Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою гори. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою гори. Показати всі дописи

понеділок, 29 грудня 2025 р.

Сон 291225 "Освоєння нової планети"

Я в космічній місії (настільки ж незвичний сон, як кілька днів раніше, коли так само снилось моє перебування в міжпланетному просторі, ще й як для мене доволі рідкісна та незвична тема; навіть не уявляю: з якого враження могло б повстати). З групою колективу обговорюємо питання освоєння планет. Хтось розповідає, як даються назви. Зокрема при їх освоєнні: назви річок, гір тощо. Про себе міркую, що для цього треба завжди в місії мати якогось філософа та філолога в одній особі, який приміром подивиться на гору, а вона вже йому щось "промовляє". Чи не так постають назви? Раптом подумав за себе в цій місії: чи не якраз є саме таким!? Тепер ми на якійсь планеті. Йду з кимось, розмовляємо про краєвид, гори, як міняється світ, коли людина його освоює, а також про те, що колись будуть інші люди і даватимуть всьому цьому інші назви. Так по дорозі приходимо на неймовірно гарне місце, впорядковане людськими руками, зокрема сад: дерева, окремо виразні кущі та якась городина. І тут бачу свого батька, який над цим гарує. Підходжу до нього і висловлюю, як тут все радикально змінилось. Далі переходимо на тему приватної власності. А для мене все це ніяк не може просто укластись в голові: інша планета - далекі світи - приватна власність...

середа, 24 грудня 2025 р.

Сон 241225 "Всупереч системі"

Як один із учасників потрапляю до військового вишколу: в басейні (нормативи на воді), в сауні (нормативи на витривалість температури). Все на повному серйозі. Одна дівчина відбиває мої досягнення: показує, що йде на рівні зі мною. Потім усі учасники мають згодитися на здачу нормативів для екзамену. (Я щось подібне пригадую, наче забутий сон). Потім знаходжу дерев'яні таблички, а вони без надставок (мали бути подвійними). На них повинні бути назви посад. (Схоже, так само: або повтор, або забутого сну). Їх мені колись дав директор обласної бібліотеки В В., аби я написав заяву на очоленя хору (схоже на забутий сон). В.В. питає мене за аспірантуру і можливе обіймання мною такої посади. Кажу, що її не закінчив. Він усміхається і каже: "чудово". Продовжую: "Не хочу ані очолювати хор, ані щось інше пов'язане з системою". Відчуваю, як під час розмови у мене заникає (німіє) нижня губа в судомі дивної усмішки, а так маю говорити далі. Тепер в ліжку з якоюсь дівчиною, а нижня губа в тій самій судомі. Раптом розумію, що поряд тієї дівчини лежить ще моя сестра. 

Зловили правоохоронці мене і ще якогось хлопця за ухилення від служби в армії. Привезли до якогось місця з транспортом та людьми. Якась жінка, що займалась нами від початку, одразу зобов'язала того хлопця почати читати присягу вірності Україні. Не дочитуючи якісь останні слова вона каже йому інше закінчення тексту, щось на зразок: "Визнаю всі скоєні мною злочини і свідомий нести за це покарання". І після притиску, що він має це сказати, він це говорить, приходить поліція, одягає кайданки і забирає його з собою. Я залишаюсь сам, так, наче весь цей "театр" був організований виключно для того хлопця.

Десь посеред дня раптом дивлюсь за вікно, а на ялинках багато снігу. Комусь коментую таку раптовість.

Хтось на паркінгу розповідає, що він на своїй машині "Мерседес" проїхав сто 1000 км. Дивлюсь, а його лице мені знайоме (без буквальної конкретики). Комусь він розповідає, що їздить по всій Польщі і "замазує дюри". І тут я згадую його за останнім об'єктом, на якому працював (так, як у реалі). Потім із кимось їдемо у гори, аби дивним чином провести дослідження шляхом скидання великих камінь із верхівки вниз, де один з них виявився начебто метеоритом. З'являється додаткове зацікавлення в подальшому дослідженні, але наближається зима і хтось із керівників каже, що подальші "розкопки" треба буде заморозити до наступного року.

середа, 2 червня 2021 р.

Сон 020621 "Прогулянка з краєвидами"

Виїхали на авто в подорож. Заїхали десь у гори на територію замку. Краєвиди неймовірні. Ініціатором подорожі виступила дружина. Вона ж щоразу ініціює куди підемо! Разом із нами син, час від часу згадуємо про доньку, яка залишилась удома. Між тими скелями, замковими спорудами, сходами, входами з виходами заблукали так, що пора вже думати: як вже звідси вибиратися? Вже й забули, що від початку було бажання зібрати десь на гірській галявині гриби. Я вже вирішую подивитися в GPS на телефоні, як далеко ми заїхали від дому. Кажу, що найближче до нас місто - це  Дюсельдорф. Подаю це так, що добре, поки в Польщі і випадково ще не перетнули кордон із Німеччиною. Блукаючи поміж масивними стінами замку, в якомусь місці, крізь вікно в променях сонця почав залітати бризками дощ або ж вода із невидимого нам гірського джерела. 0045'

Заїхав раненько перед роботою на СТО, аби виміняти на машині сезонні колеса. Тепер дивлюсь на робочий процес автомеханіків. Старший - поляк, підлеглий - українець. По ходу роботи попросив підшити собі робочі бути. Під кінець запитав, як приймають оплату: карткою чи готівкою? Виявилось готівкою, тому попросив під'їхати разом до банкомату, аби я зняв для розрахунку гроші. 0530'



Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...