Сон 140624 "Довівши до макса: терпляче чекати"

У якомусь великому будинку розпалюю піч, але не звиклу - побутову, а мало не промислову, зокрема для потреб лазні, яку, як знаю, маю обслужити теплом і парою. Знаю, що мають прийти якісь мої знайомі. Якоїсь миті зауважую, що розкочегарив так, що температура вийшла за межі норми, розігріте вугілля аж почало просвічуватися між цеглинами. Починаю панікувати і збавляти температуру. Розумію, що це не газ, де прикрутив краник і вогонь зменшився: тут треба терпляче чекати! Якоїсь миті зауважую, що температура пішла на спад, разом із нею моя паніка, хоча відчуття стрьому залишилось. Констатую, що таке відчуття закріплюється надовго. Приходять знайомі. Трохи розмовляю і вони йдуть до лазні. Подумки про себе: "Урок так урок - пережити такий досвід!"

Сон 041123 "На рівні відчуттів"

П'ю чай з чашки, до якої так приставлене колись відбите вушко, що відчуття від неї, наче я втратив чутливість самої чашки. Це так, наче вона на рівні нервів є продовженням моєї руки і мене самого. Отже, вушко відчуваю, а чашку, з якої п'ю - ні.

Іду дорогою з грузином і вірменином, а вони обговорюють гастрономічну тему: як краще готувати баранину? Один каже (наче вірменин), що любить тільки один рецепт, а інший (наче грузин) - експериментувати з приготуванням цього м'яса. Вже пізніше "експериментатор" продовжив розмову зі мною, поцікавившись: де я бував у цьому році, в які країни їздив? Кажу, що лише в деяких містах Польщі, відносно недалеко від міста свого проживання. (Відносно недалеко - це машиною 1,5 - 2 - 3 години в одну сторону ). Називаю міста: Ченстохова, Лєґніце... (Оцінюючи в сказаному культурну сторону поїздки, не називаючи тим самим міста, до яких доїжджав у зв'язку з працею. Цікаво, що назване уві сні Лєґніце сприймалося, як культурна поїздка, хоча пов'язаною була з роботою). Явно, що очікував від мене більшого розмаїття. (Схоже, це "відголосок" від давніх розмов з грузином, який багато де бував і в розмові з будь-ким полюбляє зачіпати доволі широкі теми, зокрема і приготування та вибір м'яса на шашлики).

Сон 060722 "Новий досвід"

Якби доля не складалась і не прагнув трапити до війська, але виявилось, що став максимально оперативно мобілізованим і опинився на острові Зміїний. Перше випробування: потратити до своїх, які вже є на цьому острові, під активним вогневим обстрілом. (В реальності: острів, як з тиждень звільнено від російських окупантів!). Нові відчуття, як все рахується на секунди, коли треба переміститися з точки А в точку Б. Беру участь в активній фазі. Новий досвід утримування ворога на мушці. Усвідомлення: наскільки нарапт необстрілювані секунди дарують тобі життя. 0100'

Потрапив на будівництво, на якому, для виконання висотних робіт задіювали пожежників (мнс). У роботі залучали всіх підряд, а я тиняюсь таким чином, аби мене ніхто й не зачепив. Керує роботою якийсь дядько, який за манерою та методом чомусь нагадав мені батька. 0200'

З'явилась така інформація, можливо, переконання, що Зеленський вирішив мене нагородити таким чином, що дав керувати двома взводами. Для цього навіть почесно проїжджав вулицею, по якій я йшов. Міркую собі: "Вже навіть не знаю, який бродик від гордости маю виростити у себе на грудях". 0322'

P.S. "Бродик" (неологізм під час сну), як свіже враження від світлини із неголеним обличчям президента.

Сон 150519 "Відчуття несправедливості"

Я молодий хлопець, зустрічаюсь зі своєю нинішньою дружиною, яка уві сні для мене є ще дівчиною: об'єктом мого захоплення і всіх майбутніх намірів прожити життя разом. Я в неї закоханий, але молодеча кров непевна і поки що ми проживаємо в будинку, в якому є такі ж однолітки, як і ми, у яких так само "грає кров" і хочеться розваг і пошуку пригод. Я мало беру активної участі в усьому тому, більше виступаю в ролі споглядача. Якогось вечора ми пішли в гості до компанії, в якій були як дівчата, так і хлопці. За всіми тими подіями розгорталась внутрішня сцена, не до кінця зрозуміла для мене: моя дівчина проявляла певний інтерес до одного хлопця, який оточував її окремими знаками уваги. Так, як ми були з нею, наче діти "разом, але окремо", могли вільно спілкуватися з ким захочемо. Того вечора я присвятив себе розмовам із дівчатами, а вона пропала десь із тим хлопцем. На ранок зрозумів, що в житті моєї дівчини стало дещо, що в народі називають: втратити вінець. Для мене все тієї миті було сповнене недорозуміння: так складно і просто водночас, що мозок мій "увімкнув" якийсь запобіжний механізм на емоції і я на автопілоті покинув те місце і пішов на двір. Вийшов із незнайомим чоловіком, який запитав у когось дорогу, якою ми пішли додому новою стежкою, що утворювала коло, яке окресює периметр "осторова" (видно, спеціально обкопаного ровом, бо сприйняв об'єкт, як такий, що знаходиться на певній окремішності), але ми, майже на початку дороги зрізали її впоперек, запитавши дозволу пройти ще в одного чоловіка. На тій "внутрішній території", поки йшов, згадав, що вже тут був (уривок із забутого сну), але минулого разу в траві я зустрічав гриби, про що кажу тому чоловікові, який нас пропустив: наче то були бабки і краснюки. Той чоловік щось робив над якимось земляним ровом, який я перетинав, з наміром перейти через водні сполуки, придумані свого часу ландшафтним дизайнером, і побачив у траві половину плоскогубців і ще якусь пластикову ручку, видно, з кусачок. Віддав те йому. Тієї миті приходить до мене якесь відчуття туску та несправедливості, пов'язане зі стосунками з моєю коханою: чому вона віддалась іншому? Чому шукала привід мені відмовити, коли я міг до неї загравати? Не був активним, не проявив ініціативу?.. Пригадав вечір, коли я дійсно був втомленим після робочого дня. А хіба це причина? Може, вона так повелася тому, що я свого часу був не ліпшим. Тут я пригадую сцену, коли потрапив у коло дівчат у незнайомому мені домі (жодного стосунку до реальності, уривок зі якогось сну). Але ж я тоді ще був сам і її ще не зустрів! А вона знала мій намір зберегти її цноту, "цю квіточку" (буквальна метафора зі сну) для мене. 1230'
P.S. Важко передати те відчуття, яке виникло під час сну. Якесь внутрішнє потрясіння і випробування водночас. Цікаво, що неодноразово присутні знайомі топоси та сцени в розмові з людьми з інших снів.

Сон 281218 "Відчуття дріб'язкового"

Роблю якусь роботу, наче наївну, але щораз відчуваю, як на руки крапають якісь дрібні пекучі бризки. Дивлюсь на руки - візуально нічого не видно, зачинаю знову робити ту ж роботу, і знову ті самі відчуття. Спершу навіть не втямив (не відрефлектував почуття), все ж нормально!(?) Але ж ні! Травма ведеться на якомусь тонкому плані? А, може, це просто затерпли руки, як спав? Схоже, що теж: ні! Так і не втямив з'яву цих відчуттів.

Хтось мені каже, що зараз "скажено" набуває популярності незвичний музичний гурт. Показує їхні слова пісень, оформлені у вигляді віршів зі своєрідною графічною ілюстрацією: розмірами з самі вірші - квадратної форми, а малюнками у вигляді всіляких наборів вгадуваних і незрозумілих знаків і символів, від побутових речей до ієрогліфів, щось на зразок хаотично зібраних давньоєгипетських написів на стінах. Читаю вірші й згадую, що їх уже десь чув. Відзначаю для себе, що гурт дійсно набуває популярності, але доволі дивно чому? - нічого особливого в тому немає, але єдине: легко запам'ятовуються слова, щось на зразок:

Йо-хó-ха,
Йо-ху-ха,
Яка у світі
Движуха.

Сон 121018 "Взаємне відчуття прекрасного"

Місце на природі, на якому люди зійшлись за спільним інтересом. Стоять одна біля одної дві великі кулі зеленого кольору, наче плетені з лози. Присутні учасники зустрічі то заходять до них, то виходять. Виникає взаємне відчуття радості, розуміння, причетності до прекрасного.