Сон 27-280826 "Шок і успіх"

Спочатку очікування приїзду родичів. Батьківський двір. Тепер їх візит, зокрема двоє двоюрідних братів О. і М., а з ними ще двоє людей, яких не знаю. Спочатку бачу старшого брата О., в одній машині, а в другій - меншого - М., а він в якомусь дивному скафандрі, що я й одразу не зрозумів і не второпав загалом, адже був наповнений холодною водою так, що по краях вже утворився лід. Дивлюсь на нього і не розумію, як в такому можна не лише працювати, але і вижити? А він ще щось робить у своєму бусику (так наче це був невеликий рефрижератор). Вітаюсь з ним, а сам мало не в шоці та зі співчуттям від побаченого розвертаюсь і йду в напрямку вхідних дверей батьківського дому.

27.08.26

Беру участь у конкурсі по перенесенню дров. Для переможця - велика фінансова винагорода. Учасники носять мішки від школи до якоїсь сцени з публікою. Більшість зійшла з дистанції, залишилось троє учасників. Так виглядає, що тепер кожен носить ро черзі. (Схоже на паузи для відпочинку, що роблять інші учасники, але я цього не бачу). Ось вже всі втомились остаточно і наближається закінчення тієї купи дров. Заразом відбувається пряма телевізійна трансляція. Знаю, що все це вже триває п'ять годин. Беру мішок і вкотре накладаю колоди та галуззя і несу, в цей момент розумію, що треба увімкнути не фізичну силу, а логіку. Ось я вже наблизився до сцени, на мене дивляться камери, а по дорозі вже зрозумію, що решту донесуть ті двоє і хтось з них буде переможцем, але не я. Отож, повертаюсь з тии мішком до школи та маю намір за раз забрати все. По дорозі зустрічаю якихось перехожих. Високий чоловік, який йде з групою людей якби невимушено фотографує мене срібним смартфоном. Біля школи бачу дітей, якась дівчинка в мало напівпрозорих штанцях бавиться на землі з іншими дітьми. Тепер підходжу до решти дров, а їх немає. Все чисто та підмітано. Як? Спочатку якась паніка, але усвідомлюю найголовніше: якщо повертаюсь із тим самим мішком дров, отже, він є останнім, а перемога логічно має бути за мною.

28.08.26

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 030822 "Підстава буває різною"

На Тайвані може початися конфлікт із Китаєм. Аби його остудити, треба покласти лід у епіцентр подій. Але виникає думка, що цей епіцентр є в самому Тайвані, а цим льодом можна їм нашкодити більше аніж принести користи. 2359'

У політиці виникає жінка, не високого статусу, на яку російські спецслужби вирішили скласти компромат еротичного характеру. Вона ж у свою чергу, маючи сталеву волю, робить усе для досягнення наміченої цілі в ім'я України. Її наміри та реалізація стають настільки промовистими для українців, що вигаданий наклеп, в який цілком можна було повірити, почав сприйматися як анахронізм - реальні справи перевершують що завгодно! (Десь у цьому ж настрої сон перетікає в другий сюжет). Молода дівчина бере участь у пісенному конкурсі, як і минулого року. Як виявилось, цього разу їй свідомо занизили оцінки від журі. На її думку виконання пісні російською в минулому році відзначили високо нерівномірно із виконанням цьогорічної пісні українською. Просто-таки в кінці конкурсу, на увімкнені камери, які виявились у прямому ефірі, дівчина сміливо з'ясовує стосунки з ведучою. Ведуча максимально тримає своє "лице", показово акцентуючи на своїй нейтральности, але це не так! Учасниця конкурсу вперто доводить свою думку, наочно виконуючи уривки пісень минулорічної давности та сьогодні! Як мовиться: по свіжих слідах! Вказує на красу і силу виконання українською і те, що несиметрично оцінені пісні, лише за те, що виконання російською, тут, на цьому конкурсі, рахується апріорі високо. Отже, глядачам стає ясно, що з журі щось не так, а ведуча, прийнявши всі стріли на себе, так і не позбавилась "наліпленої" усмішки до кінця ефіру. Хоча за нею час від часу прочитувалась огида до поточної ситуації. 0444'

Сниться частково розгорнута шоколадна плитка. Видно, хтось хотів її їсти. З'являється милий пухнастий білий песик, який поряд із цією плиткою робить по-великому і зникає. Тієї ж миті, хтось, проходячи мимо, зачіпає цю плитку так, що посовується в те тепле діло. Шоколаду нічого не стається, але той, хто її знаходить, констатує, що плитка не постраждала, лише обгортка. Залишається незначний візуальний нюанс: місце дотику крізь обгортку до теплого предмета залишило безформну вм'ятину поміж картатого поділу шоколадної плитки. Хіба здогадається той, кому її дадуть, звідки така форма, якщо не розповідати таку дивну історію?

Сон 110219 "One way Ticket" + тлумачення

Пісенний конкурс. Зібралися меломани, які слухають улюблені мелодії, та різні виконавці. Ліс, прогулянкова зона. Зустрічаю людей, які мають на обличчях залізні маски, так, що не бачать інших, хоча чують. Від того у них розвинута надприродна чутливість до звуків. Знаю, що цій групі осіб подобається гурт "ABBA". Спеціально проходжу біля них, аби вони її почули. Мелодія у мене грає тихо, так, наче лише для мене. Бачу, як вони зупинились і принишкли. Кажуть один одному: "Ти чуєш?" - і прислухаються далі. Відійшовши від них, роблю голосніше: грає "One way Ticket" [https://youtu.be/ts0kLaPWmNk]. Продовження пісенного конкурсу, на якому в півфінал виходить група з двох чоловік. Вони співають одну пісню на двох, але з першого погляду, знаючи їхні стилі виконання, публіка не може прийняти: як же з них може скластись дует? На завершенні пісні всі розуміють, що зі своїми унікальними голосами пасують один одному. Могло трапитися так, що вони й не створили б собі пісенну пару. Один з цих двох учасників, відспівавши свою частину, спробував долучити до сольної частини партнера ще й свій мікрофон, але зрозумів, що поки співає один, у іншого звук відмикають: підніс до уст учасника й опустив, поклавши долоню на голівку мікрофона. Пісня, яку співали мала слова: "Over owe Sundey / Over owe mix (Цікаво, що уві сні слова англійською для мене - рідкість. Отже, приблизний переклад: Над зобов'язаний неділя / [...] суміш). Цікаво й те, що протягом всієї концертної програми прослухав запис популярного нині гурту BTS. Хто і за яких обставин вмикав - незрозуміло. 0436'
P.S. "Залізні маски на обличчях" - відбиток фрагмету з польського кінофільму, переглянутого на ніч.
Уві сні доволі багато звуків, мелодій, пісень, ритмів, які важко зафіксувати й передати текстом. Для себе відзначаю якусь дивовижність бачити-чути такий сон.
Протягом дня намагався дати відповідь на цей сон і пригадав, що, засинаючи, слухав радіо. Потім відкинув навушники у сторону, а зранку перевірив себе, чи вони ще грають? - і вимкнув, витіснивши цю обставину. Характерно є те, що вони грали доволі тихо: аби заснути. Так, як вони лежали від голови далеко і припустивши, що я їх все ж таки міг чути, зокрема нічний ефір, можна датися диву, якою була моя нічна чутливість до звуків. Другим підтвердженням, що звуки радіо, не піднісши слухавки до вух, я не міг чути в звичному стані, є звиклий процес нотування записів снів на телефоні, на якому й працювало радіо. Отже, під час сну можлива надчутливість до тих речей, які в реальному житті нам можуть видаватися непримітними.

Сон 110818 "8+1"

Треба укласти під землею 9 кабелів у такій послідовності: 2+3+2+2. Я рахував від початку, що все має бути по 2, навіть там, де виявилось 3. Там де укладали ті 3 кабеля - вони були з синіми ліхтариками з виходом назовні, для певного розпізнавання. Це так мало бути не випадково і нести певний релігійний смисл. Навіть прозвучала зі сторони дивна фраза: "Ми належимо до кола плачучих мам".

Я організатор конкурсу по якійсь майстерності уміння, щось робити (виготовляти) руками. Участь беруть близько 8 чоловік, всі хлопці. По завершенню першого дня - святковий стіл для учасників. Я межі них у кінці довгого столу. Пригадую, що цього ж дня познайомився ще з однією цікавою людиною, яка братиме участь в конкурсі з нового дня. До нього інші учасники одразу приліпили прізвисько: "дерев'яний", адже мав якусь фізичну ваду і в рухах видавався схожим на робота, але не в прямому розумінні, як то є в кінематографії. За святковим столом, по якомусь відрізку часу, я питаю учасників: а де новенький? На що хтось із сарказмом перепитує: "деревянний человек?" Встаю зі столу і йду його шукати. Майже при виході зі святкової зали, бачу, як він заходить і йде до мене назустріч. Я запрошую до столу, вказуючи на його дальність, де сидять всі учасники і, як орієнтир, вказую на синій стакан, що стоїть біля мого місця.

Сон 120618 "Недоконаність"

У батьковій майстерні я ремонтую телевізор. Я знаю, що батько зранку пішов на роботу аж до вечора. Прийшла мати й нагадала, що я так і не допідключив унітаз, що стоїть у шафі. Я відкриваю шафу і розумію, що чогось бракне для нормальної подачі води, ще й відсутній злив. Передзвонює клієнт і каже, що жде мене вже з тиждень, щоб я дочинив у нього вдома телевізор. Я обіцяю бути в нього наближчими днями. Берусь шукати мікросхему, яку мав встановити в плату, яку вийняв у клієнта з телевізора, а знаходжу іншу мікросхему, яку батько казав не брати.
У голові на ранок записую ряд "ні", викликані сном: ні мікросхеми, ні води, ні помитися, ні попратися...
P.S. Момент, коли я був у клієнта і взяв у нього телевізійну плату на ремонт, мені знайомий з іншого сну.

Йде засідання поетичного клубу в форматі обговорення творів учасників конкурсу "Смолоскип". Я учасник засідання. Не конкурсант. Сиджу, слухаю, п'ю чай і щось жую. Після виступу однієї дівчини читає твори наступна - на вигляд повнувата. Зачитує вірші так, аби сподобатися. По завершенню виступу, керівниця засідання надає всім слово, аби висловились щодо творів учасниці. Я промовчав, адже на слух весь масив текстів не сприймаю - час від часу "улітав" у власні роздуми. Після короткої паузи, керівниця спробувала сама надати оцінку її творам, навівши одну цитату і винісши вердикт у творчій незрілості поетки. Цитата мала надзвичайну закрученість образів, що на слух однозначно не сприймалася. Я вловив у тій вибірковості та судженнях упередженність не так до творів, як до самої дівчини, адже подібні ноти критики мені особисто знайомі.