Сон 171024 "Підготовка до від'їзду"

Останній день роботи на об'єкті. Усі збираємося під кінець праці з речами в бутовці. Потім з'їжджаємо до помешкання, складаємо сумки в авто і виїжджаємо додому. Дорога дальня (за логікою подій очікуваної реальности: з Франції до Польщі, - далі за сюжетом це припущення підтвердиться), тому пильна увага до всього. Нас в бусі лише двоє, обидва водії - для перезмінки, як хтось втомиться. Вирушили в дорогу. Їдемо з колегою (з реалу: навіть не з тим або одним з тих з ким зараз працюю, а тим, з ким працював на іншому об'єкті півтора місяці тому) до якогось містечка, де ми колись також мали об'єкт. Прокручуючи в пам'яті події останнього дня, задаюсь питанням: а де мій інструмент? Речі якби всі зібрані, а інструмент, якби й не поклав у велику сумку... Міркую: а якби повернутися? - та від'їхали вже певний кавалок дороги. Колега, який першим сів за кермо, зупинився біля моря (якщо з реалу: південь Франції), де стоїть підприємство, в якому були попереднього заїзду (досвід з реалу) і попросився відволіктися на короткий час без пояснень. Я починаю здогадуватися, що і він тут забув якийсь свій інструмент, але не цілу сумку, а дещо з того, що позичав. Сиджу в машині довго, що вже почав підозрювати: куди він дівся? - дорога й так дальня, а він собі дозволяє гаяти час. Дивлячись на берег моря та відпочивальників, міркую: чи не піти б скупатися? - але себе пригальмовую тим, що "ось-ось і буде колега". Навіть певний час вийшов постояти на прохідній. На моєму смартфоні заграла якась українська мелодія, а жіночка, що проходила повз навіть якось затрималася і на цю мелодію до мене усміхнулась. Вона щось прокоментувала до іншої жіночки, що йшла за нею, і тоді я зрозумів, що це були польки. Подумки констатую своє спостереження: як рідко зустріти когось із Польщі у Франції. Тепер я знову в бусі чекаю на водія. Раптом в машину за кермо сідає незнайомий чоловік, а позаду дві жіночки (без конкретики, але схоже на повтор) й каже, що їм треба тут недалеко доїхати. І нахабно, не очікуючи моїх претензій, рушає і їде, по ходу забалакуючи якоюсь історією. Я все ж таки знаходжу момент висловити йому своє невдоволення, аби я вже міг повернутися до колеги, який навіть не знатиме, куди я дівся разом з машиною. Тепер я начебто вдома (кімната, як у дитинстві). Готуюсь лягати спати. Раптом у ліжку опиняються дві жіночки, так, якби й не ті, що були першого разу (на підприємстві) й другого разу (в машині), а якісь сусідки (таке переконання). (Такий повтор у три "заходи", я фіксую уві сні вперше і це дещо пояснює, щодо конструкції виникнення снів). Я вже й не знаю, як лягати мені спати? Жодних натяків на інтим, але в такому близькому товаристві "стрьомно". Продовжую й далі міркувати: де ж мій інструмент? У пам'яті програю деталі від'їзду і мене осяває: ми ж складали спочатку інструмент у бутовці ж, отже, їх всіх разом забрав із собою бригадир! (Цікаво, що бригадира проасоціював так само з попереднього об'єкту, де також був колега-водій). Отже, мені достатньо буде забрати його із офісу фірми. І тут раптом пригадую: я ж не забрав шельки! Від цього шоку просинаюсь. Одразу в реалі усвідомлюю, що я ще у Франції і нікуди не поїхав, а інструмент і шельки поки на робочому місці. Пару днів і перед з'їздом обов'язково про них не треба забути. (Записуючи сон, збагнув, що за логікою реальних подій, навіть не беручи до уваги, що "недалеко від'їхали" уві сні, відповідно до реалу, це відстань між півднем і північчю Франції, інструмент я міг би вести виключно тим самим бусом, в якому і тривало те міркування над "пропажею"). Отже, сон конкретно мішає факти з реального досвіду, щоразу програючи й програючи тими ж образами або їх асоціативним оновленням щоразу новий сюжет на тлі короткочасної пам'яті.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 220924 "Безнадійні наміри"

Я в батьківському домі. Просинаюсь і лягаю спати в знайомій з дитинства і юности кімнаті. Знаю, що мають приїхати в гості родичі, зокрема двоюрідні брати. (Відбувається повтор, коли встаю і знову лягаю спати в одному і тому ж ліжку. Звичні повтори сну, можливо, після перекидання на другий бік в реалі). Тепер очікуване стає явом: приїжджають гості. До мене в кімнату заходять і ми спілкуємось то один брат, а іншим днем - другий. (У мене багато двоюрідних братів, але ці - по батьковій лінії: один живе в Ізраїлі, а другий колись жив у Донецьку, а з початком окупації навіть його рідні батьки втратили з ним контакт). В розмові з ними я питаю: де оселилися, чи добре на новому місці? І все якби лише про те, що торкається побуту та комфорту. (Цікаво, що уві сні я кілька разів фіксую ранок - пробудження, вечір - лягаю спати). У якійсь черговій розмові двоюрідний брат підсумовує: "Бо це ж ми маємо бути великою родиною!" Я ж подумки саркастично і з гіркотою усміхаюсь з гри слів, коли останні слова якби недочуваю, знаючи, що родичі поприїжджали реально здалеку і такої зустрічі може більше й ніколи не бути: "Великою могилою".

Приїжджаю здалеку до дружини і спостерігаю за її новим життям. Чомусь ми опиняємось на вулиці, бо це є хитромудрою частиною її роботи, а сон вона проводить в місті під відкритим небом. Пора року - літо. Показує місце, де вона спить. Ось вже й наближається ніч і вона готується до сну (повтор, із процесом "лягати спати - просинатися", як і в попередньому сюжеті). Ліжко розкладає на землі під якоюсь огорожею. Світять напівтьмаво нічні ліхтарі. (Загалом, узагалі не напружує відсутність комфорту. Навіть не виникає уві сні такої думки). Ось вже і я планую лягти поряд, але нам перешкоджають якісь незвані молоді люди, які хитро себе поводять, як якісь крадії, але об'єктом їхнього інтересу є не ми, а якесь майно, що знаходиться навколо умовної території навколо нас. Ми чомусь перестеляємось на нове місце на пару метрів від того, де були, а згодом, заважаючи своїм ходінням, перестеляємося на друге, десь на метрів двадцять в сторону, через дорогу, але так і не лягаємо спати.

Маю в роботі такій перерив, що відвідую театр у період організаційного процесу постановки нової вистави. Якимось чином мене в цей процес затягує якась дівчина, з якою спілкувався по роду своєї діяльности. (Конкретика особи відсутня). У формальній обстановці театру (поза сценою, а в якійсь кімнаті), коли режисер визначав ролі, звернув на мене увагу, співставляючи з юним актором, якому присудив роль молодого для цієї дівчини. Навіть поставив мене поряд того хлопця і спробував оцінити нашу схожість, зокрема в зачісках, вишукуючи невеликі відмінності, зі словами: "Схоже, його (мова про мене) там стрижуть майже так само" ("там" - це якесь порівняння між стрижкою в Україні, і так би мовити "тут" - це в Польщі). Для себе зауважив, що на скроні того хлопця зроблено на волоссі рельєфні смужки у вигляді блискавки. (Схоже, що цей фрагмент нагадує про мій намір: як проснусь, обов'язково сьогодні постригтися). Якось раптово режисер призначає мені роль батька цієї дівчини. Про себе міркую: хоча театр мені подобається і зараз маю трохи вільного часу, але це ніяк не узгоджується з тим, що маю основну роботу, отож, усупереч його наміру, нічого з цього не вийде!

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 161022 "Може бути пізно"

Якось раптово вирішуємо з дружиною полетіти разом із дітьми на відпочинок у Єгипет. Разом із нами мають летіти ще двоє людей, один з яких негр, до якого ми ставимось по-товариськи та, начебто, теща. У двох останніх виникають якість тимчасові труднощі і вони затримуються кожен по-своєму в дорозі. Отже, родиною прибуваємо в аеропорт із якимось хвилюванням та поспіхом. Тієї миті я тримаю в руках велику пачку євро, яку дружина дала мені в руки, а я не знаю, куди мені її покласти так, щоб надійно. Врешті-решт кладу в гаманець, який і так повний, але гривнями. Охоронець із функціями обслуги пасажирів просить присісти на диванчик, бере квитки за всіх шістьох, аби вирішити первинні питання. Подивившись наші паспорти, відповідає українською, чим сильно дивує. Вже на диванчику розумію: може бути так, що ми не полетимо всі разом: ті, що затримуються в дорозі, вже не приїдуть. Стає трохи прикро, але також розумію, що мають вимушені труднощі. Поки ми сиділи, до нашого диванчику підійшли двоє людей, які попросилися присісти поряд, адже так їх скерував охоронець. Один з них молодий негр, який спілкується українською, але час від часу використовує німецькі слова. Дивне, як для мене, поєднання: походження та дві нічим не близькі для нього мови. Так і сказав перше слово: шуц, на що жартома я відповів: кант шуц... Потім підкреслено, аби міг він сісти на вільне місце: шулє?.. Чого сперечатися? - так скеровує всіх охоронець. 0200'

Вихідний день. Я з дружиною та дітьми збираємось та виїжджаємо в місто. Все відбувається невимушено і спокійно. Якоїсь миті мені приходить усвідомлення, що я мав сьогодні піти на роботу. Як так трапилось? Проспав будильник? Наче пам'ятаю, як він дзвонив! Отже, будучи сильно втомленим, його вимкнув і без жодного сумніву ліг спати далі! Це ж за мною ще й заїжджав колега, як домовлялися!.. Не подзвонив, не розбудив... Ясно, якби й розбудив, було б уже пізно на збори. 0415'

Сон 311021 "Немає ходу"

Мешкаю в незнайомому мені домі на два поверхи (певна асоціація з нинішнім помешканням). Чомусь в терміновому порядку збираюсь у школу, хоча оцінюю себе, як особу старшу - не шкільного віку. Цілий час думаю за те, що маю встигнути. Виходжу на двір, сідаю в свою машину, разом зі мною сідає батько, має підійти мати, вивертаю з парковочного місця і раптом пригадую, що з дому щось забув взяти. (Цікаве спостереження, яке вже не раз спостерігав за собою, сидячи за кермом: натискаю, як здається, глибоко на педаль гальма, але не відчуваю миттєвої реакції. Мозок каже: "ти вже мав би зупинитися!" - лише по "сказаному" ефект відбувається за секунду, дві). Повертаюсь, дивлюсь на годинник. Відзначаю 7:00 і розумію, що уроки вже почались, а я все ще не зібраний. Піднімаюсь сходами з першого поверху на другий і раптом для себе відзначаю, що в проході на кухню обвалилась підлога. До мого виходу з дому все було в порядку. Як би не хотів, далі вже не зможу зайти. Така поламаність вражає у поєднанні, що все навколо має свіжий ремонт. Раптом здогадуюсь, що те, що шукаю, знаходиться у ванній кімнаті на першому поверсі. Спішно спускаюсь, заходжу у ванну, біля пральної машини починаю пошуки... (На цьому просинаюсь). 0445'
P.S. Завдяки тому, що перевели годинник на зимовий час, я спав більше на годину. Видно тому, як наслідок, наснився цей сон. Перед відходом до сну усвідомлював і те, що маю вчасно проснутися. Можливо, з огляду на це і виникає відсилання моєї уваги протягом сну на годинник. Разом із тим я знав, що в Європі цей перехід годинника має бути остаточним.

Сон 220321 "Несподівана ситуація"

Я в домі, який нагадує батьківську хату. Як у кіно: дивлюсь очима героїні, яка ходить по кімнатах у безтурботних справах і на якомусь етапі виявляє, що тут є або була стороння людина. Ця підозра починає її бентежити. Дивиться за вхідні двері: нікого! Обходить максимальну кількість закутків кімнат із думкою: де взагалі можливо приховатися? Заходить у спальню (в реальності нагадує батьківську кімнату) і під ліжком бачить чоловіка, який спить, обернутий спиною до неї. У її голові проносяться варіанти подальших дій: розбудити?.. не будити?.. - на чому ідеї вичерпуються. Несподівана ситуація не дозволяє бути зібраною, нею починають керувати емоції. Кричить на нього: вставай! прокидайся! йди геть!.. А він, як в дупль п'яний, перекидається на півбік: обличчям догори і спить далі. Емоції зашкалюють і я прокидаюся. 0330'

Сон 301012 "Могильний сон"

 Просинаюсь (уві сні) і виявляю, що спав на могилі. "Фу! Як же це огидно!.." - кажу собі. Ліжко, як ліжно, а під ним гранітна плита. Піднімаю голову, а в узголів'ї стела, на якій написано ім'я якоїсь жінки. Цікаво, що за відчуттями я перебуваю в багатоквартирному будинку. Виникає підозра: що, за логікою, у квартирі мають тут бути подібні могили. Пригадую (таке переконання), що на цьому місці або у схожій ситуації я колись уже спав. (Мабуть, колись снився подібний сон або зі схожим сюжетом).

Сон 060220 "Відчуття часу"

На вулиці зима, багато снігу, йду із раптовим візитом до батьків, які мене, із нічним попередженням, підготувались чекати. Ще крізь вулицю бачу, як вогник ліхтарика просвічується зрізь двері сараю. Прямую туди. Так, мене зустрічають мати і батько, вони облаштували собі ліжко десь у другій кімнаті, перша повністю пішла для тварин, але яких? - кози!, які чомусь нагадували мені більше овечок, за своєю кучерявістю та поведінкою. У тій же другій кімнаті показують: де я буду спати. Все неймовірно тісно: люди, кози, сіно, тваринняче гівно. Дивлюсь під ноги, а останнього стільки, що воно прилипло до взуття. Не повертатися ж на вулицю, у мороз! А тут такі милі тваринки, зокрема молодняк. 0030'

Маю вчасно зайти в кабінет лікаря, до якого затримує справа, за якою не помічаю, як збігає час. Від поліклініки недалеко, тому похапцем збираю речі і оперативно йду до лікаря. Маю до нього прийти з якимись паперами і в результаті забрати готові медвисновки. По дорозі несу дрібний одяг, гублю шкарпетки, піднімаю. Приходжу вчасно, але затримуюсь на 7 хвилин. Хтось з черги каже, що прийом ведеться 15 хвилин, тому добре, що встиг, а то довелося б ставати заново, а на нову чергу пішло б кілька днів.

Похід на пляж. (Мотив, який повторюється в кількох останніх снах).

Мешкаю на зйомній квартирі у приватному домі, в якому живуть також господарі. Одного дня телефонує мені колега по перу Б.Г. і проситься, аби він разом із дружиною і ще декількома знайомими міг переночувати в господірів цього дому. Це виглядало трохи в терміновому порядку, тому господарі погодились, назвали ціну, яка їх влаштувала. Приїжджають увечері трохи запізно. Загалом десь п'ятеро осіб. Разом зі знайомим та його дружиною, кого я знав, був ще один колега по перу П.К., якого знаю заочно (в реальному житті навіть був на його виступі, а з Б.Г. + 1 автор, мають спільну збірку). Поки розселились минув час. Дехто вже приліг спати, зокрема дружина знайомого та згаданий колега. З Б.Г. продовжуємо спілкуватися. Зайшла мова за його дружину, зокрема про те, що в неї є сестра-близняшка: повна її протилежність за характером. Наприклад, якщо його дружина творча, а таким людям властиво залишати по собі побутовий безлад: творчі справи переважають над рутиною, - має більш незалежний характер, із чим доводиться миритися тощо. Доспілкувалися до того, що посеред ночі, ближче до ранку, підривається П.К. і починає збиратися, за ним починають збиратися всі. Так, у них виїзд! А я собі міркую: чи вони розрахувалися з моїми господарями?.. Покидають помешкання, а я дивлюсь і розумію, що за ними треба прибрати й починаю це робити. У підсумку змітаю невідь-звідки узяті дерв'яні ошурки. 0345'

Сон 011219 "Чорна сутність"

Іду на завод, з труби якого мене огортає чадний і неприємний дим. Розумію його шкідливість усьому що є навколо, зокрема природі й живому. Заходжу на територію, потрапляю в офісне приміщення. Споруда доволі велика, герметична, з багатьма поверхами-ярусами, що являють щось середнє між робочим цехом і службовими кабінетами. Диму тут немає, повітря чисте і всі зайняті своїми справами. Я ж знаю, що запрошений на співбесіду, або ж хочу поспілкуватися сам, щодо можливої тут роботи. Разом зі мною, на цю зустріч прийшли й інші претенденти. Поки був час, вирішив пройтись знайомими мені коридорами, привітатися з деякими людьми, так, наче я тут вже працював у недалекому минулому. Поки "гуляю" з'являється стійке переконання: я тут більше не працюватиму.

Якийсь великий святковий захід, більш схожий на прощання, але не з тим, що врешті-решт звершилось, а з тим, що було в далекому минулому. На ньому присутня моя шкільна вчителька математики, яка була ще й класним керівником. Вирішив висловити їй на останок свої міркування про період, відколи вона прийшла в наш клас аж до мого останнього перебування в школі. Спочатку подякував за її відданість роботі, любов до учнів, а також висловив думку, що з усіх вчителів, що були в нас, вона навчала найдовше, і це вже погано. Вона ж підтримала моє судження переформалюванням мого твердження: "Я погоджуючись, що вчителі мають мінятися! А те, що була у вас так довго, зрозуміла ще тоді: це вжé ненормально". Тепер якимось чином я, знаючи проблему, що не всі гості можуть роз'їхатись, запропонував їй переночувати у великій кімнаті, де за двома дверима маю власну спальню. Будинок, в якому маю лягти спати, нагадує дім баби Марії, але видозмінений, наче після суттєвого ремонту. Дещо інакше переплановані стіни і кімнати. На тому місці, де була підсобка, тепер моя спальня, але за обсягом більша. Мешкаю в ній сам. Вчительку поселяю у третій кімнаті, а я лягаю спати у своїй, замкнувши двері на замок. Міркую: як добре, що я тут сам! Лежу на боку, ще не заплющивши очі, і краєм ока помічаю, як чиясь голова у вигляді тіні, так, наче треба було стояти навпочіпки, визирає із-за стіни колишньої кімнати, від якої залишився тільки дизайнерський задум. З'явилась і, помітивши мене, сховалась. За короткий час визирнула знову, й розуміючи, що я її бачу, сховалась знову. Я ж кажу: я тебе бачу! До кінця не розуміючи: що то за істота? Продовжую: виходи, я тобі не причиню шкоди! І тут з'являється якесь мале створіння, що на вигляд нагадує чи то тварину, чи то маленьку людину. Має підвищенну волохатість і викликає до себе певне співчуття. Запрошую її у своє ліжко, аби вона не мерзла. Вона залазить і я її вкриваю біля себе. Починаю уважно вивчати. Друге, що кинулося у вічі й не могло мені відповісти на питання: ще це за істота? - були довгі нігті, неймовірно гарно пофарбовані чорним лаком, так, наче зроблені були в професійному салоні краси. Вже вголос питаю в неї: хто ти така? А у відповідь істотка скручується хитро в клубочок, так, наче хоче всім своїм тілом сказати: залиш мене біля себе, мені тут подобається! Ця поведінка мене обурює і я відрізаю: "Киш від мене, щоб я тебе не бачив!" На що вона з усією виразністю хитро усміхається. Питаю: "Чого усміхаєшся?", а вона йде й жестом натякає, що в моїй тумбочці лежить її печиво, яке вона там забула і що, видно, й було причиною простежити за мною, аби його забрати. Я дістаю і віддаю картонну коробку, прямокутної форми, якої раніше в себе не бачив. Істотка дивиться на мене і каже: "Вам смачніше. Мені - ні!" Не до кінця зрозумівши логіки її слів. 0230'
P.S. Проснувшись, відчув, як по тілу пробіги сироти: поки спав, трохи змерз. На дворі, ще з вечора відзначив: початок календарної зими збігся з початком перших морозів.

Сон 070519 "Тест на щирість"

Зустрічається зі мною незнайома мені жіночка і розповідає, що моєю персоною зацікавились із метою, аби я взяв участь у незвичному реаліті-шоу, яке має бути зрежисоване зовсім інакше, аніж відомі програми подібного штибу. Суть полягає в тому, що в його основі лежить акцент на безпосередній участі творчої особистості. При якомусь незрозумілому мені відборі, їхній погляд впав на мене. Спонсором моєї участі виступила невідома мені особа, яка зацікавилась моєю літературною та дотичною до неї творчістю. Для мене все те виглядає химерно, але, задля певного експерименту, погодився взяти участь. (Друга частина сну, яка наче не пов'язана з першою). Випав вечір з таким важким розкладом, що мав врешті прийти до якогось дому (одного з двух, незрозумілі для мене в реальності), де мене чекають, і врешті-решт виспатися. Вагаючись між виборами: до якого мені піти? - я ж обрав той, що ближче за маршрутом. Насправді, це зовсім незнайомий будинок, з усіх, хто там мешкає знаю лише якусь дівчину. Прийшовши пізнім часом, мене провели в спальню і показали на ліжко. Коли я ліг, зрозумів, що в ньому та знайома (лише вві сні) дівчина, яка вирішила натяком доторків розпалити в мені бажання до неї. Щось спробував з того переграти і зрозуміти по своєму, але збагнув, що виспатися мені так ніхто і не дасть. Встав і мовчки зібрався до іншої дому, де, я знав точно, мені дадуть спокій і сон, та й люди більш передбачувані. (Третя частина сну). Я зустрічаюсь у кав'ярні, з виходом на вулицю, з незнайомою мені дівчиною, яка приїхала до мене в форматі попереднього знайомства з участю в тому "шоу". Дівчина виявилась англомовною особою, яка мене, як і я її не могли зрозуміти. Я добирав поодинокі слова з англійської, аби щось про неї розпитати, щось питала й вона. Інтерес пізнання людини і її світу був, а інструменту (мови) - ні! Виникали питання, які я так і не міг нормально сформулювати. (Четверта частина сну). Я з дружиною іду на зустріч з людиною, яка має розповісти щось про мою подальшу участь у тому проекті. Зустрічаємось у черговому ресторані або кав'ярні. Нам розповідають про особливості цього проекту, який має початися. Та жіночка була не сама, а з якоюсь подругою, так мені видалось од початку, яка сиділа довгий час і уважно слухала нашу розмову. Ще трохи і підвели мене до того, що познайомили і з цією особою, розкривши всі карти: вона є спонсором моєї участі в проекті. Свого часу, вивчаючи творчих осіб, вона наткнулась на мене. Зацікавила її моя творчість. Саме з неї і виникла ідея такого проекту. Логіка полягала в тому, аби митець потрапив в умови подібні до творчої тематики й на ньому самому перевірити його слова і прагнення на чистоту та щирість. Слухаючи її, я пригадую сон про англомовну дівчину і кажу, що я знаю, мені вже це снилося. Виникає враження, що все те, що було до цього - це і є частина, якщо не все, тим проектом. На кожному кроці тестували мої слова і вчинки... Жіночка дістає мої поетичні збірки, які вона видно поперечитувала не раз, що було примітним по кількості підкреслень червоною ручкою, наче над помарками. Навіть щось прокоментувала, вказуючи на текст. Я дивлюсь на свою жовту збірку в її руках і пригадую, що в мене залишилось з усіх примірників лише пару екземплярів, а іншої решти - лише з зеленими палітурками (уява, домальована сном), на дотик "хирляві": видно, додруковані на тонкому папері.

Сон 300319 "Заснути, щоб пробудитися"

Тепер ми можемо відпочити, поки їхатиме бус! З одного боку уявив його і нас в дорозі, з іншого - як лягаємо спати в якомусь будинку. Навів годинник на другу дня.
- На котру краще? - Перепитую в колеги. - Може на четверту?
- Так буде краще, хоч виспимося!
- До цього спав удень?
Заперечує. Я теж не мав такої можливості! Наводжу годинник. Уявив, як розвиватимуться події далі: після буса їхатимемо мотоциклом...
Дзвонить будильник і я пробуджуюсь. Обмірковую, як наведений уві сні будильник запрацював у реальності, але з суттєвою різницею: у сні я лягав спати, а тут довелося пробудитися.