Сон 030524 "Долаючи перешкоди"

Знаходжусь із групою туристів десь на природі. Отаборилися. Дізнаюсь, що хтось з цієї групи покинув місце нашої дислокації і пішов уперед, не попередивши нікого. Я б'ю на сполох, але всі реагують якось відсторонено. Вирішую сам піти тим же маршрутом вперед, шукаючи їх слід. Розумію, що їхнє рішення узагалі непродумане, як і моє: кудись іти, починаючи з другої половини дня, коли за часом можна і не повернутися в табір. Внутрішньо треба бути готовим до того, що ночувати доведеться десь на відкритій місцині. Подумки уявляю, як було добре: знайти сіно і в нього загорнутися! - але розумію, що в дикій природі таке не передбачено: сіно має хтось наносити. На початку дороги зауважую посеред непримітних хащів кам'яну споруду - склеп, у якому похована якась шанована людина. Тубільці розповідають, що це їхній символ поклоніння, таких більше не збереглося. Вони до нього часто не ходять, тому стежки сильно не протоптані - це для того, аби зберегти місце від чужинців. На моє питання про муміфукування, вони стверджують, що подібний метод збереження тіла давно втрачено. Я ж пригадую, що тут вже якось був і про те, що вони говорять, вже знаю. Можна постаратися і пригадати багато інших подробиць. Знаю, що далі на моєму шляху буде ще один такий склеп, але тіло померлого там не збереглося в такому стані, як тут, аби виглядати майже, як живе. Моя стежка пошуку "пропавших" проходить вздовж водного потоку: весь мій маршрут - це маршрут цієї річки. Йду довго, нікого не знаходжу, але в той же час річка закінчується водоспадами і я опиняюсь перед вибором і пошуком: яким водоспадом легше зійти вниз, аби йти далі. Цієї миті я вже не сам, а з якимсь напарником, з яким раджусь у пошуку і виборі кращого рішення. (Можливо, це та людина, яку я шукав, але на цьому етапі сну - це вже не важливо). Вирішили спускатися не першим водоспадом, а пройтись трохи далі по каміннях поміж живих потоків річки і вийти до іншого, який виявився кращим: менш бурхливим, менш високим і тим самим більш безпечним. Вже настала ніч і ми приходимо, прямо недалеко за цими водоспадами, до якогось табору тубільців, а у них якесь масове свято навколо вогнів і центрового поміж них... На цьому просинаюсь.