Сон 270823 "На порозі"

На мить закунявши, пригадався фрагмент сну:
Мені подають стільчик, який розкладається в залежності від статусности гостя: якщо високоповажна особа для того місця - розкладається стільчик із високою спинкою, а ні - звично. Мені розклали той стільчик звично.
26.08.23

Фрагменти:
1. Заводський цех, поділений на три частини. (Певна філософія у числі "три").
2. Після якоїсь глобальної катастрофи, я вдруге повертаюсь на велику лісову ділянку, яку попереднього року проріджував від заростей лише половину. Цього разу маю зробити другу. В тому ж місці натрапляю на будиночок, на порозі якого стоять два саджанці дерев. (Питання: чому вони стоять і хто їх поставив? - якось уві сні не виникло). Дивлюсь на них і міркую, що варто було десь тут посадити. Який сенс забирати з собою? Разом із тим: який сенс садити їх біля дому, в якому вже ніхто не живе?
3. Тепер я знову опиняюсь у цьому ж місці, підходжу до цього ж порогу, а тим сидить сімейна пара похилого віку: старий і стара. Міркую: як же так, що після великої катастрофи їх ніхто звідси не виселив? Ось так удвох посеред лісу залишились доживати свого віку? Міркую їх забрати зі собою, але розумію, що фізично для мене одного це буде важко, але це треба зробити!
27.08.23

Сон 121222 "Відкриті обличчя"

Я з дружиною опиняємось у містечку, в якому, випадком долі починаємо жити. Щовечора вирішуємо робити прогулянки містом. Тривають якісь святкові дні і більшість людей просто тримають свої будинки відкритими. То одного, то другого вечора якось невимушено, кличучи ще з порогу хазяїв, заходимо то в один то другий дім. Саме там і знайомимось з мешканцями цього містечка. Переважно це старі люди, які обросли домом, зручностями, достатком, віком, а їхні діти роз'їхались по всьому світу. У кожної такої родини є багато фотоальбомів, якісь місця, переважно за домом, у окремо відведеному місці, де висять роботи, постери, плакати виготовлені їхніми дітьми, коли ще жили тут, у цих домах. Я намагаюсь зрозуміти цих людей, їхній світ, дітей, що покинули цей дім, самотність цих батьків, переважно жінок. Вдивляюсь у їхні рухи, емоції, риси обличчя. Інформація про наші "походеньки" дивним чином розлітається по містечку між тими людьми у яких ми були. Про це виявляється у подальшій розмові з ними. На згадку про наші відвідини, вони щедро дякують за подібне знайомство: пропонують узяти або залишити собі те, про що йшла мова, до чого проявили ми інтерес, зацікавлення. З однієї сторони дещо незручно, щось неочікувано, за огляду на вік співрозмовників - вражаюче. 0050'

Сон 310722 "Жити по-новому"

Готель під водою. Потрапити можна, занурившись у воду і випірнувши прямо на глибині в басейні готелю. 2340'

Знову якісь залізничні колії. Певні дії, які відсилають мене до них.

Міркую: як готувати їжу на фронт? Збираю необхідні продукти. Ліпше сухі страви, такі, як крекер, фіники .. 0450'

Перебуваю в Україні. Скільки живу, дивує відсутність сирен. Добровільно допомагаю якійсь похилій родині. Але час від часу в розмові з ними відчуваю, як починає бісити їхня російська мова. Разом із тим розумію, що люди вже не молоді, аби робити зауваження та вимагати перевчитись говорити наново. 0600' 

Сон 230920 "Атмосфера старечости"

 У тьоті Тані день народження. Прийшов до неї в гості з бабою Марією (в реалі - померла). У її домі, який узагалі незнайомий, зібралося багато родичів. Ми подарували песика, який проявив себе, як доволі розумна тварина. Б.М. каже, що приходитиме до них додому, аби з ним гратися. Чомусь всі гості раптом вирішили по всьому лягти спати. Поприбирали ліжка, вже начебто й лягли, але змушені були встати: то одному, то другому щось не пасувало, а тут ще й песик, який доволі серйозно відбирає на себе увагу. Наймилішим образом виявилось, як він утворив для свого сну кубельце з якихось речей. Тепер наступає другий етап того ж застілля, а серед гостей - коло давніх літераторів із клубу "Перевесло". Перші гості встають, на їхнє місце сідають нові. Один із літераторів виявився певного роду "прошеним" (змішаний образ М.Х. і Б.В.): очікував коли до нього звернуться приблизно зі словами: "пригощайтесь, шановні гості!". Цікаво, що я тієї миті відзначив для себе в усіх присутніх своєрідну атмосферу старечости. 

Сон 120220 "Отак!.. Старість"

Я з батьками десь на виїзді оглядаємо нове житло. Після виходу на пенсію, вони вирішили переселитися в нову хату, але з таких, які були в ужитку, щоб зробити косметичний ремонт і жити в покращених умовах. Так от, на нове житло спочатку я дивлюсь перспективою з космосу, а потім із наближенням зуму: доволі красиве, як і решта будинків цього району. Тепер ми у дворі цього дому. Звертаю увагу, як нерівно під ногами лежить червона бруківка, що від року в рік уже здулася та частково полопала від підняття ґрунту. Обходимо дім, а там покинутий сад з сухою водоймою, більше схожою на покинутий басейн, але й те неповне визначення. Видно раніше ця "водойма" була окрасою тильної частини дому. Десь, по інший бік від нас, сидять поміж кущів чужі діти, схоже, з найближчих будинків. Вони гралися між деревами в піжмурки, а тепер споглядають за нами. Проходжу півколом над тим "озером" вперед, вирішую: що це не те, що батькам треба, ще й хата неймовірно велика! Повертаюсь назад і западаю в яму, порослу гострими кущами (асоціація з дикою трояндою). Мати йде за мною, частково допомагає піднятись. Вибираюсь, вказую, аби й вона була акуратна. Висловлюю батькам остаточне судження, що на старість немає потреби у великому будинку, в якому треба буде весь час робити якісь покращення, достатньо невеликої, скромної хатини. Тепер я у дворі батьківського дому, заходжу в дім баби Марії (померлої). Батьки якраз переселились зі своєї частини дому в цю половину. Заходжу, а там практично нічого не змінилось, лише пробиті колись на двір двері, вже замуровані, і на тому місці красива наштукатурена шуба. Зауважив, що при вході, веранда не перефарбована (має, як і колись, ексклюзивний блакитно-зелений колір); висять якісь давні короткі шторки, аж під саму стелю, окремо від вікна; в кутку кімнати, над кладовкою, примітив дерев'яні ножиці, як давній символ від часів будівництва дому. Запитуюсь: "Чому я раніше їх не помічав? Добре було б сфотографувати якось! Доволі ориганальна річ". Мати готує їсти. Дивлюсь, як вона це робить: до смаженої картоплі з цибулею додає сметану, перемішує в пательні, потім накладає мені у велику білу тарілку, але не трапляє: частина страви випадає поза неї. Я поправляю і спокійно вказую на те, що залишилось на столі: "А це?..". На що мати знизує плечима і каже: "Отак!" Наче вибачаючись і за випадок, і за свою старість. Цієї миті я помічаю, наскільки вона від старости слаба! (Образ "старости" вже зустрічався за тиждень уві сні). Я міркую собі, що мені з сестрою, може трапитися так, як з батьками, доведеться жити в одній хаті. Як то ми будемо давати собі раду, коли будемо такими старими, як наші батьки? 0415'

Сон 190619 "Прояв старости"

Якийсь сюжет, де фігурують мої бабця (б. Д.) і дід. Після чого я уві сні просинаюся на ліжку, на якому виявляю, що за моєю спиною, зі сторони стіни, спала бабця. До неї підходить мати (її донька) і питає, як вона себе почуває. Дивлюсь уважніше на б. Д., а вона на вигляд схудла, від того змінилась ув обличчі, але без хворобливости, пояснив собі це, як прояв старости.

Відкриваю з герметичної фолієвої упаковки виробний продукт округлої форми, схожий на піцу, а на ньому всьому черви, до десятка різних видів: білі, чорні, сірі, рожеві, з ніжками і без. Таке враження, що від потрапляння повітря, вони якось раптово оживають і стають неймовірно рухливими. Їхня жвавість пронизує продукт наскрізь, наче мурашник. Викинув і вирішив більше такого не купувати. 0356'
P.S. Прокинувся з відчуттям, що цей сон мені знайомий, і снився мені трохи раніше (день-два). Принаймні думка уві сні, що розчарувавшись із першого разу такою покупкою, вдруге вона мала б бути нормальною, а враження від того виявились навспак - гнітючішими.