2. Описати коротко відчуття. Наприклад: приємний, бентежний, важкий - це найголовніше тлумачення сну, зокрема те, що з вами коїться. Заразом описати коротко силу враження - це вказує на рівень важливости проблеми для внутрішнього світу.
3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. Найбільш виразно постають схожістю в паралелях між сюжетами, якщо снилося за одну ніч кілька сновидінь.
4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. Таким чином оприявнені до спроби осягнути незрозуміле, таку інформацію ми переносимо до форми "усвідомленого". Подібні сюжети можуть уже більше не повторюватися у снах, за винятком недоопрацьованих деталей.
5. Співставити осяжне логікою з неосяжним. Це складніше, адже доведеться програти логіку подій як ймовірно реальну. Увага! Події у снах не є сценарієм до дії, яку маємо здійснити в реальності! Таке співставлення дозволяє зрозуміти нам глибину свого внутрішнього простору, іншими словами: творчий потенціал. Сон подібний до стану, коли людина міркує так, що "улітає" думками в невідоме, отже, таке, коли навіть важко пригадати початок: а з якої теми почалось міркування? Та пригадати настільки важко, як і початок сну, або те, що йому передувало, а переконання, що "щось там було" так і лишається. До слова: уважне запам'ятовування послідовності подій, переказів, роздумів - чудово тренує нашу увагу, що більше сприяє виразним сновидінням.
6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле". Як правило бачимо сновидіння нейтральні за контрастами, але перегин в "чорну" чи "білу" сторони вказує на емоційне тяжіння. Тут може бути моральна складова, яка критично оцінюється в усвідомленому стані. Для внутрішнього світу - це варто аналізу: чи дійсно так? (Повторюсь: сон - це не інструкція до дій у реалі! це більше вираз тяжіння або вектор у світ непізнаних емоцій).
7. Спостерегти емоційну трансформацію після написання сну та міркування над ним. Бажано описати це враження. Як правило, виникає якесь внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження.
8. Спробувати повернутися до снів, перечитавши їх через певний час. Так можна, узагальнюючи, оцінити тенденційні настрої, значеннєвість, вагу, частково "склавши пазл" головного у житті. Тут можна оцінити, наскільки образи повторювані, наскільки повторювана емоція, як змінюються сни, коли змінюєш життя на краще і що треба зробити ще, адже час не належить снам, лише а реалі ми можемо конвертувати його у своє щастя.
9. Для тих, хто вірить у пророцтва снів, рекомендують записувати події наступних днів після сну (снів), потім співставляти, що відбулося, аби укласти свій сонник. (У мене так не працює, адже бачу сни більш об'ємно. Разом із тим, що робити, якщо снів декілька, різних за сюжетом, а подія в житті одна?). Сни допомагають краще зрозуміти ймовірну логіку подій, спираючись на життєвий досвід, зокрема забарвлений емоційно, заповнюючи прогалини нерозуміння певними образами та асоціаціями. Отже, якщо хтось має померти, людина в стані бадьорости знає, що вона є або хвора, або в стані небезпеки, або почула, але не зрозуміла, або ж не захотіла зрозуміти якусь інформацію на цю тему, так сон обов'язково про це нагадає. Приклади (але події уві сні завжди розуміються в контексті відомого з реалу): новий дім у сім'ї важкохворого (домовина), багато незнайомих людей у подібній ситуації (похорони), несправна техніка, транспорт абощо + свідоме нехтування безпекою (нещасний випадок), недоопрацювання на роботі (висока вірогідність критичної помилки, що може коштувати життя) тощо.
10. Також деякі психологи допомагають дивитися на свої сни крізь призму чужого досвіду, зокрема таких відомих психіатрів минулого як Зиґмунд Фройд, Карл Ґустав Юнґ. На мою думку, навіть на їхньому прикладі: їх внутрішній світ і життєвий досвід такий же відмінний від кожного з нас, як ми всі один від одного. Як не можливо одягати одну сорочку на всі випадки життя, так і тлумачити сни під якісь одні шаблони, тим більш внутрішнього світу якоїсь конкретної особистості. Єдине, що нас всіх об'єднує, так це однаковий чуттєвий досвід (якщо людина здорова), який черпаємо з реалу, зокрема однакових органів відчуття, дарованих нам природою. Коли ми виходимо на рівень асоціацій зі знайомим нам досвідом, кожен знатиме щось від'ємне, що матиме свій образ, і чим далі (образ-асоціація, образ-асоціація...), тим менше ставатимемо в тому подібні один до одного. Наприклад, згадані психіатри дивилися на світ крізь лексику німецької мови, жили в ХХ ст, технічний прогрес тих часів суттєво відрізнявся від нашого - тим більш з появою штучного інтелекту. Смартфон ніколи не снився З.Фройду, а нам все менше шансів побачити - грамофон. Якщо З.Фройд ще побачив би якісь у тому сексуальні символи, то вже навряд чи зрозумів би логіку генерації GPTchat, як того вже не можуть пояснити розробники.
© Олег Левченко, грудень 2024 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар