Сон 280125 "Вороже очікування ззовні"

Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою схожий на давній храм. Коли з нього вийшли, раптом побачили руйнування цієї споруди, а зокрема починаємо розуміти причину: стався якийсь неймовірний вибух десь за ним. Високо до неба почала підніматися чорна хмара, що стала видовжуватися в нашу сторону, набуваючи подіби лисиці, зокрема виразно проглядались риси голови. Це нас страшенно лякає і ми починаємо втікати. На шляху виникають довжелезні та широкі сходи вниз. По якій дорога вела кудись у парк. Зустрічаємо якогось чоловіка, який, як ні в чому не бувало, йде на закупи до того ж супермаркету. Всі біжать, як і ми, а він безтурботно йде "проти течії". Це нас трохи дивує. Прибігаємо додому, аби зібратися і виїхати з міста. Дізнаємось, що з транспортним сполученням починається колапс. Навіть для літаків скасували всі рейси, настільки небо зчорніло після того вибуху. Люди починають формувати мінігрупи для захисту. Дехто коспірологічно доходить до того, що одягає "маскарадні" маски аби приховати своє обличчя. У мене виявилась маска у вигляді малюнку приспущеної медичної маски, як то дехто носив при ковіді, де наче було видно лише ніс. У колеги (без конкретики), який з'явився біля нас знову - маска була з намальованими чорними вусами. В суспільстві наростає ворожість. Ми виходимо з дому тікаємо через вікно, а про ходу починаю пригадувати вулиці міста, як краще покинути місто в такий непевний час.

Колега (без конкретики), як знавець довго щось розповідає і доходить до такого висновку, що "зараз все більше колекціонери купують довгі літаки. І чим довші - тим краще користуються попитом". Зі сказаного підсумовує: "Напрошується висновок, що у чоловіків зараз щоразу стає менший пеніс".

Фрагментарно: опиняюсь на даху ангару для невеликих приватних літаків і вирішую ще раз поправити сигнальні червоні лампи. (Незаперечний повтор з реалу, але поправок на думку начальства начебто не потребували).

Готується літак. Групою маємо летіти до Франції. (Очікування поїздки - з реалу, хоча атотранспортом). Помічаю, що колега чомусь узяв із собою багато помідорів. По дорозі зустрічаємо групу з району, яка починає до нас кидати понти. Як продовження: показувати ставлення, розтираючи на асфальті умовний окурок. Один з них вирішує публічно в нашу сторону справити малу потребу. Я його заламую і веду в поліцію. Минає час і я отримую телефонний дзвінок, де той же колега раптом інформує: "Сьогодні ми нікуди не їдемо - я ще не вивіз з городу всі помідри!"

Сон 230923 "Важливе у житті"

Зібрався з родиною летіти в Ізраїль на відпочинок. Якусь частину речей зібрав я, а другу - дружина. Приїхали в аеропорт, зайшли на перший поверх. Чомусь виникла потреба розпакувати і перерахувати деякі речі й перекласти в інші торби. Тієї миті виявилось, що у нас є нове залізне оцинковане відро та торба з порожніми пляшками (певні асоціації з реалу: питною водою у скляній тарі). Починаю їх перекладати із пакета в сумку, поки не розуміємо: навіщо воно нам там, як туристам? Проблема: де непотрібне залишити в аеропорту? Навіть хтось, проходячи мимо, на питання про багаж, зауважив, що платяться чималі гроші. Вирішуємо лишнє залишити просто так при стіні і рушати на другий поверх, ближче до пропускного пункту. Зауважую, що маємо пів години, адже може бути черга на огляд і контроль. 0330'

Працюю на якомусь підприємстві. Ходжу коридорами. Потім приходжу на обід в столову. Сідаю за один стіл разом зі своїми дітьми. Подумки відзначаю: як несподівано для всіх і добре вийшло, що опинились ув одному місці і наші різні праці знайшли себе тут! (В реалі: діти ще вчаться і ні про яку їхню зайнятість не йде мова).

Трапляю в місце, де люди накладають собі різні страви. Я ж вирішую сильно не шикувати, а взяти один великий дерун (порції поштучно реально великі). (Певною мірою ситуація сама спонукала мене до апетиту. Якби не опинився в цьому місці, навряд чи щось і брав). Хоча все ж мені для першого разу не зрозуміло: куди йти, де і як розраховуватися? - хтось, дивлячись на мене, каже: "То ви до Дональда Трампа? То це в ту сторону!" - вказуючи, куди йдуть усі люди для розрахунку та їсти. (Схоже, що асоціація узята з реалу: побачив відео, де Дональд Трамп роздає своїм прихильникам піцу. Хтось з українців підписав "І в кого він поцупив цей "лайфхак"?). 0530'

P.S. Вчора було сонячне рівнодення.

Сон 100323 "Вимушене завершення"

090323 - Раптова зміна місця роботи. Працюємо на об'єкті. Уже обріс певними "звичностями", навіть приберіг пару мішків картоплі і мішок моркви. Спостеріг, але на початку не приділив значної уваги, що в місцевому магазині почали оновлюватися відділи. Коли раптово сповіщають, що далі тут не працюємо, а це торкається не тільки нашої фірми. Постало питання організації того, як все звідси вивезти, зокрема прибережені мною картоплю та моркву? 0300'

100323 - Не зміг полетіти на якусь "операцію" на сході України, адже не мав із собою страховки, яка закінчилась якраз напередодні. Дружина з кимось із дітей вже пішли на літак. Я залишився вирішувати можливість польоту. Наче квитки вже виписані, гроші проплачені, але без страховки касир приймає рішення не пускати мене на борт літака. 0400'

Сон 161022 "Може бути пізно"

Якось раптово вирішуємо з дружиною полетіти разом із дітьми на відпочинок у Єгипет. Разом із нами мають летіти ще двоє людей, один з яких негр, до якого ми ставимось по-товариськи та, начебто, теща. У двох останніх виникають якість тимчасові труднощі і вони затримуються кожен по-своєму в дорозі. Отже, родиною прибуваємо в аеропорт із якимось хвилюванням та поспіхом. Тієї миті я тримаю в руках велику пачку євро, яку дружина дала мені в руки, а я не знаю, куди мені її покласти так, щоб надійно. Врешті-решт кладу в гаманець, який і так повний, але гривнями. Охоронець із функціями обслуги пасажирів просить присісти на диванчик, бере квитки за всіх шістьох, аби вирішити первинні питання. Подивившись наші паспорти, відповідає українською, чим сильно дивує. Вже на диванчику розумію: може бути так, що ми не полетимо всі разом: ті, що затримуються в дорозі, вже не приїдуть. Стає трохи прикро, але також розумію, що мають вимушені труднощі. Поки ми сиділи, до нашого диванчику підійшли двоє людей, які попросилися присісти поряд, адже так їх скерував охоронець. Один з них молодий негр, який спілкується українською, але час від часу використовує німецькі слова. Дивне, як для мене, поєднання: походження та дві нічим не близькі для нього мови. Так і сказав перше слово: шуц, на що жартома я відповів: кант шуц... Потім підкреслено, аби міг він сісти на вільне місце: шулє?.. Чого сперечатися? - так скеровує всіх охоронець. 0200'

Вихідний день. Я з дружиною та дітьми збираємось та виїжджаємо в місто. Все відбувається невимушено і спокійно. Якоїсь миті мені приходить усвідомлення, що я мав сьогодні піти на роботу. Як так трапилось? Проспав будильник? Наче пам'ятаю, як він дзвонив! Отже, будучи сильно втомленим, його вимкнув і без жодного сумніву ліг спати далі! Це ж за мною ще й заїжджав колега, як домовлялися!.. Не подзвонив, не розбудив... Ясно, якби й розбудив, було б уже пізно на збори. 0415'

Сон 061221 "Організація та впорядкування"

З колегами укладаю кабеля в широкий лоток. Знаю, що об'єкт знаходиться біля аеропорту. (Теми "лотка" і "аеропорту" повторювані кілька ночей). 0250' Сон 301121

Опиняюсь у якійсь заміській хаті, більше схожій на дачу за призначенням. Приїжджаю не сам (конкретика відсутня, але знаю, що близькі родичі, двійко осіб точно). Хтось залишається прибирати в хаті, а хтось робить прогулянку околицями, зокрема лісом. (Як глядач, я бачу два сюжети для кожних героїв паралельно, як у кіно). Займаюсь хатніми справами: мию посуд, перу (ставлю до пральної машинки), прибираю, організовую щось на городі, варю їсти, міркую над хатнім облаштуванням. Відзначаю, що є світліші кімнати та темні - без вікон. Міркую, як би їх на майбутнє освітити додатковим сяйвом. Сюжет із подорожжю околицями менш насичений подіями. Зокрема фігурують вулички, вихід до лісу, ліс, гриби, поворот додому. На якомусь етапі виникають гості, давні батькові знайомі, зокрема Є.К. (у батьків із його родиною спільна дача на два входи, але на одній території). Ця людина викликає якусь неприязнь і я роблю якісь показово якісні речі для себе, тим самим викликаючи роздратування в нього, адже зачіпає його інтереси. Десь іде жалітися на мене моїм батькам. Мене це не обходить. Тепер повертаються додому ті, що були в подорожі околицями, якісь нові гості. Вже на цей час відбулося багато змін. Прошу оцінити, наскільки стало краще. Запрошую в дім до столу. 0400'

Сон 130521 "Занурення у висоту"

Якийсь хостел, подібний до дому, в якому живемо. Виникають питання з поселенням і новими людьми.

Чоловік старшого віку розповідає, як занурюється у воду і про те, що найглибше занурення в його житті складало 20 м (три метра в довжину, а 17 - в глибину), ще й про те, що йому на перешкоді не стоять навіть погодні умови: чи то на дворі літо, чи то - зима. 0430'

Я з дружиною і дітьми в аеропорту. Відзначаю для себе, що в моєму житті це буде перший політ на літаку. Розумію всю відповідальність, символічно пов'язану з новою віхою в житті. Раптом схоплююсь із думками: чи все взяли з собою? Згадую, що не взяв паспорт, отже, залишився він в сумці, якої з собою не маю. Ділюсь враженням із дружиною, а вона у відповідь заспокоює: "Усі необхідні документи маю з собою!" 0450'

Сон 110319 "Ошукана творчість"

Творчі завдання поміж великого міста.
Основні зони дислокації: аеропорт, квадрати однотипних кварталів.
Завдання: малювати різнокольоровими фарбами на асфальті та стінах різноманітні фігури (все залежить від творчої фантазії кожного учасника, але то для організаторів не важливо).
Мета: З кожним новим завданням заводять у складний лабіринт нових вулиць.
Поміж тим всім, дають прокататись на самокаті або скейтборді (зона аеропорту або великої заасфальтованої ділянки землі).
Весь час ведуть по місту з певними відволіканнями на виконання творчих завдань.
Раптом залишають самого, посеред тих вулиць, і дають останнє завдання: повернутися назад!
Фішка такої гри в тому, що протягом програми виконуєш певні завдання із застосуванням розвою творчої уяви. Малюючи на асфальті то тут, то там, то ще десь - не звертаєш увагу на місцевість, якою пересувають з локації на локацію автомобілем. Де їдеш сам рівною місцевістю, такою, як аеропорт, пропадає зорова здатність визначити місце, біля якого малював що-небудь. Це лише можливо з висоти пташиного лету. Тим самим: розвиваючи одне - губишся в здатності визначати інше. Від постановки питання: "повернутися назад!" - світ, ув очах митця, стає перевертнем, а власна творчість - ошуканою. Кожного разу, коли везуть на нове місце, подумками працюєш ("рухаєшся") у своєму внутрішньому просторі, випадаючи зі збору ("фіксації") важливої інформації - із зовнішнього. 0437'

Сон 020818 "Аеропорт"

Аеропорт посеред масових закладів культури. Я з ще кількома особоми тікаємо від секретної поліції. Доводиться міняти зовнішність. Місця подій - арабські. Наше завдання стати в таку чергу, якою можна було б швидше пройти на виході контроль і не видати себе справжніх. Відчуваємо, як за нами йдуть по слідах. Щоразу вигадуємо нові методи маскування: одяг, обличчя, походження. 2311'

Сон 180618 "Відро оселедців"

Кріплю лоток для кабелів під шпильки. Мені допомагають дві особи. Це нове місце. Аеропорт.

Два кабеля. Біле відро оселедців.