Сон 030425 "Очікування змін"

Усі попередні ночі снилося (без сенсу записування) майже одне й теж: праця, праця, праця...

Сьогодні ж приснився її кінець (на об'єкті, на якому зараз працюю - з реалу). Приходжу до помешкання та починаю збирати сумки. Раптом усвідомлюю, що торба з інструментами, шельки та каска залишилися на роботі... А движуха колег у квартирі така, що мало не в усіх за годину-дві виїздний настрій. Мене огортає шок від можливого усвідомлення такого розвитку подій, що я залишусь без інструментів... Починаю шукати варіанти: якщо не все винесли з машини, отже, може залишилось там?.. А може, на іншому помешканні... А як ні? - треба знову їхати на роботу!.. (Так і не досягнувши уві сні розв'язки можливої проблеми).

P.S. Цікаво, що цей сон міг би рахуватися як пророчий, якби не знав, що десь за два тижні маю з'їжджати з об'єкта. Разом із тим сьогодні з'явилась нова, але ще не підтверджена інформація про ще, що ми можемо поїхати раніше. Такий сон підтверджує те, наскільки подібні сновидіння є дзеркалом реальних очікувань. 

P.S.² Також варто дослідити: можливо, людина після повторів одного сюжету уві сні, відчуває насичення і сатисфакцію, після чого наступає переломний день, де повтори вже не снитимуться.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 210325 "Конкретика - буде присутня!"

Порушення часового розкладу дня. Нетипово проводжаю колегу з праці, а як вертаюсь додому, просить від мене якісь додаткові знаки уваги: не досить "до побачення", а більше слів. (Якщо порівнювати з реалом, його образ уві сні наповнений рисами інших людей, яких зустрічав давно у своєму житті). Сприймаю це за дивакуватість. Разом із тим все відбувається в чисельно закручених "лабіринтах" вуличок, під'їздів, переходів з поверху на поверх. Його родина має своїх родичів, що мешкають по дорозі між переходами по тому "лабіринту". Якось прощаючись, кажу, що йду однією дорогою, а виходжу другою і потрапляю на вхідні двері когось з його рідні. Якось давно тут був, але вже забув, як це було і коли, поки не наткнувся на ці двері знову. (Знайома химерність "забування" і "пригадування" у снах, що нагадують повтори, а також підозра, що це вже колись, як не сьогодні ж, снилось). Цікаво, що поки йшов, мав переконання, що за поворотом дому матиму кущі малини. Далі, аби скоротити шлях, полетів між будинками. По дорозі в повітрі за іншим маршрутом зустрів свою дружину, яка поінформувала, що хоче звільнитися зі зайвої праці. Іншим випадком вона якимось іншим лабіринтом мала перехід до місця праці через квартиру іншої сім'ї, але вже вирішила саме з такою працею покінчити і сьогодні з моєї наполегливости зробили разом останній туди візит. Треба було зібрати "дари природи", що виросли на її території, я думав, що це мали б бути огірки, а як на моє здивування, це виявився хміль. То була праця на висоті та ще в шельках. Саму дружину сюди більше не пустив би. Отож, сьогодні пропоную зрізати кущі того хмелю і скинути до долу, а решту - забрати з собою та найдовшим часом більше сюди не повертатись. Тепер знову переміщаюсь у повітрі знайомим маршрутом між будинками, але цього разу відчутний сильний вітер, який перешкоджає нормальному руху, бо між певними кутами споруд має різну інтенсивність. Отож, аби обрати найкращий переліт, я маю корегувати не лише маршрут, але й висоту переходів.

Після роботи заїжджаю з колегами в магазин, а там продаються капелюхи. Я ж міркую, що варто було б купити кращий до праці, бо цей, що маю, є незручним. Довго роздивляюсь варіанти. Міряю якийсь солом'яний чи зроблений з дерева, а він виявився дещо поламаним, ми міряв ще якийсь, але також - не до вподоби. Так нічого й не купую. Виходжу останнім з магазину та вирішую не сідати в машину, а перелетіти будинок, адже це поряд від нашого помешкання. Кажу колегам про намір і лечу, а вони від'їжджають. Перелітаю на сусідній будинок, а згодом - ще один. Сідаю на краю будинку, що видається максимально вузьким і високим (як свічка). Бачу, як на його краях зроблені гострі шпильки. Аби сісти на край - буде незручно звішувати ноги. Оцінюю, як стрибати з нього знову і летітіти вниз. З одного боку в пам'яті виникає переконання, а чи дійсно знаю як літати? В той же час апелюючи на останнй досвід (5-10 хвилинного часу тому) стверджую, що можу! Роблю стрибок і падаю з високого будинку, але знову ж таки знаходжу сили опору гравітації в долонях і ліктях рук. Опускаюсь на землю і розумію, що я опинився не біля свого під'їзду. Нічого страшного - це акурат за цим будинком, що й, пройшовшись пішки, підтвердилось!

Приїжджаю до батьків і маю розмову з матір'ю про майнове питання. Зайшла мова за транспорт. Яка машина має відійти сестрі? Хоча для мене обидві старі, я ствердно кажу: "Лада!.. а Жигулі нехай залишаться мені". Хоча вони такі даані, що "немає, що ділити", підсумовую: Лада - це Лада, а Жигулі - це Жигулі!"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 260924 "Небезпека виходу"

Батьківський дім (впізнаю за великою кімнатою та бібліотекою). У ньому перебувають працівники, з якими працюю (асоціація зі сном, що снився на днях), але до них у мене діла немає: я прийшов доглянути піч, що стоїть у книжковій шафі. (Цікаво, що шафи стоять так, як в дитинстві, а не в юності. Також дивує незвичне поєднання). У печі починаю порядкувати з вогнем, а він починає бути неконтрольованим. Спочатку хапає якісь окремі фрагменти друкованого паперу так, що бачу, як "поїдає" дуже великі літери заголовків, а далі вже й довгими язиками полум'я інші - так, що ось-ось і перекинеться на книги та всю шафу.

Якби в квартиру, яку винаймаю, підсилили двох працівників (квартира взагалі не схожа, лише переконання, працівники - узагальнений образ). Виходжу вранці з дому і по дорозі помічаю наслідки страшного буревію. Дерева попадали на проїжджу частину, але машини умудряються їхати далі, зокрема попід одне вигнуте дугою дерево. Йду далі, адже мені треба на потяг. І лише тепер розумію, що забув узяти з собою рюкзак. Тим більш, з'явилося переконання, що я учень, а без підручників у школі нема що вчитися. (Яскравий приклад порушення часу уві сні). Вирішую, що я встигну ще на вокзал і повертаюсь додому. Біля під'їзду помічаю хлопців, що виходять з під'їзду, а це якраз ті працівники, що у нас живуть. Прошу в них ключі від квартири. Вони дають і от я вже в іншій квартирі, у якій дуже багато народу. Жах, як тісно. Найцікавіше, коли питаю про вихід звідси, вони мені показують на вікно (на першому поверсі), як єдиний, яким всі користуються.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 040624 "Сонне царство"

Комусь розповідаю про переваги латинки, наголошуючи на нюанси. Pokazuü osoblyvosti napysanná, riznycú užyvanná liter.

Пізній вечір. Вдома всі полягали спати. Виходжу пізньої ночі з батьківського двору, біля сусідської огорожі справляю малу нужду. Раптом чую за огорожею і бачу поверх штахетин голову, чи майже лисину сусіда. Шифруюсь: наче він мене не бачить, хоча ніби й не помітив. Пішов ближче до дороги. Вирішив повернути вліво і пройтись уперед, але пройшовши трохи, передумав іти далі. Затримавшись біля іншого сусідського двору, вирішив повернутися. Здаля бачу знайому з різноманітними пакунками (сама - з літературних кіл), що стоїть на початку перехрестя, від якого тільки-но відійшов. Подумки: коли вона там раптом з'явилася? Схоже, що вона тримає якісь подарунки. До неї підходить інша знайома, врешті підходжу до них і я. Сходу до них жартую. Лише зараз зауважую, що через дорогу стоять високі атракціони, зокрема колеса огляду, і дуже святково світяться. Подумки зауважую, як сильно змінився мій мікрорайон, де я народився і виріс: коли тут встигли розбудувати парк розваг? Ще бачу колегу (узагалі зі сфери іншого зацікавлення, якби література - електрик), який мене не помічає і цілеспрямовано йде до мого дому з пляшкою горілки. Те, що ми будемо пити, раптом бачу в машині іншого знайомого (зі сфери журналістики). І всі вони наче сильно знайомі між собою, а сьогодні так, наче змовились. Раптом приходить усвідомлення, що в мене день народження. На зауваження вже йти до мене, я із сумом віджартовуюсь: "А в мене вдома сонне царство!"

Сон 011122 "Головний підпис"

Бригада. По роботі на новому об'єкті прийшли до дому. Маю документи на підпис по зарплаті. Основний підпис на отримання ставлю я, потім роздаю колегам кожному своє. В процесі підписання обходжу окремою дорогою великий столовий стіл, за яким сидять члени цієї бригади, більшою мірою, яких взагалі не знаю. Врешті-решт пробую зібрати від усіх документи воєдино. Головне, упустив, де поклав головний аркуш із відривними корінцями, проштампованими, наче під час голосування для бюлетенів. Врешті-решт знайшов. Все ж таки є відповідальність (наче я і є бригадир) від моменту зобов'язання головними підписом! 0410'

Цифри 8 і 39.

Сон 200222 "Рівень здивування"

Переїжджаю, як випадковий турист, з одного помешкання, в якому живуть працівники з моєї фірми, до іншого. Приїжджаємо на незнайоме обійстя з приватним домом. На дворі працівники. Мені подобається певною мірою обстановка та атмосфера. Заходимо в дім, а там в одній із кімнат грузини. Ідентифікую не одразу, а лише за їхнім акцентом. Серед них знайомий - В. Виходжу з кімнати, а в коридорі зустрічаю новоприбулих працівників фірми, а вони мені доволі знайомі. Двоє хлопців із якими вчився ще в школі. (Один із них - однозначно, на рік-два старше від мене, іншим разом з ним спіткнувся під час однієї з робіт в Україні, а другий - більше збірний образ. Переконання уві сні, що це хлопці з моєї школи - однозначні). Вітаюсь, висловлюю здивування, що їх зустрічаю в Польщі, прямо-таки одразу двох із Житомира, ще й зі спільної школи. Хоча здивування висловлюю усно, але внутрішньо залишаюсь спокійним: усіляке в житті буває, навіть і таке!

Маю якесь відрядження. Дорога... Замешкав у якомусь будиночку безіменного (уві сні), але славного, як для мене, міста України. Вигляд з вікна моєї кімнати виходить на "екзотичну" улоговину із неймовірно високими та пишними рослинами. Як лопух, так листок площею з м2. Так і подумалось, ще десь там (в тій улоговині) протікає річка, яка живить усю цю рослинність. Заходить до кімнати хазяйка і перепитує, чи користувався вже з туалету, а я ствердно, що від вчорашнього вечора ще там не був. А вона мені починає оповідати, як то вони тут роблять, мало не в самих кімнатах, і прибирають за собою. Питає: чи не бачив я, як це робив мій співмешканець по кімнаті?.. Навіть слід залишився на підлозі! Дивуюсь цій дикости підходу до організації вбиральні. Потім оповідає, як то я маю робити, але, за бажанням, на першому поверсі. Показує, як вигідно підгинати під себе ноги, коли так низько доводиться сідати. Слухаю і навіть погоджуюсь із деякою зручністю пози в такій делікатній ситуації.

Сон 030222 "Освоєння матеріалу"

Їду по місту гоночною машиною, такою заниженою, які беруть участь у ралі, але в якомусь спрощеному варіанті. На якомусь етапі дорога звужується і стає неймовірно покрученою. Вирішую розвернутися і їхати в зворотньому напрямку, але для цього треба знайти відповідне місце для розвороту. Не знаходжу або ж знаходжу малоймовірне для маневру. Встаю з машини і вручну перекидаю її на другу сторону. Цікаво, що на якомусь етапі фіксую такий момент, що в машині лежать якісь цінні, мало не золоті монети. Із-за них не можу покинути машину просто так посеред дороги, адже авто має відкритий салон, тому мушу все вирішувати власними силами. Все ж таки перекидаю автівку вручну і їду в зворотньому напрямку. Поки розвертав, вже пізніше, в машині, зауважив, як на звичайній ґрунтовій дорозі вступив у якесь собаче лайно і воно створює як ароматичну так і моральну неприємність.

Йдучи з цеху в цех, зауважив, як в одному кутку лежать шматки якісного мідного кабеля. Вирішив окремо, на зворотньому шляху, їх підготувати на коротші кавалки і забрати собі в сумку. Тепер із поверненням, я біля них зі спеціальними ножицями. Починаю потроху різати. Події відбуваються мало не в цілковитій темряві та тиші. Поряд мене опиняється мій колега. Так як все відбувається потайки та певним хвилюванням, на незначний шум від ножиць "підтягуються" румуни, які так само починають освоювати матеріал. Тепер чую, як до нас наближаються нові колеги, яким так само є до всього, що ми робимо діло і з ініціативністю починають доопрацьовувати решту. Один колега розповідає про конкурсний відбір на фірмі зі знання німецької мови і те, що йому вже призначено скоро їхати на новий об'єкт, тепер уже в Німеччині. Навіть щось зображає німецькою мовою. Під останок дивлюсь на сумки румунів, а в них уже лежить якась попередньо узята мідь, скручена в добрі кола... Наче розібрали все і всі, що хотіли і хотів. Зауважую: окрім моїх ножиць, які брав із собою, що на останок раптом виявились ще два аналогічних, наче хибне враження решти по незужитому матеріалу.

Сон 090122 "Противний смак минулого"

(Сон денний, після нічної зміни). Кінець року. Будівельний об'єкт доходить до завершення. Сьогодні заїжджаємо для того, аби забрати певні речі. Настрій святковий. Багато снігу, вітряно. Я і колега вирішили забрати в машину кабель. Кожен робить свою справу: пакує свої речі. Третій колега пішов робити щось своє. З ним домовились, коли забиратиму наступного разу, адже робить для себе маленьку відпустку. За цілий рік на об'єкті в мене назбиралося небагато дивних речей. Начебто знаю їх історію та походження. Але, як сталося - не до кінця. Серед них якихось пару старих шкірок тварин, схоже на білок, предмети дивного призначення: туби, коробочки, флакончики, оформлені пакувальним папером у стилі початку ХХ ст. Зокрема, моду на художнє оформлення пакування видають часто уживані акварелі. У колеги так само, але доволі інше, зокрема великий синій брезент, легкий, наче парашут, який пару раз пробувало здувати з землі сніжним вітром. Серед моїх предметів присутнє щось із сушки, м'ясного походження, але доволі давнє на вигляд. Чомусь я пробую щось таке з'їсти, або ж "поїсти", щоб "у новому році цього вже не було". За мить "приховування" розумію, яке це м'ясо, що розповзлося в роті на тонкі смужки, страшенно несмачне. Одразу починаю випльовувати, виймати з горла тонкі "макаронини". Цієї миті згадую (забутий давній сон, схоже, не записаний), як доволі давно хтось вже пробував і робив такий висновок. Можливо, колись і я, адже природа смаку мені знайома. Тієї миті навіть пригадалась або ж усвідомилось походження тих всіх загадкових предметів: так міг залишити тільки якийсь чаклун або маг і явно не світлої сторони світу - настільки гидотний смак у роті це залишає.Чомусь ствердно подумалось, що це м'ясо належало до мертвих пацюків, яких спеціально було приготовано для ворожінь. (P.S.) Від того просинаюсь і розумію, що якби не цей противний смак у роті, снив би далі, і як останні дні "не наснив би нічого", спроможне до його фіксації у нотатнику. 1115'

Сон 100921 "На перших і других..."

Відбувається якийсь великий захід. Вирішую у ньому якість організаційні справи. Тепер усі мають обідній стіл. Я з іще кимось прийшов перший. Насипали першу страву, другу. Поставив собі на стіл у перших рядах, хтось другий десь у рядах середніх. Отже, у їдальні нас поки що двоє. Уже було сів, але вирішую докласти до рисового супу масло. Встаю й іду десь наперед, до головного столу, аби взяти масло. Кладу собі і пропоную згаданому учаснику. Він погоджується і я несу до нього масло на грубому ножі. По ходу масло поволі тане (асоціація з реальністю, коли робив тісто, яке тануло в каструлі). Хоча й доніс, але шматочка залишилось мало. Вибачився і приніс масло в упаковці: так надійніше! Тепер відволікаюсь на якісь інші справи, залишаючи за столом свою їжу. Видно, що відійшов далеко, бо, повертаючись назад до кухні, зустрів по дорозі смішну процесію виходу з храму якогось священника, за одягом схожого на ксьондза. Так, наче його несуть на святкових носилках, як колись шейхів. Дивлюсь уважніше, а зовні це виглядає як бутафорія: хоча носилки несуть і він нібито в них сидить, але йде власним ходом короткими кроками. Раптом хтось мене з цієї процесії зачіпає пальцем у спину і йде далі. Лише встиг озирнутися і припустити хто то був. Тепер я знаю, що хтось шукав якийсь інструмент (уві сні образ був конкретизований), я його знайшов, але він виявився не таким, як треба, хоча вже знайшли інший. В процесі пошуку побачив пінцет із тонкими але зігнутими кінчиками. Згадав про доньку, яка має замовити подібний. Чи підійде?.. Навіть і не зачіпав. (Асоціація з реальністю). Повертаюсь до свого столу: а в мене переставлені тарілки. З третього ряду на другий. Хтось пояснює причину, адже сідали в тому місці гуртом. За тим же столом дивлюсь обласну газету (на початку професійної діяльности працював у ній оглядачем), а там кольорові світлини працівників з коректорського відділу. Так, наче вони приймають із хлібом і сіллю якихось шанованих гостей. Святково вдягнені, але, як на мене, мають смішний вигляд облич. Отже, дали ж згоду на розміщення! Дивлюсь на іншу сторінку, а там обличчя давньої колеги по роботі (більше за місцем роботи, аніж за обов'язками, причетної до театру) - (давно померла). Навіть ім'я не згадаю, мала характерний для неї південно-поліський акцент, зокрема у вимові "ть". Щоб пригадати, читаю ім'я (буква.) і прізвище Фурса, яке спочатку прочиталося, як Фукса.

Сон 260621 "Життя навиворіт"

Щось у стосунках з дружиною пішло не так. Розійшлись у банальних поглядах: як організувати інтер'єр у просторі однієї кімнати? (Дивна підстава). Але оце найбанальніше в житті та найдрібніше з поміж інших можливих проблем змусило подивитися на світ іншими очима. Тієї миті зустрічаю іншу жінку, яка на диво розуміє мене з пів слова. Мені це навіть трохи незвично. Окрім такої позитивної якости, спостеріг: а вона ще й по-своєму красуня! Мене такий хід подій узагалі змушує думати про неї все більше і хвилюватися за подальші з нею стосунки. Чомусь, будучи з нею, трапляю в ненайкращі життєві ситуації. Якось вирішив піднятися (підлетіти) вгору до краю даху і зняти з дерева трохи білих слив, а вони виявились наполовину виїдженими мурахами. Гуляю однією знайомою мені дорогою, а вона то виводить на недосипане мною колись болітце, а то на стежку, з якої треба зістрибувати, аби нормально потрапити до зупинки. Зустрічаю бригадира (образ із реалу), про якого не кращої думки. У іншому місці виникає потреба нагально виїхати помаранчевою вантажною машиною з якогось об'єкта, а дорогу перегородила інша спецмашина і водій на ній виявився вкрай принциповим. Десь тут зустрічаю колегу, по короткій розмові з яким, дістає зволоженні і брудні сигари та й кидає їх на землю. Я пригадую (фрагмент із забутого сну), що їх уже бачив саме в такому ж стані. Міркую: чи не взяти їх собі? Помити, просушити, адже вони непоганої якості?

Сон 141220 ''Бути готовим''

Приїжджаю в готель чи хостел із двома своїми колегами (В., Р.). Нас поселяють у номері на чоловік двадцять, у два ряди ліжок в одній довгій кімнаті. Мене спочатку селять біля однієї дівчини (сусідня койка), потім перепрошують і селять в другому місці, виявилось - біля іншої. Спимо, чую, як посеред ночі хлопці (колеги) встають і збираються до виїзду. Виходять із цієї багатолюдної кімнати. Збираюсь і я за ними. Складаю свої розкладені речі, чомусь приділяю тому багато часу. Мушу все робити тихо, аби нікого не розбудити. Виходжу в коридор, доскладую речі до кінця, одягаюсь. Готовий їхати. Знаю, що здивую своєю оперативністю, адже на перед припускаю їхнє ''сподівання'', що із-за мене вони змушені будуть виїхати пізніше. 

Я з сином у машині. Під'їжджаю до будинку, на якому знаходиться меморіальна табличка фігурної форми про якогось видатного діяча. Саме вона є нашим кінцевим місцем призначення і чомусь є доволі знаковою. (Конкретика відсутня). 0130'

Сон 141119 "Свято у стисненому просторі"

Із якоюсь культурною програмою (схоже на весілля, але не переконливо) потрапляю в дім, в якому був доволі давно. При вході в нього все доволі гарно й красиво, квітучий сад, розбитий цікавими стежками по ходу до приватного будинку. В ньому живуть як старі, так і молоді. Я ж тут знаходжусь разом із колегами-чоловіками (образи не конкретизовані). Цей дім мені знайомий не просто так, у ньому живуть якісь віддалені родичі моєї дружини. Я у них вже якось гостював і цього разу сподіваюсь, що вони мене не впізнають. Заходимо в дім, трохи розходимось по кімнатах. Потрапляю, але не одразу, в приміщення, де живе старенька бабуся. Обстановка не викликала захвату: живе одна, з огляду на розкидані речі - неприбрано, тісно, хоча по-сільському: з піччю і різним кухонним начинням, що стоїть навіть на підлозі. Подумалось: от що значить старість, вона у всіх однакова. У неї є подруга, її ж віку. Цю бабуську я знаю, а вона від останньої зустрічі так і не пригадала мене, я й не робив натяків: почати з того, що я їх знаю і з якої причини. Спитав, як вийти на вулицю, бо в тих кімнатах трохи заблукав. Трохи розговорилися. Пригадав, що вона спілкується виключно польською, тому перейшов у розмові на неї. З одного боку вона хотіла мені показати вихід, з іншого я прагнув знайти, де сидять мої колеги, аби потрапити до них. На якомусь етапі мене почала проводити до виходу жіночка середніх років: худорлява, з неприємною, як на мене, кількаденною немитістю волосся. Йдучи з нею, на якомусь етапі вже сам, потрапив у невеликий храм. Там сиділа в одному місці пара, а в іншому якась жіночка. Побувши трохи, став свідком сцени, як та пара спіцефічно з'ясовувала між собою стосунки: вона термосила свого п'яного чоловіка й казала, що треба йти, а він, знесилений від алкоголю, знаходив лише поодинокі слова і пручався на її ініціативи. Жіночка, яка сиділа окремо, на них дражливо реагувала, але залишалась незрушною. Зрештою вони пішли. Пішов укотре шукати своїх і я. Знову та ж жіночка з немитим волоссям мене супроводжує до виходу. Йдемо так, що врешті-решт потрапляю на очікуване свято, на яке сюди й ішли. Заходжу в кімнату: тісно, нема де яблуку впасти. Великий стіл, за столом гості. Одразу бачу своїх колег, із ким приїхав. Вони вже сидять за столом і їдять. Є пару вільних стільців. Мене запрошують сісти. Я сідаю. Починаю спостерігати, як господарями дому організована для нас культурна програма. Всі сидять, дивляться і в той же час їдять. Спочатку мені не захотілося якось те все поєднувати, як то зробили колеги: слухати та їсти, але передумав. Підтягнув до себе відварені фаршировані яйця, але почав їсти оселедець. 0020'

Сон 041112 "До визрівання ~ півтора місяці"

На території заводу, на якій колись працював (асоціація з реальністю), зустрічаю знайому (таке переконання уві сні). Спілкуємось про людей, які там ще працюють. Раптом цікавлюсь про відділ, в якому вона нині є. Каже, що нині "в продажах" - тому самому, в якому свого часу працював і я. Питаю за успіхи. Каже, що поки важко щось сказати, після виходу з декрету, адже це в неї другий чи третій день роботи. Згадую, що років два чи три тому зустрів у місті колегу з планового відділу. Вона також пішла у відділ продажів. Роблю висновок, згадуючи про себе ще одну колегу, на той час передпенсійного віку: "То тепер там у вас жіночій колектив?.." Тепер із думками про діючий завод і техніку переношусь у двір, на якому росте дерево.
Його гілля "обліпили" діти, куштуючи плоди. Залажу і я. Дивлюсь, а на ньому ростуть різні фрукти, переважно яблука, ще й відмінних сортів. Плоди великі, хоча ще зелені. Міркую, що зріти їм залишилось ще з місяць-півтора. Звернув увагу, що на кожній гілці, де був той чи інший сорт, не зриваючи з дерева, надкушені по кілька яблук. Цей факт, щодо дітей, мене розвеселив. Вирішую піднятися вище, поки дозволяла дерев'яна драбина. На самому вершечку помітив гілку з абрикосами, яких залишилось небагато: зо два десятка. Вони були спілими, якраз по-сезону. Почав їх пробувати і смакувати. Сподобалось. Ще побачив одну врожайну гілку з незнайомим мені плодом, схожим на папаю. Подумав, що треба буде до неї дістатися. Роздається гуркіт. Дивлюсь на небо, а там посеред темної та розлогої хмари, що певний час наближалась, з'являються і більшають блискавки. Ще на мить затримуюсь на дереві, як тут, мало не за віддаленою огорожею бачу попереджувально-сповіщувальну поліцію, яка намагається великою спецмашиною із розсувними колесами проїхати біля одного з цехів заводу, який згадувався напочатку. У нього це не зовсім виходить: прохід на повороті виявився замалим. Але він поспішає всіх поінформувати, що йде буревій. Це попередження торкається й мене. Всі злазять із дерева і я в тому ж числі. Заходжу в дім, але бачу, що треба набрати воду. Беру відро, іду до криниці. Набираю. Видається, що тече спочатку мутна вода: з піском. Але перше міркую так: що таке може бути. Чомусь припустив, що причина від наближення грози та, по-друге, від того, що поліція на спецмашині зачепила серйозне обладнання, так, що струсанулась промислова установка, розміром мало не в цех. Виливаю воду, споліскую відро, набираю поновно. Тепер схоже, що вода побігла краща. 0001'

Сон 061019 "Страхування життя"

Разом із колегами прокладаємо кабелі по глибоких лотках із 4-5 поворотами. Сон доволі виразний, але не інформативний.

Головний редактор однієї газети, в якій я працюю, готує подарунок президенту України з нагоди якогось ювілею. Цікавим є те, що в образі головного редактора постає Володимир Зеленський. Найважче визначитись: яким має бути подарунок? Приносить він на офіс, який більше нагадує простору квартиру, друкарський барабан, на якому було відтеражовано тисячі, якщо не мільйони номерів газети (редактором якої він є), яка принесла Президенту такий неймовірний успіх. Дістає цей барабан, який з однієї сторони нагадує мені позолочену (схоже на латунь) баню церкви, і починає на ній щось видряпувати чи то малювати. Розібратися зі сторони не маю змоги. Як завершив і кудись пішов, вирішив оцінити рисунок-дряпунок. Вийшли хвилясті лінії, які нагадували злиті між собою бані, або перекинуті сердечка. Отже, на згаданому матеріалі розміщувалось десь до п'яти однакових фігур. Остання намальована фігура нерівно збігалася з першою. Отже, результат мені не сподобався. Вирішив піти на "хитрість": узяти аналогічний барабан із "позолоченою" банею, вдягнути на неї щось на зразок новорічного капелюха і піти самому на згаданий ювілей. Вигадка не зайняла багато часу... От я вже перший на тому заході. Мій подарунок стоїть і очікує своєї черги. Як і передбачалося: вгодити ексклюзивністю реально важко... ліфт вгору... (Проснувся).

У новинах з'являється інформація, що вертоліт п'ятого Президента України зазнав аварії під Києвом. Сюжет ілюструється мапою Києва. Аеропорт носить назву населеного пункту, який нагадує назву Скнилів (Львівська область). Наступним фрагментом я потрапляю в лікарню, де наживо бачу прооперованого Петра Пррошенка, важкість травм у якого зміг оцінити по несиметричних ранах на зашитому животі. 0426'

Йду вулицею міста. На певній ділянці з'являється довгий ряд кіосків, в яких роблять страховки. Кожен кіоск носить певну назву страхувальної компанії, хоча були й такі, що займалися всіма брендами одразу. Минувши з десяток кіосків, не випадково заходжу в один із них. Там працює зі своєю подругою знайома мені літературознавиця О.Ю. Заходить розмова за успішність цього бізнесу, адже почала справу не так уже й давно. Пробую оцінити незалежним поглядом: чим цей кіоск вирізняється з-поміж інших? Виходжу на згадану вулицю, обходжу до кінця всі кіоски, повертаюсь. Питаю: твоя страховочна компанія ліцензована? (Звертаю увагу на бренд, який нагадує існуючий в реальному житті "АХА", але з подвоєнням "ХХ"). То чому ж ти не вивішуєш копію ліцензії на скло, аби перехожі бачили, що ти представляєш серйозну компанію? Не маючи візуального підтвердження, твоя точка схожа на решту твоїх конкурентів! Відповідь звучить невиразно, хоча в результаті пристає до моєї думки. З'являється, як виявилось, її партнер по бізнесу і долучається до розмови (нагадує мені спочатку одного знайомого (Б.Б.), а згодом іншого (А.М.), які свого часу належали до літературознавчих кіл). Тепер він розповідає мені про свої міркування: "Зробити "аби-якусь" рекламу не хотів би, добре було, як ти свого часу робив для мене". Починаю пригадувати про давнє замовлення на рекламний щит із написами з оракалу. Вийшло доволі непогано: мені сподобалось!.. Раптом проявляє себе із несподіваної сторони, чого доводиться уникнути й піти.

Кілька днів триває у селі підготовка до весілля. От і цього разу їдемо дорогою, а вже віддалеку видніється, як ув одному місці над хатами здіймається вгору  дим. Це саме там, де на нас уже очікують. 0818'

Сон 050419 "Варіації сутностей"

Вирішили відвідати групою з роботи свого колегу в лікарні. Приїхали. Одні пішли швидко, інші непоспішаючи. Я замикав вервечку. Територія має певні відстані та розбивку на корпуси. Приходжу. Виявилось, що певна група осіб уже пішла шукати в конкретному відділенні, а я потрапляю, туди ж, але з іншого місця, на зустріч лікарів, яких у підсумку сприймаю, як бібліотекарів. В основному - це жіночки старшого віку, які допрацьовують до пенсії чи, по виходу на неї, залишились там надалі. Я багатьох впізнаю (таке переконання лише уві сні), хоча не видаю себе, минуло з десяток років, може, хтось і не згадає. Сідаю серед учасників заходу, слухаю, а подумки прислухаюсь до іншого: за стіною вітають з днем народження бабу Дусю (Євдокію). [Відбулась підміна образів: до кого ми йшли. Тепер це не колега, а рідна мені людина. І "провідати" означає "привітати"]. Я розумію, як би хотів потрапити туди за стіну. Серед присутніх були люди, які мене потроху почали згадувати, зокрема поглядом відмітила мене керівник цієї зустрічі, витримавши на початку звернення коротку паузу. Серед кола присутніх відзначив присутність дружини, яка сиділа за мною через один ряд. Конкретика її образу вималювалась пізніше, і це було зовсім незнайома мені людина, хоча приємна на вигляд. На якомусь етапі головуюча, звертаючись то до одних, то других, заторкнула й мене, викликавши на розмову про моє нинішнє життя і як воно склалось за кордоном. Я ж кажу, що мені б ліпше бути там (за стіною), привітати близьку мені людину з днем народження. Пробую візуально оцінити в тій стіні двері, які були замкнені та заставлені стільчиками учасників заходу, без найменшого проходу. Із зали виникає до мене питання про моїх "колег" (родичів), які приїхали на відвідини. Кажу, що тут я не сам, а з дружиною, звертаючи увагу на неї. Цікаво, що питання прозвучало так, що я мав би нагадати своє ім'я, яке вже багатьом забулося. Згадуючи про себе й інших (за стіною), назвав ім'я присутньої дружини: Оксана. (В реальності воно інше, як і згадана зовнішність). Питання звучали про мій закордонний досвід, чи я голосував на виборах (участь заперечив), у яких країнах, кого я підтримую з кандидатів та до всього того: чи я не єврей? Останнє питання прозвучало від керівника заходу, поважної особи, якій доводилось мене згадувати, поки, врешті-решт я не "розкрив карти": хто я? Раптом вчепившись у моє прізвище з тезою, що за ним ховаються євреї. Я кажу, що ви мабуть знали таку національну родину, але повірте, що це не про мене! 0218'

Сон 271218 "Згадування та нагадування про забуте"

Я заїжджаю машиною на кільцевій під міст і на виїзді з нього зупиняюсь. Там місце мого призначення: зустріч із майбутніми колегами. Спіткав п'ять осіб, серед яких один мені незнайомий, з іншими працював, а ще один - новенький (так би мовити: перший раз у Польщі) - давній знайомий Сергій М., музикант, який лікувався від наркозалежності. Трохи подивований нашій зустрічі та обраному ним фаху електрика. Ми розглядаємо житло, в якому мешкатимемо. (Продовження того ж сюжету). Дістаю керамічну качатницю (гусятницю), маю намір її помити. Разом із тим бачу залізну, трохи підуживану але надійну. Нагадую дружині (?) про стару розмову, що потріскану, яку мию, треба викинути, а користуватися тією залізною, що є. Висновок зроблений був на тому, що до останньої миті других варіантів, окрім керамічної, не існувало. 0545'

Я розглядаю книгу, яку свого часу видав для Людмили Б. Тверда біла палітурка у приємному оформленні. Від таких гарних видань я завжди отримую певне задоволення. Міркую, що авторка мріяла про таку книгу, яка називатиметься "Сто казок Людмили Б." Тут мене відвідує невеликий шок: я забув надіслати їй "частину" (решту) цього тиражу! Я не дзвоню, вона не нагадує, час іде... Треба надіслати!

Якась моя розповідь. Приміщення школи #10 з дивним переходом у "середньовічне" село, де всі речі, жаліюсь, неймовірно старі, що не розпакуємо перед роботою: рветься і сиплеться в руках.

Сон 241218 "Очікування робочий буднів. Своє як чуже" + тлумачення

Довго очікую, як сісти в машину, якою маємо їхати до праці. Разом із водієм нас має бути четверо. Приїхала машина і виявилось, що всі місця зайняті. Таке враження, що тільки для мене й немає того місця. Почув, що їхатиме друга, тому перестав перейматися.
P.S. Відгомін минулого дня. Як сідав у автобус, куплене місце зайняв який чоловік-безквиточник, оплативши проїзд прямо водієві.

Я підходжу до двору діда й баби, де зібралося багато родичів, зокрема ідентифікував звіддаля двоюрідних братів. Чомусь маю намір запалити цигарку. Знаю, якби підійшов до них, вони мене б не впізнали, тому уникаю близької зустрічі.
P.S. Згадування про двоюрідних братів напередодні, на тему однієї букви в їхньому прізвищі при неправильному написанні з російської на українську.

Два робочих сюжети, пов'язаних із дівчиною-менеджером, яка стала керівником магазину. Якісь мої з нею діалоги і спостереження. Навіть по пробудженню посеред ночі відзначив для себе, що таких повторів забагато.
P.S. Продовження обірваної розмови з колишнім колегою, в якій згадувались давні робочі моменти.

Робоча "столовка". Я серед тих, хто взяв свою порцію і сідає їсти. Хтось заходить, хтось виходить із-за столу.
P.S. Роздуми напередодні, як фірма колись забезпечувала своїх працівників безкоштовними обідами.

Сон 220918 "Запізнілий і самостійний"

Збираємось виїжджати двома машинами з орендованого помешкання. Метушня: з десяток чоловік одночасно збирають речі. На вулиці йде дощ. Всі повиносили свої речі й більшість вже всілись по машинах. За мить лишається в будинку двоє - я і колега. Він іде. Я щось добираю. Коли виходити - дивлюсь у слід від'їхавших машин. Я залишився сам. Мобільний зв'язок - не бере. Вирішую рушати самостійним ходом. Якась зупинка. На одному клаптику три фірми. Одна з них по ремонту сільськогосподарської техніки. Щось мені це місце нагадує, але я тут вперше. Видно, колись вивчав цю адресу, коли мав їхати до когось на співбесіду. І де тут та фірма? Вирішую рушати далі... 0515'

Сон 250818 "Квартирне смузі"

Мешкаю з двома хлопцями в одній з квартир великого будинку. Є відчуття присутності сусідів: хтось з них цілий день працював перфоратором.
Мали стати рано, як хотів колега, а встали о 7 ранку. Це при тому, що довелось будити всіх мені.
Настіж розкрите вікно, аби швидко по ночі провітрилась квартира. Колега каже, що хоче перекурити, а нічого немає. Приходить власник і каже, що на нас жалілися сусіди: начебто ми працювали перфоратором. Ми кажемо, що це було не у нас, а десь за стіною, пробували додзвонитися до тієї квартири, та марно. Пожартували, що від шуму перфоратора там поглухли.
Монтаж настельних лампочок. Якась неконкретна прив'язка до того ж будинку, в якому мешкаємо. Виявились вони нестандартними. Вішали менші, а тут для домонтажу видали трохи більшого розміру, наче у них щось додатково вмонтоване. Але то більше були мої судження.
Чавив лимони. (Незрозуміла прив'язка до сну, але має аналогію з одиничною дією напередодні).

Сон 130718 "Шуми в інтернеті"

Підключення дротів до малих шаф. Певна повторюваність у кольорах і кількості...

Захожу в магазин, аби купити щось для перекусу. Вибрав солодке тістечко, більше схоже на тонкий торт, але без нанесеного поверх крему. Менеджер з функціями касира, яку я знаю (уві сні), розраховує і видає мені два чека. Відходжу в сторону і починаю вникати в суть. У другому чекові написано, що я оплатив послуги по усуненню шумів в інтернеті. Я оборююсь: що це за послуга? Знайомої вже немає, є якийсь менеджер, якому я висловлюю незадоволення. Тістечко за ціною близько 70 грн і ця послуга, майже, за тією ж ціною. Я йду на конфлікт, адже я не хочу оплачувати цю загадкову послугу. Менеджер стоїть рогом. Я кажу, що буду викликати поліцію. Він відходить у сторону, до кладової і копирсається серед товару на поличці. Я його бачу проз відчинені двері. Підходить і дає, як компенсацію, до десятка кулькових ручок, двух-трьох видів. Дає просто, без лишніх слів. Я беру, дивлюсь на них і кажу: ще дві моїм дятям і дві - колегам, з якими я прийшов (вибрик сну: стійка переконаність, що був з двома колегами). Він беззаперечно додає сказану кількість. Я вже збираюсь іти, як приходить згадана знайома. Я їй коротко розповідаю про їхню дивну послугу і шукаю на підлозі свої речі, щоб йти. Мало бути дві каски, які залишив, як заходив (хоча, знову ж таки, на початку сну їх не було). Знайома каже, що каски на вулиці, їх взяли колеги з якими я був, і ждуть мене там. 0410'