Знаю що сьогодні має відбутися зустріч Мистецької гільдії "Неабищо". Іду до давньої знайомої Г.К.(М.). (давно померла). Десь думаю про її доньку, що також входить до нашого колу (в реалі: вже давно живе в США). (Явне порушення часу вві сні). Пригадую в розмові, що сьогодні має бути спільна зустріч. Але (як для мене) минуло багато часу і я не впевнений чи всі ще пам'ятають про цей день. Запитав: чи варто було б усім нагадати і особисто задзвонити, як то робив раніше? (Без конкретної відповіді). Тепер я на нашій спільній зустрічі, але не як учасник, а сторонній спостерігач із зали. Помічаю київського поета та науковця А.К. (колись давно з ним познайомився на спільному літературному семінарі в Криму від НСПУ. Нещодавно в його дім прилетіла ракета, а моя дружина вирішила фінансово підтримати їх у цій скрутній життєвій ситуації). Після завершення заходу йду з ним вулицею і спілкуємось про життя та ці складні часи. Хочу запитати: чи отримали гроші? - але якось таку акцентацію уваги на цьому також подумки вважав некоректною: багато хто допомагав, а нас виділяти в цьому було б, можливо, недоречно. Так йдучи, приходимо до його зруйнованого дому, хоча його не впізнаю, але що тут думати, коли цілий під'їзд знищили вороги України...
Немає коментарів:
Дописати коментар