Сон 130724 "Підстава"

Цікаве спостереження уві сні з повтором. Події відбуваються в Польщі. 

Недалеко від роботи є будинок, у якому знаходиться невеликих два магазина. На першому поверсі хлопці з роботи купують папіроси, а на другому - щось у форматі обіднього перекусу. На третьому поверсі, що виглядає як вихід на терасу, виходять на перекур. Наступного дня десь так само на перерві громадимось разом з колегами перед тим будинком. Підходжу до магазинчика на першому поверсі, чомусь вирішую купити пачку цигарок. Знаю, що колега весь час зі мною тут собі купує. Наразі я без нього, але традицію треба зберегти! Яку саме? - ткнув пальцем у простір незнайомих упаковок, таких, які купував колега. (В реалі курить зовсім інші). Піднімаючись на другий поверх, міркую: навіщо вона мені треба, я ж не куритиму їх? Ще й доволі незвична, навіть належить до якогось з видів електронних? Скільки вже їх попридумували?.. Треба на щось обміняти! Вирішив: спитаю про це на другому поверсі! Чомусь подумав, що це одна контора та один власник. Так само з невизначености вирішую, що треба обміняти на снюс. Приходжу на другий поверх, а магазинчика у звичному місці немає. Розглядаюсь по сторонах: може, неправильно запам'ятав, знаходиться десь по іншій стороні? Підходить колега, бачить мою розгубленість. Пояснюю, що тут був магазинчик. Він звично для себе усміхається і каже: "Так він на третьому поверсі!" Я починаю міркувати: яким чином? Може тому, що в Польщі перший поверх - це партер, а другий у нашому розумінні - то перший? Але ж який магазин зверху, коли там тераса? Знаходячись ще на другому поверсі, уві сні починаю уявляти, як піднімаюсь на третій поверх, а там так, як і казав колега, але якась підозра все ж є, і от (в уяві) раптом знаходжу той магазинчик у зовсім іншому місці... Про себе: "я так і думав!" - підозра виправдалась! - але ж я ще залишаюсь ходити на другому поверсі та лишень міркую, як там?..

P.S. Цікаво у цьому сні не так сюжет, а як варіативність подій і міркування над ними в процесі сну. Уявні фантазії та їх візуалізація, які так само стають частиною сну. От чому уві сні немає такого, щоб сновидець, приміром, сидить на лавці і міркує. Уві сні він не буде статичний, він одразу полетить за своїми мріями і фантазіями. Гра з числами (який поверх) і де магазини, це пошук відповіді: у чому перехитрив я себе, купивши цигарки, та де тут підстава, організована для мене? Може, все криється ще й в гуморі колеги? А може це моя підозрілість до намірів інших? 

Сон 220223 "Гостинна несподіванка"

Приходжу з кимось у гості до баби Дусі, а в неї, вже в гостях, моя мати та тітка Тетяна. Усе в темряві, адже немає світла. Перші розмови починають відбуватися при свічках. Згодом виявляється, що це не двір, а дім, у якому ще є вихід дерев'яними сходами прямо на другий поверх, що виконаний у вигляді "кишені-спальника" на одну особу. Показую матері, що тут можна непогано прилягти та відпочити. Облаштовую місце. Приміряю на собі. Відчуваю як комфортно. Показую приклад. Тепер виявляється, що у цієї кімнатки є вікна на прохідні студентські коридори. За одними можна побачити литовців, а за другими - латвійців. (Певна асоціація з мапою). Тепер це не просто вікна, а двері, які відчиняються у той час, коли закінчується навчання. Таким чином студенти прийдуть до нас у гості. Перейшов у зовсім іншу кімнату. До мене приходить донька з питаннями, як все відбуватиметься? Я ж пояснюю, що вийду до них, привітаюсь, поясню куди вони потрапили, аби це не було для них несподіванкою. Спостерігаючи за нею, помічаю певне хвилювання від незнайомости майбутньої ситуації. Що ж, для мене такий досвід також буде вперше! 0000'

Сон 310322 "Занедбані краєвиди"

Приходжу до якогось будинку, в якому маю опинитися на другому поверсі. Щось повинен туди принести або звідти забрати. Таке у мене завдання. При вході розумію, що сам будинок знаходиться в доволі занедбаному стані. На першому поверсі потинявся трохи, шукаючи сходи, поки не зрозумів, що варто запитати якихось жіночок, можливо, прибиральниць: як мені потрапити на другий поверх? (Інтуїтивно, будинок нагадує колишню поліклініку або лікарню, можливо, школу.) Кажу це не так словами, як показую жестом. Пішов за вказівкою, але виявилось, що скерували чомусь до туалету. Внутрішньо мене це обурює: невже і так не ясно, що в цьому будинку важко незнайомцеві з першого разу знайти сходи? Перепитую знову, після чого проводять і показують де вони. Після вирішення якихось справ, покидаю цей будинок із групою молодих осіб і приходжу разом із ними на якийсь парковий майданчик. Біля дверей навіть виникла черга, я ж виходив останній. По ходу дороги частково проходжусь по якомусь довгому бордюру на певній висоті. Хтось зауважує: чи мені не страшно? Відзначаю, що йду впевнено і рівно. З однієї сторони я розумію, що маю до тих людей причетність, але разом із тим поводжусь від них осібно, можливо, за віковою різницею. Час-від-часу мене турбує залипла на зубах якась ґума. Вирушую її язиком і потрохи спльовую поодинокі кавалки. Якогось разу вийняв її у вигляді довгої смужки, більш подібної на нерівномірний скотч. Відзначаю для себе, що більше прагну самотности, аніж колективности з кимось. Відходжу від загального натовпу і зазираю на незнайомі краєвиди: якісь огорожі, бетонні конструкції, ще голі, але весняні дерева. 1730'

Сон 050322 "Звуки та тріск змін"

Опиняюсь у великому багатоповерховому будинку, схожому на недобудовану школу. Маємо якусь свою роботу, але перший день ходжу між поверхами і зауважую, що цей будинок видає дивні звуки. Намагаюсь локалізувати їхнє походження. І ось я знаходжу якесь перекриття, недалеко від сходових поворотів із поверху на поверх, яке на третину не лежить нормально в стіні. Дивлюсь і розумію, що таких ґанджів із бетоном у цьому місці багато. Подумалось, що на якомусь етапі будівництво стояло просто неба і всі ці стіни вимило із часом погодніми умовами, а згодом, десь так, за років двадцять, нагнали зверху ще не один поверх, а тепер все під вагою тріщить. Підходить якийсь будівельник і так само зазначає на тій стрьомній конструкції, так, що все насправді може завалитися, а тут всі працюють. Тепер на цьому ж об'єкті я з якимось іншим молодим колегою (незнайомий в реалі) підходжу до неогородженого широкого балкону. Дивимось униз, а там до нього приїхали його батьки з братом і сестрою. Я ж розумію, що не просто так. В Україні війна, а вони біженці. Питаю, чи знайшли житло? Ще ні! Вирішую кинути усі сили на вирішення цього питання. Спілкуюсь з його мамою і пропоную варіанти. Заторкую тему пошуку для неї роботи. 0750'

Сон 281221 "Незвичні (в)сходи"

Підготовка та відзначення дня народження сина. Збираємось родиною кудись у міський парк, що має ознаки центру міста. Там знаходиться ресторан, де і відзначатимемо свято. (Всі локації не знайомі). Тепер ми опиняємось у потрібному місці, сповнені святкового настрою. Мене дивує внутрішня архітектура самого приміщення. Сходи, які ідуть уверх, і якими ми, за логікою, піднімалися уверх, зараз виглядають у формі ромба та, якоїсь миті (поглядом зі сторони), не мають сходинок до останнього поверху, наче третього, на якому знаходимось. 0110'

P.S. Форма ромба викликає асоціацію з недовершеною художньою роботою доньки. День народження сина відзначався менше, як за тиждень тому.