Показується якась історія про визвольний рух. Сосновий і дещо мішаний ліс. Переконання, що йдуть козаки. Дивлюсь уважніше, а це - хасиди (у сні не фігурує слово "євреї" - виключно так). Виринають один за одним із-за дерев і йдуть одією стежкою. У кожного на голові великі хутряні чорні шапки, настільки дивні, що більше виглядають на великі пеньки, в яких згори є пусті місця, як на гнізда. (Мій погляд на них якби з висоти). Тепер я частина цієї історії. Шукаю, якби попити води? Знаходжу джерело, що розтікається на два струмені, що вже бачаться як повноцінні потічки майбутніх річок. Пробую попити з неї води, а вона на вигляд якась мутна та дещо підозріла, але спрага неуникна. Зачерпую рукою кавалок води і пробую на смак і розумію, що вона більше нагадує сточні мильні води, аніж чисте джерело. Тепер якби з'являється Бог (таке переконання) і починає розповідь так, наче заперечує своє існування, а щодо християнства каже, що це мало б бути просто реформованим іудаїзмом, а не окремою релігією. Тепер, за якимось рядом логічних думок у контексті побаченого і почутого, міркується, що насправді українці захищають не так Україну, а свій рідний дім, свою сім'ю. (Ця думка виникає, як глибоке осяяння, саме в контексті співставлення). Захищати вольність - це просто захищати той світ, в якому жили, живеш і житимуть [цивілізовані] народи, те, чого не зрозуміти росіянам, які віками жили, живуть і житимуть рабами.
P.S. Схоже, що сон виник, як певною мірою недоказана думка про іудаїзм, яку формулював для своєї доньки. "Хасиди" - це, мабуть, найбільш зрозуміле уявлення про єврейську релігію для більшости українців. Шапки-гнізда - це якби продовження того, що може бути в головах.
Немає коментарів:
Дописати коментар