Сон 200926 "Їстівна навігація"

Туристичний маршрут, під час якого можна було перетворити їжу в новий продукт, наче додавши до неї морковку. Тоді така їжа набуде кшталту геометричного у вигляді квадратного прута, завдяки якому можна з легкістю орієнтуватися в просторі, а за потреби ситно підкріпитися. По ходу, наче зі старту звичної прогулянки, вона перетворюється на елемент змагання: хто перший і краще зорієнтується у просторі та досягне цілі прибуття. Цікаво, що в процесі подорожі, цей новий диво-продукт у вигляді прута міг сам змінювати форму, аж до прямих кутів, вказуючи тим самим де повертати, наче gps-навігація. По дорозі навіть щось із неї навіть піджував. Так досягаю знайомого мені з дитинства місця біля магазину "Транзит", недалеко батьківського дому. Хоча така подорож-змагання була без кінцевого призу, але вже розумію, що я і ще хтось, хто був зі мною в цій подорожі, - є першими.

Аналіз :: Сон дивний, хоча уві сні - переконливий, жодних прямих асоціацій з реальністю окрім використання в дорозі gps-навінації. 

Ключові слова: туризм, маршрут, змагання, їжа, вказівник, місце.

Короткий висновок :: Сон веде до цілі, якої на початку не було, отже, присутній момент неочікуваного. В подорожі присутнє відчуття змагання і відчуття перемоги на її завершенні, отже, вказує на очікуваний успіх. Їжа, яка є дороговказом, отже, можна судити, що мій ріціон і те, що їм має бути правильним. Місце кінцевої зупинки має промовисту конкретику назви "Транзит", отже, мій "фінал успіху" - це ще не кінець, а вказівка на прохідний маршрут - йти далі. Навіть, якщо судити, що це своєрідний повтор уві сні, значення набуває більшої ваги. Враховуючи те, що зараз перебуваю у Франції, можу припустити, що як їжа, так і те, що сприймаю, як інформацію, тут все іде мені на користь.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 200926 "По-своєму творче"

Чомусь проснувся о третій ночі та не міг заснути. Вирішив подивитися фільм "Ідіократія", який знайшов з вечора. Після перегляду найшов на мене сильний сон, але з дивними перед цим "коментарями", які вирішив записати. Також до сну домішались розмови одного мого колеги, після денного відвідання "Лувру", зокрема про скульптуру Гемофродита (сина Гермеса та Афродити, про значення появи такого слова-образу я не знав)... Отож ::

Пастельно-фіолетовий паперовий кінь у вигляді витинанки. Тепер він живий, але зі заячими вухами та обов'язково має бути зеброю, адже: якщо перше пародія, то друге - має бути так само.

Виникає перша фраза, якщо не з філософським застереженням, то з гумором: "Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!"

Лежать однотонні штани мілітарно-зеленого кольору, як у радянських поліцейських чи подібних до них службовців, на кущах, що нагадують ялинку. Звучить фраза: "Очєнь жосткіє сіловікі". (Хто не розуміє: виглядає, як пародія, адже гілля ялинки колюче).

У голові обігруються слова: телятина, те́ля-ти́на, те́ля-тин, тин-теля́... Раптом

Хтось питає: "Ти що, розбираєшся в деталях?"

Звучить фраза: "У пошуках 21 століття". Хтось її коментує: "Це схоже щодо якоїсь держави, яка завалилася".

Можливо, образ гемофродит також вказує на те, що (в класичному розумінні) Бог був як нині ШІ, який відтинав лишнє з цілого. (Тут перетинаються дві думки. 1) чужа: що людина творить з нічого, або з безформенного масиву чогось, як скультор, а штучний інтелект відтинає з усього масиву інформації, якою володіє, лишні деталі. 2) моя (з гумором): "Чи не стане так, шо ШІ стане пастором, а користувачі - його вівцями.. 19.09.26" - філософські спостереження).

Різновид алкоголю "Пурмуру́р". Хтось каже, якби просить налити: "Не коньяку, а пурмуру́ру".

Якась дівчина каже: "Все, я викидаю", - і бере недоїжене тістечко і кидає у поле.

Я коментую: "Але хліб не вільно викидати!", зауважуючи, що в упаковці лежать ще кілька цілих, схожих на солодкі заварні. Додаю: "Нехай те [що викинула] буде пташкам, але солодке їм не можна!"

Виникає питання: "Що означають у Леонарда да Вінчі загадкові усмішки жінок і характерні вказівні пальці на картинах? Чи не проблеми з зубами..". (Тут мій дивний гумор, навіть крізь сон, мене не покинув).

Аналіз :: Сон однозначно творчий, відповідає усім моїм спостереженням за попередніми cнами, зокрема такому стану сновидіння, коли образи неконтрьольовано виникають, сприраючись на мій базовий досвід із реалу. Найбільше мене тут потішив гумор і пародія. Під дивним враженням від перегляду фільму "Ідіократія", як відлуння, сон творився у вигляді фраз і коротких діалогів, що в структурі сновидіння не часто буває.

Ключові слова: фрагментарність, гумор, пародія, абсурд, слова, словотворення, гра слів, телятина, деталі, 21 століття, держава, гемофродит, Гермес, Афродита, Бог, творення, штучний інтелект, відтинання, інформація, пастор, вівці, Пурмурур, хліб, їжа, пташки, Леонардо да Вінчі, усмішка, вказівний палець, мистецтво, Лувр, Ідіократія, колега, творчість, метаморфоза, витинанка, кінь, зебра, заячі вуха, мілітарно-зелений, силовики, ялинка, сухість, глибина, пародійність, абсурдність, мовна гра.

Короткий висновок (аналіз від GPTchat) :: Цей сон об'єднує творчість із мовною грою, пародією та відтинанням зайвого. Майже кожен образ спочатку має певну усталену форму, але уві сні вона змінюється: паперовий кінь стає живою зеброю із заячими вухами, «телятина» розпадається на частини слова, силовики перетворюються на колючу ялинку, а гемофродит стає приводом для роздумів про спосіб творення ШІ.

Логічний зв'язок тут можна побачити саме в руйнуванні готових значень і складанні з них нових. Слово, образ, мистецький твір, інформація - усе розбирається на деталі, переосмислюється, пародіюється і знову складається. Тому фраза «Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!» фактично задає ключ до всього сну: зникає звична глибина значення, натомість виникає гра з поверхнею, формою та асоціаціями.

Навіть епізод із викинутим тістечком продовжує цю тему: творчість має межу між відсіканням зайвого й відповідальністю за те, що відсікається. А Леонардо да Вінчі та Лувр вводять у сон мистецтво як простір загадки, де навіть усмішка чи жест можуть стати матеріалом для нового, абсурдного прочитання.

Отже, «по-своєму творче» тут означає не просто здатність вигадувати, а здатність розкладати світ на деталі, ламати усталені зв'язки й створювати з них нові - часто іронічні та абсурдні. У цьому сенсі сон несподівано зближує дитячу гру словами, мистецтво, пародію і принцип роботи ШІ.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 180826 "Час Ікс"

Приходтть чоловік пізнім вечором у магазин і виберає товари, але уважно дивиться на їх термін виробництва та походження. Ходить довгими рядами довго, дещо нудно та розглядає товари, наче й не хоче їх купувати. У виборі є щось не так, що я спочатку не можу зрозуміти. Існує якась дата, після якої важко зрозуміти о чистоті продуктів. Доходить мені згодом (у наступному фрагменті сну).

Жінка прийшла до колишнього чоловіка, який зробив свіжий штукатурний ремонт (з реалу: нагадує мій підвал, в якому зараз працюю) одразу по вибуху атомної бомби. Чоловіку наче байдуже, бо не збирається переробляти зроблене, а жінка, хоча й не живе з ним, вирішує мовчки усунути свіжу штукатурку, аби там не існувало отриманої радіації та нанести їх наново. Чоловік не коментує, вона теж. Опадає свіжий тинк від дотику кельми по всій довжині виступу двох склепінь (такий в реалі вигляд частини підвалу). Десь на цьому тлі виникає паралельна асоціація чи роздуми про знайому ділянку дороги (траса на Київ біля батьківського дому), яка також обмірковується, зокрема активність трафіку на дорозі, що значно впала.

Приходжу до будинку якогось бізнесмена, а в нього у великій кімнаті стоїть піч, та не звичайна, а мало не промислова, з нагнітанням повітря, сама сильно гудить та видає дивні звуки. Дім великий, чому б ні, все можливо. (Таке переконання уві сні). Я з кимось у тих гостях. (Конкретика розпливчаста, але за відчуттями - близька людина). Присутні й інші гості, яких не знаю. Раптом дверцята печі відкриваються під чергове торохтіння клапанів і роблять корткочасний опік тій людині, що сиділа поряд. Одразу питаю: чи рану запшикати антисептиком? - і в той же час виявляю ще два невеликих опіки. Постраждалий поводиться якось байдуже, хоча схвально до надання першої помочі.

Наче в батьківській хаті, адже подальші події вказують на це, хоча інтер'єр незнайомий. Від когось надходить пропозиція накрити стіл. Прийдуть гості до свята. Всі погодились. Батько в роботі. Дещо знаю про його зайнятість. Виявляється, що він спілкується та чимось пов'язаний з якось людиною, яку я теж знав. То бізнесмен, я в нього колись був по роботі. (Незалежна тема від батька). Займається незрозумілим для мене бізнесом. Знаходжусь у великій кімнаті, дзвонить стаціонарний телефон (мене трохи дивує, адже давно не чув його справжнього звучання). Знаю, що це до батька. Відбираю і спочатку нічого конкретного не розумію. Людина представляється, як далекий родич, якого якби уявляю. Монолог починається доволі завуальовано. Тепер розумію, що дзвінок спарений: на лінії присутні дві особи, спочатку голос Леоніда... (якби тато шурака мого батька, хоча Л. - сам шурак) а, згодом підключається в розмову бізнесмен. Всі якось між собою пов'язані й чомусь винні бізнесмену якусь послугу. Тепер чую голос другої особи - самого бізнесмена. Говорить впевнено, тихо та однозначно. Вносить мені пропозицію, адже знає, що я причетний до реклами (давній досвід) і загалом, цікавий йому, як творча особистість. Грамотно пропонує зробити йому відеосюжет про його біографію, а насамкінець без лишніх слів, адже це мало читатися ненав'язливо: хочеш допомогти батькові? - підкреслює єдиним: "Подумай!". Звісно маю погодитися, але заразом, що за біографія в цього типа? 

Тепер на згадане запрошення почали сходитись гості. Я на початку не при ділах і не напружуюсь організацією накривання столу та прийомом. Гостей назбиралося багато, а батька все ще немає. Всі ведуть між собою якісь милі розмови, а я сам по собі. Раптом зауважую, що в людей немає що їсти, просто їм ніхто не зготував, адже хтось комусь нічого не сказав, подія почалось стрімко, грошей на їжу не виділили, тому так нічого і немає. Якимось моментом сестра принесла якусь тарілку і поставила біля мене на столі, навіть не зуважив, а згодом виявив. Переважно люди пили напої, я теж. Розмовляли. Почув уривок розмови від давнього знайомого І.С.: "Перейшла з омської мови на російську". Приходить сестра, хочу запроситии її на приватну розмову з пропозиціями. Показую на тарілку, що поставила мені на стіл. Коментує: "А що у нас тут? - сємашки!" - кумедно дивуючись побаченому, наче цього не знала. Тепер думаю, внести сестрі конкретну пропозицію: мінімум замовити суші, я оплачу. Хоча на таку кількість людей чи буде цього замало?

Сон 200126 "З гумором до деталей"

Щось пов'язане з ліфтом, яким постійно їжджу верх-низ. Тепер ремонт авта, де її звуки в дорозі подібні до звуків її ремонту, якби вказуючи на недосконалість. Тепер якийсь чоловік каже: "То новий Мустанґ", - показуючи на свою машину, яка була презентована виключно для нього. Він є якби спеціалістом, який виявить і вкаже всі недоліки ще до того, як авто набуде серійного виробництва. І тут я його бачу, як змінює дизайн сидіння для своєї машини, зокрема підголівника. Процес підбору бачу якби в дизайнерських версіях на моніторі, але з непокидаючим відчуттям, що ця машина "на яву". Найсмішніша версія була на початку: у вигляді Чебурашки. Уявіть підголівник на сидінні з великими вухами.. Завершилось на версії, я б назвав: об'єднаних вух у вигляді колеса. Це на думку суперспеціаліста мало б бути "проривом". Тепер дає сісти за кермо і мені. Дорога. Світлофор. Не можу зупинитися на червоний колір... Якась бабка переходить дорогу, інша бабка за нею ще й піднімає з пішохідного переходу якусь монету, зауважує мене і в останній момент ховається в темряві.

Приходжу на зустріч однокласників, а там сидять лише пару людей. Все тільки на старті: готуються страви до столу. Вирішую долучитися тим, аби спочатку почистити картоплю. Що й роблю. Робота нудна, але виконую десь із невелике відерко. Десь відволікаюсь і другим моментом починаю його шукати. Якийсь хлопець робить суші розміром з пів столу (справжній витвір мистецтва) у вигляді малюнку японської гори Фудзіяма (так собі думаю). Поки шукаю почищеної картоплі, за іншим столиком бачу однокурсницю І. (не зі школи, якби не за логікою подій, а з училища). Сиділа сама і "в собі", тому вийшло так, що вона мене не зауважила і я з нею не привітався. Повертаюсь шукати далі... потім займаюсь іншим: розповідаю, що минулого разу для нашої спільної зустрічі чистив рибу оселедця. Хтось мені розповідає про різні види ножів для чищення риб, з чим я був незнайомий, і розширює думку про звичайні ножі, де вже я роблю уточнення про таку форму ножа, що вже рахується як холодна зброя. Тепер на тій зустрічі бачу давню однокласницю М.. Звернув увагу, коли почув від неї вирвану з контексту фразу: "Я теж...".

- Притіт, Наташа... та що Маша! - кажу я.

Моя реакція відбулась під впливом візуального каламбуру: дві поряд дівчини стоять ув однаковому за кольором светриках - синьому. На що вона теж віджартовується, де я впізнаю її давню усмішку та гумор...

Сни 22-251125 "Смак сцени"

Свіжоспечений хліб на роботі при електричних лотках. Хтось із співробітників нюхає і куштує цей хліб та дає незвичну оцінку, подібну на неологізм: "Пшенок", якби виділяючи "Ок" (за логікою до української мови мало б прозвучати "ПшонОк"). (Схоже, що така комбінація виникла під слуховим впливом двох мов російської та польської від колег із якими працюю, а також за часом події: приготування розсольника, в рецепті якого було пшоно (pęczak)).

22.11.25

Музейна тема: росіяни повертають предмети культури не більше ніж певна вага (невеликі за розмірами), а великі чомусь не хочуть.

Знову історична тема: плитка (кахлі) під живицею (схоже, що спогад з реалу, як росіяни ще віддавна крали у нас артефети з минулого, зокрема дотичних до Києва, Криму абощо - історично належне історії України).

-//-

Виникла фраза "Комплекс Меркель", яку почали уживати до тих, хто має серед політиків залежність від росії.

23.11.25

Після роботи: театр, де я серед інших учасників треную на сцені ушу. На наступний день колега мені розповідає, що є фото і стаття про те дійство.

24.11.25

Після мого виступу на сцені залишилось зачекати, як оголосять результати. Сиджу в глядацькій залі, навіть не звертаю увагу на сцену, але щось роблю руками... Подібне робив на сцені, закривши очі, та не звертаючи уваги на інших, хто на ній був. Тепер запрошують і хвалять мене, як переможця.

-//-

Ресторація для багатих. Хтось запрошує до столу поїсти. На столах лежать якісь невеличкі комплекти. Я дивлюсь: але нічого їстівного в тому не бачу. Тепер розумію, що ті комплекти - це тоненькі дольки, подібні до шоколаду. Мені пояснюють, що це незвичний ресторан: "тут їдять вітамінки". (Цікаво, що цей образ уві сні вже колись у мене був). За "вітамінками" розумію збалансоване харчування із супліментів дієти. Виникла думка: саме так харчуються багаті у вишуканих ресторанах. Далі спілкуюсь з якоюсь дівчиною, образ якої мені знайомий. Подібний тип обличчя зустрічав ув Україні та раз у Польщі, доволі рідкісний і милий образ.

25.11.25

Сон 281025 "Анкетовані страви"

Мене з дружиною запрошують у ресторан, де вартістю страви буде заповнення анкети. Приходимо в доволі пристойне місце. Враження доволі позитівні. Чудова атмостфера. Зібралася група людей, таких, як ми. Всім запрошеним офіціанти винесли гарно оформлені страви (чомусь конкретика відсутня, що саме). (Як їли також відсутній образ, окрім того, що мило сиділи за столом). По завершенню трапези всіх попросили оцінити блюда і сервіс цього ресторану. З нашого боку ніщо не викликало сумнівів, що підхід і сервіс був на високому рівні. Поряд якийсь чоловік, виповнюючи на завершення анкету, вголос почав коментувати те, що пише. Почув лише уривок із його монологу: "А за це я поставлю два". Цікаво, що образ офіціанта був непорушно усміхнемим і милим. Така оцінка дуже сильно контрастувала з його образом: ситий, впевнений в собі, такий собі "Баба Яга проти", при тому, що все зі сторони ресторану було організовано чудово. Що ж, подумав я, у кожного свої смаки, навіть до одних і тих самих страв!

(Інший уривок сну).

Якась страва з тіста, на зразок пиріжків, але розмірами з пельмені, на яких було вибито однотипне схематичне зображення, що чомусь мені нагадало око (дещо схоже на спогад з фільму "1670"), хоча буквально і близько не було на нього схоже.

Сон 110525 "Руїна 2.0"

Події відбуваються біля перекритої дамби, що забезпечує Пакистан водою (нині перекрито Індією у зв'язку з ймовірною війною між країнами). (Наснилось саме такою, якою фрагментом побачив на одному відео). Бачу біля осушеного підніжжя цієї дамби багато людей. Я десь поміж них. Мені важко зрозуміти їхню роль, але це точно не цивільні, наче й військові, але не у формі, а ближче до ролі робітників.

09.05.25

Завірусився в інтернет-мережі відеоролик, як російський священник знімав свою службу ("божу"), якого знають, як пропагандиста-шовініста "рускава міра" (таке переконанння уві сні). (Також є якесь довчасне знання уві сні, що храм, у якому він служить, є чорною дерев'яною спорудою). Стоїть він перед тим, хто його знімає на відео, а за ним високий десь триярусний підсвічник у вигляді Пізанської вежі. Раптом під час проповіді (більш не божої, а пропагандистської) той підсвічник за ним падає і починають горіти хоругви, а вони настільки займисті, що храм за короткий час починає палати мало не всюди. Це відео для мене стає таким смішним, що я просинаюсь.

В дорозі треба було з'їсти колективом велику порцію, що складалась із двох страв: рису та якогось зеленого салату і дещо була схожа на територію України. Аби не зіпсувалась, зробили навіть декілька вимушених зупинок, аби доїсти ту порцію повністю.

11.05.25

Сон 210224 "Втрати та можливості"

Під час засинання думки переносяться в напівсон. Ненав'язливо міркую над тим, що кожне місто завжди має свою чарівність, навіть якщо воно й буденно промислове. Наприклад, останні роки я довгий час живу в місті, в якому переважно його обличчя формують склади, адже знаходиться в чудовому місці перетину автострад. Навіть його назва та історія пов'язані з дорогами. Якщо Вроцлав позиціонує себе, як "місто гномів", чому б Ґлівіце не "місто складів"? (Десь на цих міркуваннях потрапляю в сон. Де в сновидінні виникає цікава ідея для реалізації в реалі). Зробили в центрі міста мистецьку комп'ютерну інтерактивну анімацію, де будь-який перехожий може на пульті пересунути на великому моніторі (у вигляді телевізора для сцени) "сценарні" кубики (рівнозначні технічному поділу, адже великий монітор складається з багатьох менших), де стихійно за тим починаються діяти усілякі з'яви: водовороти, ріст квітів, втеча веселих іграшок, коні, дороги абощо. Якщо ніхто не підходить до пульта і не тисне на кнопки, життя на моніторі міняється за алгоритмом випадкових чисел. (Туди ж можна задіяти і ШІ).

Якось незвично облітаю доволі старий дерев'яний дім, хоча під дахом, але без вікон і дверей. Дерево, з якого цей дім складений, настільки старе, що набуло темно-коричневого кольору. Невідь-звідки отримана мною інформація (переконання), що дім аварійний, спонукає бачити в тому дереві не просто давнину, а мало не трухлявість. Така уява спонукає відчувати цей дім мало не на дотик, зокрема й підлогу, що сиплеться під ногами. Раптом пригадую (можливо, забутий сон), що колись я був у цьому будинку і розглядав його, як варіант проживання для своєї родини. Невже тоді я не все розумів і не бачив стан цього дому? Такий необдуманий тоді крок був би жахливим...

Приготування їжі з картоплі. (Цікава історія, що забулась).

Якась дивна логіка, пов'язана з порядковою послідовністю в предметах. Одна з таких дій: прокладання кабелів, де перший стане останнім, а вискочить на місці кнопки до управління...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 180224 "Наведення ладу"

Напередодні уві сні батько готував каву з мелених зерен у незвичний спосіб, що полягав у вживанні незвичних посудин... (Можливо, відгомін з реалу, коли в магазині зі сучасним електрообладнанням побачив незвичний кавник для заварювання на гарячому піску).

Так випадає, що я вирішую хазяйці допомогти в її ресторації протерти вхідні двері, випадково зауваживши на їх непрозорому вигляді. (Щось подібне зауважив у реалі, як дивний недогляд з боку маркетингу). При цій же нагоді маю гумові латексні рукавиці, які під завершення ще й вивертаю на внутрішню сторону, аби зробити усе максимально чисто, після чого вирішию їх помити. Тут вже й хазяйка сама вирішила долучившись і довести скло до повної прозорости. Там же в ресторації заходжу в приміщення, подібне до окремої їдальні, щоб там, маючи окремий кран з водою, умити руки та рукавиці. Чомусь так само, з наміром навести чистоту, сідаю до одного столика, аби навести блиск на його поверхні, а заразом зауважую, що за ним сидить якась француженка... Тепер зауважую, що на цьому столі закінчились серветки, а ця дівчина якось передбачувано мала їх узяти так, що ця раптовість виявилась зрозумілою мені в секундах. Оперативно встаю і з іншого столика перекладаю серветки до цього, але не всю коробку, а певний пучечок з кількох на раз. Верхня серветка якось кумедно зіжмакується, бо ж я хотів її розрівняти, та з поспіхом - не вийшло. Ця поведінка читалась дещо смішно, наче добрий намір навмисно дотриматися етикету. Коментую з тим же гумором: "Сервіс!..", - адже розумію, що по-французськи мені не вдасться сказати більше. У відповідь дівчина посміхається і пробує щось відповісти французською, але наприкінці чую пару польських слів: "Niebieskie Mazury". Тут вже я після здивування повноцінно долучаюсь зі своїм знанням польської... За усмішкою бачу, що їй такий несподіваний оберт подій подобається. Питає: звідки я? Відповідаю... На що здивовано перепитує: "О, istnieją niebieskie Gliwice?..". Якщо в порівнянні з Мазурами, то я заперечую, не до кінця розуміючи підтекст того "niebieskiego" ("синього"). Додаю, що Шльонськ має свою неповторну оригінальність, але її розуміють лише ті, хто закоханий в промисловість цього регіону.

Накриваю святковий стіл, перед цим готую різні страви. У мене з кимось для приготування окремий стіл, від якого переносяться блюда на головний. Приходять гості. (Якась напівконкретна асоціація з батьковим домом і його колом спілкування. Суттєва відмінність: уві сні себе почуваю ані дитиною, ані підлітком). Ще трохи і майже всі блюда за новим столом. Я ще міг би затриматися у приготуванні ще кількох страв, але мене вже запрошують до святкового столу. Вмикають світло, а його немає... Здогадуюсь, що треба закрутити лампочки, які наполовину виручені з патронів. Отже, справа зроблена, але світла все одно мало. В трьох місцях, де мали бути по три лампочки, фактично було по одній. Тим більш, одна з наявних трьох - виявилась несправна. Подумки: а були ж часи, коли батько любив за столом, спеціально для гостей, багато світла!

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 210125 "Своя шкіра - рідніша"

Опиняюсь в якомусь американському селі з презентацією біля кожної хати різноманітної готової їжі. (Можливо, тематика США виникла з переглядом інформаційно-пізнавального відео про їхню економіку). Таке враження, що такого вишуканого асортименту страв ще не бачив! Звертаю увагу, що головний акцент у всьому цьому - це солодощі: рулети, заварні вироби з різноманітними начинками, такими, що навіть в розрізі виглядають по-мистецьки та спокусливо, щоб купити. (Моменту придбання і куштування уві сні відсутній). Один з продавців каже, показуючи рукою на будинок:

- Ми хочемо, щоб так само було там!

Моя ж реакція-відповідь звучить, як взаємопов'язане з тривалістю життя риторичне питання, яке, з огляду на мій гумор, сумніваюсь чи зміг би "розкусити":

- А що з цукром у крові?..

Знаходжусь у ванній кімнаті. Стою голяка перед дзеркалом і зосереджую увагу на одній з частин свого тіла... Ця зосередженість переривається стукотом у вхідні двері квартири. Спохоплююсь і починаю вдягатися, аби вийти з ванної і відчинити ті двері... За якийсь короткий час з реалу лунає будильник. (На цьому і просинаюсь).

P.S. Цікаво, що раніше думав, що перші звуки будильника на телефоні спонукають до відповідного образу уві сні, а тут навіть відчутний був розрив між "дзвінком у двері" і будильником з реалу. Отже, "внутрішній будильник" працює уві сні на випередження).

P.S.2 Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає ясно. На прикладі останнього сну: зосередженість на собі - самолюбування - егоїзм - "своя шкіра - рідніша" тощо.

Сон 281224 "В рази краще!"

Я з дружиною і ще якимись людьми готуємо страви на замовлення. В якийсь момент виникає бажання поїсти і я виходжу купити щось для перекусу. Іду з думкою оперативно заскочити до якогось магазину та пошвидше повернутись, але виникає ідея, що добре було б купити щось готове і заходжу в "першу ліпшу" чи то "а ля" кав'ярню, чи то "забігайлівку". Підходжу до вітрини, біля якої крутиться якась продавчиня в білому чепчику (однозначний образ з радянських часів та ще з 90-х років). Дивлюсь на готову продукцію і дивуюсь її страшній якості. Бутерброди якісь чорні, непривабливі, з висушеними краями так, що аж позагиналися доверху, наче урізані краї баклажанів після пательні. В цей момент згадуються ті бутерброди, які робимо самі і десь приблизно про себе озвучую фразу: "О Боже, так наші страви в рази кращі!" (Таким чином можна констатувати однозначний повтор з поглядом на приготування їжі. Можливо, як наслідок вечірнього візиту колежанки дружини до нас у гості, акурат перед сном).

Сон 280924 "Досягнення намірів"

Стоїть маленька дівчинка на складених дощечках у вигляді термометра вирізаної в художній формі і малює великий сюжет з квітами. Термометр більший за неї десь у два-три рази. Самого градусника ще немає, але її праця йде до завершення. Міркую, що я міг би так почати малювати на старість років, але порівнюючи з віком цієї дівчинки, у неї вже виходить в рази професійно. Розглядає роботу, акуратно переступає з ніжки на ніжку, аби не зіпсувати намальоване, розгледіти, чого бракне в узгодженні з її уявою, і творить далі.

Я в рідному місті. Виходжу на закупи. Йду пішки, минаю одну автобусну зупинку, доходжу до другої, помічаю там і там ящики з фруктами і розумію, що вчора (спогад із забутого сну, або таке переконання) я купував фрукти ящиками, відставляв у сторону, обіцяв ось-ось забрати машиною, але за іншими справами так нічого і не забрав. А тепер проходжу, так само бачу продавців, недалеко від них ті ящики, які вже дехто "підчистив", а деякі фрукти "змарніли" (хурма), але знову ж таки, маю взяти авто, під'їхати і їх забрати. Отак іду, міркую, повертаюсь назад, ніби й нічого й не купував, а в руці вже тримаю упаковку з оселедцями, фолію якої вже пробив великим пальцем. Тільки зараз захотілось оселедця, але ж не буду їсти філе посеред вулиці?!

P.S.

Уява уві сні може гортати безліч різноманітних образів (як писав раніше, переважно знайомих з реалу), і з них відбувається процес "тестування" (навіщо? - поки неясно!): чи можемо зробити вибір, або подібний, або відмінний реальному життю? Наприклад, як в сьогоднішньому сні: поки не опинилась у руках упаковка з оселедцями, навіть і не мав бажання їсти рибу. Отже, уві сні, ми як в магазині самообслуговування: ходимо рядами і обираємо улюблені товари, інші товари "мількають" перед нами, але щоразу орієнтуємось на бажання. Звісно, іноді може приснитися такий сон, що важко віднести до якихось бажань. Аби зрозуміти, тут варто б уяснити іншим словом "вражень". Отже, можливо, "тестування" і полягає в співміреннях: не усі враження є бажаннями; не усі враження є з реалу, адже уві сні проживаємо відмінне життя, у якому існує свій масив досвіду; не усі бажання оцінюються однаково як уві сні, так і реалі, приміром, уві сні дуже рідко зустрічається емоційний надрив; не усі бажання, які втілюємо вві сні, хотіли б здійснити в реалі. Отже, снам бракує того раціо, яким послуговуємось в бодрому стані, але разом із тим для реалу вчимось на снах, співставляючи бажання.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 03-050924 "Профанація образу"

Якась постросійська сім'я, сидячи за вечірнім столом, спілкується між собою українською про незнайому мені людину. Хтось з молодших дітей цієї родини бере хліб, аби почати їсти, а старший обурливо йому зауважує: "Так не можна! Аби пом'янути, треба насипати ще акрошку".

P.S. Можливо, не з акцентом на "акрошку", але доволі близько нагадує мені мій гумор, який переважно залишаю при собі. У даному образі існує натяк на профанацію причастя.

Переношу з кимось диван у маленьку кімнатку, перед цим старанно вимірявши розміри.

03.09.24

Якийсь документальний сюжет, який ілюструють образом актора Олександра Бикова, подібно до фільму в "Бій ідуть лише старі". Після коментаря за кадром з'являється зі спини образ головного героя, який розповідає групі дітей, як треба співати пісні, одразу наводячи слова і просячи за ним їх повторювати. Спілкуються виключно українською, а пісня доволі відома, народна (не запам'ятав). З погляду оператора головний герой показується з усіх сторін, наче ненавмисно показуючи плащ, в якому був одягнутий. Після слів про дітей і пісні, які співали, якби "доречно" звучить реклама голосом цього ж диктора "зверніть увагу, якого крою тоді носили плащ!..". Такі завуальовані методи нав'язування у мене завжди викликають іронічну усмішку.

05.09.24

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 230923 "Важливе у житті"

Зібрався з родиною летіти в Ізраїль на відпочинок. Якусь частину речей зібрав я, а другу - дружина. Приїхали в аеропорт, зайшли на перший поверх. Чомусь виникла потреба розпакувати і перерахувати деякі речі й перекласти в інші торби. Тієї миті виявилось, що у нас є нове залізне оцинковане відро та торба з порожніми пляшками (певні асоціації з реалу: питною водою у скляній тарі). Починаю їх перекладати із пакета в сумку, поки не розуміємо: навіщо воно нам там, як туристам? Проблема: де непотрібне залишити в аеропорту? Навіть хтось, проходячи мимо, на питання про багаж, зауважив, що платяться чималі гроші. Вирішуємо лишнє залишити просто так при стіні і рушати на другий поверх, ближче до пропускного пункту. Зауважую, що маємо пів години, адже може бути черга на огляд і контроль. 0330'

Працюю на якомусь підприємстві. Ходжу коридорами. Потім приходжу на обід в столову. Сідаю за один стіл разом зі своїми дітьми. Подумки відзначаю: як несподівано для всіх і добре вийшло, що опинились ув одному місці і наші різні праці знайшли себе тут! (В реалі: діти ще вчаться і ні про яку їхню зайнятість не йде мова).

Трапляю в місце, де люди накладають собі різні страви. Я ж вирішую сильно не шикувати, а взяти один великий дерун (порції поштучно реально великі). (Певною мірою ситуація сама спонукала мене до апетиту. Якби не опинився в цьому місці, навряд чи щось і брав). Хоча все ж мені для першого разу не зрозуміло: куди йти, де і як розраховуватися? - хтось, дивлячись на мене, каже: "То ви до Дональда Трампа? То це в ту сторону!" - вказуючи, куди йдуть усі люди для розрахунку та їсти. (Схоже, що асоціація узята з реалу: побачив відео, де Дональд Трамп роздає своїм прихильникам піцу. Хтось з українців підписав "І в кого він поцупив цей "лайфхак"?). 0530'

P.S. Вчора було сонячне рівнодення.

Сон 140323 "Музей-ресторація"

Аби не замерзнути узимку в домі, де живе баба Марія, знімаю розміри з незвичного елемента котла. Переконання, що бабуся десь на виїзді. (В реалі - давно померла). Тепер монтую цей елемент. Знайомий сприяє трохи у монтажі. Зробили швидко. Поки відраховував гроші, аби розрахуватися за поміч, колега пішов до машини. Тієї миті біля виїзду з двору, на вулиці відбулось замішання авт: одні приїхали, інші від'їжджають. Поки з'ясували хто і як стане та розминеться з іншим, колеги вже не було. Заходить у дім баба Марія, а я ще не встигаю пояснити, чому в хаті холодно, хоча котел чути, що вже працює. Але ж, поки її не було, скільки пророблено роботи! - подумки відзначаю для себе.

Проводжу екскурсії та організовую зустрічі в мультимедійному музеї-ресторації. (В реалі ніколи такого не бачив, уві сні такий образ наче вперше). Виставка починається з примітивних елементів, що знайомлять відвідувачів із різного роду світлом, далі - першими на ринку телевізорами, з другого поверху концепція змінюється кардинально - техніка осучаснюється, ускладнюючись до третього поверху аж до гаджетів. На кожному поверсі стоїть стіл. Можна принести з собою, або купити по дорозі сюди якісь екзотичні страви. Сьогодні гості повертаються у музей-ресторацію вдруге, і цього разу вони куштуватимуть коньяк "Арарат", якусь екзотичну мішанку у вигляді шашлика - нанизану на шомполи та м'ясо молодої акули. Так як ніхто не знав, як до неї підступитися, довірили мені її почистити. Акуратно здираючи шкірку, зауважив для себе на ніжно-червоному відтінку м'яса (насправді, не маю уявлення, яким воно є в реальності). Деякі страви можна зготувати безпосередньо на місці. Деякі страви залишились зготаваними від попереднього дня. Без зайвих слів, оцінюючи їхню свіжість, повикидав зайве у смітник: краще їсти краще! Деякі страви нагадали про мою матір та її нездоровий інтерес до екзотичних дивацтв, чим і являвся сьогоднішній стіл. Дружина, яку раніше поряд не зауважував, тепер підходить до мене і каже: "От і не варто (на ці теми) спілкуватись з бабою Людою!". 0300'

P.S. Фінал нагадав статтю-сповідь, прочитану мною перед сном, де дівчина, яка виросла у релігійній родині розчарувалась у ній геть і змінила своє життя на прийняття самостійних рішень, а не догм, прописаних Церквою, Святим письмом, а найпечальніше, переосмислене "під себе" батьками, які, як виявилось для дитини, не є ідеальним образом того, яким має бути християнин.

Сон 020223 "Чи досить?"

У паузі якогось свята, десь на початку наступного дня, поки знову не зібрались гості, почав готувати до столу салат олів'є. Наприкінці процесу приготування почав мити свіжий огірок та зелену цибулю. Готую на вільній площині святкового столу, за яким сидить жіночка, яку рахую для себе за відповідальну у приготуванні столу на цьому святі та якийсь поряд неї чоловік. Виклавши дві невеликі, але високі порції салату та просмакувавши рештки салату з ложки, якою розмішував, питаю в неї: чи вистачить гостям того олів'є? Що цікаво, українською вона не зрозуміла, лише російською та німецькою. Не зрозумівши мого питання, почала з того, що перепитала: "Шпрехен зе дойч?" Тоді довелося мені перейти на російську. Отже: "Достаточно ли будет гостям оливье?" Відповіла схвально з певним набутим акцентом. Здивувався, адже порції реально виглядали малими. Щодо решти нарізаної зеленої цибулі, додала: аби використав гарніром до інших салатів.

Сон 050123 "Зелені зайці"

Бачу зелених зайців, однорідно-чистих у своєму кольорі, які наче купаються в змішаному середовищі моху, якоїсь вологости, та дрібної рослинности. (Певна асоціація з бобрами, пов'язана з нещодавно переглянутим сюжетом про природнє середовище словацької Братислави). Хтось когось питає: чому вони зелені? А відповідь звучить доволі дивна: їх вирощують у спеціальних фекальних умовах, аби вони набули певних мікробіологічних властивостей травлення людського організму. Після чого, коли їх уживати в їжу, в організмі утворюються додаткові захисні бар'єри, які впливають на покращення травлення, протистояння новим хворобам, підвищений імунітет. Тепер новими очима дивлюсь на цих милих ні в чому не винних зайців, як жертву чиєїсь хворої уяви про здоров'я; принюхуюсь до повітря, але туалетного запаху від цього місця не відчуваю. Хтось додатково запитує: чи є взагалі попит на таких зайців, адже, знаючи таке, самому їсти їх би не хотілось? Відповідь прозвучала "проста", як маркетинг: коли пропозиція створила попит, а нині сам попит створює пропозицію, на ринку завжди є такий клієнт, про якого ми не знаємо, але він має дивні уявлення, зокрема про здорове харчування, які прагне задовільнити.

Сон 010422 "У цілковитій темряві"

Просинаюсь у цілковитій темряві в батьківській кімнаті дому батьків. Підходжу до вимикача і вмикаю світло, а воно не загоряється. Висловлюю свої спостереження дружині, яка також знаходиться у цій кімнаті. Йду на кухню, і по ходу відзначаю де ще не вмикається світло. Отже, світло в домі взагалі немає! Дивлюся за вікно на кухні і бачу, що як на вулиці, так і в сусідніх домах теж відсутнє світло. Цікаво, що всю дорогу все роблю навпомацки. Від дитинства знаю де знаходяться ті чи інші предмети! Будучи на кухні, відзначаю, як на плиті тихо догрівається якась їжа. Навпомацки вгадую якийсь глечик, під глечиком якусь скатертину, під скатертиною млинчики, які лежать на тарілці, що на плиті. (Дивний образ!) Електроплита (в ралі - газова), ясно, що з вимкненням світла - не працює, але виникає питання до дружини. 2015'

Сон 210122 "Застільні розмови"

Організовується святковий стіл. Навіть два - паралельно один до одного. Місце події викликає певні асоціації з вітальнею дому баби Марії, але на початку прив'язки такої не виникає. За столом присутні незнайомі люди, але якимось чином вони до нього мають якесь логічне відношення. Присутні чиїсь діти, які за певний час, як поїли, пішли кудись гратися. Я ж, як і всі, їм різні страви. Ось уже наклав собі нову порцію - з нарізки тушеної курочки. Цієї миті до столу приходить баба Марія (давно померла). Приїхала від якихось далеких гостей. Я ж пропоную сісти, вишукуючи підходяще місце. З одного боку, якщо діти повернуться, то вже не буде де їм тут присісти, отже, треба йти за другий стіл, а якщо ж там - буде сама. Сама ж б.М. доволі повнувата, отже займатиме майже два місця: наприклад, де сиділи діти. Практично так і вирішили. Трохи попересували тарілки, я ж перемістився на нове місце, щоб доїсти свою курочку: залишалось у руках крильце. Вже за столом б.М. почала розповідати за свою поїздку і перебування в тій родині, про яку я нічого-таки не знаю. Почала наводити перші враження, які її вразили, щось пов'язане із їхніми дітьми... Історії торкались більш морально-виховних традиції тієї сім'ї, аніж якихось пригод.

Сон 291220 "Чорне та рожеве"

Спускаюсь у вугільну шахту. В обличчя вдаряє гаряче повітря з чорної куряви вугілля, так, що немає чим дихати. Згадую про маску і тепер я з нею. (Увесь сон - це вагонетки та вугілля). Хтось розповідає, що в ліфтах, які опускають по декілька людей в шахти, трапляються такі поломки, що вивертає всередині весь його метал, і люди гинуть. Це стає настільки звичним, що працівники починають лише сухо констатувати такі події.

Святковий стіл у домі (наче мій, але геть не знайомий). Серед їжі багато солодкого. Зефірні солодощі різних видів, переважно рожевого кольору. (Певна асоціація з нещодавнім сном у джунглях і рожевим тортом, що їв перед сном). За столом багато євреїв старшого віку, про яких лише знаю, що є далекими родичами родини Л. Кінець застілля. Ось уже остання пара йде з дому. Кажу до них услід: "Л. вітання!" 0330'