Сон 230226 "Вихід із замкнутого кола"

Заплутаний сюжет про ядерні боєголовки, їх переміщення і транспортування. Так, наче всю інформацію, яка до мене доходить, намагаюсь скласти в правдиву історію з неповних новин і явних фейків на цю тему. 

Сон двомовний: до себе говорю українською, а з усіма, з ким перетинаюсь, польською. Запаркувався перед входом до адмінбудинку (без явної конкретики). Приїхав до фірми запитати про час виплати. Трапив не до того офісу. П'ятнадцять хвилин і виходжу з будинку.

Роззираюсь, а моєї машини немає. Намагаюсь побіжно знайти - не знаходжу. За будинком зустрічаю людей, біля яких стоїть червона машина вся полита якоюсь напівпрозорою червоною рідиною. Отже, вся вона видавалась однорідно червоною. Схожа на мою, але є сумніви. Кажу до них, що шукаю свій транспорт, а вони: то це твій? Дивлюсь уважніше, а це не так. Продовжую обходити територію та шукати далі. Як то зробили, що авто, яке стояло на ручнику і передачі хтось за короткий час зміг кудись перемістити? Повертаюсь на рецепцію. Жіночка з певною образою та прихованим знущанням починає розповідати, що ніхто не звертає уваги, як інші працівники добираються до роботи пішки: треба йти вгору до кар'єра, а в кінці дня - спускатися. У відповідь розповідаю про номерний знак, який зняли з мого авта попереду, коли останній раз приїжджав до них. Врешті-решт півнатяком каже, що за всіх подібних обставин так ніхто і не звертався до правоохоронних органів. Розумію, що треба шукати далі та краще. Виходжу та обходжу будинок знову, бачу інших чоловіків, що зайняті своїми справами. (Повтори дій, що часто виникають уві сні). Ніхто не звертає на мене уваги. Обходжу поодинокі машини, що хаотично стоять на неокресленій території поза будинком, а своєї знову ж таки не знаходжу. Якийсь незнайомий голос з високого поверху цього ж будинку прокричав, що треба краще шукати. Коли підняв голову, аби подивитися: хто це? - так нікого і не побачив. Продовжив пошук далі та між деревами. (Змішуються теми обра́з, що вперше спостерігаю уві сні: спочатку виникає спогад, що мою машину поливали олією (спогад з реалу про службову машину), десь у тому ж контексті - відкрутили номер попереду (образ із фільму, хоча там номер був здемонтований позаду), а зараз її просто від мене приховали). Згадую слова дивно ображеної жіночки на рецепції, що так ніхто з власників не пробував вирішити проблему на серйозному рівні. Отже, висновок один: треба дзонити в поліцію! Ясно, що можуть наробити "галасу" з цієї пригоди. Треба розповісти й те, що було раніше... Іншого виходу тут вже не бачу.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 200126 "З гумором до деталей"

Щось пов'язане з ліфтом, яким постійно їжджу верх-низ. Тепер ремонт авта, де її звуки в дорозі подібні до звуків її ремонту, якби вказуючи на недосконалість. Тепер якийсь чоловік каже: "То новий Мустанґ", - показуючи на свою машину, яка була презентована виключно для нього. Він є якби спеціалістом, який виявить і вкаже всі недоліки ще до того, як авто набуде серійного виробництва. І тут я його бачу, як змінює дизайн сидіння для своєї машини, зокрема підголівника. Процес підбору бачу якби в дизайнерських версіях на моніторі, але з непокидаючим відчуттям, що ця машина "на яву". Найсмішніша версія була на початку: у вигляді Чебурашки. Уявіть підголівник на сидінні з великими вухами.. Завершилось на версії, я б назвав: об'єднаних вух у вигляді колеса. Це на думку суперспеціаліста мало б бути "проривом". Тепер дає сісти за кермо і мені. Дорога. Світлофор. Не можу зупинитися на червоний колір... Якась бабка переходить дорогу, інша бабка за нею ще й піднімає з пішохідного переходу якусь монету, зауважує мене і в останній момент ховається в темряві.

Приходжу на зустріч однокласників, а там сидять лише пару людей. Все тільки на старті: готуються страви до столу. Вирішую долучитися тим, аби спочатку почистити картоплю. Що й роблю. Робота нудна, але виконую десь із невелике відерко. Десь відволікаюсь і другим моментом починаю його шукати. Якийсь хлопець робить суші розміром з пів столу (справжній витвір мистецтва) у вигляді малюнку японської гори Фудзіяма (так собі думаю). Поки шукаю почищеної картоплі, за іншим столиком бачу однокурсницю І. (не зі школи, якби не за логікою подій, а з училища). Сиділа сама і "в собі", тому вийшло так, що вона мене не зауважила і я з нею не привітався. Повертаюсь шукати далі... потім займаюсь іншим: розповідаю, що минулого разу для нашої спільної зустрічі чистив рибу оселедця. Хтось мені розповідає про різні види ножів для чищення риб, з чим я був незнайомий, і розширює думку про звичайні ножі, де вже я роблю уточнення про таку форму ножа, що вже рахується як холодна зброя. Тепер на тій зустрічі бачу давню однокласницю М.. Звернув увагу, коли почув від неї вирвану з контексту фразу: "Я теж...".

- Притіт, Наташа... та що Маша! - кажу я.

Моя реакція відбулась під впливом візуального каламбуру: дві поряд дівчини стоять ув однаковому за кольором светриках - синьому. На що вона теж віджартовується, де я впізнаю її давню усмішку та гумор...

Сон 271225 "Виразні закінчення"

Батьківська дача. На другому поверсі розташований басейн майже на всю підлогу (візуально, дещо некоректно від реальности: обшар приміщення уві сні в рази і рази більше, а фактично - це дві житлові кімнати). В такому "басейні" помічаю, що плавають риби. Майже в темряві пробую намацати цих риб. Відчуваю як малих, так і середнього розміру. Вирішую їх погодувати. Згадую про хліб, який залишився від учора дещо поцвілим (спогад з реалу) і вирішую, що для них він згодиться якраз. Розкришую його у воду, а меншу частину залишаю на наступний день. Чомусь виникають питання: а хто їх годував раніше, хто годуватиме їх потім?

Якесь виникає самозавдання: оформити набір з трьох речей: двух великих сірникових білих коробкок майже квадратної форми, а між ними - упаковки домашнього сиру. На сірникових коробках пишу червоним фломастером довільні три цифри 1 чи 7, 5 та 6 (послідовність не пригадую) аби побачити як виглядає. У кожної цифри завершення допису роблю з жирною цяткою, як певний художній прийом. Хтось підходить до мене і коментує, що це хороша ідея. Насправді, моє ставлення до цього: лише почав з цим експериментувати, звідки якісь серйозні очікування щодо до такого наміру?

Сон 240422 "Оптимістичненько!"

Опиняюсь у ситуації розмови, в якій обговорюється проблема: чому для виконання робіт біля бібліотеки на території навчального закладу не було вчасно куплено трактор для копання ровів? Тепер доводиться всім констатувати факт: люди, для виконання робіт є, а копарки - немає. Найбільш мене дивує, що цією темою більш перейняті працівники бібліотеки. Тепер я переповідаю якусь давню історію відвідання однієї родини пенсійного віку, які мали якесь родинне свято (видно, забутий сон), а я з кимось прийшов до них із привітаннями. Тоді так трапилось, що відбулось це не настільки спеціально, як співпадіння: мав доремонтувати їх телевізор, чим і зайнявся, разом із тим спостерігаючи, як вже не самотня компанія перебуває у святковому настрої. Тепер комусь розповідаю про перебіг війни в Україні, знаючи про те, що слухачка старшого віку є громадянкою Росії. (Схоже на продовження діалогу, який прослуховував в реальності на Ютубі, між російськими полоненими, їхніми родичами та українськими журналістами). Спостерігаю за своєю розмовою і відзначаю: перед якою стіною пропаганди, вкладеної в голову опонентці, я опинився, і те, наскільки варто стримувати власні емоції, коли мова заходить за загибель мирного населення, зокрема дітей. Тепер перебуваю на якомусь святковому заході, в якому беру участь в ролі учасника танцювального колективу. За сцену слугує відкрита площадка на рівні з глядачами, на яку вибігають як танцори, так і танцівниці. Серед них і я. Починаємо виконувати веселий танець під німецьку пісеньку. Я намагаюсь рухатися в такт і підспівувати, але розумію, що чоловіків у два рази менше за жінок, рухів толком не знаю, у слова пісні не потрапляю, адже не німецькомовний, як вони. Відбігаю кудись у сторону, де мене ловлять і роблять зауваження: "Що, знову в бутах?.." (Насправді мав бути в чешках). Далі іде зауваження щодо червоного верхнього одягу. Я ж розумію, що це не все, вони забули зауважити на них мої крила. Подумки співставляючи свій випадковий образ з образом нечистої сили (в червоному та з крилами), сміюсь, "аби не плакать", над іронічною ситуацією, в якій опинився [воєнний стан - танець під виконання німецької пісні - дивна розвага під час війни - образ, як "із чортом на балу"] та коротко констатую: "Оптимістичненько!".

Сон 011121 "Надзвичайні події"

Є свідком будівництва якогось громадного розважального центру у вигляді хмарочосу. Все відбувається, як у кіно. Час від часу дивлюсь на події або зі сторони, або очима головного героя. Ось уже завершальні етапи. Багато ігрових кімнат оформлені в незвичному для мене стилі: стіни обшиті тканинами. Ось зараз знаходжусь у подібній з таких, вся в червоних кольорах. Тканина, за задумом, висить вільно і рухається силою прихованого вітру, створюючи змінність образів, які доповнюються характерною музикою. Така зала завершується заглибленням у вигляді прихованої сцени. Я ж пам'ятаю, як тут ми заносили певне обладнання, коли ще все будувалось, і воно знаходиться прямо-таки за незвичними для мене рухливими кулісами. Тепер я покидаю цю залу і опиняюсь десь на свіжому повітрі. За логікою подій - на даху, який облаштований так само в рекреаційну зону. Всюди багато відвідувачів. Час від часу головний герой допускається банальних, але великих за значенням помилок, які роблять сюжет трагікомедійним. (Настрій присутній весь час, аж до певної пори). Ось його просить начальник зробити банальну робочу справу, пов'язану з інструментами, а він допускається якоїсь примітивної помилки, яка торкається справної роботи одного з нових обладнань. Навіть розуміє, що зроблене не залишиться без наслідків. Тепер він дивиться на небо, з іншої сторони - я (кінематографічно) його очима, а там летить громадна балістична ракета. Чомусь видається вона мені знайомою, навіть емблема та пару написів. Головне, що виразно на емблемі виділяється число "7", а виглядає так наче число із буквами, які мають складати гру слова. Щось на зразок "7-рі" (в реалі існує подібна упаковка, до чого? - не пригадаю). Шеф від видимої сторони того, що я роблю, сповнений радости. Видно, у нього такий сьогодні особливий день! Він знає, що сьогодні за кулісами тієї червоної зали має задіяти нове розважальне обладнання. Раптом для себе бачу (очима героя), що та громадна ракета поволі спустившись до цього розважального хмарочосу, так само спокійно влітає в згадану залу і занурюється вглиб сцени. Я ж, відчуваючи щось недобре, поспіхом сідаю в ліфт, в якому опиняється згаданий шеф, вкотре щасливий від розвитку усіх сьогоднішніх подій, і ми "летимо" додолу. Разом із тим знаю, що під час надзвичайних подій користуватися ліфтом небезпечно. На якомусь етапі виникає відчуття, як будинок починає поволі нахилятися... Шеф перебирає якісь свої дрібні інструменти, які більше нагадують манікюрний набір і не зауважує на зовнішніх змінах. Розумію, що на верхньому поверсі щось уже відбулось кардинальне, але нижче це ще не так відчутно... 0410'

Їду на місці водія якимось доволі старим автобусом. Везу людей. Раптом на панелі швидкостей, наче на сучасному моніторі, пролітають кругові іскри. В той же час чую, як щось недобре відбувається з роботою мотора. Вирішую стати десь на зупинку і спробувати запустити мотор наново. Як тільки став, так і не зміг вже зрушити з місця. Ще на місці водія чути, як під капотом тре та іскрить якийсь маховик, у чому мені важко розібратися (уві сні своя логіка, закрема в даному випадку, технічної сторони транспорту).

P.S. Напередодні, виїжджаючи з роботи, намертво заглох дизельний легковик. Так, що довелось ще з ним помучитись, аби запаркувати його в доброму місці, взяти новий транспорт, розвезти колег та приїхати пізно додому.

0715'

Сон 200721 "Пройти та не застрягти"

Чарівна погода: сонце, річка, зелень, відкритий простір. Маю пішу подорож. Проходжу довгим мостом: неймовірно красивим, вимуруваним із червоної цегли, заразом цегла має незвичну форму і фрагменти рельєфних малюнків, які в цілості збудованого являють не тільки надійне, але й незвичне та неймовірно красиві малюнки в бароковому стилі. (Враження, що цей міст раніше вже снився). Проходжу цей міст. По ходу дістаю касетний програвач і вмикаю пісні гурту "Мертвий півень", слухаючи їх  у навушниках. По ходу подорожі відзначаю як кардинально змінюється погода: з літа переходить усе в зиму. (Асоціація з переглянутим на днях сюжетом про похід у Грузії десь у горах до льодовика). Повертаюсь назад і погода повертається у зворотньому напрямку. Відзначаю появу більшої кількости води, що пробігає струмочками. (Асоціація з весняним таненням снігів). По ходу вирішую прогулятися сходами, які незвично в кількох місцях протяжності мосту вибудовані вглиб нього. Спускаюсь униз вузьким проходом, озираю красу стін і тими ж сходами пробую повернутися назад, а прохід виявився вже неймовірно вузький. Просовуюсь як то можливо боком, що відчуваю спиною і грудьми дві стіни, а лівою рукою пробую обмацати подальший простір проходу. В результаті розумію, що виходу немає. Міркую: "Як же так! Минулого разу я проходив?" (Та ж асоціація з минулим сном). Лишається відкритим технологічний отвір, зроблений високо над головою, крізь яке й потрапляє світло вглиб цього простору. Подумки уявляю, як вода, яка розтане з льодовика заллє цей прохід і я сягну того верху. Разом із тим згадується гурт "Мертвий півень" і невідь-звідки стійке переконання, що він є "проєктантом" (ідейником) цього мосту. Міркую: "Який неймовірно гарний міст, які ж неймовірно безнадійні недоробки!.."

Сон 230321 "Завершення екскурсії"

Усією родиною відвідуємо музей, якісь храмові та історичні комплекси. На виході з одного з них відбувається моя словесна розмова з дружиною, в якій недозрозуміли один одного (щось на зразок гри слів або перекручених виразів, так би мовити "недочув і переінакшив по-своєму"). Дружина ображається, а я ще мимохідь коментую, як на мою думку: безпідставну образу, якійсь працівниці музею. Десь у цій дискусії виходимо за старовинні ворота, які травянистим крутим пагорбом виводять (буквально бігом) за межі комплексу. Перед цим дружина дала мені речі, які всі за раз із своїми зніс із того пагорба. Озираючись, помітив, що згубив червоний клубок ниток, видно доньки, який розплутався по землі геть. Залишив торбу (хоча за логікою мав тримати декілька) при воротах. Дружина з дітьми пішла далі, а я поліз на пагорб, щоб змотати клубок наново. Щось неналегко йшов початок під'йому вгору, земля осипалась, якась була нерівна і неоднорідна: упереміш із травою та камінням. Піднявшись і почавши скручувати нитку, побачив неподалік екзотичні квіти. Раптом, наче хтось вирішив їх прокоментувати, так, якби поряд була дружина. Навіть звучить їх назва. Разом із тим чую гомін, як хтось із наступних туристів прагне вийти з цього музейно-храмового комплексу, смикаючи за ручки масивних дверей, і це їм чомусь не вдається. Подумалось: відчинити?.. Вони ще не знають, якого формату тут вихід, хоча єдиний з тих, які знайшли. 0130'

P.S. Чомусь, як проснувся, калатало серце.

Сон 070920 "Раптове преображення"

Побачив неймовірно шустру ящірку з красивими лапками. Бігла по землі з гнучкістю маленької змійки. Зміг роздивитися лише тоді, як спинилась.

Опинився у знайомому місті (таке переконання уві сні). Вразила відсутність всеосяжної деталізації, що можлива в побуті: всюди (зовні та всередині) голі стіни будинків, начебто навмисно вифарбувані в червоний колір (борщу). Тепер я розумію, що це все по великій катастрофі, що сталася в цьому місці.

Сон 310520 "Виїдання внутрішнього погляду"

Переглянув перед сном польський фільм "Тільки нікому не говори" (2019) документаліста Томаша Секельського https://youtu.be/BrUvQ3W3nV4. В результаті приснилися люди, про яких я знаю, що вони є духівниками, можливо, й не буквально ксьонзами, але разом із тим бачу внутрішнім зором, що вони мають в обличчі контрасти чистих кольорів: червоного, зеленого та синього. Певною мірою, у мистецькому розумінні: крайню форму поп-арту. Так, наче один має синю шкіру і дивиться зеленими очима, а другий дивиться червоними очима, а шкіру - зелену, іншим разом - синю. Поєднання кольорів настільки гостре та несумісне, особливо зелений із червоним, що виїдає мій внутрішній погляд і я повертаюсь дивитися на них, як на звичайних людей, щоб не бачити їхню правдиву сутність.

Сон 210220 "Організація простору"

Після кількох ночей, посеред яких снилося кілька яскравих але одноманітних сюжетів: поїздка в одномісній легковій машині червоного кольору; робітнича повторюваність у рухах; велика жаба, яку хтось бере у свої руки; підготовка і саме застілля, - нарешті довелось побачити трохи більше. Отже...

Знаходжусь з дружиною в дитячій кімнаті батьківської хати. Кажу, що зробимо тут ремонт, чим викликаю у неї здивування. Відзначивши для себе її реакцію, доповнюю: треба ж кудись перевозити свої речі на зберігання, як будемо їхати в Польщу?

За попередньо обговореним меню для поважної персони тепер роблю по телефону замовлення в ресторані столика і страв до нього на завтрашній день.

Сон 130120 "Зайва засмага"

Приходжу з сім'єю на пляж. Розклались. Недалеко від нас ще одна родина. У них доросла донька, поводиться доволі самостійно. Звертаю увагу на свою дитину і зауважую про себе, що вона трохи зайве засмагла на сонці. Тепер ми заходимо в приміщення. Вдруге дивлюсь на доньчине "засмагле" тіло, а воно, як на мене, аж хворобливо червоне, зі стверділими плямами-цятками.
P.S. Уві сні фігурує моє упереджене знання, що донька не любить засмагати на сонці.

Сон 031219 "Розгойдані герої"

Героїня дізнається про розробку літальних апаратів у вигляді тарілок. Потрапляє в інститут, у якому представлено пару робочих зразків. Проявляє до них давній інтерес. Сідає в найменший і вилітає на вулицю, опановуючи машину. Її бойфренд біжить за нею зі словами, що цей зразок експериментальний. Тепер вона намагається рухатися в ньому по вулиці. Її розгойдує, але, в цілому, летить поволі на висоті людей більш рівномірно. На якомусь етапі бачу події вже її очима. Вона рухається містом у яскраво-червоному костюмі, що схожий на згадану тарілку. Він незручний, руки приховані, незвично обвисає з двох сторін. Заходить в храм. З порогу бачить, як перед нею йдуть два священники, один трохи доганяє другого, перший рухається якось незвично: зі сторони в сторону. Вона міркує про себе: п'яний? Цей батюшка стає біля проміжного вівтаря і починає читати молитву. Проходячи, вловила запах спиртного. Таки "так"! - подумала про себе і пішла далі, розправивши на плечах диво-"одяг", надавши йому первинного вигляду. Чує, як батюшка починає щось коментувати російською мовою, згадуючи Москву, а потім раптом обриває свій монолог вигуками: свят, свят, свят! Хрестячись на "дивний" вигляд героїні, яка полишила їх стояти позаду себе. 0500'

Сон 111119 "З-міни обличчя"

Потрапив у лісі в павутину, від якої важко було відчепитися, звернув увагу, що має вона якусь підвищену міцність.

Я в колі чоловіків. Ведуться розмови про віросповідання, як удосконалити символіку міста на банері та воду, яку п'ю. Один чоловік у діалозі з кимось підводить думку до того, що з певним віросповіданням, маючи певну проблему, не можна заходити в деякі храми (важко відтворити логіку суджень). Інший розповідає мені, що я можу домалювати на банері, на якому вже присутній образ носової частини корабля, розташований зверху-вниз з художньо розвитою линвою на білому тлі, якийсь один символічний елемент, який має охарактеризовувати все місто. Називає його. Я ж вношу свої пропозиції, адже місто має багато інших символів. Замовник не погоджується, каже категоричне "ні!" і просить лише так, як замовив. (Цікаво, що образ із кораблем, я вже десь зустрічав, можливо, у забутому сні). Разом із тим я п'ю звичайну воду, а виходить так, що на деяких білих тканинах залишаються плями яскравого червоного кольору, подібного до розведеної марганцівки. Не можу зрозуміти його походження, поки хтось не зауважує, що моя вода з йодом, хоча звичного кольору. Причина виявилась близько: вода, трапляючи на розчавлені таблетки в незнайомій мені упаковці, від випадкового дотикання, лишає згадані плями. Також прошу вирізати шмат білої матерії для Ві (так звати якусь дівчину), з чого вона має щось зробити. 0120'

Хтось дивиться на моє обличчя і зауважує, що в мене "завищені брови", а саме: їх рослинність переходить частково на лобову частину, з'єднуючись із волоссям на голові. 0500'

Сон 130419 "Невідворотне рішення"

Школа, 1 клас (так рахую лише по сюжету сну, але діти видаються старше на три роки). Я прийшов замість свого сина на урок, розібратися з його зошитами та навчанням - увійти, так би мовити, всією шкірою в навчальний процес. Сідаю за його парту. Звісно, вона для мене мала й тісна. Починаю розбиратися то з одним, то з другим - наводжу порядок. У клас заходить делегація з директором. Одразу її не чую, адже з'являється зі спини. Дивляться, як ми працюємо. Потім директриса відводить вчителя, няню та вихователя в сторону і починає вичитувати в спокійному, але вимогливому тоні за недоопрацювання, зокрема про постіль, яку досить довго не міняли дітям. Няня спробувала виправдатися. Директор відрубала швидко: "Ви лягли б у таку постіль?" У клас до свого брата (можливо й сина, але уві сні саме так) приходить мій колишній начальник А. Дивується моїй там присутності. Я щось пояснюю. Разом із тим він ділиться зі мною враженням, із думкою: чи не хотів би я повернутися на завод? - адже, коли я звільнився, то він був змушений спілкуватися з трьома працівниками і пропонувати їм мою посаду, а на днях він якраз думав мені подзвонити. Відповів, що я пару днів тому приїхав з Польщі і скоро їхатиму назад до роботи. Він висловив, що з першого разу, коли я сказав, що їхатиму туди, це буде несерйозно і я повернусь. А тут: он як?! Дивлюсь на нього, а він, вражений розвитком подій, якось дивно починає косити очима.

Я парубок. Приїхав з Польщі. В колі однолітків (жодного знайомого обличчя), серед них - дівчина в червоному (уві сні майнуло слово "дама"). Якось підійшла до мене, слово за слово: вона самотня та я, чому б не спробувати разом позустрічатися? Йдемо зі знайомими кудись на прогулянку. Всі парами, а вона бере мене за руку, перевіряє рівень довіри. Я підігрую. Десь відриваємось від загального колективу, заходимо в якесь офісно-розважальне приміщення і там зустрічаємо її доньку. На вигляд: доволі акуратна та розумна дитина, років восьм, яка, по якомусь часу розмови, питає: мамо, а це буде так, що я в дорослому житті, як і ти, зустрічавшись з одним дядею, потім почну з другим?.. Розповідаю комусь із кола знайомих, що я взагалі не маю до неї почуттів. При наступній зустрічі вирішую йти з нею не за руку, а просто так - поряд, як друзі. 0500'

Сон 150319 "Зміни для входу"

Повертаюсь на стару роботу. Тепер це вже меблевий магазин: приміщення залишилось старе, але переобладнане під новий асортимент товару. Суттєво змінився інтер'єр: додалось більше стилізації з перевагою на червоне зі срібним металом. Залишилось старе керівництво, частково оновився обслуговуючий персонал. (Хоча я їх не бачу, але маю в тому переконання). У перший день на роботі маю прийняти обов'язки від попереднього працівника. Заходжу і бачу, як чекає в салоні одна особа. Кинув оком, чи залишилась стояти на старому місці мікрохвильовка. Виявив, що її оновили на більш сучасну. Подумав, що треба буде розігріти піцу. Візуально оцінив зміни в салоні, які стали на краще. Пішов у кімнату зняти одяг та перевзутися. Виявилось, що з дому не взяв свої капці. Побачив кілька чужих і вирішив на день позичити одні з них. Взувся. Вийшов у салон магазину, підійшов до жіночки, яка чекала. До останнього була підозра, що це працівник, з яким я мав би все обговорити, а виявилось, що це клієнт, який терпляче чекає на мене. Подумалось: а де ж працівники? Просто так залишили магазин і пішли?? Розпитав, чим я міг би їй зарадити? Виявилось, що вона не може "зайти в систему". Прошу розповісти детально. Уважно вислухавши, кажу їй наступну фразу: "Звісно, ми не все можемо перевірити на комп'ютері!"

Сон 120319 "Деталізація питання"

Усією родиною батько збирається кудись поїхати, наче на дачу. Всіх підганяє. Я ж щось майструю чи дороблюю і трохи затягую йому час, так наче всі вже зібрані, а я ще не йду.
Біля гаража, де стояли червоні "Жигулі", є ще одні - темно-жовтого кольору "копійка". Пригадую, що я її свого часу купив. (Інформація про покупку почерпнута з іншого, доволі давнього сну). Прийшов мій знайомий (колега по роботі) і завів розмову з батьком на його теми. В результаті неї поклав на асфальт обмотку міді. Я спробував зважити рукою - нічого собі так! Запитую: і скільки вона коштує? Знизують плечима: так, наче не знають. Потім батько відвів його в сторону, з приводу ще якихось справ. Підходжу до них, а знайомий розібрав стару дерев'яну скарбничку, аби з тих малих дверцяток вийняти маленьку мідну петельку, й каже: ти хотів мідь! (Скарбничка також фігурувала в якомусь сні). Я на повному серйозі: навіщо було її виймати? Я лише запитав про вартість на неї! 0406'

Сон 150219 "Суперкнига"

Відкладаючи книги з однієї купки на іншу, хтось каже: "То ти вже все прочитав?!" Дивлюсь, як та людина дістає з-під паки дясятка книг ще одну - не читану мною, давню і пожовклу від часу, зі світло-коричневою палітуркою, за назвою "Суперкнига". Згадав, що якось її вже бачив і зауважив для себе оригінальну назву. Пару з перекладених книг було зроблено у вигляді фотоальбому, інша - мала палітурку з тисненням червоного кольору. 0430'
P.S. Можливо назва книги пов'язана з тим, що я зараз міркую над спогадами і роблю записи зі свого дитинства.

Сон 070119 "Препарати Мувіка Монельо"

Багато людей в одному місці. Якісь ворожі люди ставлять усім ультиматум: пожити ще чи завершити страждання швидко і миттєво. (Образ подібний до радянських сюжетів про німецьких фашистів). Група людей з тієї маси народу йдуть до брами - на розстріл. Я серед них із кимось, кого маю тієї миті підтримувати морально, хоча моя думка "ні в сих, ні в тих" - все одно помирати. Питанням руба: йти на розстріл! - визначило серед маси, хто є ідеологічним націоналістом. Інші, хто залишився, не усвідомлюють, що своїм рішенням доведеться довго страждати в муках й, можливо, "заздритимуть" першим. Нас повели від тієї брами. (Перехід у інший сюжет, але з тією ж людиною, що й у попередній частині. Я й надалі опікуюсь його станом). Ми потрапляємо на підприємство, на якому працює велика виробнича лінія. Навіть задивився на той процес роботи. Ми підходимо до керівника й питаємо в нього поради, які торкаються "чоловічої статі". Він каже, що нам потрібно піти в дім, який я знаю - схожий на червону округлу вежу - й замовити

Препарати Мувіка Монельо.

Сон 061118 "Жовто-червоні яблука"

Короткий сон із повтором: на столі у бабусі (1) / молодої дівчини (2) лежать яблука різного сорту: жовті, червоні, з відтінками цих кольорів.

Сон 031118 "Творіння з "секретом" творення"

Соліст гурту "Потап і Настя" хвалиться у формі веселої історії, як він вклався у невеликий бюджет з новим кліпом. Розповідає стрячи за столом, на якому стоять яблука однієї форми в круглих мисках. Щось мене в тому зачарує, зокрема рівна округлість одних у рівних округлостях іншого. Розповідав про те, як саме його команда будила з ранку перед самим виходом на роботу. Спеціально робили "побудку", коли самі вже стояли біля дверей до виходу, із ноголошуванням, що більше його не чекатимуть, і "вивалювались" за двері. Такий був спір, що він не виконає взяте на себе слово, щодо майбутнього кліпу. Кожного вечора хтось з команди свідомо його напивав - "на пару". Так, як він це розумів, наче дружній шарж, ставився до всього - "із задоволенням!" Отже, як звітує далі: кліп відзнятий! всі взяли участь! він щодня був на знімальному майданчику! У бюджет вклались і він від того особливо задоволений! Пропонує прямо зараз подивитися прем'єру. 0241'

Побачив булавку прикольно обмотану червоною ниткою. Спробував і собі так - як прикрасу на комір, наче для доньки.
Вийшло так, що червоною ниткою обмотав булавку, а вона виявилась без голівки. Кінчики булавки вирішив прихопити червоною термоізоляцією, що й зробив. Показав зроблене дружині. Так, як з першого разу "не вийшло", вирішив перемотати наново.

Літо. Повітря тепле і приємне. Хлопець, з яким ми мешкаємо в будинку, створив цілу механічну систему ударно-шумового захисту для свого холодильника, який стояв у сусідній кімнаті. Я, разом із напарником, вирішив перевірити, що ж він там такого особливого зберігає? Але більш за все цікавила механічна складова його втіленої фантазії. Пройшли всю "оборону" до холодильника, в ньому нічого особливого не виявили. Ростягуємо нитки і ставимо "граблі" в зворотньому порядку... і тут до нас в дім намагаються потрапити чужі люди. Їх цікавить "хованка", яка є в тому холодильнику.