Дача на лоні природи. Два сусіди між собою спілкуються про здачу металобрухту. Про те, що ціна на метал зросла в рази. Пригадали до трагедійності смішне прагнення по війні ходити по полю і за безцінь збирати рештки металу від мін. Іноді така ціна могла коштувати життя. З тією ж розмовою вони мене поінформували, що привезли для мене дві труби. Я виходжу з дому на вулицю і бачу їх припіднятими до ґанку, що має поворотний вхід до дому, з висотою більше метра. Найбільше мене вразив зовнішній вигляд тих труб, зроблених з певного поєднання: з середини - металопластику, іззовні - дерева зі справжньою грубою корою. Мене навіть охопив сумнів у надійності тих труб, на що ті ж хлопці, як незалежні експерти, бо наче не мали від того матеріального зиску, сказали, що це зараз не просто тренд, а насправді вони є дуже надійними. Я мав поряд пару дошок, що так само мали кору і вже від часу і зовнішнього впливу, почали осипатися. Я подумав, як то мені організувати й ефективно їх укласти в землю? І кого попросити на допомогу? Десь у розмові з цими хлопцями, ще до початку теми за метал на полі, я почув від них про свого сусіда, який поститься вже більше місяця. Ті повідали мені, що обличчя в нього, як глина. На що, підчас тієї розмови, я сильно не звернув увагу. Ще на початку, коли я вийшов на ґанок, я побачив його дружину з білою бородою, вже пізніше - його. Так само бородатого, і на мій подив з неприродно темним обличчям: темно-сірого кольору. Про себе я згадав, як він починав поститися, і від того в нього вже було кілька критичних випадків, коли до нього вже приїжджала швидка допомога, а він як виявляється до постить "до останнього", не покидаючи цього навіть після тих приступів. Я пригадав, яким він був свіжим на лице ще не так давно, і на зрізі вражень зрозумів очевидне: такою своєю "політикою" до власного організму він скоро ляже в землю. Найбільше мене подивувало надзвичайно спокійне ставлення його дружини. До якого "кінця" вона його підтримує?.. Якось відаю, що їхні погляди на світ пов'язані з певною релігійною практикою, яка пов'язана з язичництвом.
Згадалось, що цей сон має початок, який мені снився раніше, коли ще цей сусід був на вигляд "свіжий", насправді молодим по роках, і це було видно, навіть під його бородою, не таким, як зараз. Тоді ж снилося, що він мав сердечні приступи і до нього приїжджала допомога. Але найбільше мене дивувало, як і в цьому сні: суцільний спокій його дружини. 0339'
Я з однієї сторони невеликого озера, машина, яка їде до нього з іншого. Я дивлюсь, як ця машина заїжджає в воду. Спочатку заходить у неї, торкаючись дна колесами, далі перепливає на ту сторону з якої стою я. У мене на початку виникла думка: чи перепливе? Перепливла! За певний час у цю воду з розгону забігає чоловік, який, як я знаю свого часу боявся крокодилів, а в ції воді якраз один і живе. Цей страх з'явився після того, як дуже давно інший крокодил вкусив його. Після чого він вирішив змагатися у силі з ними. І от він у воді, занурився і вийшов з неї, визираючи і головою і руками крізь роздерту пащу архозавра. Якесь незвичне поєднання людини і крокодила.
Нас п'ятеро. Хтось розповідає, як ми маємо лягати, чи то до виконання певної праці, чи варіант того, аби виспатися, важко второпати, хоча уві сні, завдання було логічним: рівним штабелем один над одним, лицем догори. Мені сказано лягти передостаннім. Отже, я вийшов другим зверху.
Та ж людина зауважує на кота, який хотів би сходити до своєї металевої миски, схожої на велику консервну банку, що слугувала за туалет, та в неї не насипали пісок. Я бачу, як кіт крутиться і не знає що робити. Хтось інший зауважує на тому, а я кажу, що все окей: тільки недавно висипали пісок, треба насипати. А сам про себе думаю, що висипали реально давно, і природу котячого хотіння сходити саме туди, куди привчили - не обдуриш. 0514'
