Сон 160924 "Здійснення надзвичайного"

Я з ще одним колегою (без конкретики) маємо здійснити місію на Марс (якщо логічніше за візуальними ознаками, не зовсім схоже на "Червону планету", навіть без обтяжливих скафандрів, але однозначно поза межами нашої планети). Попередня місія багато що зробила, але дещо забула, що і має зробити наша. Висаджуємось на твердій місцині, де лежать дві замерзлі купи снігу, які маємо розчистити. Під ними ховається те, що замурували попередники. Розгрібаємо твердий сніг кавалок за кавалком, поки не доходимо до свіжого асфальту, в якому був замурований отвір, з якого дістаю дві невеликі коробочки. Можливо, там під землею щось в рази більше, але ми маємо забрати лише їх. Колега каже, що іде розігрівати мотор, а я маю йти за ним. Ще трохи і починає сипати густий сніг, мить і утворюється хуртовина. Варто не зволікати, небо міняється на очах. Гелікоптер уже розкручує крила. Полишаю на місце праці останній погляд і біжу до нього крізь мухи снігу.

Заходжу до клієнта, а він мене просить організувати курс лекцій для продавців і менеджерів. У мені на такі слова прокидається певний ентузіазм, адже завжди є чим корисним поділитися з досвіду, хоча й не настільки в матеріальних здобутках. (Схоже, що це певна реакція з реалу на поверхневе знайомство з філософією орієнталізму від Айн Ренд).

Йду вулицею, бачу попереду двох людей старшого віку. Коли з ними вирівнявся і ми перейшли дорогу, якимось чином їм стало погано: чоловік схопився за серце, жіночка теж якось змарніла і впала. Допомагаю спочатку жіночці, узявши з калюжі до долоні зимної води і привівши до тями, пробуджуючим ляскотом долоні по щоках. Дивлюсь на неї, а вона якби від цього помолодшала (уві сні нагадує знайомий мені образ людини, яку міг би десь бачити: худорляве обличчя, однорідний колір шкіри, вузький ніс), жодної зморшки, яка б мала вказувати на вік. Побачивши в її очах стан свідомости, ставлю незручне (як для жінки) питання:

- Боюсь спитати: скільки вам років?

- Отож, не питай!..

Далі допомагаємо стати на ноги сивому чоловіку, з яким вона йшла попід руку...

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexinі), Франція