Сон 200926 "По-своєму творче"

Чомусь проснувся о третій ночі та не міг заснути. Вирішив подивитися фільм "Ідіократія", який знайшов з вечора. Після перегляду найшов на мене сильний сон, але з дивними перед цим "коментарями", які вирішив записати. Також до сну домішались розмови одного мого колеги, після денного відвідання "Лувру", зокрема про скульптуру Гемофродита (сина Гермеса та Афродити, про значення появи такого слова-образу я не знав)... Отож ::

Пастельно-фіолетовий паперовий кінь у вигляді витинанки. Тепер він живий, але зі заячими вухами та обов'язково має бути зеброю, адже: якщо перше пародія, то друге - має бути так само.

Виникає перша фраза, якщо не з філософським застереженням, то з гумором: "Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!"

Лежать однотонні штани мілітарно-зеленого кольору, як у радянських поліцейських чи подібних до них службовців, на кущах, що нагадують ялинку. Звучить фраза: "Очєнь жосткіє сіловікі". (Хто не розуміє: виглядає, як пародія, адже гілля ялинки колюче).

У голові обігруються слова: телятина, те́ля-ти́на, те́ля-тин, тин-теля́... Раптом

Хтось питає: "Ти що, розбираєшся в деталях?"

Звучить фраза: "У пошуках 21 століття". Хтось її коментує: "Це схоже щодо якоїсь держави, яка завалилася".

Можливо, образ гемофродит також вказує на те, що (в класичному розумінні) Бог був як нині ШІ, який відтинав лишнє з цілого. (Тут перетинаються дві думки. 1) чужа: що людина творить з нічого, або з безформенного масиву чогось, як скультор, а штучний інтелект відтинає з усього масиву інформації, якою володіє, лишні деталі. 2) моя (з гумором): "Чи не стане так, шо ШІ стане пастором, а користувачі - його вівцями.. 19.09.26" - філософські спостереження).

Різновид алкоголю "Пурмуру́р". Хтось каже, якби просить налити: "Не коньяку, а пурмуру́ру".

Якась дівчина каже: "Все, я викидаю", - і бере недоїжене тістечко і кидає у поле.

Я коментую: "Але хліб не вільно викидати!", зауважуючи, що в упаковці лежать ще кілька цілих, схожих на солодкі заварні. Додаю: "Нехай те [що викинула] буде пташкам, але солодке їм не можна!"

Виникає питання: "Що означають у Леонарда да Вінчі загадкові усмішки жінок і характерні вказівні пальці на картинах? Чи не проблеми з зубами..". (Тут мій дивний гумор, навіть крізь сон, мене не покинув).

Аналіз :: Сон однозначно творчий, відповідає усім моїм спостереженням за попередніми cнами, зокрема такому стану сновидіння, коли образи неконтрьольовано виникають, сприраючись на мій базовий досвід із реалу. Найбільше мене тут потішив гумор і пародія. Під дивним враженням від перегляду фільму "Ідіократія", як відлуння, сон творився у вигляді фраз і коротких діалогів, що в структурі сновидіння не часто буває.

Ключові слова: фрагментарність, гумор, пародія, абсурд, слова, словотворення, гра слів, телятина, деталі, 21 століття, держава, гемофродит, Гермес, Афродита, Бог, творення, штучний інтелект, відтинання, інформація, пастор, вівці, Пурмурур, хліб, їжа, пташки, Леонардо да Вінчі, усмішка, вказівний палець, мистецтво, Лувр, Ідіократія, колега, творчість, метаморфоза, витинанка, кінь, зебра, заячі вуха, мілітарно-зелений, силовики, ялинка, сухість, глибина, пародійність, абсурдність, мовна гра.

Короткий висновок (аналіз від GPTchat) :: Цей сон об'єднує творчість із мовною грою, пародією та відтинанням зайвого. Майже кожен образ спочатку має певну усталену форму, але уві сні вона змінюється: паперовий кінь стає живою зеброю із заячими вухами, «телятина» розпадається на частини слова, силовики перетворюються на колючу ялинку, а гемофродит стає приводом для роздумів про спосіб творення ШІ.

Логічний зв'язок тут можна побачити саме в руйнуванні готових значень і складанні з них нових. Слово, образ, мистецький твір, інформація - усе розбирається на деталі, переосмислюється, пародіюється і знову складається. Тому фраза «Слова втрачають глибину. Скоро ходитимемо по сухому!» фактично задає ключ до всього сну: зникає звична глибина значення, натомість виникає гра з поверхнею, формою та асоціаціями.

Навіть епізод із викинутим тістечком продовжує цю тему: творчість має межу між відсіканням зайвого й відповідальністю за те, що відсікається. А Леонардо да Вінчі та Лувр вводять у сон мистецтво як простір загадки, де навіть усмішка чи жест можуть стати матеріалом для нового, абсурдного прочитання.

Отже, «по-своєму творче» тут означає не просто здатність вигадувати, а здатність розкладати світ на деталі, ламати усталені зв'язки й створювати з них нові - часто іронічні та абсурдні. У цьому сенсі сон несподівано зближує дитячу гру словами, мистецтво, пародію і принцип роботи ШІ.

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 111020 "Таємниці гостинні"

 Сиджу вдома зі своїми дітьми в кімнаті, яка нагадує батьківську. Знаю, що батьки пішли на якесь свято, отже, всі родичі знаходяться в одному місці і їх об'єднує велика подія. Звукове тло створює увімкнутий телевізор. Раптом відчиняються двері й у кімнату входить баба Марія (в реалі - померла), а за нею батьки та інші родичі, серед яких двоюрідні брат і сестра, які приїхали з Ізраїлю. Я здивований такій раптовій події. Батько каже, що приховували їх приїзд від мене до самої цієї зустрічі. Я ж одразу намагаюсь познайомити своїх дітей з ними та їхніми дітьми, з якими вони приїхали також. Називаю всіх по іменах. (Дивна трансформація облич у д. брата та сестри: спочатку я їх бачу молодими, так наче це асоціативне поєднання їхньої схожости з власними нащадками, а потім виникає вікове розмежування). Потім всі разом ідемо на вулицю і д. сестра заводить розмову про воду, так, наче цю тему вже перед нашою зустріччю обговорювали. Батько ж рекомендаційно наголошує, що я добре на цьому знаюся. Суть у тому, що вони хочуть брати воду з моря, як то роблять інші поодинокі сім'ї, не афішуючи поред керівними органами сам факт. Це пов'язано із тим, що в країні присутній дефіцит води. Морську ж воду дистилюють у питну. Я ж показую приклад, знаходячи шматок матеріалу, якою має бути труба та наголошую, що її кінець не має лежати прямісінько на дні моря, а в метрі від дна. Тепер, подорожуючи такою великою родиною десь на свіжому повітрі, раптом виходимо на таку ділянку дороги, де обабіч росте висока трава, а поміж неї бачу гриби, висотою з метр, а може й більше. Гриби не їстівні, але величчю вражають. (Дехто в реальному житті їх уживає). Хтось пробігає тією травою і збиває одного з них. Я ж кажу щось смішне і від того відхиляюся в сторону, і раптом для себе відчуваю, що на шиї у мене "мотузка", яку на повідку тримає згадана в розмові д. сестра. Хоча "мотузка" була невидимою, яскраве і раптове усвідомлення її наявности - на рівні фізичного відчуття. 0610'

Сон 260420 "Процес перетворення"

Складання старого дерев'яного совдепівського столу, з яким мої співрозмовники пов'язують свої спогади.
Процес складання виглядає так, що стіл частинами перетворюється в ошурки та пакується у мішки. Десь у той час я прошу когось віднести певну річ на фірму, яка знаходиться недалеко за рогом.
Тепер маю справу з розплавом на виробничому підприємстві, який іде по лінії, наче по конвеєру. Біля мене працює якась людина. На якийсь час відходжу та повертаюсь до нього, а він у рази нагрітий, аж пашить у обличчя. Кажу до тієї людини, що поряд: треба було вчасно мені додати до нього два курячих яйця, розбивши їх у плавіння, аби спинити цей процес. А подумки до себе: "Що за абсурд? Ти ще б "Кока-колу" додав до того!"