Сон 080321 "Небезпека воєнних дій"

Я на батьківському дворі. Маю стосунок до розведення нутрій. (Асоціація з підлітковим віком). Знаю, що до нас мають прийти дві жіночки (клієнтки) і відкупити певну їх частину. Хоч і без конкретної цифри, але ліку тим нутріям до кілька сот. Переймаюсь зовнішнім і внутрішнім виглядом кліток, де вони ростуть. Настає глупа ніч. Замикаю сарай і за десять кроків підходжу до дому (батьківська половина будинку), аби повісити ключі. Від дороги чую нехарактерні для нашої вулиці звуки. Мене це насторожує. Неспішно вішаю ключ, помічаю, як біля двору зупиняється машина, освічуючи фарами темряву. Відчуваю певну ворожість. Чомусь знаю про початок військових дій. У дворі з'являється чоловік у формі та при зброї. Я ж ховаюсь від нього у рів, він по другий бік двору в інший (суттєва видозміна двору у співвідношенні до реального). Він - зі сторони дому, я - сараю. Починає в мене стріляти, я ж недовго думаючи - у відповідь. (Звідки у мене опинився автомат - неясно, як і рови, яких ніколи досі не було). Бачу, як ворожо летять у мою сторону кулі, так само бачу свої у відповідь. Трапляю в голову противникові, але не спиняюсь: хочу потрапити безпосередньо в дуло його автомата, що і роблю. Автомат вибухає, а його розносить на кавалки по стінах дому і асфальту. Дивлюсь уважніше, а плями крови та шматки м'яса мають не так червоний, як бузковий відтінок. Мене не так ця ситуація, як можлива подальша небезпека, розхвильовує настільки, що відчуваю калатання власного серця. Від того просинаюсь. 0330'

Сон 300719 "Гіркий дим мунулого"

Польське село. Я з якимось хлопцем заходимо в сарай, зроблений зі зрубу, а там на столі декілька видів люльок. Вирішуємо одну з них набити і закурити, згадуючи, якою доброю є в мене. Беру в руки то одну люльку то другу: перебрав усі. Вибрав одну з більш-менш кращих: аби місце, куди забивають тютюн, було достатнє. Тепер дивлюсь, які є види заводського тютюну, що лежали поряд. Так само: перебрав усі пакетики. Виявилось, що самого тютюну було геть обмаль, лише на дні одного, а решта інших, то якийсь зелений чай, цвіт ромашки, щось більш придумане для ароматизації. Спробував набити: спочатку тютюн, виявився доволі дрібним і сухим, потім якась суміш квітів та щось загадкове, більш схоже на мокрий жим від кави. У результаті геть не сподобалось те, що вийшло. Спробував розкурити і тієї ж миті в двері сараю хтось застукотів. Ще не встигаю до них підійти, як заходить надзвичайно високий чоловік у формі. Я ж подумав: поліцейський. У нього виявилось якесь наївне питання, а я тут з люлькою, в дерев'яному сараї, в якому намагаюсь "щось" підпалити. Виходжу з ним на двір. Набите в люльку виявилось настільки непридатне, що змокріло геть, так, що довелось з неї відлити трохи води. Врешті, віддав її тому, із ким був від початку. На дворі пригледів щось на зразок возу, чи його решток, зокрема однієї довгої частково округлої темної від часу дошки, так само мокрої від дощу. Виникло питання, щодо її походження. На що той чоловік вирішив просвітити мене історією їхнього села, але почав з того, що чимось теплим просушив дерев'яну поверхню, на якій був напис російською. Почав говорити про німців, які колись тут мешкали і після війни змушені були виїхати. Напис, який можна ще було розгледіти на дошці був інформаційним й свідчив про переселенців з "червоної України" (отже, радянської). Раптом запитує в мене співбесідник: "А ви знаєте, кого сюди переселяли?" Й не очікуючи відповіді: "Поляків, українців і білорусів!"
P.S. Інформація про переселенців стосується Варміно-Мазурського воєводства Польщі.

Сон 301218 "Дивне вирішення дивних проблем"

Виявив, що в гаражі моїх батьків живе свиня, але ховається вона від ока, як щур. Раптом зловив, як вилізла вона з невидимої мені нори. Жахлива, смердюча, огидна, з натяком на гнилизну... Не одразу придумав, що зробити. Узяв миючий засіб до унітаза (уві сні слово "унітаз" не фігурувало) і зловив мить, щоб крапнути на неї, аби хоч би якось прибрати той жахливий сморід від її існування. І диво: вона одразу преобразилась у здорову тварину. Заходжу в сарай, виникає таке ж відчуття неприємного запаху й того, що тут так само може мешкати подібна тварина. Зазираю у клітки, де колись мешкали нутрії. Нічого не виявляю. Заходжу з іншої сторони будови, де колись існував бетонований вальєр для купання нутрій. Раптом із-за стіни, з неіснуючого отвору, почали нишком виходити на світло одна за одною зо п'ять свиней. Такі ж жахливі, смердючі й огидні, як перша, яку бачив у гаражі. Звернув увагу, що у всіх ратиці були геть погнилі, шкіра лисніла від невидимої гнилизни, огидний запах ширився навколо. За спиною в мене лежили під навісом складовані дрова. Видно, що свині перебігали в їхню сторону. Я схопив миючий засіб (з пластиковим носиком, який вказує, що він був для унітазу) і, як з першою свинею, почав на них з нього крапати. Як в казці, від рук чарівної феї, почали спалахувати зірочки, а свині перетворюватися в здорових тварин.
P.S. Відсутні ратиці - асоціативний образ з передвиборною агітацією В. Зеленського в форматі анонсу фільма "Президент - слуга народу". Гнилість - можливо, нічний запах із рата та пам'ять про хворобливість нутрій від занижених температур. Присутній елемент множення з одного до п'яти, як і в попередньому сні 291218 про котів.

Я маю отримати подарунок через службу кур'єрської доставки. Виникли проблеми з його пошуком: якось він передався через треті руки, але при всьому тому маршрут я знав повністю. Розумів, що подарунок загубся саме через кур'єрську службу. От я вже "дійшов" до самого директора тієї служби: маю його контакти і готовий одразу ж вийти з ним на зв'язок, аби з'ясувати з'яви неприємних обставин. Переді мною лежить електронна адреса цього директора. Я маю написати йому листа. Тут дзвонить мені дівчина-менеджер цієї кур'єрської служби і висловлює вдячність за мою небайдужість до виниклої проблеми, адже вони цінують думку таких клієнтів, як я. Називає мені свою електронку, аби я контактував до останнього лише з нею. Щоб записати, закреслюю початок електронки директора до знаку @ і готовлюсь записати поверх - її прізвище. Розумію, як безпечно поставився до знищення існуючого контакту з директором і пробую його відтворити за закресленими поверх лініями. Десь дочитую, а десь догадуюсь до кінця, що прізвище директора "piven" (Півень).