Сон 261119 "Чергове очищення"

Пішов у лазню, принцип функціонування якої було побудоване на тому, що по центру великої споруди, в підвальному приміщенні знаходиться невелика піч, яка обігріває все. (Подібний образ: "мале приміщення під хатою", - вже зустрічався в певних варіаціях снів). Я завершую купатися, йдучи до виходу, виникає бажання взяти повстяну шапочку і піти в парну: хоча й покупався, виникло відчуття того, що змерз. Міркую: якщо піду, треба буде знову митися заново. Але бажання є непереборне.

Сон 140719 "Виробничі зміни"

Я знаходжусь у господаря, до якого маю якийсь родинний зв'язок, а також не випадковість моєї присутности на його обійсті, на якому набудовано багато технологічних приміщень для переробки зерна. Перший запуск то одного обладнання, то другого. Десь переробляється солома, десь зерно, десь знаходиться те, що мені називають "молотильня". Необхідне устаткування запускається не все одразу, а за потреб. Разом з усім комплексом, що можна було б назвати "млин", господар вирощує свійську тварину. Проходжу цехами: десь уже мелеться зерно, десь робиться щось інше. Заходжу в січкарню, дивлюсь, як відділяється зерно від полови. Кажу господарю, який контролює цей процес, що мелену полову добре було б давати для власних свиней. Навіть беру її до рук, відзначаючи їхню легкість. Він же компетентно каже, що ні: для своїх він так не робитиме! Разом із тим він знає, що в мене завтра літак і треба буде мене відвезти машиною. На якийсь телефонний дзвінок чи його питання намагаюсь пригадати час, на який був узятий квиток на рейс. На його уточнення пригадую: чи то 8:30, чи 7:30. Відзначаю, що ця ілюзія сприйняття часу виникає у мене з часовими поясами між країнами: варто лишній раз подивитися в квиток. Спілкуючись з ним на цю тему, ми прогулюємось тим мікрорайоном, в якому було побудоване його підсобне підприємство. Озираючись на краєвид, відзначив для себе, що побудоване воно на відкритій місцині, хоча недалеко від нього розташовуються інші жилі споруди. Наприклад, недалеко від нього, завдяки такому ж просторому розташуванню на земельній ділянці, власниця одного дому змогла так само залучити інвестиції і розбудувати свій дім, перетворивши його в хостел. 0349'

Деревопереробне підприємство здійснило запуск. Працівники вчаться виконувати правильно свою роботу. Колеги, які приїхали, як навчити, моментами обурюються, як хтось тупить у своїй роботі, висловлюючись незрозумілою мені мовою. Вкотре і вкотре повторюють, як робити правильно. У мене місія якась виняткова: я з напарником маю на якомусь етапі додавати певний матеріал, схожу на мінвату, в трьох місцях одного обладнання. Там є ваги і я маю правильно його зважувати, приплюсовувати до існуючих показників і вводити нові числа. Нас учать робити це грам у грам - точно, я ж схиляюсь округлювати. Дивлюсь, як інвестори продовжують розбудовувати завод: тепер облагороджують паркову зону біля озера, яке мені знайоме, як таке, біля якого колись відпочивав: відзначаю, що там ще дерева росли високі, де в ряд, а де хаотично. Придивляюсь, а озеро розчищене, отримало рівної прямокутної форми, замість звичних дерев висаджені нові - більш декоративні та екзотичні. Що характерно, я на все це дивлюсь із високої споруди, яка стоїть поряд. Виглядає так, що зона озера знаходиться так би мовити в ямі: таке візуальне сприйняття, але те, що все оживає по-новому незвично дивує. Дивлюсь у сторону від озера і розумію, що бачу город батьківської дачі, який доволі оперативно заливають бетоном, рівняють бетоновані виступи доріжок: городина, що росла, рівняється з землею, а зайві набудовані елементи розбиваються кувалдами. Працюють багато робітників, тому картинка доволі жваво міняється на очах. Комусь коментую: " Он ті елементи з бетону робив я сам! (Пауза). Видно тут буде паркінг для цього підприємства!" Звертаю увагу, що дачний будинок стоїть незрушно. Міркую собі: добре батьки вирішили: городиною вже не сила займатися, тому логічно було продати, а хату лишити. Видно, на виручені гроші добудовуватимуть нову. 0652'

Сон 230619 "Камінчик до камінчика"

Господар, у якого я мешкаю, побачив мій підпис і так, як йому він сподобався, попросив його ще раз відтворити. Аби відмахнутися від прохання, пробую написати маркером по гладкому залізу, але сам підпис не виходить, пробую ще на чомусь - також. Врешті знайшов якийсь шматок картону і спробував намалювати. Кажу: цей більш-менш схожий!

Будівельний майданчик, на якому будуються два житлових багатоквартирних будинки, десь на три поверхи. Я працюю в одному з них. Кожні з цих будинків належать різним інвесторам. На своєму рівні спостерігаю, як вони між собою змагаються: хто перший побудує і завершить будівництво. Сьогодні виходжу на двір - у сторону другого будинку - і бачу, як робітники, більше схожі на дівочу спортивну команду, одягнені в один типовий одяг у біло-червоні кольори, весело ставлять дах: піднімають його над собою і вирівнюють по кутах (по пробудженню, спробував це якось собі уяснити: за законами фізики так зробити не реально). Кілька робітників доходили аж до краю споруди, у той час коли дах "вело", а вони мали його втримати. Зі сторони це виглядало страшнувато - за тих, хто був там - але їм, схоже, відчуття страху не було знайоме. Таке враження: те, що вони були командою, створювало їм фізичну цілісність, наче мурахам у мурашнику. На долі з тієї споруди виходить трійка осіб, за виглядом і жестами, видно, що інженери-будівельники. Дивляться в розгорнуті схеми, показують на споруду пальцями. Я розумію, що їм найбільше болить догнати за темпами нашу будову: у нас уже стоїть дах, а вони тільки-но ставлять; у нас вже працюють електрики, а вони ще не починали цю роботу. 0628'

Щось монтую з колегою на висоті. Тепер ідемо по бруківці, яку викладають на пісок. Біля якогось будинку рівняю пісчаний ґрунт під викладання бруківки. Звернув увагу, що в іншому місці її, у вигляді квадратних камінчиків, кладуть шар за шаром, просіюючи піском. Таким чином така дорога лягає метром у глибину. Як висновок, якби хотіти таку дорогу розбити, з часом це було б неможливо, лише спецзасобами, або знову: камінчик за камінчиком.

Сон 150619 "У боротьбі й примиренні з природою"

Пішли на полювання з традиційним переконанням, що ми вміємо підкоряти собі природу. Дружина у намірах більш войовнича, що тепер виражається в цілеспрямованости навчити когось практичному вмінню: "Дай мені!.. Ти не так робиш!.. Дивись, як треба!" Таким чином ми опиняємось у знайомому нам місті, яке називаємо дачею - округла висока недобудована бетонована споруда. Заходимо в неї. Знаємо, що ввечері настає час, коли на нас може чекати "зло у вигляді змій" (чи то буквально, чи то метафора, важко зрозуміти). Аби мене навчити, як із тим боротися, дружина підриває стіну, так, що нам перекривається вихід. Тепер стає питання: як вижити? Ми шукаємо шляхи "із замкненого кола" тієї споруди. Спостерігаю, як виникає у неї сум'яття і нотки паніки. Так, як споруда має чималенький простір, у ній утворилась своя флора і фауна: правильно спостерігши за тими ресурсами, роблю висновок, яким і ділюся: можна пережити зиму! Звертаю увагу на мох, траву, на дрібних комах, які літають аж над самим долом. Це означає, що там їм тепло, ми можемо зробити, як вони - наблизитися до землі - і перестати мерзнути. Серед трави можна знайти те, що йтиме нам у їжу. 0020'

Сон 201118 "Пластика збережених образів"

Я виходжу з незнайомого дому і дивлюсь у перспективу. Бачу красивий ракурс, який надихає мене до світлування. Починаю фотографувати краєвиди. Основні елементи поєднання: осінній ліс, небо, дорога / споруда. Захоплює просторовість у поєднанні з яскравими кольорами і їх контрастами. Більше уваги починаю приділяти старому об'єкту на лоні природи. Знаходиться він на великій території, оточеній лісом. Сама споруда являє собою покинутий доволі багато років тому початок будівництва, у вигляді ансамблю залізобетонних каркасів різної форми. В тій давності пересвідчився остаточно, коли буквально виповзав з-поміж елементів тієї конструкції, натрапляючи на вимитий "часом" бетон, зіржавілу арматуру, що визирала з нього. Якийсь чоловік, з кола тих, із ким я був у домі, підходить до мене і пропонує допомогу. Дякую, але кажу, що сам! - і встаю на ноги. Задоволений від збереженої пластики побачених образів.

Сон 131018 "Земельні відносини"

Батькове обійстя. Повна реорганізація ландшафту: щось перекопане, щось досипане, якісь споруди демонтовані. Від того стало більше простору - так, що немає куди "заховатися" - ділянка стала відкритішою для озримості сусідів, і перехожих із дороги. Тієї ж миті зміна кадрів: був у дворі, а тепер виходжу з дому. У мене стан пробудження від сну, у зв'язку з тим, що приспічило вийти "по малому". Не знаю куди "притулитися" - все обійстя, як на долоні. З дверей дому з цікавості виходить син, аби спостерегти: куди пішов і що робитиму? 0347'

Сон 041018 "Священна вада"

Я на десятому поверсі багатоповерхового будинку. Підходжу до вікна і дивлюсь з нього на великий історичний будинок. Хтось зі сторони, а, можливо, так чується в голові, каже про цю споруду, як про бібліотеку, яка переживає ряд криз, пов'язаних зі збереженням книжкового фонду та якихось історичних артефактів. Дах цього будинку прикрашений фігурами апостолів, але завершуються вони, по праву сторону від мене, білою фігурою священника, виконаного в камені нижче решти фігур і під склом, у ніші тієї споруди. (Цей фрагмент мені вже знайомий з якогось давнішого сну). Так як ця фігура, виконана в завсім іншому стилі від решти, невимушено привертає додаткову увагу. Придивляюсь уважніше до сусідніх вікон від неї. В одному з них побачив чоловіка в білому одязі, який стоїть завмерлою фігурою біля дверей, відмінною від згаданої статуї. Руки має якось дивно простягнуті в сторони. У правій руці тримає щось на зразок лабораторної колби. До нього звучить голос із-за дверей. Він їх відчиняє. Дивлячись за його жестами, я розумію, що він має ваду пов'язану з ДЦП або іншою хворобою, яка обмежує можливості тіла, що виражається надзвичайною повільністю в рухах. Зліва і майже при дверях стоїть стіл, за ним сидить священнослужитель і "медитує" над тарілкою з супом. Підійшовши до нього, цей прислужник наливає з колби, яку тримає в руці, в згадану тарілку, прозору, як вода, рідину. Священник, який мав їсти суп, дивиться, як долита рідина розчиняє всі інгредієнти (картоплю, капусту) в суцільну прозору воду. Дивлячись у свою тарілку, і погойдуючи її вміст зі сторони в сторону, з розчарування починає плакати і вити. Я розумію, що він не здатен їсти взагалі! Вдивляючись у обличчя, здивувався, адже він не був худорлявим, що зовні виказувало б якісь вади по здоров'ю.

Сон 180418

Я з кимось в лісі, біля ведмежої барлоги. Так начебто у ній, але не цілком. Звір нас до себе не підпускає. Барлога виглядає, як частина покинутої будівлі, але виразних ознак не існує. Фактично, основні елементи з чого вона утворена, це земля, бетон і камінь. Між нами і звіром існує певна довіра, але у нас до нього, як і навпаки, витворені чіткі межі, які ми у цій барлозі не перетинаємо. Таке життя поряд тривало довго, поки не виникла загроза звірові. Так, начебто ми могли від чогось захиститися, але потребували перейти його межі барлоги, разом з тим захистивши ведмедя від небезпеки. До останнього ми сприймали його, як примітивну істоту, але, в момент загрози, виявилось, що він запропонував логічне вирішення захисту, пов'язане із зсувом бетонної брили, яка, на наш подив, мала W-подібний замок: "мама-тато". Ми тої миті отетеріли і зрозуміли, що ведмідь живе на храмовій території, яку захищає своєю присутністю. Барлога - це не просто бетон, каміння і земля - це захований від чужого ока храм, який з віками осів, перехилившись набік і пішовши в землю. Звір мешкав біля святині - свята-святих храмової споруди, таким чином, що ми не могли скласти уявлення ані про храм, ані про його "закинуту" архітектуру.
Бетонна брила із замком, яку зсовував ведмідь, була верхньою частиною святині, схожою на буддистські маківки храмів.

Сон 280318

Фраґмент :: Висока споруда, багато вікон, таке враження, що зроблена з дерева...

Асоціативно, як на світлині: