошуком нових прийнятних образів, аби розвинути та зліпити образи наповну. Так може тривати з різною частотою протягом всього сну. Передумовою такої зміни можуть бути мікросигнали з реалу в сон (шум, відчуття тіла, будь-яка незручність). Після такого переходу стає важко пригадати попередній сюжет, який снився, але уві сні є такий механізм, як повторення головного "посилу": "найголовніше питання на порядку денному". За ним можна дещо "розшифрувати", щось на зразок переконань: "я це вже десь бачив", "знайоме відчуття", "таке враження, що це вже мені снилося" тощо. Такі "посили" рівнозначно подібні до того, що впізнаємо уві сні з реалу. Отже, як колись писав, у сні ми проживаємо рівнозначне життя, як у реалі, але зі своєю свідомістю та відмінне за сюжетами та зв'язками подій, але з тими ж вадами забувати, як в реалі, якщо сюжет нас не заторкне сильним враженням.
Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція
Немає коментарів:
Дописати коментар