Денний сон 041222 "Етикет"

Беру участь у конференції, присвяченій книговидавничій справі. Приходжу на неї з запізненням. Слово мають пару поважних гостей, серед них я. Запрошують на сцену, на якій присутні пару учасників. Три стільця вільних. Глядачі у залі уважно слухають доповідника. Людина, яка мене провела, йде, а я сідаю. Також слухаю доповідь, а за ним іншу від іншого учасника. Вже міркую, про що говоритиму. Заготовки на аркушу немає, як кажуть: "доведеться імпровізувати", але разом із тим, як завжди у критичний момент, начебто нічого путнього та актуального в голові не зринає. Тут уже черга підходить до мене, а я вирішую пересісти на інший стільчик, аби зручно було глядачам мене бачити, а мене їх. На спинці того стільчика лежать якісь жіночі речі (хустка? сумка?) - видно, тут хтось мав сидіти! Поки пересів на інший стілець, одягнув навушники (як інші доповідники), тієї миті шум у залі вщух, а я бачу, як почалось незрозуміле поки що для мене пожвавлення і глядачі почали підніматися зі своїх місць і стояти. Вся увага переключилась десь на вхід. Скидаю навушники і чую-бачу, як залою проводять якусь жіночку. Десь встигаю почути, що це перша леді Польщі. Встаю і йду до гурту учасників, які мають урочисто зустріти її на сцені. Якоїсь миті чую дивний коментар, який мав би бути за гумор, але виявився не до місця. Проходить перша леді біля нас і йде в сторону того столика, за яким ми сиділи. Якась жіночка дає молодій особі, яка на ходу ще й не встигла скинути бежеве пальто квіти, аби вручила поважній гості, зі словами оцінки її зовнішнього вигляду та готовности: "Квіти на підносі, заколка у волоссі!.. Готова!". І дівчина йде до привітання, так і не скинувши розстібнуте пальто. 

Сон 201221 "Прикра та несправедлива ситуація"

Неодноразово переїжджаю по справах з міста на дачу, з дачі в місто якоюсь дивною машиною. Разом зі мною якісь колеги. Вирішую, як на мене, доволі стратегічні завдання. Дивним виглядає те, що дача не є добудованою: лише цокольний поверх і вполовину поверх викладений цеглою. Знаю, що дача не є моєю - це лише умовне місце для збереження певних предметів, зокрема ключів. Тримав тут одну в'язку. Чомусь вирішив її перекласти: знайти краще місце між кладкою.

Зажувало в магнітофоні аудіокасетну плівку, дивуюсь довжині отриманої шкоди. Припускаю, що вже не відтворю деякі пісні з улюбленого давнього збірника українських пісень. 

P.S. Може бути навіяне переглядом дружиною в Ютубі перед сном пісень на тему свята св. Миколая, зокрема відомої пісні Тараса Чубая.

(Денний сон).

Беру участь у міжнародній екологічній  конференції, але з натяком на вирішення проблем із COVID-19. З'являюсь разом із якоюсь незвичайно-відомою жінкою-науковцем. На організації початку засідання беруться всіх розсаджувати на місця. Лідерів країн у перших рядах, а науковців-медиків в останніх. Мене просять присісти з першими, а жінку, з якою приїхав, ведуть до других. Якось про себе, чи вже вголос із кимось висловлюю невдоволення, можливо, готую його подумки перед виступом: як же так, наукова конференція присвячена проблемам медицини та довкілля, а люди, які мають приймати стратегічні рішення в галузі здоров'я сидять на задніх рядах?..

Сон 231218 "У пошуках вдалого ракурсу"

Колись показував жінці старе місто, тепер показую донці. Проходимо тими ж вулицями. Ось вже бачу: робимо коло. Виходимо на площу, на якій я вже колись був. Проводжу екскурсію. Розповідаю про знайому мені архітектуру. Шукаю ракурси для фото. Підходжу ближче, відходжу... і все ніяк не можу виділити бажане. Складність полягає в тому, що в глибині площі стоїть великий храм, по центру - менший храм, який наче виконує функцію музею, біля якого є два пам'ятника: святому, можливо, духівникові та сфінксу з виразно вимальованими в біле очима з чорними цятками. Сфінкс був менших розмірів за "святого". Як не обирав ракурс: храм удалині та пам'ятник чоловікові з простягнутою рукою і витягнутим уперед пальцем, - ніяк не вдавалося уникнути того сфінкса, що щораз був "не в тему": псував бажаний кадр.
Потрапляємо на наукову конференцію, де обговорюється питання переносу того сфінкса, який давно псує овид площі. Якась жіночка бере слово й каже, що по документах він не був введений ув експлуатацію. Наче він є, а по документах - немає! Хоча вже всім уже в'ївся в очі, його треба грамотно кудись перенести, тому вирішили, що по документах він пройде, як

Напівслон!!!

Я ходжу по залу, де проходить та конференція, і шукаю ракурс для фотознімування. З'являються противники переносу. Тут якісь жінки починають "чубитися" між собою, а я ловлю кадр за кадром, намагаючись передбачити їхні дії.
P.S. У сні присутні деякі елементи з переглянутого на ніч мультфільму "Секрети домашніх тварин", зокрема очі песика, подібного до кота, перейняті в мій сон для "сфінкса".