Сон 271225 "Виразні закінчення"

Батьківська дача. На другому поверсі розташований басейн майже на всю підлогу (візуально, дещо некоректно від реальности: обшар приміщення уві сні в рази і рази більше, а фактично - це дві житлові кімнати). В такому "басейні" помічаю, що плавають риби. Майже в темряві пробую намацати цих риб. Відчуваю як малих, так і середнього розміру. Вирішую їх погодувати. Згадую про хліб, який залишився від учора дещо поцвілим (спогад з реалу) і вирішую, що для них він згодиться якраз. Розкришую його у воду, а меншу частину залишаю на наступний день. Чомусь виникають питання: а хто їх годував раніше, хто годуватиме їх потім?

Якесь виникає самозавдання: оформити набір з трьох речей: двух великих сірникових білих коробкок майже квадратної форми, а між ними - упаковки домашнього сиру. На сірникових коробках пишу червоним фломастером довільні три цифри 1 чи 7, 5 та 6 (послідовність не пригадую) аби побачити як виглядає. У кожної цифри завершення допису роблю з жирною цяткою, як певний художній прийом. Хтось підходить до мене і коментує, що це хороша ідея. Насправді, моє ставлення до цього: лише почав з цим експериментувати, звідки якісь серйозні очікування щодо до такого наміру?

Сон 170820 "Не на цій стороні світу!"

Я з бабою Марією мешкаємо в старому будинку. Щось дивимось і рахуємо. До нашої розмови невідь-звідки додаються ледь чутні дитячі голоси, які вторують або ж опереджають наш рахунок, так, начебто хтось бере на кпини ту лічбу. Разом із тим ці голоси сприймаються якось невиразно, начебто не було б їм де-небудь взятися. Баба Марія просить виявити їх походження: може з вулиці? Дивлюсь уважніше за вікно і бачу за прозорими вікнами сусіднього дому двійко дівчат, які зосереджено сидять на одному місці й, поринуті в якусь гру із ляльками, рахують числа. Цієї миті до нашого дому заходить тітка Н. (донька б. М.) і приносить гостинець - пироги, але з ходу вибачається, що в неї грип, соплячи і чхаючи біля своєї мами, яка підійшла її зустріти. 0120'

- Я кажу людині, яка приїжджає до Польщі в пошуках щастя: не на цій стороні світу! 0134'

Сон 290919 "Не там чи не для нас чи не для того..."

Молодий хлопець з нашого колективу, схожий на "шалтай-болтая". Приїжджає до нього батько й з вичитуванням, що від нього "залетіла" ще одна дівчина. Одна вже з дитиною, а тут друга в положенні. Хлопець у шоці, хоча в той же час отримує на горіхи: батько лупить його по голові якоюсь газетою, а він ухиляється, хоч і приймає звинувачення. Ми ж пояснюємо, що навіть і не здогадувались: живе сам по собі, мало йде на конструктивний діалог, хоча багато тріпається - ні про що. Заходимо в його кімнату, де мешкає, а в санвузлі немає води. Раптом він інформує, що це не перший день. Стоїть господар дому, який здає кімнати, й каже: "А ти мені про це говорив?" І тут наші спостереження за ним збігаються в унісон з інформацією про згадану дівчину.
P.S. Образ хлопця нагадує одного колегу, який поводиться по життю пофіґістично. Хоча йому, як він каже, тридцять років, а в поведінці та судженнях так і не вийшов з дитинства.

Офіс фірми, в якій колись працював на посаді маркетолога. Зайшов на початок дня: збори на нараду. Директора ще немає. Серед знайомих облич є й незнайомі мені люди. На пряме питання про мій візит, неоднозначно відповідаю про ймовірність повернутися, але все залежатиме від зарплати. Дивлюсь на годинник, бачу 58 хвилин. Шеф має ось-ось бути. Вирішую не заважати під час наради і піти з офісу десь на вулицю. Виходжу, дивлюсь ще раз на годинник, а там ще половина до початку робочого дня. Дивно! Ждати доведеться не лише час наради, а ще плюс пів години зверху.

Шукаю дім на вул. Бялика (Бєліка?) 17-А-111. Знаходжу приватний сектор, тихий район, серед якого багатоквартирний дім на чотири поверхи. Формат дому нетрадиційний, вхід в кожну "квартиру" з вулиці, а кімнати йдуть із кожним поверхом уверх. Я маю щось занести якійсь пані. Звертаю увагу, що кожна "квартира" різниться в назві за буквами до цифри 17. Знайшов двері 17-А. Поки шукав, без дзвінка повиходили мешканці, запитати: хто я такий? - зокрема й з цієї квартири жіночка років 50-ти. Питаю чи не до неї. Кажу, що шукаю відповідну адресу. Кажу повну назву, на що вона мене спрямовує далі, в зовсім інший дім. Виявляється, те, що в неї на дверях 17-А - це ще не все. Цифри 111 - це номер квартири. Знаходжу той дім, який виявився в зовсім іншому місці від цього. Відзначаю дивну нумерацію на цій вулиці. Але, що перший, що другий доми, всі побудовані недавно і для заможних мешканців. Заходжу в другий дім, який побудований більш звично, як для мене, відображаючи в назві поняття багатоквартирности. Знаходжу квартиру 111, заходжу. У квартирі, а вірніше в апартаментах, до десятка людей. Окрім хазяйки там ще перебуває прислуга. Маю щось зробити, де мій вік мав би вказувати на мою професійність. Одна з жінок каже хазяйці, що мені десь 20 з лишком років - не більше - і що я не здатний на покладені функції. Хазяйка, дивлячись на мене, вирішила не погодитися з тією цифрою, адже бачила в мені більш зрілого чоловіка. Про себе міркую: "смішно те все слухати: вони, що не бачать на моїй голові сивину? Може, видаюсь молодим, тому що на днях постригся?" (У реальности - вчора). Я ж кажу, давайте не сперечатися, а візьмемо паспорт і дамо тій жінці, хай вирахує мій вік. Про своє передчасне переконання вона вже комусь розповідає по телефону. Доволі впевнена в собі. Їй дають мій паспорт. Дивлюсь на її вираз обличчя, а вона рахує і міниться в емоціях, з обірваними словами: "Скільки? Со... со...". Я ж доказую до кінця: 41. 0228'.
P.S. Мова про новобудови для людей, спроможних купити в наш час картиру в елітному місці, з виглядом на краєвид річки, майнув на днях у розмові з дружиною. Перший варіант будинків - квартирами на кожен поверх - це симбіоз уявлень про давню німецьку архітектуру, яка зустрічається ще й центальних частинах польських міст та знайома мені з деяких новобудов у Німеччині.

Міркую, як виїхати з села. Машина є, прав із собою немає. Дорога крізь поле. Треба тільки доїхати до міста.

Я у місті, а зі мною ще двоє хлопців - колег по роботі. Намагаємось провернути гешефт: перевезти стальні труби (~ ø25-30), але вони до нас якось не мають прямого стосунку: не там чи не для нас чи не для того лежали, але ми їх взяли і завантажили в позичений причіп та й підготувалися виїжджати. Як раптом до нас ідуть двоє молодих поліцейських. Ми потайки аж зніяковіли. Починається з ними діалог, але все прагнемо звести в формат гумору, аби не дійшло до серйозних перевірок. Поки говоримо, минає хвилин 10, як бачимо, що до тих патрульних іде поліцейська перевірка (чомусь прямо саме так і подумалось), адже миттєво ці двоє молодих поліцейських змінилися в обличчі. Вони вже зрозуміли, що втратили час почати нас перевіряти негайно. Тепер почнеться все з перевірки їхньої роботи.

Сон 170918 "Конвеєрний плин"

Потрапляю на закриту виробничу територію. На початку щось нагадувало про медзаклад на протяжності всього "підприємства", адже не все було з бетону і металу, був ліс, дорога, довгий конвеєр. Я зустрічаю давнього знайомого з творчого цеху. Він, як і я маємо стосунок до електрики. Він має музичний гурт, назва якої складається з трьох літер - абревіатура, першим словом якої є "республіка", а завершується назва обігруванням його псевдо Cool Ash. Щось на зразок: RNP (Республіка невизнаних поетів) & Cool Ash. Я питаю, чи треба йому людина в бригаду і від якої фірми працює? Конкретики так і не почув. Разом зустрічаємо на тій території жінку, яка мені знайома, і яку давно не бачив. (Образ цієї жінки з дуже давнього сну). Вона на цій території і працює, і десь недалеко мешкає. Якось навіть довелось її набрати по телефону. Коли ми її побачили вдруге, домовились, що зустрінемось наступної п'ятниці, адже у нас того дня буде робота на цьому ж місці. Я разом із колегою біля конвеєру, який знаходиться прямо над проїздною дорогою, але огородженою прозорими конструкціями зі склопакетів. По лінії йдуть коробки, в них парфумерія. Я знаю, що недалеко від цього місця є ліс і міст через річку. Приходить якийсь клієнт, який має забрати товар, а він у нього розсипається прямо біля нашого робочого місця. Я допомагаю йому зібрати ту косметику до купи: пудра, тіні різних видів та  упакування тощо. Навіть якась з них розкрилась - відлетіла прозора кришечка. Він хвилювався, щоб не втратили вони товарний вигляд. Клієнт іде, конвеєр працює в звичному режимі. Знайомий стрибає в воду біля конвеєрної лінії. 0022'

Великим кораблем пристаємо до берега. Я кажу капітану, давайте цю подію внесемо в історію? Бортовий номер К252. Згадую, що з його ім'ям пов'язана недобра слава. Хтось питає в капітана: тепер вже правильно пишуть, не ваш корабль горів? Капітан відповідає: "Так! Тепер стало все на свої місця - не наш!" 0404'

Сон 240318

Куплений мною напередодні б/у обігрівач дав збій і не працює. У розібраному стані схожий на старий системний блок: плати в три ряди. Я заношу його до сервісного центру і починаю його ремонтувати... Після трансформацій розбирання-збирання, виявив, що він трьохфазний і за розмірами більший, ніж я його уявляв, коли купував. Начебто брав його однофазним, а виявився трьохфазним. Цю обставину виявив, як мав наново підключати, щоб перевірити його на справність. Побачив його в зібраному стані, на підлозі. На вигляд: чорний, незвично великий, я б навіть сказав: промисловий, але в житті таких не бачив, з характерним товстим кабелем для трьохфазних обігрівачів. З однієї сторони подумалось: куди його вмикати, адже всюди стандартні однофазні розетки? З іншого боку, є відповідна трьохфазна розетка на кухні, куди підключена електроплита.
У той момент, коли я ремонтував у сервісному центрі цей обігрівач, до нього приходили різні клієнти і розмовляли за моєю спиною... Один з клієнтів: працівниця підприємства, телефонує в банк, обговорює і уточнює інформацію... З тієї розмови по телефону чую наступне: вирішили зменшити відсотки з 60 до 42... З однієї сторони це добре, а з іншої, тут має бути підстава у майбутньому...