Сон 070220 "Витримуйте паузу. Слухайте уважно!"

З дружиною їду в міжрайонному автобусі. Зайшла мова з незнайомим чоловіком, який виявився з відомого нам смт. Розмова зайшла за вчительство, школу, освіту. Зокрема додав, що незадоволений традиційною методикою викладання в загальноосвітній школі, має на це незалежний погляд. Видався доволі поінформованим і розумним чоловіком. На якомусь етапі дороги він зійшов. А розмову, вже про нього продовжила якась жіночка. Виявляється, що він вчитель (для мене прозвучало це, як "лікар"), має практику в державній школі, а сам планує розпочати в своєму селищі приватну школу, використавши під неї батьківський дім. Я ж кажу, що певною мірою це добре, там достатньо дітей, аби назбирати клас, наприклад, на десятеро учнів; це не село, хоча й не місто, зі своїм темпом життя.

Завітали всією родиною на одну художню виставку, презентацію якої поєднали зі святковим столом. Захід затягли настільки, що я вирішив підійти до директора і запитати за його початок. Заходжу в кабінет, а там ведеться його розмова з двома персонами на тему мистецтва та якоїсь художньої роботи. Директор бородатий, чомусь мені нагадав знайомого художника (давно померлого) Бориса Портного. Постояв трохи, послухав їхню розмову, поки не знайшов момент перебити і поставити своє запитання.
- Коли будемо починати? Запрошували на четверту годину, а нині вже 5:20?
На мої слова він покликав організаторку заходу і велів починати. Коли повернувся на місце, то побачив, що якісь жіночки з села не витримали і почали їсти якусь домашню заготовку. Одні жіночки налисники, прикриваючи їх в долоні, аби не осоромитися на всю публіку, а інші - вже дістали велику пластикову миску, з якої всім підряд, хто приїхав з цього села, роздавалися чи не тіж налисники.
Тепер слово бере організаторка заходу:
- Добрий день! Прошу вас, коли буде виступати гостя, слухайте її, будь ласка, уважно, не поспішайте із запитаннями, витримуйте паузу, дайте їй висловитись - це дуже розумна жінка! - Сказано було з такою інтонацією: мало не смакуючи кожне слово. Продовжує:
- Коли будуть накривати стіл, наперед вибачаємось, їжа не освячена!
Цей коментарій взагалі збив із пантелику: як це взагалі відноситься до проведення виставки?
Для когось коментую за своїх дітей:
- Вони знають, як поводитись у таких закладах, адже вони вже не раз були в ресторанах.
Дружина пересмикує і каже мені:
- Ото сказав: у ресторанах!
- Я мав на увазі: бачили, як треба поводитись.
Тепер чуємо, як люди врешті-решт їдять, а хтось із офіціантів ходить і голосно перепитує:
- Сирники! Хто хоче ще сирники? 0345'

Сон 280519 "Незвичні пропозиції"

Хтось рекомендує мені продукт, схожий на квасолю. Він має мені в чомусь допомогти. Рекомендують їсти свіжим, цілісним: надкусивши лише шматочок і так лише пару раз на день. Дають у руки кілька стручків. Розглядаю, що пару з них почали зовні темніти, як то буває у бобів, якщо перестигають. Беру один з них, надкусюю в межах однієї бубки, уточнюю: чи правильно надкусив? Той, із ким стою, стверджує: "Все добре!" Відзначаю для себе новий, незнайомий мені смак.

Заходжу в дім баби Марії (б.М.). Щось мав зробити чи подивитися на  кухні. Іду з дому, але раптом дзвонить невеликий чорний кнопочний мобільний телефон б.М., який вона забула вдома. Беру слухавку, відповідаю. Як виявилось, дзвонять до мене далекі родичі з пропозицією приїхати до них і б.М., яка у них гостює, на курортний відпочинок. Розумію, що це далеко і якось все несподівано. Пояснюю, що за пару днів, як не заходив у хату до б.М., навіть і не знав, що вона кудись поїхала (хоча цей коментар мене охарактеризував не з кращої сторони: провідувати б.М. мав щодня). Продовжують уточнювати: чи не стане на заваді моєї поїздки моя викладацька робота? Відповідаю, що нині працюю не в освіті, а в комерції, тому мій час належить мені: коли треба, тоді й беру відпустку.
У цьому ж сні присутня думка про напильник, який маю взяти для роботи. Можливо, тому й заходив у дім до б.М. 0430'