Сон 030926 "Підписати години"

Школа, я на батьківських зборах, які закінчились о п'ятій вечора. Пішов на закупи в магазин, щось із канцтоварів. Пійшов від майдану Корольова до початку вул. Михайлівської. На майдані перейшов дорогу у невідповідному місці. Деякі люди робили так само. Ось вже доходжу по Михайлівській до Київської, і тут раптом згадую, що сьогодні кінець місяця, а я не підписав робочі години у тижневому табелі за останній день, що випав на понеділок. Ніби вже й дійшов до своєї машини. Розумію, що добре було б сісти, але й так не поїду, бо немає на майдані парковки, та вертаючись, не піду швидко. Маю вертатися звідки прийшов. Яка іронія, - підсумував.

Тепер знову там, де був. (Повтор, як буває уві сні). Заходжу в адмінприміщеня, шукаю відповідну людину, а її немає. На виході зустрічаю керівницю (без конкретики), що вже йде до своєї машини. Сідаю разом з нею, ведемо діалог про життя, адже працювали раніше над різними творчими проєктами. (Спогад з реалу про співпрацю з управлінням у справах сім'ї та молоді). Питаю за Вікторію, підлеглу, але виправляюсь на Віталію, а вона додає повно: Віталія Сергіївна (образ без конкретики, хоча риси обличчя когось нагадують). Саме їй мав би занести години за останній день місяця. І тут раптом бачимо, як виходить вона з адмінбудівлі. Керівниця під'їхала до неї ближче, а вона делікатним поворотом між вуличних вазонів оминула нас і стала на перекур, а ми змушені були від'їхати ще трохи вперед на інше парковочне місце, аби її дочекатися.

Фрагмент, який наснився і уві сні пробував записати два рази, в реалі вийшов - з третього разу ::

Автострада. В дорозі дівчина підходить до мене з проханням замонтувати шпильку (як зрозумів, десь таку, яку б робив у реалі на своїй роботі). (За логікою прохання абсурдне, особливо в дорозі).

Аналіз :: Сон виразний та буденний, хоча відсилає мене в якесь забуте минуле, коли займався громадською діяльністю. Дещо змішалась з реальним життям, зокрема з роботою, і дійсно: підписанням годин за останній день місяця. Хоча організацією звітів о виконаній праці в реалі не займався. Якщо виписати ключові слова (школа, магазин, години, відповідальність, керівниця, пошук, пригадування (імені), вулиця, у іншому фрагменті сну - дорога, час (чекання, паузи), оминання (як іншої особи, так і мій перезід через проїжджу частину), можна зрозуміти, що сон зображує часопростір і мою в тому участь. Хоча в реалі знаходжусь не в рідному місті, сприйняття доволі дзеркальне. Цікава зміна настрою: спочатку, після школи йду в магазин, а по ходу раптом міняю плани. Отже, присутній ефект несподіванки. Дещо такого гіпотетично очікую, перебуваючи у незнайомому місці, малознайомої країни. У сні присутній момент ностальгії за вирішенням організаційних питань, спілкування з незнайомими, малознайомими та впізнаварими людьми з державних органів влади. Тут же присутній мій гумор у виглядв акторства, зокрема поведінка "Віталії Сергіївни". Паузи вказують на неспішність сну та мій внутрішній настрій, можливо, як щахисна реакція на втому.

P.S. Не скажу, що так вразило, але сон має різні вибрики. Колега на днях нагадав пісню Шафутинського "І снова трєтьє сентября". Увечері ввімкнув її для себе, хоча російська естрада викликає в мені певну огиду. (Чув відлалено). Зверну увагу на повтори в пісні: "Я калєндарь пєрєвєрну і снова... / і снова... / і снова... 3 сентября" - наче якесь знущання. Отож, вибрик сну з моїми "годинами" і тут можу знайти, як певне відлуння.

Понтуаз - Париж, Франція