Сон 301024 "Подолати перешкоду"

Похід через ліс. Двоє незнайомих людей. Між деревами з'являється рись. Тепер я лечу над лісом. Приходить усвідомлення, що він казковий. Бачу автотрасу, а на ній машини. Мовчазне зависання в повітрі. Знайома Ш. Німецька мова. Хочу приміряти одяг і комусь показати особисто. Продовжую політ далі.

231024

День народження сина. Я готую м'ясо до випікання (очікуване, з реалу). Поїздка на закупи в магазин (з повторами).

291024

Тимчасово, десь в часи переїзду, живу в якомусь гуртожитку. (Період проживання з повторами). Якоїсь миті зловив себе на тому, що ліг спати в одному приміщенні, а прокинувся в іншому. В гуртожитку присутні як хлопці, так і дівчата. Якась із ними присутня комунікація. Тепер іду по вулиці й повертаюсь до цього гуртожитку. За поворотом, при вході на зактиру територію закладу, бачу, як якась дівчина стоїть на сходах другого поверху і в місці досмотру речей, які спускаються дивним металевим серпантином до охорони, кидає якісь монети, які трапляють до "херувимів порядку". Таким чином розумію, що вона дає їм хабар. Їм щось не подобається, але й не виходять назовні. Кличу її до себе і впускаю на територію за власним пропуском. Тепер знову йду до того гуртожитку, минаючи згаданий ріг вулиці, але вже з кимось, та вже не вулицею, а через базар, який знаходиться поряд (жодних асоціацій із реальністю). На території ринку бачу дивну картину: стоять навколішки, сумирно, низько нахиливши голови, наче люди на вигляд рееволюціоновані до поведінки тварин. Більше, ніж з двадцять постатей. Перед кожною з них лежить напіврозкритий мішок. Всі по чиїйсь одній команді накидаються на свій мішок і починають з нього щось їсти (подумалось, що хліб, капуста). Звернув увагу на одну з них якби напівлюдину-напівтварину, яка була більш подібна до темно-рожевого майже фіолетового тюленя. Для мене було видно лише голу гладку від тлусту спину. Над цією істотою стояла нормальна людина, що очікувала того моменту, як та почне їсти, аби зідрати з неї шкіру. Що й почав робити, мало не живодерським методом. Склалось враження, що ця "вистава" свідомо була зроблена заради цього. Цікаво було те, що ця істота настільки була голодною, що муки болю, які почали їй дошкуляти, справляли на неї менше враження, аніж відчуття голоду. Як не сичав і обурливо не крутився, але їжа мала колосальну силу переконання. На тому й проснувся.

301024

P.S. 1111 допис на цьому блозі.

Сон 191024 "Творчі наміри"

Їдучи в дорозі між Францією та Польщею - у Німеччині, на початку сну виник образ: слід від лапки тварини (кота чи собаки), який був залишений якби на сірій фарбі. Ще не до кінця заснув, як образ набув певних ідей: а якщо буде такий художник, який малюватиме картини лапками живих істот? Наприклад, по готовій малярській роботі пробіжиться пес і залише на ній свої відбитки? Як це буде сприйнято публікою? А якщо художник захопиться ідеєю настільки, що почне використовувати тварин, як живий неконтрольований інструмент, передчасно змочивши лапки у фарбу? Скоріш за все, його звинуватять у безсердечності та жорстокому поводженні з тваринами.

Дивлюсь на якусь велику пластикову конструкцію-лего, ще не доскладене з одноманітних складних за формою світло-коричневих кубиків. Виникає думка, що це свого роду великий пазл-кубик-рубик, який можна буде осягнути лише після свого завершення.

Спілкуюсь із сином, а він мені висловлює якісь претензії, апелюючи на свої побажання. У якийсь момент я злюсь і гостро висловлюю йому аргументацію досвіду в сім'ї, наводячи приклад його сестри: "Якщо будеш знати англійську мову на рівні як сестричка, тоді можна було б висловлювати такі (конкретика відсутня) побажання!"

Німеччина, тригодинний сон у дорозі

Сон 171024 "Підготовка до від'їзду"

Останній день роботи на об'єкті. Усі збираємося під кінець праці з речами в бутовці. Потім з'їжджаємо до помешкання, складаємо сумки в авто і виїжджаємо додому. Дорога дальня (за логікою подій очікуваної реальности: з Франції до Польщі, - далі за сюжетом це припущення підтвердиться), тому пильна увага до всього. Нас в бусі лише двоє, обидва водії - для перезмінки, як хтось втомиться. Вирушили в дорогу. Їдемо з колегою (з реалу: навіть не з тим або одним з тих з ким зараз працюю, а тим, з ким працював на іншому об'єкті півтора місяці тому) до якогось містечка, де ми колись також мали об'єкт. Прокручуючи в пам'яті події останнього дня, задаюсь питанням: а де мій інструмент? Речі якби всі зібрані, а інструмент, якби й не поклав у велику сумку... Міркую: а якби повернутися? - та від'їхали вже певний кавалок дороги. Колега, який першим сів за кермо, зупинився біля моря (якщо з реалу: південь Франції), де стоїть підприємство, в якому були попереднього заїзду (досвід з реалу) і попросився відволіктися на короткий час без пояснень. Я починаю здогадуватися, що і він тут забув якийсь свій інструмент, але не цілу сумку, а дещо з того, що позичав. Сиджу в машині довго, що вже почав підозрювати: куди він дівся? - дорога й так дальня, а він собі дозволяє гаяти час. Дивлячись на берег моря та відпочивальників, міркую: чи не піти б скупатися? - але себе пригальмовую тим, що "ось-ось і буде колега". Навіть певний час вийшов постояти на прохідній. На моєму смартфоні заграла якась українська мелодія, а жіночка, що проходила повз навіть якось затрималася і на цю мелодію до мене усміхнулась. Вона щось прокоментувала до іншої жіночки, що йшла за нею, і тоді я зрозумів, що це були польки. Подумки констатую своє спостереження: як рідко зустріти когось із Польщі у Франції. Тепер я знову в бусі чекаю на водія. Раптом в машину за кермо сідає незнайомий чоловік, а позаду дві жіночки (без конкретики, але схоже на повтор) й каже, що їм треба тут недалеко доїхати. І нахабно, не очікуючи моїх претензій, рушає і їде, по ходу забалакуючи якоюсь історією. Я все ж таки знаходжу момент висловити йому своє невдоволення, аби я вже міг повернутися до колеги, який навіть не знатиме, куди я дівся разом з машиною. Тепер я начебто вдома (кімната, як у дитинстві). Готуюсь лягати спати. Раптом у ліжку опиняються дві жіночки, так, якби й не ті, що були першого разу (на підприємстві) й другого разу (в машині), а якісь сусідки (таке переконання). (Такий повтор у три "заходи", я фіксую уві сні вперше і це дещо пояснює, щодо конструкції виникнення снів). Я вже й не знаю, як лягати мені спати? Жодних натяків на інтим, але в такому близькому товаристві "стрьомно". Продовжую й далі міркувати: де ж мій інструмент? У пам'яті програю деталі від'їзду і мене осяває: ми ж складали спочатку інструмент у бутовці ж, отже, їх всіх разом забрав із собою бригадир! (Цікаво, що бригадира проасоціював так само з попереднього об'єкту, де також був колега-водій). Отже, мені достатньо буде забрати його із офісу фірми. І тут раптом пригадую: я ж не забрав шельки! Від цього шоку просинаюсь. Одразу в реалі усвідомлюю, що я ще у Франції і нікуди не поїхав, а інструмент і шельки поки на робочому місці. Пару днів і перед з'їздом обов'язково про них не треба забути. (Записуючи сон, збагнув, що за логікою реальних подій, навіть не беручи до уваги, що "недалеко від'їхали" уві сні, відповідно до реалу, це відстань між півднем і північчю Франції, інструмент я міг би вести виключно тим самим бусом, в якому і тривало те міркування над "пропажею"). Отже, сон конкретно мішає факти з реального досвіду, щоразу програючи й програючи тими ж образами або їх асоціативним оновленням щоразу новий сюжет на тлі короткочасної пам'яті.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 161024 "Укус оси"

Бачу якусь велику осу і збиваю її рукою. Вона вдаряться об підлогу так, що навіть чую удар. Від чого вона відскакує і на диво відлітає, зависає в паузі над вхідними дверима і дивиться на мене. В цей момент бачу в її очах ворожий погляд і розумію, ще це не просто оса, а якась удосконалена копія (можливо, тут домішується асоціація з однієї кіноісторії з серії фільмів "Чорного дзеркала" щодо роботизованих бджіл). Прямим влучанням летить до мене й кусає у великий палець лівої руки. Я її збиваю, але помічаю в пальці жало. Обережно виймаю чорний хвістик правою рукою і бачу: наскільки жало є незвично довгим, десь з півтора-два сантиметра. За жалом із пальця починаю виймати незвично довгу й широку бурульку зі власної крови, десь із двадцять сантиметрів довжиною (фантастично більшу, аніж палець, таку логіку подій констатую лише після пробудження). (Форма бурульки така, якою ми бачимо взимку). З'являється переконання, що ця кров загусла із-за отрути, яку вона випустила, і як добре, що я без зволікання це вийняв із себе.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 151024 "Риси творчости"

Я в гостях у двоюрідної сестри Ж.. Місце зустрічі: квартира, яка мені незнайома. Багато розмовляємо і виходимо на тему нашого роду, спільних рис, подібності, які я бачу, хоча зовні вони можуть видаватися, особливо для чужих людей, не зрозумілими. В процесі такої розмови зауважую, що дв. сестра має немовля. Звернув увагу лише тоді, коли дитина дала про себе знати своїм ауканням у ліжку. Тепер помічаю в квартирі її родичів - по чоловічій лінії, а всі вони різного роду євреї. Тепер зауважую, що її другий чоловік якось на себе не схожий, хоча знаю, що це він.

Тепер розмовляємо про художню творчість. Дв. сестра показує свої художні роботи, надруковані в дитячій книжці, як ілюстрації на повну сторінку. В цей момент пригадую, що моя рідна сестра мені казала де і її роботи в книжках, але ту, яку хотів показати, не було. Поки говорили, дв. сестра доволі виразно перемальовувала олівцем крону розлогого дерева.

В контексті розмов про спільний рід, також розповідаю дв. сестрі про спільні емоційні риси між моїм батьком і його братом (мені і їй - дядьком), які я однозначно бачу, хоча незнайомі люди можуть цього й не зауважити. (Уві сні акцент зробився на емоціях, хоча думка була про міміку обличчя).

Тепер з'являється та ж дитина (за логікою подій, адже в кімнаті, з якої ми вийшли, була лише вона), але вже років 3-4. Щось хоче взяти зі столу, шукає і не знаходить. Те, що шукає - це вирізка з газети, де начебто є віршик, який вчила з бабусею, яка врешті просить когось забрати її зі столу, аби дитина не "знищила". Зауважив: чому вона не змогла побачити ту вирізку? - адже на її рівні зросту заважала тарілка. Дитині щось кажуть і вона йде в іншу кімнату, розчарувавшись у пошуках. За короткий час приносить іншу вирізку з газети і каже неграматичною дитячою мовою: "Складалось до бабскєй привінуткі?" Міркую, як це дивно дитина говорить, наче мішає ніби російську мову з івритом (таке переконання уві сні), хоча насправді дещо нагадує польську.

Після сну подумалось ::

Поява образів уві сні сприяє нашому сну, захоплюючи нашу увагу своїм незвичним сюжетним рядом, щоразу занурюючи нас в глибокий сон (переважно повторами), ось чому іноді важко прокинутися зранку, адже пробудження відволікає нас від цікавого перегляду власної позасвідомої творчости.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 141024 "Знущання над класикою"

Спочатку з'являються дивні кадри, якби з кінофільму: чоловік запакований у солому з прямокутних форм, цілеспрямовано - не для маскування. Придивляюсь уважніше і розумію, що він не просто квадратний у плечах, руках, тулубі, а в такому "убранні" має на собі зброю: з-під соломи проглядають дули автоматів. На цьому тлі звучить фраза: "А ви знали, що перший фільм з назвою "Термінатор" був знятий на Кубі?" (Цікаво, що останнє, з тижня два тому, що дивився в реалі, так це документальний фільм про гонку озброєнь, зокрема ядерний шантаж між США та Радянським союзом". Це питання інтонаційно прозвучало так, що американська версія фільму - це його якби вкрадена удосконалена (з ноткою іронії) копія. Далі, після того, як полем проїхався на великій швидкості трактор, з'являється гра інтерпретацій: "удосконалена пародія", "невдала пародія", "знущання над класикою"..

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 131024 "Емоції та відчуття"

Мій син із друзями-однолітками бере участь у якомусь студентському спортивному заході, після якого їх окремо запрошують на "музичний фестиваль", але як зрозуміло з контексту - виключно для спортсменів. Події відбуваються в Польщі, тому окремо в мові звучать польські слова, зокрема - "sportowców".

Тепер міняється сюжет, якби вставка в кінофільмі. Показується пряма виробнича лінія - конвеєр, на якому однотипно мають вироблятися рибні консерви. (Згодом ідея з рибною консервою повториться). Я проходжу вздовж лінії і роблю якусь однотипну дію. (Певні асоціації з працею, зокрема монтажними роботами. Запам'ятався більше рух, якби опасковування білого плаского кабеля).

Тепер події знову розгортаються навколо сина з його друзями. (Така ж зміна сюжету, як у кіно). Запрошені на спортивно-музичний захід, мало не фестиваль, йдуть довгими високими коридорами якогось адміністративного будинку і шукають: де він має відбутися? Приходять до місця, про який начебто йшла мова, а там "глухо". Зайшли у приміщення, подібне до лекційної зали, нікого не побачили та вийшли. Тепер зауважують, що тут мали б зустрітися зі знайомою, яка чомусь не прийшла. Вирішують піти до неї додому. (Асоціація з реалу, коли син часто гуляє по місту з друзями). Тепер вони стоять біля огородженого сучасного приватного будинку і намагаються її видзвонити, натискаючи на кнопку вуличного дзвоника. Стоять довго, але так ніхто й не виходить. Знову "глухо". Вже вирішують піти, як раптом сину приходить світла і смілива думка запитати за неї у сусідки, яку вже бачив у городі поряд цього дому, коли підходили. (Цікаво, що протягом сну син наче володіє моїми знаннями, а зокрема ідеями до дій. Які ж сумніви? - мій же сон!). Підходять до тієї жіночки, яка стоїть на невисокій драбині, приставленій до дерева, наче яблуні, та зриває плоди. Син гукає до неї, аби вона підійшла. (Асоціація з моєї реальности, коли приїхав на нове місце проживання у Франції, де не могли одразу знайти адресу для поселення). У цей момент з'являється переконання, що та дівчина не просто їх знайома, а "кохання всього серця" його друга та однокурсника - А.. Жіночка з радістю відгукується на пропозицію поговорити. Підходить ближче, вислуховує і раптом щедро ділиться історією, як батьки тієї дівчини контролюють її життя та спілкування з однолітками.

Знову змінюється сюжет, наче в кінофільмі. Тепер я бачу старого чоловіка, який сидить на стільчику, а навколо нього багато малих дітей, як у садочку. Діти бігають та галасують, а на тому тлі він чомусь виглядає смутним і невеселим, не так, щоб "кислим", а більш нейтральним до всього того, що діється навколо. Тепер знову, наче в кіно, уявна камера наближається до нього, увиразнюючи обличчя. (Образ без конкретики). Нарешті старий каже, якби на камеру: "У мене є мрія, і вона так ніколи й не здійсниться!" Виникає підозра, що сьогодні в нього свято, можливо, день народження. Раптом сюжет розвивається неочікувано: в кімнату (наче кур'єри) привозять велику круглу консерву висотою з півтора метра, десь у зріст дітей, які бігають і починають ще більше галасувати, побачивши справді щось незвичне. Спочатку помічаю на нижній частині синьої етикетки велику намальовану рибу, схожу на шпрот, хоча про себе артикулюю слово "сардина". (Цікаво, що напередодні снилося, як допомагав іншим ловити рибу. Можливо, враження від попереднього дня, коли мав поїздку з колегами у місто Діп (Ла-Манш, Франція), і бачив, як чоловік ловив з берега рибу). Поки завозять, консерва обертається і вже на верхній частині етикетки прочитую довгу назву, надруковану великими жирними літерами, але чомусь російською: "Волиньрибконсерв. Сделано в Украине". (За логікою сну, я начебто опинився у своєму дитинстві, зокрема в Радянському союзі). Подумалось: яка "Волинь", коли там немає моря? Дивлюсь на діда, а від появи такої несподіванки, в нього виникає якась дивна розгубленість, що вже й розділяє емоції дітей, але не страчує появу запитального виразу обличчя, навіть коли довелось встати зі стільчика і якось на це відреагувати.

P.S. Цікава конструкція сну, коли сюжети традиційно міняються, але тематика не просто повторюється (як правило, забувається), а має своє логічне продовження.

Приходжу до якогось столу, за яким готують страви, аби згодом його накрити. Начебто бачу знайомих мені людей, тому вирішую долучитися у підготовці столу. Мені кажуть, що зробити, але для цього треба опинитися по другій стороні, де стоять ті люди. Для цього вирішую обійти той стіл, але тут зауважую, що знаходимось у якомусь цеху, подібну до машиновні або котельні. Починаю пролазити крізь діюче обладнання, що повністю складається з труб різних діаметрів, датчиків тиску тощо. Таке устаткування стоїть у три-чотири ряди, і з ним, скільки я намаюсь його обійти, розумю, що змонтовано воно максимально незручно, принаймні для його обслуговування. Доходжу до стіни, аби вже понад нею обійти це все, а насправді, перелізти. І раптом мені здалеку хтось гукає з пропозицією: чи не міг би я там підварити?.. Підбігають двоє (як? - наче свідомість уві сні програє наперед можливість мого виходу, яким начебто користуються інші) і приносять мені зварювальний апарат. (Ніколи не займався зварювальними роботами, хоча допомагав іншим). Я ж навідріз: ніколи не варив і не варитиму! Тим більш, що немає спеціального одягу та маски! Якийсь світленький хлопець, ініціатор такої ідеї, фиркає і "на зло" показує мені, як це "просто". Стає на якесь узвищення і над головою починає варити, щось подібне до вентиляційної системи. Іскри падають на нього так густо, що запалюється його пишна кучерява шевелюра, і він так само, як кинувся робити, так само все кидає і йде туди, звідки "винирнув". Проходячи повз мене, вирішую скинути помахом руки вогонь, який так і продовжував горіти на його голові, але чомусь не звернув на це уваги. Збентежила думка про його відчуття. (Цікавий момент: ці відчуття переніс на себе). Зробивши помах над його головою, зрозумів, що так просто не загасити, але в той же час відчув опік в основі мізинця. Він же, так само не зважаючи на вогонь, як і на мене попрямував у нікуди. Збагнувши відчуття болю, притулив край руки до своїх вуст, подивився на рану і оцінив, що опік є невеликим, хоча виявиться глибоким. На тому проснувся.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сни 11-121024 "Найважливіше - в деталях"

На березі річки комусь не одному вирішую допомогти ловити рибу. Просто підходжу до кожного і показую, як треба. Так виходить, що у них, як закидують вудочки, повна тиша з кльовом, а в мене, як "пороблено" - один за одним, ще й сам не розумію чому: може риба вподобала мою наживку? Закидую спінінг якнайдалі і щораз якась інша риба. Раз виявились мало не акваріумні, подібні до "золотих". Насамкінець з новим помахом спінінга чіпляю якусь важку річ, яку довго і старанно витягую на берег і врешті-решт виявляю, що це скриня. На момент спроби зрозуміти: що в ній є? - просинаюсь. Єдине, що запам'ятовую: це відкриття ляди, де з гори зауважую якийсь незрозумілий чорний лабіринт. А що під ним? - загадка.

11.10.24

Підготовка до пограбування (явно під впливом огляду перед сном фільму "Паперовий будинок"). Фрагмент торкається випробування колег на чесність (не буквально за сюжетом фільму, а з власною інтерпретацією): коли одній з героїнь випадає чорний хліб замість білого, а вона нишком і свідомо бере білий, ошукуючи своїх колег, а її на тому викривають. Хліб мав ще й цікаву форму у вигляді невеликих багеток зі подовженим розрізом. Після чого виникає усвідомлення: наскільки герої на цьому прикладі можуть у екстремальній ситуації довірити однин одному найцінніше - своє життя, де будь-який непередбачуваний випадок може задіяти новий сценарій об'ємом у лічені секунди.

12.10.24

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 061024 "Без сумніву"

Потрапляю з типово польської центральної вулички незнайомого мені міста в будинок. У думках працює якась асоціація з потягом і звірятами. (Увесь процес виглядає наче кінофільм польською мовою. Схоже, під враженням переглянутого перед сном серіалу "Osiecka"). До потяга закидають мало не мультиплікаційних звірів. Запам'ятався кіт квадратної форми, довгий крокодил. Потрапивши всередину, вони набувають природнього вигляду. На цьому тлі співається пісня польською мовою. Голос дівчини, як у згаданому кінофільмі. Текст пісні сюжетний. Заразом я розумію, що перебуваю в якійсь квартирі, адже навколо мене відбувається зовсім інша історія. Хтось поряд мене, коментуючи якби мої асоціації, подібні до кіно, хоча відсутня конкретика, що я все ж таки дивлюсь фільм хоча б по телевізору, коментує: "Ciężko stwierdzać, że on tego chciał".

Під ранок, маючи недільний час, вирішив спостерегти, як з'являються сни. Перше зауважив, що закривши очі, на чорному тлі з'являються світлі плями, одна за другою, подібно до нічного місячного неба, але з густими хмарами, що не дають світлу пробитися назовні та розширити сяйвом простір. Але це ще не сон, це процеси, більше схожі на фізіологію очей. Схоже, також мають свій допоміжний вплив на сни. Тепер переходжу на рівень появи короткотривалих образів, без сюжету, якби апробація: подобається - не подобається, аби продовжити далі. Перший образ постає у формі залізної маски з довгим вузьким залізним клювом, загнутим донизу. Так, наче цю маску вдягнула людина. На цьому загрозливому образі виникає асоціація, що ним можна прокльовувати тіла, тому уявив ніс цієї маски у крові. Це мені не сподобалось і на заміну цьому образу виникає друга маска, вже не залізна - якби смішна, але й печальна водночас: великий чорний рот максимально опущений донизу, а на голові перука клоуна. Враження амбівалентні. Явно, що цей образ мені також не подобається, хоч і виник у моїй свідомості. Тепер чую пісню, подібну до тих, що звучали в кінофільмі "Osiecka". Вважаю, що це і є початок появи сну, адже виникає повтор-прив'язка до того сюжету, який вже снився під ранок. На цьому тлі чую чийсь коментар так само, наче з фільму, чоловічим голосом, польською: 'Bez wątpienia" (без сумніву).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 051024 "Стрімкі події"

З однієї будови переїжджаємо на другу, але маємо також ж перерву між ними. Приїжджаю до офісу своєю машиною, але ставлю її в дворах, адже фірма знаходиться в парковій зоні. (Цілком відмінно від реальности, тим більш виглядає не на Польщу, а за переконанням - до Франції). Поки чекали на роз'яснення, я вже сів до буса. Раптом події прискорюються, і от, ми вже їдемо, але водій нам потрапив якийсь дивний: їде швидко, на поворотах практично не пригальмовує. Дивлюсь уперед, чи знаю його особисто? - так це ж грузин, який схожий на менеджера з офісу! (Уві сні трохи відмінний від реальности). Міркую: оце від грузинів стиль їзди!.. Так як я сиджу позаду, мене заносить сильніше, а в голові від того, ще більші на віражах "вертольоти". (Знайоме відчуття, коли їхали по Румунії). Якоїсь миті, на одному з поворотів він повертає так, що хвостовою частиною влітаємо в якусь квартиру, мене ж з машини викидає, але залишаючись сидіти на місці, що опиняюсь біля молодої дівчини, що сидить за комп'ютером, біля неї хлопець (схоже студенти) і прямо трапляю в її вуста. Я ж встигаю пожартувати: "Witamy z Polski", але так як все це в русі, то їдемо далі. Встигаю помітити, як вона усміхається: невже француженка зрозуміла польську? Трохи далі і машина зупиняється. Водієві треба подивитися на ушкодження під час руху. Відкриває задні дверцята буса і лише тепер задаюся питанням: де мої речі та інструмент? Від колег бачу, а свого ні! І наступне, що розумію: в моєму авто! Міркую: не треба було сидіти в бусі, коли ще ніхто не їхав, а бути більш заангажованим у збори перед поїздкою. Але з іншого боку: події настільки швидко розвивалися, що навіть не встиг про це подумати. Для себе зауважую, що ніхто з колег навіть не взяв на будову шельки: невже впевнені, що не буде праці на висоті? Знаю одне: від'їхали чимало, але не так далеко, щоб повернутися і забрати з моєї машини речі та інструмент, ще й аргумент - брак шельок.

Уві сні виникають знайомі з реалу дії, але з випадковим і доволі стихійним (неконтрольованим, як для реалу з раціо) змістом та образами, якими керують бажання і відчуття підвладні не так собі, як незрозумілій силі з функціями льосу ("тут я вирішую долі!"), які буває "заносить", як на віражах, у ще не бачені сюжети. Так би мовити сон дозволяє протреновувати (про це писав раніше) можливості, але не обов'язково надає установку до дії. Свідомий вибір ми приймаємо лише в стані бодрости і раціо.

Після того, як уві сні закінчується сюжет, логічний для сновидця, але не закінчується сон, виникає пауза - перезавантаження, подібне до процесу засинання, коли мозок включається в сон пошуком нових прийнятних образів, аби розвинути та зліпити образи наповну. Так може тривати з різною частотою протягом всього сну. Передумовою такої зміни можуть бути мікросигнали з реалу в сон (шум, відчуття тіла, будь-яка незручність). Після такого переходу стає важко пригадати попередній сюжет, який снився, але уві сні є такий механізм, як повторення головного "посилу": "найголовніше питання на порядку денному". За ним можна дещо "розшифрувати", щось на зразок переконань: "я це вже десь бачив", "знайоме відчуття", "таке враження, що це вже мені снилося" тощо. Такі "посили" рівнозначно подібні до того, що впізнаємо уві сні з реалу. Отже, як колись писав, у сні ми проживаємо рівнозначне життя, як у реалі, але зі своєю свідомістю та відмінне за сюжетами та зв'язками подій, але з тими ж вадами забувати, як в реалі, якщо сюжет нас не заторкне сильним враженням.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 021024 "Проблема на початку"

Хитросплетіння подій, де учасники опиняються при будівництві моста, завершальний етап. Хтось каже, що це називається "шва" (так називається фонема в англійській мові, що позначає коротку "е"). Таких однакових мостів якби декілька, і всі вони мають однакову кінцеву проблему, яка вже не розв'яже ланцюжок з попередніх подій. Принаймні так виглядає, адже ніхто не має ідей, що робити з цим далі. (Цікаво, що у вчорашньому сні була подібна лінгвістично-будівельна тематика).

На роботі поінформували, що нас мають забрати на іншу працю. Головний меседж: ждіть подальших вказівок! Цілий день минає в неясності, так він і завершується. Наступного дня у мене під кінець праці участь у якомусь творчому вечорі, але під час праці починається та сама історія, як і попереднього дня (повтор подій, характерний снам), поки майже під кінець праці не надають якусь дивну адресу (локація - Польща), де навіть нумерація фігурує в самій назві, ще й знаходиться в лісі. Мені вже пора думати про захід, а тут нарешті дочекалися.. Дехто зігнорував їхати. Інші кажуть так, що й не ясно, чи хто-небудь справді поїде, хоча формально перед начальством висловили запевнення. У мене дилема: що робити?.. Ось я вже в якійсь школі. Перевдягнений на чисто, в джинсах. Знаю, якщо всі поїдуть, краще - не підводити. Захотілось у туалет, питаю якусь вчительку: "Де у вас тут кібелєк" (останнє слово по-польськи, та ще побутовою мовою). Вона якось дивно реагує і каже одне слово: "Можливо", - показуючи абстрактно рукою в нікуди. Спускаюсь на перший поверх, знаходжу біля вахтера. Коли заходив, нічого поряд не діялось, хоча вхід був доволі дивний, з однією максимально великою сходинкою (щось подібне сьогодні вже снилось, але не пригадаю), а на виході - уже працював якийсь трактор і ставив якийсь барабан, наче з кабелями. Акуратно, поміж риштуваннями, виходжу назовні, навіть хтось подає руку, аби піднявся мало не з якогось викопу.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

P.S. Це 1100 допис на цьому блозі.

Сон 011024 "Переплетіння"

Якась історія про війну, в яку вплетено будівництво чогось, що подібне до написаного в "Слові о полку Ігоревім" - "розтікашеся мисію по древу", як порівняння з реаліями, де "мисію" є не просто "вивірка", а "мислі" подібні до "мишей". І у випадковій ситуації хтось просить висловити старшому по війні та старшому по будівництву цю думку. І знайомить їх між собою. А один із них каже майже подібне: "Ай да ж сукін син - такий мудрий! Ніхто не здогадався, а він зміг все зробити одним словом".

P.S. Так як сон снився майже о 12 ночі та був записаний у навівсонному стані (як правило добре записувати, коли сон зрозумілий і ясний!), схоже, що собою являє принцип формування чіткого сну, у якому може видаватися відчуття повторів або чіткої алюзії на щось (поки не дослідив до кінця), але за ним видно набір розкиданих образів, наче пазлів, які свідомість під час сну прагне зв'язати в щось цілісне. Яка може бути логіка в тому, що будівництво має нагадувати цитату з твору? Думки - до мишей? Іронія, яка звучить, наче банальність?

Психологи намагаються в домашній атмосфері мене переконати що дитина (син) неправильно розвивається. Наводять якісь аргументи. Хоча й слухаю, але майже все сприймаю критично. (Схоже, що з реалу, коли перед сном повчально спілкувався з сином).

Роблю комусь стрижку за стрижкою. Тепер має бути каре... Поряд мене весь час занудно працює вентилятор, а я в процесі роботи міркую про себе про якісь складні філософські речі. (Перукарська справа - це це є моя спеціалізація. Макса, що коли небудь для когось робив, так це стриг сина, рівняв коси донці та дружині, пару разів на прохання колегам).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Спостереження за снами - ✓23 :: Сон як тренажер для можливих сценаріїв життя

Світ, як і сон складається з повторів і протилежностей. Останнє, я б назвав "дзеркальних", але це більш як інша варіація з багатьох можливих.

03.07.24

Цікаве уві сні: не так сюжет, як варіативність подій і міркування над ними в процесі сну. Уявні фантазії і їх візуалізація, які так само стають частиною сну. От чому немає такого, щоб сновидець, приміром, сидить на лавці і міркує. Уві сні він не буде статичний, він одразу полетить за своїми мріями і фантазіями. Дуже рідко уві сні ми "хотіли б для когось", більшою мірою - "хочемо для себе". Отже, виникає так, що сон, це найкомфортніше місце для нашого еґо. 

13.07.24

Цікаво, як у сон потрапило переконання, що я в Румунії? - у реальності якраз іде другий тиждень, як знаходжусь у цій країні. Коли проснувся, виникло подвійне враження: Румунія чи все ж таки Молдова? Таке переконання також виникло з реалій: більшість будинків у північній частині Румунії, які бачив по селах, мені нагадали Молдову, а також дещо з південних регіонів України. У деяких типах облич румун бачу багато спільного з українцями: схоже, що свого часу наші народи трохи перемішались, можливо, з часів Київської Русі, коли князі ходили походами до болгар.

26.07.24

Може бути так, що сон пов'язаний із часопростором, і має у собі повтор подій, минулий час в перебігу одного й того ж сну може сприйнятися, як вчорашній, або такий, що "колись я його бачив".

27.07.24

Уві сні поява сюжетів не так належить нам, як залежить від чужих світів, які оточують нашу уяву. Саме тому невідь-звідки виникає сюжетна несподіваність. 

29.07.24

Сни повторюються тому, що ми під час сну починаємо про них думати. А міркування уві сні так і продовжується: не словесно, а образами, тим самим набуваючи нових сюжетів.

30.07.24

Сон - це певною мірою складання пазлів з побаченого в реалі, за принципом бажань, які хотілося б здійснити.

31.07.24

Уві сні дії впізнавані за рахунок частої повторюваности та є переважно ідентичними, як у реальному житті: просинатися, митися, їсти, збиратися, займатися дітьми, їхати, працювати, спілкуватися, йти, підніматися по сходах, опускатися, йти в гості, повертатися додому... - все майже так, що ми робимо щодня. Але коли ми подивимося на образи, вони вже мають цілком іншу структуру творення та ясности розуміння, вони можуть бути як конкретними, так і розмитими (наприклад: я поряд або з дружиною, або донькою; переходжу з однієї кімнати в іншу, а як просинаюсь усвідомлюю, що так зі знайомого інтер'єру в Польщі легко перемістився у знайомі інтер'єри в Україні); перетікати з одного стану в інше (наприклад: "на мені повзають оси, звучить сирена, мить відволікання уваги, і їх вже немає", або "я без штанів (довге продовження сюжету) і тепер я в штанах"); доповнюватися або втрачати певні риси та сенси (наприклад: "незнайома людина, вона характерно сміється, показуючи зуби передньої щелепи, і тепер я маю переконання, що невідь-звідки її знаю") абощо.

P.S. Спостереження, переважно на підставі сьогоднішнього сну.

01.08.24

Цікаво, що в реальному житті ми на все маємо відповіді, або хоча б знаємо, як пояснити... Чому ж, коли присниться сон, ми втрачаємо таку впевненість? Можливо, для того він і сниться, що вказує нам, де та як помиляємося?

08.08.24

Люди очікують, що сни дозволять зрозуміти реальність. Насправді ж, реальність особистого досвіду допомагає зрозуміти сни.

08.08.24

Сон допомагає краще зрозуміти філософію смерти.

15.08.24

Не завжди уві сні відчувається те, що бачиш. Зокрема - біль. Так, доволі часто можна уві сні літати й невдало приземлятися на землю. Скільки пам'ятаю дитячі сни, постійно виникав страх перед падінням, але дивувався відсутності фізичного болю. Сьогодні ж приснилося, як обпік руку, скоріш за все спав у незручному положенні. Відчуття незручности як новий досвід.

20.08.24

Цікаво, наскільки уві сні ми не усвідомлюємо звичних речей, хоча дехто може надавати тому певної символіки. Ми настільки звикли сприймати себе такими, якими ми є, що наприклад, перестаємо помічати, чи є правшами, чи лівшами: уві сні робимо тією ж рукою, як і в реалі. Отже, уві сні користуємось набором звичок, не відрефлексовуючи можливість інших, відмінного у "готових відповідях" для чужих снів. Більш цікавим для аналізу власного сну буде те, якщо зробити щось нетипове: будучи правшою, робити записи лівою рукою.

20.08.24

Ми світ пізнаємо в образах, отож, ці образи і приходять у наші сни. За образами криються знайомі нам знання, отож, не маємо права стверджувати, що сни нам можуть бути незрозумілими.

21.08.24

Сон - це пригадування себе, заразом і в асоціативному перенесенні себе на дії когось у обставинах, які мають штовхати наш інтерес розвиватися далі - шукати відповіді в собі на свої ж внутрішні образи.

02.09.24

Зауважив, що висока подушка, як для мене, не сприяє сну.

02.09.24

Життя складається не просто з "суєти суєт", а з сенсів, які нас оточують, яких - безкінечне число. Найбільш примітними є такі: закоханість, народження, праця, рідний дім, сім'я, діти, знайоме оточення, власні та збережені творіння, визнані здобутки тощо. Цікаво, що втратам, зневірі, розчаруванню, смерті ми не надаємо таких сенсів, хоча амплітуда подій завжди біполярна - коливається в обидві боки. Саме тому те, що ми не хочемо усвідомлювати, як сенси, з'являється в нашому несвідомому, зокрема й крізь сни. Тим самим варто осмислити сенси самих снів: винести з того своєрідні уроки. А чи не було коли-небудь відчуття дежавю? - чи не вві сні було про це відомо? Чи не виникало відчуття, що все має відбутися саме так, а ніяк інакше? - це знову ж таки, знання, які привносять у наше життя сни, а ми їх просто-напросто не вміємо відрефлексовувати та сприймати всерйоз і надовго.

04.09.24

Снам притаманне знання з реалу, асоціативна умовність і алогічність, що конкурує з логікою. Отож, сон є чудовим джерелом натхнення для сюрреалізму. Аналізуючи подібні образи, можна чудово констатувати внутрішній стан "пацієнта".

08.09.24

Навіяне після сну :: Подумалось, що сталість формується з умовностей, це якби так, що з умовностей, які належать світу творчих ідей, формується світ сталих (прийнятних для когось, або більшості) речей. Образи уві сні - це наче декорації та гра акторів на сцені, де наповнення смислом із впізнаваною реальністю надається виключно життєвому досвіду глядача. Отже, сон можна также сміло віднести до творчих процесів, хоча не професій, де внутрішній світ стирає умовності, нівелює критичне мислення, притаманне нам у реальному житті. Крізь осягнення сну, світ реальних речей набуває певних корекцій, гармоніюючи наші прагення "роздуті" реальними бажаннями з внутрішнім світом. Виходячи з цього важко стверджувати, що сон є критичним у прийнятті віхових змін в реальному житті, але сон допомагає інтуїтивно правильно оцінювати можливі наслідки, не розкачуючи емоційну "гойдалку" у прийнятті сумнівних рішень.

08.09.24

Також сон - це компілятивна та сугестивна реакція на знайому сновидцю реальність.

13.09.24

Цікаво, що в моїх снах не існує росіян. Перевірив себе і виявив з понад тисячі снів лише дві згадки і то у 2019 році.

16.09.24

А якщо уявити, що вві сні ми бачимо четвертий вимір? Наприклад, образи, як тіні, що ще уявно належать простору та майже незалежні від часу. (Хоча четвертий вимір якраз відносять до категорії часу, але просторово пластичнішого). А якщо уявити, що - п'ятий вимір, коли насправді відсутні як час, так і простір, але ще існує геометрія та рух і лише ментальне усвідомлення дозволяє розрізнити образи на рівні переконань (акцентацій на впізнавану нам реальність)?

Ця думка виникла, як наслідок сьогоднішнього сну, коли один і той самий предмет займав у просторі місце, подібному до шахів, опинившись у дзеркальному його відображенні, так само дзеркально міняв форму навіть після її виправлення.

20.09.24

Якщо людина сильно хоче спати, а вночі, прокинувшись з думкою, що сон, який побачила, зможе його на ранок пригадати, сильно помиляється. В таких випадках треба одразу його занотовувати, або лягати так спати, щоб з дня на день висиплятися. Лише у цьому випадку можна говорити про ясність розуму, і шанс на тривалу пам'ять під час сну.

26.09.24

Уява уві сні може гортати безліч різноманітних образів (як писав раніше, переважно знайомих з реалу), і з них відбувається процес "тестування" (навіщо? - поки неясно!): чи можемо зробити вибір, або подібний, або відмінний реальному життю? Наприклад, як в сьогоднішньому сні: поки не опинилась у руках упаковка з оселедцями, навіть і не мав бажання їсти рибу. Отже, уві сні, ми як в магазині самообслуговування: ходимо рядами і обираємо улюблені товари, інші товари "мількають" перед нами, але щоразу орієнтуємось на бажання. Звісно, іноді може приснитися такий сон, що важко віднести до якихось бажань. Аби зрозуміти, тут варто б уяснити іншим словом "вражень". Отже, можливо, "тестування" і полягає в співміреннях: не усі враження є бажаннями; не усі враження є з реалу, адже уві сні проживаємо відмінне життя, у якому існує свій масив досвіду; не усі бажання оцінюються однаково як уві сні, так і реалі, приміром, уві сні дуже рідко зустрічається емоційний надрив; не усі бажання, які втілюємо вві сні, хотіли б здійснити в реалі. Отже, снам бракує того раціо, яким послуговуємось в бодрому стані, але разом із тим для реалу вчимось на снах, співставляючи бажання.

28.09.24

Що нам може снитися і як ми це можемо тлумачити, якщо уві сні відсутнє розуміння часу, яким він є в реалі. Тому уві сні ми не можемо планувати на довготривалу перспективу, все відбувається тут і зараз: бажання уочнюються одразу. Отже, сон це так би мовити субліматор, тренажер для різних сценаріїв, які ми раціонально сортуємо ("приміряємо") для життя в реалі.

28.09.24

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами", які можна знайти на цьому блозі::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження

✓02 Особливості сновидіння

✓03 Тлумачення снів

✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

✓05 Чому важливо записувати сни?

✓06 Сім причин, чому я записую сни?

✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе

✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?

✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

✓13 Коли легко розтлумачити сон?

✓14 8 причин, чому я записую сни?

✓15 Сон на межі бажань і можливостей

✓16 Рекомендації, щоб бачити сни

✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів

✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 

✓19 Ще раз дещо про сни

✓20 Образи та їх об'яви

✓21 Ми та наші сни

✓22 :: Сон - це про почуття та емоції 

✓23 :: Сон як тренажер для можливих сценаріїв життя

Сон 300924 "Дивні скарби"

Якимось чином я опиняюсь у стародавньому місці України на горі Ільяс-Кая, що височіє над містом Форос. (Колись давно, до війни з росією я там відпочивав, саме в місті, але на саму гору не піднімався. Двоюрідна сестра якраз вперше тоді розповіла про те священне місце - "Храм Сонця". Чомусь воно уві сні звучить, як антична назва міста Білгород-Дністровськ - Аккерман). Тут же, уві сні згадую історію про Юрка Ґудзя, який випадково у землі знайшов там старовинний артефакт, який не забрав із собою, а знову закопав у землю - зі слів його сестри). На цих "інтересах" поряд мене невідь-звідки виникає путін. (Однозначно під враженням від перегляду перед сном серіалу "Punkty zwrotne / Bomba : Zimna vojna"). Спочатку, розчищаючи рукою землю, дістаю пару вилитих зі срібла кулонів у вигляді звиклого двоголового римського орла, якого вкрали собі на герб московити. Потім кілька кулонів цього ж орла, але вилитого зірочкою у вигляді злитого по центру тулуба - "монстра", якби в 3D, так, що можна ставити таку мініатюру висотою до 3 см на рівну поверхню (цікава мистецька ідея, ніколи і ніде її не зустрічав). Потім почав вигрібати із землі такі ж вироби зі срібла, та не лише кулони, але й брошки: тварин та комах. Як пригадується, це були: ящірка, крокодил, можливо змія, жук-скарабей, але з поламаним вусом, цикада, рачок. Знаю, що цей раптовий "гість", який сів поряд мене і дивиться на мої руки, все вважає своїм, тому висловлюю думку, що з усього цього хочу лише (для дружини) взяти пару брошок.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 290924 "Усупереч очікуванням"

Я в якомусь селі. Двоюрідні брати М., В. вирішили, аби поліпшити фінансовий стан, варто почати збирати груші по селі, які падають, але так їх ніхто не хоче брати. Поки ходили, аби запитати в кожного з господарств дозвіл, виявили для себе, що в селі залишились жити одиниці. Приходимо додому (тепер виникає конкретика, літня кухня діда по маминій лінії, яка слугувала ще й жилим домом, знаходиться в місті), брати пішли всередину, а я затримався на вулиці. З'являється сусідка і робить пропозицію зібрати усі груші, навіть ті, що попадають з дерева, коли потрусити, але рівно до межі з її територією. Говорить, наче по-румунськи і так, що я її розумію. Тепер я заходжу в дім і бачу двох голодних котів. З якоїсь причини знаходжу третього в іншій кімнаті та його вбиваю, білую, а підшкірний жир даю на пробу одному з голодних котів. Йому це смакує, тому я кидаю цілу шкіру на землю, передчасно відрізавши голову, аби вони не впізнали сородича. Вирішую голову з оченятами кинути курам: птахи завжди люблять довбати очі. Хоча коти й накинулись їсти, але недовірливо зауважили на хвіст, що так і не був відтятим від шкіри.

P.S. Відсутня конкретика самого вбивства та зняття шкіри, лише констатація факту, що це вже зробив, хоча дивний фрагмент, як для сну, але це схоже на відчай голоду, при тому, що маю розуміння вбивства нутрій з юности. Схоже на компіляцію побачених в документальних фільмах сюжетів про голодомор і сучасні події на війні, коли село пустіє на чоловіків.

Франція. Шукаю локацію для прочитання свого вірша. З'являється хлопець в подібній білій футболці, як у мене, хоча графічний сюжет малюнку інший. Його футболку знаю тому, що маю з подібним зображенням вдома - велосипед. Побачив мене, спитав: чи холодна вода? - яка пропливає обок: не зовсім річка, як стічний канал для дощу та стягування грунтових вод. Тієї ж миті четверо людей вплав йшли за потоком цієї води. Щасливі, може й не холодна! Раптом цей хлопець сміливо переступає ту воду, йде по кількох бетонах, що були на рівні з водою, а далі - вплав. За ним так само пішов і я. На якомусь етапі доганяю і йду далі. Виходжу десь у центрі міста. Бачу трохи здалеку велику супутникову антену. Присутні певні асоціації з Ейфелевою вежею. Отож, і вирішую прочитати свого вірша якраз біля нього. Міркую: хороша ідея знаходити у Парижі щоразу цікаві локації та читати на відео свої твори! По дорозі зустрічаю дівчинку, яка грається маленькими м'ячиками. Кидає несвідомо два так, що я їх ловлю без зайвих зусиль ротом. Вона дивиться на мене і сміється.

Дівчина щось вчиняє словесно. Тепер її ведуть попід руки і поважно зустрічають люди в плащах, як з НКВД. Але спочатку сприймаю так, наче вона для них своя. Стоять дві чорні машини (побудова дій, наче в кіно: якщо показують рушницю, яка висить на стіні, значить має коли-небудь вистрілити), і таке враження, що її зараз кудись повезуть, але підхоплюють попід руки інші чоловіки, що схожі на військових, і ведуть далі. Лише тепер я помічаю, що руки, які тримає за собою, зв'язані мотузкою. Розумію про себе так, наче її мають вести на страту. Минають браму великого будинку і виходять на вулицю, а там цілий взвод озброєних військових і всі стоять рівно, як на параді. Вона стає перед ними у мовчазному русі. За нею підтягується інша чисельність військових, але дещо в темнішій формі. Вона продовжує стояти мовчки і гордо. І раптом, несподівано для мене, всі озброєні чоловіки стають перед нею на коліно та опускають голову. На цей жест вона піднімає голову, тримаючи на них погляд. Я в здогадках: королева зі зв'язаними руками? Жанна д'Арк? військо, яке поклоняється злочинності? що тут узагалі коїться?

Таке за сюжетом враження , що я працюю і навчаюсь водночас, заразом є, або ставляться до мене, як до старости класи. Спочатку сюжет торкається навчального процесу, я потрапляю на кілька різних лекцій, але так, що на них не затримуюсь, адже щоразу в голові виникають нові й нові справи. На якомусь етапі вчителька перед лекціями просить підійти до неї в кабінет. Якось наче нормально і зайшов у двері, а після розмови з нею двері виявились незручно приставлені шафою: тягнеш ручку на себе, а залишається прохід менше аніж півметра, і шафу, схожу на сейф, не відсунути, і двері в другу сторону не відкриваються. Якось вона мені навіть допомогла виштовхнутись за ці двері. Звісно ж, сама худа і довга, як трясця - їй можна. Дивлюсь на причину, а ціла конструкція з прозорих вікон та дверей може переміщатися, якщо додати сил. А двері не відкривались тому, що змістилась ціла стіна і затрималась на бордюрі. Тепер сюжет продовжується таким чином, що я разом із колегами, з якими працюю, а тими самими також навчаюсь у вузі. (Тут вже з'являється конкретика вулиць і я впізнаю рідне місто і той університет, в якому вчився в реалі). Отже, виходить так, що я для них організовую, як староста, навчальний процес, спілкуючись із викладачами. Тепер з'являється переконання, що сьогодні в когось свято. Гуляли за квартал від квартири, аби хлопці могли покурити, а пішов з ними, аби щось пожувати. Тепер хлопці пішли на навчання, а я з відчуттям вже зроблених покупок маю зорганізувати і впорядкувати трохи в бусі, дещо забрати з другої машини, занести в квартиру, все закрити і приєднатися до хлопців. Знаю, що та вчителька з англійської просила до неї зайти вдруге, а я перед лекцією так і не встиг. Не встигаю і зараз. Поки порядкував, і врешті-решт закрив другі двері з виходом у внутрішній двір на першому поверсі (в реалі на тому місці, через дорогу університету, знаходиться ресторація), залишилось закрити машину... як хлопці вже повернулися з лекції, яку викладачка скоротила. Дивиться колега (з яким у реалі зараз працюю) на весь цей "розгардіяш" з нашим навчанням і моїм невстиганням усе вчасно підготувати і зробити, і печально каже словами іншого колеги, який колись працював у металургії, а зараз працюю пліч-о-пліч: "Порушуються умови гомонізації".

Денний сон :: Туристична подорож до якогось французського міста (без конкретики, але з певними асоціаціями від вчорашнього дня та поїздкою тиждень тому до Парижа). Спочатку приїхали машиною, а далі по місту довга дорога з поверненням на парковку, узгодження з тими, з ким приїхали, зустрітися, підібрати, переїхати з місця на місце, доставивши до їхнього транспорту, і врешті-решт додому.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 280924 "Досягнення намірів"

Стоїть маленька дівчинка на складених дощечках у вигляді термометра вирізаної в художній формі і малює великий сюжет з квітами. Термометр більший за неї десь у два-три рази. Самого градусника ще немає, але її праця йде до завершення. Міркую, що я міг би так почати малювати на старість років, але порівнюючи з віком цієї дівчинки, у неї вже виходить в рази професійно. Розглядає роботу, акуратно переступає з ніжки на ніжку, аби не зіпсувати намальоване, розгледіти, чого бракне в узгодженні з її уявою, і творить далі.

Я в рідному місті. Виходжу на закупи. Йду пішки, минаю одну автобусну зупинку, доходжу до другої, помічаю там і там ящики з фруктами і розумію, що вчора (спогад із забутого сну, або таке переконання) я купував фрукти ящиками, відставляв у сторону, обіцяв ось-ось забрати машиною, але за іншими справами так нічого і не забрав. А тепер проходжу, так само бачу продавців, недалеко від них ті ящики, які вже дехто "підчистив", а деякі фрукти "змарніли" (хурма), але знову ж таки, маю взяти авто, під'їхати і їх забрати. Отак іду, міркую, повертаюсь назад, ніби й нічого й не купував, а в руці вже тримаю упаковку з оселедцями, фолію якої вже пробив великим пальцем. Тільки зараз захотілось оселедця, але ж не буду їсти філе посеред вулиці?!

P.S.

Уява уві сні може гортати безліч різноманітних образів (як писав раніше, переважно знайомих з реалу), і з них відбувається процес "тестування" (навіщо? - поки неясно!): чи можемо зробити вибір, або подібний, або відмінний реальному життю? Наприклад, як в сьогоднішньому сні: поки не опинилась у руках упаковка з оселедцями, навіть і не мав бажання їсти рибу. Отже, уві сні, ми як в магазині самообслуговування: ходимо рядами і обираємо улюблені товари, інші товари "мількають" перед нами, але щоразу орієнтуємось на бажання. Звісно, іноді може приснитися такий сон, що важко віднести до якихось бажань. Аби зрозуміти, тут варто б уяснити іншим словом "вражень". Отже, можливо, "тестування" і полягає в співміреннях: не усі враження є бажаннями; не усі враження є з реалу, адже уві сні проживаємо відмінне життя, у якому існує свій масив досвіду; не усі бажання оцінюються однаково як уві сні, так і реалі, приміром, уві сні дуже рідко зустрічається емоційний надрив; не усі бажання, які втілюємо вві сні, хотіли б здійснити в реалі. Отже, снам бракує того раціо, яким послуговуємось в бодрому стані, але разом із тим для реалу вчимось на снах, співставляючи бажання.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 260924 "Небезпека виходу"

Батьківський дім (впізнаю за великою кімнатою та бібліотекою). У ньому перебувають працівники, з якими працюю (асоціація зі сном, що снився на днях), але до них у мене діла немає: я прийшов доглянути піч, що стоїть у книжковій шафі. (Цікаво, що шафи стоять так, як в дитинстві, а не в юності. Також дивує незвичне поєднання). У печі починаю порядкувати з вогнем, а він починає бути неконтрольованим. Спочатку хапає якісь окремі фрагменти друкованого паперу так, що бачу, як "поїдає" дуже великі літери заголовків, а далі вже й довгими язиками полум'я інші - так, що ось-ось і перекинеться на книги та всю шафу.

Якби в квартиру, яку винаймаю, підсилили двох працівників (квартира взагалі не схожа, лише переконання, працівники - узагальнений образ). Виходжу вранці з дому і по дорозі помічаю наслідки страшного буревію. Дерева попадали на проїжджу частину, але машини умудряються їхати далі, зокрема попід одне вигнуте дугою дерево. Йду далі, адже мені треба на потяг. І лише тепер розумію, що забув узяти з собою рюкзак. Тим більш, з'явилося переконання, що я учень, а без підручників у школі нема що вчитися. (Яскравий приклад порушення часу уві сні). Вирішую, що я встигну ще на вокзал і повертаюсь додому. Біля під'їзду помічаю хлопців, що виходять з під'їзду, а це якраз ті працівники, що у нас живуть. Прошу в них ключі від квартири. Вони дають і от я вже в іншій квартирі, у якій дуже багато народу. Жах, як тісно. Найцікавіше, коли питаю про вихід звідси, вони мені показують на вікно (на першому поверсі), як єдиний, яким всі користуються.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 250924 "Дивна неприємність"

Я в заміському будиночку. Все асоціюється з відпочинком і спокоєм. У якомусь фрагменті подій з'являється мати, але ненадовго. Я знову повертаюсь у атмосферу спокою і тиші. Повертаюсь у нічну кімнату, десь так, що й не уживаю світла, сідаю в крісло і раптом зауважую в напівтемряві кімнати нічних метеликів. Встаю, і лише зараз помічаю, що хтось на ніч відкрив мені кватирку, через яку, схоже, вони й залетіли. Починаю їх виганяти, але, всупереч моїм намірам, їх починає ставати більше, наче до останнього моменту ховались по закутках. Чим активніше махаю руками, аби їх вигнати, тим їх стає ще більше як чисельно, так і розмірами. Руки торкаються до них у повітрі так, що фіксую: вони не просто великі, а мало не як птахи. Раптом якийсь з них висаджується мені на руку і починає неболяче кусати. Починаю його відривати і усвідомлюю, що це не просто великий нічний метелик, а кажан. Таким виявився спритним, що причипився не на жарт: кусає і кусає, та, що незвично, застосовує свого довгого язика, завдяки якому, як зрозумів, я не відчуваю його укуси. Скидаю силою на підлогу, але він вчепився у праву ногу, зокрема у стопу, і таке враження, що апетит і наглість зросли ще більше. Тепер відчуваю, що своїм спритним язиком проходить мало не по всій моїй підошві. Хочу прибити, але з усіх підручних варіантів бачу лише службові рукавиці. Схоплюю його і силою запихаю в одну півпару, але для надійности й в другу. Рукавиці тугі, як шкарпетки, тому вони його заблокували повністю. Врешті-решт знайшов чим його добити, так, що відчув хрускіт, уявно черепка, та викинув цілим жмутком за вікно. Тепер з'являється з кимось мати і я розповідаю свіжу пригоду. Уже при світлі розглядаю покуси на руці та нозі. Виявилось до здивування, праву руку прокусив, а вірніше пролизнув так, що утворився в долоні отвір, більш подібний до стегмату, а на правій нозі підошва мало не почала відпадати, але все без жодної крови та болю. У місці пласкої рани на нозі мало не побачив щось біле, наче сухий жир (свіжа асоціація з реалу, коли перед сном потушив ароматизовану парафінову свічку, а краї теплого загорнув ближче до розтопленого при ґноті). Прошу матір не хвилюватися, адже й сам не маю того стану.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 240924 "Кардинальні зміни"

Я в рідному місті. Ходжу якби по знайомих вулицях, але їх не впізнаю: наскільки все змінилось з корекцією на війну - не в ліпшу сторону. Йдучи по сходах якогось будинку наче хтось мені розповідає подробиці, так наче слухаю радіо: міста в Україні без світла, без тепла, без каналізації, без того числа людей, як колись... Виходжу на вулицю, хочу потрапити в магазин, а з боку дверей сітка, аби ніхто не ходив, вхід не з парадного входу, а сам заклад починає бути схожим на базар: не так, як колись, а без самообслуговування і кас при виході.

Приходжу в чужий приватний дім (жодних асоціацій з реальністю), а там повна хата працівників. Я знаю, що все починалось з чотирьох людей, які тут колись оселилися разом зі мною. Міркую: достатньо було не прожити тут трохи часу (конкретика відсутня), як фірма заселила таке число, що й не порахуєш! Починаю зустрічати багато знайомих облич - людей, з якими колись працював разом то на одному, то на іншому об'єкті. Вдивляюсь і розумію, що навіть не пам'ятаю, як їх звати. Питаю себе: невже у фірми зараз немає інших помешкань, що всіх нас зібрали до одного місця? На додачу помічаю не лише працівників із Центральної Азії, що для мене вже звично, а явно й з африканських країн - це вже щось нове. Тепер зауважую, що деякі з них не просто приїхали до праці, а притягли ще й свої сім'ї: жінок і дітей. Пробігають темношкірі діти, граючись між собою. (Повтори сну, що створюють ефект нагромадження). Питаю себе: нащо мені така робота, тим більш, коли тут немає де буде спати? Тепер з'являється відома голлівудська акторка, що своєю присутністю справді всіх раптово спантеличила. (Образ уві сні був ясний, а як прокинувся, не зміг хто був насправді. Схоже, що образ акторки виник із розповіді колеги, який любить переказувати всілякі історії, зокрема й із сімейного життя: коли його донька в дитинстві захопилась творчістю Патрісії Кас, запитала свого батька: "А якщо буде коли вона раптом з'явиться в нашій квартирі?.."). Тепер хочу зняти відео, аби відіслати на керівництву на офіс, в яких ми маємо жити умовах. На мої питання, реагують однозначно: "Ти ж у нас бригадир!" Моя реакція: "Який я вам бригадир?" - але всі кого не побачу, дивляться на мене саме так з очікуванням, що саме я розв'яжу цю проблему. Заходжу в одну з кімнат, а там ремонтують підлогу, заливаючи основу бетоном. Міркую: одразу видно, що у власника з'явились гроші, але тим ремонтом створює більше незручностей. Заходжу в другу кімнату - то само: підлога розібрана, найняті працівники активно мішають бетон і так само, як у першій - бетонують підлогу (повтор, характерний снам).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 220924 "Безнадійні наміри"

Я в батьківському домі. Просинаюсь і лягаю спати в знайомій з дитинства і юности кімнаті. Знаю, що мають приїхати в гості родичі, зокрема двоюрідні брати. (Відбувається повтор, коли встаю і знову лягаю спати в одному і тому ж ліжку. Звичні повтори сну, можливо, після перекидання на другий бік в реалі). Тепер очікуване стає явом: приїжджають гості. До мене в кімнату заходять і ми спілкуємось то один брат, а іншим днем - другий. (У мене багато двоюрідних братів, але ці - по батьковій лінії: один живе в Ізраїлі, а другий колись жив у Донецьку, а з початком окупації навіть його рідні батьки втратили з ним контакт). В розмові з ними я питаю: де оселилися, чи добре на новому місці? І все якби лише про те, що торкається побуту та комфорту. (Цікаво, що уві сні я кілька разів фіксую ранок - пробудження, вечір - лягаю спати). У якійсь черговій розмові двоюрідний брат підсумовує: "Бо це ж ми маємо бути великою родиною!" Я ж подумки саркастично і з гіркотою усміхаюсь з гри слів, коли останні слова якби недочуваю, знаючи, що родичі поприїжджали реально здалеку і такої зустрічі може більше й ніколи не бути: "Великою могилою".

Приїжджаю здалеку до дружини і спостерігаю за її новим життям. Чомусь ми опиняємось на вулиці, бо це є хитромудрою частиною її роботи, а сон вона проводить в місті під відкритим небом. Пора року - літо. Показує місце, де вона спить. Ось вже й наближається ніч і вона готується до сну (повтор, із процесом "лягати спати - просинатися", як і в попередньому сюжеті). Ліжко розкладає на землі під якоюсь огорожею. Світять напівтьмаво нічні ліхтарі. (Загалом, узагалі не напружує відсутність комфорту. Навіть не виникає уві сні такої думки). Ось вже і я планую лягти поряд, але нам перешкоджають якісь незвані молоді люди, які хитро себе поводять, як якісь крадії, але об'єктом їхнього інтересу є не ми, а якесь майно, що знаходиться навколо умовної території навколо нас. Ми чомусь перестеляємось на нове місце на пару метрів від того, де були, а згодом, заважаючи своїм ходінням, перестеляємося на друге, десь на метрів двадцять в сторону, через дорогу, але так і не лягаємо спати.

Маю в роботі такій перерив, що відвідую театр у період організаційного процесу постановки нової вистави. Якимось чином мене в цей процес затягує якась дівчина, з якою спілкувався по роду своєї діяльности. (Конкретика особи відсутня). У формальній обстановці театру (поза сценою, а в якійсь кімнаті), коли режисер визначав ролі, звернув на мене увагу, співставляючи з юним актором, якому присудив роль молодого для цієї дівчини. Навіть поставив мене поряд того хлопця і спробував оцінити нашу схожість, зокрема в зачісках, вишукуючи невеликі відмінності, зі словами: "Схоже, його (мова про мене) там стрижуть майже так само" ("там" - це якесь порівняння між стрижкою в Україні, і так би мовити "тут" - це в Польщі). Для себе зауважив, що на скроні того хлопця зроблено на волоссі рельєфні смужки у вигляді блискавки. (Схоже, що цей фрагмент нагадує про мій намір: як проснусь, обов'язково сьогодні постригтися). Якось раптово режисер призначає мені роль батька цієї дівчини. Про себе міркую: хоча театр мені подобається і зараз маю трохи вільного часу, але це ніяк не узгоджується з тим, що маю основну роботу, отож, усупереч його наміру, нічого з цього не вийде!

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція