Сон 120818 "Білування посеред білого лісу"

Зимовий ліс. Я мешкаю в якомусь будинку в самому лісі. Наближається якесь свято, щось із натяком на Новий рік або Різдво. До мене приїжджають люди, із якими я організовую "свято" з ведмедями. Ми знімаємо з них шкіри. Таких ведмедів було чимало, з п'ять, а то й більше. На останньому з живих ведмедів я вирішую перемістити в інший сарай, віддалений від того, що біля дому, всі ведмежі тушки, а заразом там і його вбити. Цікаво, що він вже був обезшкірений. Це все при тому, що я розумію небезпеку поводження з такими тваринами. 2336'

Образ чоловіка схожого на російського шоумена, ведучого та актора Нагієва. Цього чоловіка зустрічаю по дорозі, і він якийсь ніякий: в'яловий у рухах, так, наче п'яний, але щось з ним інше. Тут могло б підійти вичначення: "як душа без тіла". Незнаю чому, але, в діалозі з ним, він проявляє байдужість до себе і, як "понт" своєї колишньої крутості і теперишньої ницості - порізати його тіло. Я спокійно розрізаю його тіло ручною пилкою на частини: відрізаю руку, кладу зліва від себе, ногу, голову... Ані крові, ані видимого болю. Стою і дивлюсь на всі ті частини та думаю: отак десь поряд і душа... і тієї ж миті очі відрізаної голови розплющуються, як то буває у фільмах жахів. Несподівано, але трохи перетіпнуло.
Довго купаюсь під душем, під приємною, густою і світлою водою.

Сон 180418

Я з кимось в лісі, біля ведмежої барлоги. Так начебто у ній, але не цілком. Звір нас до себе не підпускає. Барлога виглядає, як частина покинутої будівлі, але виразних ознак не існує. Фактично, основні елементи з чого вона утворена, це земля, бетон і камінь. Між нами і звіром існує певна довіра, але у нас до нього, як і навпаки, витворені чіткі межі, які ми у цій барлозі не перетинаємо. Таке життя поряд тривало довго, поки не виникла загроза звірові. Так, начебто ми могли від чогось захиститися, але потребували перейти його межі барлоги, разом з тим захистивши ведмедя від небезпеки. До останнього ми сприймали його, як примітивну істоту, але, в момент загрози, виявилось, що він запропонував логічне вирішення захисту, пов'язане із зсувом бетонної брили, яка, на наш подив, мала W-подібний замок: "мама-тато". Ми тої миті отетеріли і зрозуміли, що ведмідь живе на храмовій території, яку захищає своєю присутністю. Барлога - це не просто бетон, каміння і земля - це захований від чужого ока храм, який з віками осів, перехилившись набік і пішовши в землю. Звір мешкав біля святині - свята-святих храмової споруди, таким чином, що ми не могли скласти уявлення ані про храм, ані про його "закинуту" архітектуру.
Бетонна брила із замком, яку зсовував ведмідь, була верхньою частиною святині, схожою на буддистські маківки храмів.