Спілкуюсь з дружиною. Так постає розмова, що більше говорю я, поки це не переростає в мій монолог. А все не просто так: той час дружина перетворює нашу самість у близькість.
Я із дружиною у великій кімнаті, в якій стоїть просторе ліжко, а біля нього великий стіл, на якому розставлені різні бокали прозорого і зеленого кольорів. Вся кімната освічується мерехтливим світло-синім кольором, який нагадує віддалену роботу чорно-білого телевізора або запалені свічі у поодиноких бокалах характерного кольору. Жінка каже: "Як тут добре! Прикро, що нам звідси треба виїжджати."
Шукати в цьому блозі
Показ дописів із міткою удвох. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою удвох. Показати всі дописи
неділя, 30 червня 2019 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...
