Сон 220422 "З'ясування суті"

Беру участь у експериментах зі світлом. Проводжу досліди та демонструю, повторюючи їх, як науковець. Беру щось подібне, як віяло, зроблене з пласких паличок, але вони можуть розкладатися не лише рівномірно в одну площину, а формувати певну висоту між ними. Направляється потік світла і стверджується, що на верхню паличку потрапляє більше світла, на відміну за нижньої. Спочатку це не видно, отже, твердження сумнівне, але варто лише взяти віяло під іншим кутом, як усе одразу стає зрозумілим. І в тому логіка проведення експерименту: ми перебуваємо в певній ілюзії переконань. 

Продовження сну має подібну логіку проведення експерименту, але тут темою є не світло, а сила волі у спорті.

Спортсмен кидає ядро на коротку відстань і ефективність цього результату найменша: він не може докинути до визначеного місця. Як тільки цьому спортсмену дають завдання кинути якнайдалі, ефективність зростає. Тут стверджується, що коефіцієнт волі, яка відображається у фізичній силі, зростає зі зростанням планки поставленої задачі.

Продовження фільму "Пробудження життя" (продовження якого в реалі не існує). Приходжу в гості до незнайомої дівчини, аби розпитати за її знайому. Між нами виникає дуже багато діалогу, майже так само, як і у фільмі. Спочатку виникає доволі прихильна розмова, згодом деякі теми викликають ув опонентки напруження та недовіру. Все тому, що з'ясування історії про її знайому має детективні сюжети, в яких присутньо багато незрозумілих подій. Разом із тим, ведучи довгу дискусію, я певною мірою інтегруюсь з незнайомого відвідувача в частину побуту цієї дівчини: починаю переставляти їй меблі, прасувати одяг, так би мовити, допомагаючи їй. Це певною мірою також починає її дратувати, адже звикла жити сама і мати навколо себе свій зрозумілий тільки їй простір. 

P.S. Нажаль, не можу пригадати усю детективну логіку нашого діалогу, аби її тут описати. Але те, що за характером подій та сприйняття усе було доволі подібне до згаданого фільму, так це однозначно.

Спостереження за снами - ✓20 :: Образи та їх об'яви

Не міг пригадати попередній сон. Виникло питання: чому уві сні існує стійке переконання, що побачене не можливо забути? А на ранок: "як рукою зняло!" Звідки воно береться? - коли за черговим сном ані на йоту не згадати побачене? Видно звідси виникають в подальших снах переконання, що "я вже це десь бачив". І головне, для таких речей є в нашій свідомості місце для "прихованої пам'яти"! Однією послуговуємось вдень, а другою вночі. Дарма, що уві сні немає свідків, які могли б запам'ятати те, де ти був, що робив, з ким спілкувався, упускаємо: про що думав, щоб іншим разом нагадати або ж освіжити в розмові забуті образи.
011021

Складається певне враження, що сон - це генератор випадкових образів, але таких, що знайомі нам у житті або ж зрозумілі за своєю логікою.
091121

Так як уві сні відсутня категорія часу, образи можуть виникати з будь-якого періоду нашого життя. Для отриманого досвіду (побаченої, почутої, відчулої інформації) не існує терміну давности. Можливо й таке, що наївно переглянутий фільм-екшн бозна-скільки років тому згенерує "нереальну" дію в цілком "посередньому" сюжеті.
101121

Є образи, які з реальности не потрапляють у сни. Є образи, які зі снів важко дістати в реальність. А все тому, що наше свідомість залишається незмінною в питанні вибірковости запам'ятовування.
131121

Уві сні ми проживаємо більш насичене життя, ніж у реальності.
151121

Ще однією з причин слабкого запам'ятовування снів є іноді нереалістичність їх сюжету, отже, неможливість відтворення поняттями співмірними з реальністю.
271221

Коли людина засинає, свідомість або одразу "залипає" на готовому образі, або перебирає резноманітні образи, наче чотки, поки не знайде бажанішого, який відповідатиме кращому стану внутрішнього балансу розуму, душі та тіла, для остаточного потрапляння в сон. Для кращого сновидіння, ліпшим є перший стан. Це вказує на те, що сон матиме повноцінне наповнення: сюжет, деталізація, смисленнєвий посил, емоції, враження.
281221

Сни полюбляють продукувати зрозумілі кожному особисто враження, які можуть бути свіжими (до тижня часу), забутими (витіснені свідомістю, як неважливі, але у певний момент раптом актуальні), фантазійними (створюють більше загадок, аніж надають зрозумілих відповідей). У будь-якому випадку такі враження не випадкові, вони змушують зупинитися для самооцінки відповідности своїм очікуванням.
281221

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами" ::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження
✓02 Особливості сновидіння
✓03 Тлумачення снів
✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене
✓05 Чому важливо записувати сни?
✓06 Сім причин, чому я записую сни?
✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни
✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе
✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення
✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту
✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?
✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму
✓13 Коли легко розтлумачити сон?
✓14 8 причин, чому я записую сни?
✓15 Сон на межі бажань і можливостей
✓16 Рекомендації, щоб бачити сни
✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів
✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 
✓19 Ще раз дещо про сни
✓20 Образи та їх об'яви

Сон і реальність: взаємозумовлені сили

Усе в цьому житті взаємозалежне, якщо ми хочемо змінити життя на краще, варто зважати на свої вчинки! Не останню роль у розумінні цих процесів відіграє сон.

19.04.20

Перечитуючи сни, звернув увагу, що їхні образи не мають давнини часу: я їх можу згадати такими в деталях, якби наснилися б мені сьогодні вночі. Це вказує на те, що сон, навіть у "реальному житті" поза межами часу. Дійсна реальність, підвладна часові, стирає пам'ять образів, так, наче притлумлює їхню глибинність.
30.04.20

Уві сні ми не можемо бачити або передбачити майбутнє, адже у ньому немає категорії часу. Час належить до тієї реальности, яку ми називаємо усвідомленою або об'єктивною, що не виходить за 3D-площини логічних суджень. Уві сні присутня інтуїція, яка підказує або застерігає шляхом образних асоціацій, максимально знайомих (зрозумілих) за життя сновидцю. 
09.05.20

Часом дивує, наскільки сон має свою логічну стрункість. Коли спиш, просинаєшся і частково фіксуєш сон, прилягаєш, аби у сні побачити забуті деталі, просинаєшся знову і дивуєшся, наскільки втрачається у відтворенні, шляхом пригадування, внутрішня логіка. Розумієш, наскільки "простими словами" це виглядає бідно, хоча й прагнеш максимальної правдоподібности. Це я збагнув тоді, коли зафіксував за собою, як життєві звички ми переносимо у сон. Достатньо мені привчити було себе просинатися і записувати сни, як цей процес почав неодноразово траплятися вві сні. Навіть, коли я розумію крізь сон, що я ще не проснувся, я просинаюсь уві сні та роблю те ж саме. Коли ж я, врешті решт, силою себе піднімаю, щоб записати побачене, розумію, що так гарно, як було сформульовано уві сні, я не відтворю.
10.05.20

Уві сні частково порушуються закони фізики, які не відходять від правил, завдяки отриманому протягом життя досвіду. Наприклад, я уві сні кидаю обірвану смужку з обгортки вафельної цукерки. Вона ж у свою чергу летить нехарактерним для неї чином, але впізнаваним рухом - за логікою падіння подібних предметів.
13.05.20

У нашому житті існує, майже 1/3 другої пам'яти, про яку ми мало що знаємо і до якої ми ставимось практично несерйозно - це образне мислення, яке виражається у снах. Протягом життя відбуваються мисленнєві процеси як у об'єктивній реальности, так і суб'єктивній - несвідомій реальности. Нам важко зрозуміти: наскільки несвідоме або недоусвідомлене впливає на наші вчинки та прагнення в об'єктивному житті. Задля виявлення і розуміння таких процесів варто почати записувати сни, їх аналізувати (без сторонніх "помічників", таких, як сонники, адже в кожного власний досвід) і співставляти образи, які, може так виявитися, є критичними для повсякдення.
14.05.20

Я мріяв свого часу написати найбільше поетичне полотно: якусь неймовірну поему. Життя привело мене до того, що цим "полотном" для мене стає власний блоґ "Сни Logos'a", до якого додаються, наче пензлем, майже кожного дня (ночі), нові й нові образи та сюжети.
15.05.20

Запис сну - це не "фотографія", а "художнє полотно", на якому образи зображені не обов'язково на 100% оригінальности. Художник (снописець) прагне максимально передати внутрішній настрій, але він далекий від розуміння тієї образности, так знайомої нам за реальністю. Видимий результат постає різними мазками, в залежности від стилю (внутрішної організації) сновидця, не викривляючи суть зображуваного, хоча під час трансформації образу в слово, відбувається певне його переінакшення.
19.05.20

Коли мозок спрямований на опрацювання фізичних дій: перетравлювання їжі, втома, хвороба, нервове потрясіння, - він не в силах зосередитися на сновидіннях. Мозок опрацьовує більш "важку їжу" присутности буття, яка заглушує ледь-відчутні настрої, які й визначають правильність наступних дій.
22.05.20

Сон = асоціація 》образ 》асоціація ...
25.05.20

Чому нас дивують сни? Бо виникає питання: звідки приходить інформація, про яку ми не володіли; образи та сюжети, яких не бачили; слова, які не чули в реальному житті? Отже, треба визнати факт, що крім дійсність усвідомлену, ми проживаємо ще одну - позареальну, звідки можуть черпатися невідрефлексовані осяяння, наміри, вчинки.
26.05.20

Міркування про перебіг сну, на прикладі стихійного ходу думок

Коли закінчується діалог, на якомусь етапі спостереження за собою та людьми, у мене виникає питання: а з чого він починався?  Разом із тим найцікавіше - згадати та ще й спробувати відтворити в пам'яті переходи з теми на тему. Так само цікаво спостерегти, але це іноді важко, за послідовністю з'явлень думок, що не завжди підкріплені певними звуками, жестами, мімікою, змінами краєвиду, як у діалогах, які дозволяють створювати несвідомі прив'язки, завдяки яким, прогортаючи кінострічку спогадів назад, мають оживати їх деталі. Схиляюсь до того, що за цим принципом працює сон. Переважно ми лише схоплюємо його за "хвоста", перед тим, як просинаємось, або в процесі мікропробудження. Протягом повноцінного сновидіння, яке триває цілу ніч, ми бачимо безліч образів, за своєю логікою взаємопов'язаних між собою, виникнення яких мусить мати таку ж природу, як поява нових тем під час стихійного мислення.

Для чистоти "експерименту": як подібне може працювати? - вирішив записати правдивий перебіг думок після пробудження. Увага: не в стані сну!

Просинаюся зранку о 5:10, а колега (працюючи на іншому об'єкті) вже збирається на роботу. Сьогодні я з'їжджаю з цього помешкання і їду в інше місто, тому, знаючи, що не побачимось, прощаємось. Я розумію, що в кімнаті залишається ще двоє хлопців, родом із мого краю. Взагалі, такий збіг трапився перший раз у відрядженні! Згадую і міркую над тим, що з одним мене пов'язує кум, який народився в тому ж селі що і він, тим більш: на тій же вулиці! Але доля їх розкидала так, що зорієнтуватися, про кого йде мова, змогли лише по прізвищу. З другим краянином мене пов'язує давнє минуле, в його випадку: навколополітичне життя в "Народному Русі", а мене: навкололітературне - при газеті, яку видавала партія. Міркую, що та людина, про яку ми говорили тиждень тому - це одна особа. У моєму випадку: вона померла, за версією його дружини - жива, адже нещодавно бачила в місті. Схоже, що його жінка сплутала її з сестрою, а йому на якомусь етапі взагалі перестало бути цікаво, про кого йде мова. Ці думки переносять мене до різного роду публікацій, зокрема "післямову" Г.Р. (про яку йшла між нами мова), яку виставив на блог однією публікацією разом із її поетичними творами... Пригадую спільну світлину в офісі редакції. Згадую деталі, як розглядав на ній обличчя. Думаю про альманах і те, що не всі автори увійшли до нього, принаймні, не всі, хто був на тій світлині: робочий варіант майбутнього видання, який готувала Г.Р., безнадійно загубився. Так само згадую світлину з її батьками. Потім думки переносять мене до громадської діяльности, співпраці з різними людьми і тут найцікавіше: я "залипаю" на одній з них... Із цієї миті я починаю аналізувати перебіг роздумів і вирішую зафіксувати вищенаписане.

Спостереження за відчуттями під час сну

З якогось часу спостеріг за собою, що почав спати чутливо. Тому найменший звук чи шерех мене може розбудити, або спровокувати певні асоціації. Тому, записуючи сни, припускаю, що моя свідомість так само є налаштованою чутливо, але вже до внутрішніх процесів. Всією складністю є їх перебіг, у незвичному для нас розумінні, тому так важливо зуміти записати побачений сон.
19.12.19

Під час сну мозок мислить з позиції пошуку аналогій тій проблемі (задачі), якою перейнятий протягом свідомого дня. Можливі навіть варіанти розв'язання, коли проблема є усвідомленою. Наприклад: я міркую, як моя донька поступатиме в освітній заклад у Польщі. В результаті: кілька снів підряд сняться євреї, як анологія знайомого досвіду з родичами, що переїхали і мешкають у Ізраїлі.
14.02.20

Сон не має меж, хоча переважно бере образи з досвіду баченого сновидцем у реальности.
06.03.20

Певною мірою можна сказати, що сон - уявний. Але це не так! Уява належить до образу, витвореного силою думки, а уві сні процеси творення - неконтрольовані. Наприклад, візьмемо "простір". У реальності він чітко окреслений геометричною просторовістю, більшою мірою сталою в короткому проміжку часу. Уві сні ж з одного боку "простір" окреслений  впізнаваною логікою на рівні елементарних понять: "стіни", "стеля", "підлога", але їхнє розташування, може за мить змінитися, наприклад, з образу однієї кімнати - на іншу.
10.03.20

Сон вказує на своєму прикладі, що життя може бути різноманітним. Цією простою істиною сон доводить: "Змінюйтесь і змінюйте все довкола!" Наприклад, уві сні будівлі щоразу інші, люди приходять з різного проміжку часу та простору, кордонів не існує, закони виражені лише внутрішнім цензором.
11.03.20

Уві сні буває порушена логіка, але деякі образи можуть бути вплетені в доволі зрозумілу послідовність подій, пов'язані взаємозумовленою ясністю виникнення. З'являється переконання, що частини сну з найбільшою чіткістю достойні кращої уваги для тлумачення. Але буває інша якість: уві сні все ясно зрозуміле, а описати реальними словами - ірреально - щось за межами можливого. Як висновок: найголовнішими є не слова, а досвід отриманий від враження.
21.03.20

Виглядає, як аксіома: "реальність" неживих предметів уві сні - абсурдна. Лише одушевлені предмети (в розумінні сновидця) та люди мають значеннєву вагу для тлумачення сну.
31.03.20

Коли легко розтлумачити сон?

Вище "Я" (для декого душа, совість, для декого "янгол на плечі" тощо), аби донести якусь інформацію, використовує з нашої свідомості свіжі образи, що врізалися в нашу пам'ять, створюючи тим самим "посил" у вигляді метафори-сновидіння. Наші образи для того преображення мають бути пов'язані з певною конкретикою, без подвійного тлумачення, як на вході (реальність), так і на виході (сновидіння).  Тут важливою складовою є "правда, яку ми кажемо до себе" - речі, які ми називаємо своїми іменами. Тоді, вище "Я" (абощо) бере її незашорений ("чистий") стан для створюваного образу. В результаті: сон тлумачити легко! Якщо людина брехлива, вона сама собі того не зробить. Навіть, якщо знайдеться той, кому це стане під силу, сновидець у те не повірить, адже як живе в кількох реальностях, так живе і в снах. Віра в істину починається з віри в себе, правдивість, людську щирість, всього іншого, сповненого життям. Й не менш: аби бачити сни, треба в них вірити!

Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

Сон належить до саморегуляції психічного стану людини, зокрема його процес - сновидіння. Мова йде не лише про факт появи сну, а розуміння натяків, які можуть траплятися й у реальному житті. Головне правильно й уміло вміти їх бачити і розуміти, також бути уважним до повторювань. Як у живий організм закладені процеси саморегуляції та відновлення здоров'я, так і в сон вписані механізми відновлення психічного стану людини. Наприклад, протягом дня ми стаємо свідками багатьох подій, предметних речей, які можуть не носити чомусь особливого інформативного навантаження - не викликати певного враження, а от уві сні вони раптом для нас зринають, так би мовити "доганяють" побачене. Серед багатьох речей, що трапляються нам на очі, мозок відбирає "найголовніше", таким те, при здоровому глузді, не вважаючи. Звідки виникають такі акценти? Цей стан можна порівняти з відвідуванням музею, де реципієнт дивиться на різні витвори мистецтва і раптом при одному з таких зупиняється і починає його уважно розглядати, не до кінця розуміючи, чим саме "зачепило" воно в собі. Це не що інше, як натяки, які варто осмислити - порожні лакуни психіки, які варто заповнити певними висновками, які ніхто інший за саму людину не зможе проробити. Можливо, тут варто "поритися" в історії, знайти асоціативні прив'язки, з чим пов'язаний певний образ, дія. Якщо вам сниться, що ви смішите людей, можливо, вам це нині бракує або ви в передчуттях певної події, наперед програючи сценарій його розвитку. Не забуваємо, що за З.Фройдом, сон - це приховані бажання. Але не лише ними обмежена наша психіка, все може бути доволі глибоко й індивідуально. Наприклад, може бути так, що ви сильно зайнята людина, і у вас немає часу на певні стосунки. Вам здається, що ви цього не потребуєте - таку команду даєте своєму організму, а от психіка відчуває брак певних емоцій, шукає шляхи, щоб донести вам свою потребу, адже починається зворотній процес саморегуляції. Тому, раптом, ви "зависаєте" перед певним художнім образом, сниться сон, наповнений певним змістом - підштовхує вашу свідомість заповнити відсутні пазли вашої цілісності, унормувавши тим самим психо-фізичний стан організму.

Сон 311218 "Оголені відчуття" + тлумачення

Прийшов у готель, в якому проходять заняття "комп'ютерної академії". Я один з відвідувачів курсів. Міркую над тим, що навчання тепер проходить у різних місцях: навіть винаймають вільні приміщення в готелі. Сідаю за комп'ютер, починаю щось робити. У скорому часі всіх нас кличуть до їдальні (ресторану) і зо п'ять осіб ми йдемо за стіл. Починаємо їсти. Хтось натяком зі столу показує мені на моє обличчя. Я дивлюсь на руки і пальці, якими торкався свого носа, і розумію, що з нього пішла кров, на яку не зауважив. Виходжу зі столу і помічаю, що я лише в спідньому одязі. Відчуття легкої прохолоди. Але ж я в громадському місці й так у ньому не ходять!? Йду до умивальника. Вмиваюсь.
P.S. Відчуття голизни і прохолоди виникло за відсутності під час сну другої ковдри. Про "КА" міркував напередодні, зокрема про недовиконані сином завдання перед канікулами. Проблеми з носом пов'язані з сухістю в ньому, яка виникла під ранок, що перешкоджало нормально дихати. Як висновок: сон фізіологічний, який частково відсилає мене до роздумів попереднього дня.

Сон 241218 "Очікування робочий буднів. Своє як чуже" + тлумачення

Довго очікую, як сісти в машину, якою маємо їхати до праці. Разом із водієм нас має бути четверо. Приїхала машина і виявилось, що всі місця зайняті. Таке враження, що тільки для мене й немає того місця. Почув, що їхатиме друга, тому перестав перейматися.
P.S. Відгомін минулого дня. Як сідав у автобус, куплене місце зайняв який чоловік-безквиточник, оплативши проїзд прямо водієві.

Я підходжу до двору діда й баби, де зібралося багато родичів, зокрема ідентифікував звіддаля двоюрідних братів. Чомусь маю намір запалити цигарку. Знаю, якби підійшов до них, вони мене б не впізнали, тому уникаю близької зустрічі.
P.S. Згадування про двоюрідних братів напередодні, на тему однієї букви в їхньому прізвищі при неправильному написанні з російської на українську.

Два робочих сюжети, пов'язаних із дівчиною-менеджером, яка стала керівником магазину. Якісь мої з нею діалоги і спостереження. Навіть по пробудженню посеред ночі відзначив для себе, що таких повторів забагато.
P.S. Продовження обірваної розмови з колишнім колегою, в якій згадувались давні робочі моменти.

Робоча "столовка". Я серед тих, хто взяв свою порцію і сідає їсти. Хтось заходить, хтось виходить із-за столу.
P.S. Роздуми напередодні, як фірма колись забезпечувала своїх працівників безкоштовними обідами.

П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

Як забуваються сни?
Як події вчорашнього дня. Тільки за сьогодні вже стільки передумалось і зробилось! Так щоразу напливають нові й нові... спробуй згадати, що було не лише день-два тому, а тиждень місяць? Це особливість людської пам'яті. Тільки сон треба розглядати під іншим кутом: він лежить у зовсім іншій площині - безпам'ятства у реальному, властивістю витворювати нові й нові образи з подальшим витісненням старих.

Чи можливо пригадати сни?
Хтось може подумати, що у снах короткострокова пам'ять. А спробуйте миттю пригадати щось з дитинства? юності? найприємніші і найгірші миті? А якщо декілька? Легко? Не пригадується?.. Якщо розглядати наше життя не у відрізку часу, а в сталому накопиченні "тут і зараз", ми маємо, як і зі сном повертатися до забутого. Тут у нагоді стають такі інструменти нашої свідомості, як зустріч з чимось знайомим. Наприклад, як в реальному, так і в сні, ми можемо взяти до рук книгу і пригадати те, що з нею пов'язане, а в дотичності до інших речей - "забуте".

Чим пояснити силу пам'яті у снах?
У снах немає напівтіней. У них образи або світлі, або темні, навіть з елементами крайнощів, або нейтральні (безсюжетні) - такі, що легко забуваються, або ж не мають смислових навантажень. Саме тому яскраве або жахливе легко врізається в пам'ять, впливаючи на наші емоції, а нецікаве (безформне), як у повсякденні - буденне, те, що робиться "на автоматі" - забувається, як нецікаве. На відміну від фізичного тіла, у снах працює тіло емоцій (астрал), активна робота якого дозволяє зберегти в пам'яті сюжети, завдяки зв'язкам з упізнаваним переживанням.

Як у снах не загубити деталі?
Коли доводиться записувати (відтворювати) сон, ловиш себе на тому, що "чорт заритий у деталях". Цей вислів не вказує на те, що в деталях має бути щось негативне, а те, що ймовірний негатив можна непомітити в узахальнених рисах зображуваного у письмі сну. Тому важливо максимально навчитися "бачити" ("відзначати") не лише "гору", але й "мишу", яку вона "породила". Наявність деталізації напряму залежить від сумлінності та бажання (часу, терпіння) максимально точно зберегти сновидіння.

У чому полягає тлумачення сну?
Ми більше уваги приділяємо розумінню змістової частини сну, а в стороні залишаємо або ж забуваємо говорити про емоційну. Насправді, навіть за коротким сном, ми можемо собі розповісти про враження. Уві сні існують зовсім інші категорії світосприйняття: за оболонкою ми завжди можемо розгледіти душу. Ті предмети, до яких ми дотикаємось уві сні, або нас наповнюють, або виснажують. Ми завжди знаємо: чи прокинулись після сну втомленими чи бадьорими?! Так само ми знаємо, яку емоцію залишив нам сон. У реальному житті це можна співвіднести з післясмаком: от щось з'їв, і коли вже в роті нічого не залишилось, свідомість і рецептори вказують: чи було це смачно? Чи хотіло б вже тіло в реальному житті пережити цю емоцію наново? Таким чином у свідомості з'являється прагнення повторити пережите і починає воно працювати на втілення. Звідси виникає пророче ставлення до сну. Бажане здійснюється, а людина завжди може знайти собі будь-які пояснення, навіть у снах, зі словами: "от я передчував, що це так буде!"

Сон 310518 "Художнє враження". Тлумачення

Працюю і по ходу прибираю за собою. Поліклініка. Працівник закладу в білому халаті, більше за статусом, ніж медсестра, можливо, завідуюча відділенням, має до себе (в кабінет?) занести коробку документів. Я запропонував допомогти. Але вдруге (в якомусь сні це вже було) наткнувся не на двері, а низький прохід, який треба пройти майже пластом. Так, наче він розділяє клініку на пацієнтів і медперсонал. Я пролажу крізь ці "двері", а за мною, не така вже й худенька згадана працівниця. Я навіть, перед тим, як лізти самому, подумав, чи зможе вона пройти крізь них?.. Я продовжую робити свою роботу, схоже пов'язану з фарбами і малюванням. Я опиняюсь у місці, де сидять мами і біля них грають діти. Одна дитина щось собі намалювала... Я ходив, щось шукав, навіть змусив піднятися кількох мам... Одна з них схожа була на однокласницю, яка сиділа в ночвах з водою. Навіть і її змусив піднятися, засоромивши своїм проханням, зі словами: я не дивлюсь, просто шукаю, чи є воно тут... Я в кімнаті, по ходу так само, щось роблю та прибираю. У мене в руках опиняється скручене полотно, яке чи то я приніс із собою, чи хтось - як те, що я шукав. Розкладаємо те полотно, а там якась мала дитина написала цілу фразу зеленими фарбами. Всі подивовані, адже дитина в її віці ще не вміє писати. Я розглядаю уважніше, а напис просвічується певним блиском крізь зелений колір. І шрифт обраний оригінальний, на краях букв прочитується дитяча непевність у руці. Враження посилюються тим, що букви писалися ще при певній скрученості полотна, а читаються - в її розгорнутості. (Фразу не пам'ятаю). Хтось зве батьків тієї дитини, вони приходять, стоять справа від мого плеча, коли я тримаю те полотно, а їхні обличчя притоновані майже таким ж зеленим, як той напис. Їхня реакція була доволі спокійна: "Подивились!" Запам'яталось обличчя батька дитини, схожого на одного з колег, з яким я працюю - за віком подібний до діда.

P.S. Сон складається з відрізків прожитого дня, образно перенесених в інші місця та обставини. Наприклад, приміщення поліклініки або ж лікарні для мене самого несподіване в цьому сні, хоча час від часу такі образи виникають. Лаз у вигляді дверей - трансформація асоціацій пов'язаних з професійною діяльністю. Тут я легко знаходжу зв'язок. Головне, не самі двері, а мій прохід через них, як долання певних труднощів. Є в цьому сні прогалини, пов'язані з переходами з одного місця мого перебування в інше, що так і не згадалися, хоча сюжетна канва не обірвана. Відчуття цілісності сну присутнє. Тут можна навіть спостерегти зв'язок паперів, що я ніс в коробці, з полотном, на якому був намальований напис. Однокласниця і "дитячий садочок" з мамами та дітьми навколо неї, я можу ув'язати з тим, що вона є вчителькою молодших класів. Дитина, яка малює - це враження від художніх робіт моєї дитини, які я переглядав перед сном. Різні розливи і відтінки фарб у сні - так само, але пов'язані з акварельними роботами. Обличчя тата дитини, схожого на мого нового колегу - це враження, яке він справив напередодні, проявивши себе з іншої сторони, аніж у перший день знайомства. Тому й обличчя - інше - із зеленим відтінком. Тут прочитуються моя йому підсвідома відповідь, з певною долею сарказму: напередодні інший колега показував мені малюнок зі Шреком та його зелененькими дітками. Решта значень: вміння більшого - дитина, що змогла здійснити щось за межами своєї сили, певне світіння написаної фрази, "кубик-рубик" з полотна, який перескладає фразу, медзаклад?.. - мають невиражене, але в дечому зрозумілі тлумачення, в яких можу й помилятися.