Сон 271022 "Навчання і практика"

Іду дорогою з колишнім (віднедавна) прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Місце: дорога з напрямком у центр рідного міста біля парку, через який ходив колись до школи. Іде цілеспрямовано, широкими кроками (так, як ми його знаємо в реальному житті). Щось до мене говорить англійською, а я розумію лише загальні фрази. Проходимо плац, який видно через дорогу, (в реалі там стоїть сусідський дім) на якому новобранці до війська проходять вишкіл: вчаться оперативно складати та розкладати рюкзаки зі своїми речами та амуніцією. Кажу спонтанно до Бориса Джонсона польською "ćwiczenie", розумію, що не зрозумів і підбираю більш універсальне слово "практика". На що схвально та задоволено реагує. Неподалік, уже біля траси бачимо іншу групу військових - підготовлених до виїзду. Опинившись на іншому боці вулиці, біля проїзду, на якому є батьківський дім, тепер іду вже не з Б.Д., а з малою дитиною на руках, яку сприймаю за свою доньку. Біля воріт, при вході на проїзд (в реалі воріт там немає) зустрічаю сусідку (троюрідну тітку), яка каже, наскільки у мене розумна дитина, адже це спостерегла ще раніше, коли мала нагоду за нею доглядати. Своїм мовчазним виразом показую, що в мене навіть немає в тому сумніву. Йду з дитиною далі, продовжуючи тримати її на руках. Кажу до неї: "Треба вчити англійську, а то виходить так, що нічого не розумію, хоча пару слів сказати можу!". На цих словах у воротах на подвір'я дому зустрічаю сестру шкільного друга, яка у відповідь каже: "Звертайся - перекладу!". Заходжу з дитиною в дім, а при вході наставлені різні речі, переважно взуття. Ставлю дитину на підлогу, щось їй коментую. Лишній раз відзначаю для себе, наскільки вона уважна та мудра. 0420'

Сон 190622 "5+5+5"

Читаю різноманітні новини, натрапляю на таку, що Великобританія поставила в Україну найбільшу кількість зброї... Відволікаюсь на інші хатні справи. Виходжу на вулицю, прогулююсь якось дорогою, якою заходжу глибоко в ніч, так, що коли виринув з внутрішніх роздумів, помітив, що віддалився від дому так далеко, що треба повертатися назад, а дім, у глибині дороги - це єдине джерело світла посеред суцільної темряви. Від такого образу ночі виникла нотка страху, зосередження на тому, щоб повернутися обережно, не наступивши в темряві на незрозумілі речі, які раптом можуть опинитися під ногами. Дійшовши додому, застаю дружину з розмовою за телефоном. Обговорює якраз політичні теми, зокрема і прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Тут я пригадую інформацію про нього, яку читав ще на початку короткої подорожі. Кажу дружині: чи знала вона, що його ще називають "три п'ятірки"? А звучить це, як "чі чі чі",  записується у формі "5+5+5"? Як виявилось, саме як "чі" у старослов'янській мові називали цифру п'ять. І все так, що мої знання на цю тему почерпнуті виключно зі свіжопрочитаної інформації. Виявилось, що чує від мене про такі речі вперше. У ту ж мить пригадується, що Джонсон (в реалі з гумором називають Джонсонюком, наче подібна форма так само спливає в новинах уві сні) має аналогічний образ у вигляді зірок, які формують доволі оригінальну симетричну форму на небі (сузір'я?). Якщо обмалювати контури, віддалено нагадає образ метелика. Поки про це розповідав, стояли біля порогу і перезирались крізь вхідні двері. У підсумку виявив кардинальне бажання піти спати. Чомусь тематика війни, образ такої пережитої ночі мене спровокував на внутрішню втечу в якийсь закуток. Очікувано уявив образ свого ліжка, куди і сказав, що йду до сну. 1220'

Незнайомий ліс, десь посеред нього закинуте виробниче приміщення. Усередині технологічна криниця наповнена водою, а в ній якесь давнє та не діюче, велике, округле устаткування, виконане з нержавійки, видно, що в усю глибину. Кажу з гумором до якоїсь співрозмовниці: он, достатньо відкрутити з люка пару гаєк, і вже якась користь, здавши на металобрухт.

Якісь чоловік і жінка в цивільному затримують громадянку, садять у авто і ведуть слідчий діалог. В результаті якого виникають дивні та кумедні формулювання, зокрема: "За тобою жабки сумували, причавкуючи хлібом".