Сон 070822 "Варіації закономірностей"

Даю синові спортивний зошит для баскетболіста із досягненнями, зроблений у виді графіків, і кажу: із цим зошитом стають здоровішими (в значенні: сильнішими)!

Тримаю аркуш у синьо-блакитних кольорах і помічаю за текстом певну закономірність, яка відзначається повторенням снів сьогоднішнього дня в снах у далекому минулому. Навіть здивувався появі такої логіки в подіях. Зокрема згадувались: ув одному сні - події в горах, у другому - про те, що хтось упав.

Збираюсь на роботу й нарапт пригадую, що не зателефонував до колеги, який мав би мене забрати на півдорозі до роботи. Дивлюсь на годинник: за пів години до нашої зустрічі. Отже, він у дорозі, треба телефонувати... хоча просив це зробити ще звечора.
P.S. Пересторога, що виникає з реалу: так і має бути з неділі на понеділок після тижневої відпустки.

Десь у цьому ж контексті опиняюсь на новому об'єкті, й усвідомлюю, що весь свій інструмент так і не забрав із попереднього.
P.S. Ув'язка з попереднім фрагментом сну. Так би мовити, варіація можливих подій із понеділка (завтрашнього дня).

Сон 190420 "Наче все під контролем"

Винаймаю з дружиною житло десь недалеко від моря. Помешкання на чотири кімнати і всі мають вхід із двору, об'єднані спільним ґанком. В одній з кімнат є ліжко, в другій - місце для речей. Загалом, все якось добре, але треба весь час переходити з "кімнати" в "кімнату" за сценарієм: "кімната" - "вулиця" - "кімната"... (щось робиш) "кімната" - "вулиця" - "кімната"... (щось береш) "кімната" - "вулиця" - "кімната"... Навіть виникає відчуття заплутаности: де і що лежить. (Пригадується відмінний фрагмент сьогоднішнього сну, який сприймається, як преамбула: я у чужому домі, в якому тривалий час мешкаю; вирішив поприбирати на підлозі, зі стін зняти дрібне павутиння, що й роблю). Так, як приїхали відпочивати, я пробую піти на море, аби пройтись берегом. Погода чудова: тихо, спокійно, гріє сонечко, хоч бери і засмагай. Прогулюючись по берегу, так і не визначився, яке місце було б для відпочинку найкраще. Цікаво, що пляж також був розділений на якісь незалежні ділянки природними перепонами. (Це усвідомлення прийшло після пробудження). Дивлюсь на море, а в глибині неба бачу чотири урагани, що вишукались красивим рядом один біля одного, і сунуть на берег, у мій бік. Люди, що були там, ще не до кінця зрозуміли, яка насувається небезпека: поводяться неспішно, наче все під контролем. Я ж вирішую мершій бігти додому. Дивлюсь ще раз на небо, а біля тих чотирьох ураганів ще чотири, трохи віддалені від попередніх. Тікаю, що є моці. Намагаюсь уявити скорочений шлях по місту, вмикаю фантазію швидкого пересування. (Чи то я уві сні моделюю події, але в пам'яті залишився спогад або ж забутий досвід швидкого переміщення іншим містом, вечірнім, відмінним від того, в якому є). Тепер я заходжу в "кімнату", де стоїть ліжко, а дружина в сусідній. Шлях до неї починає обмежуватися погодніми умовами з виходом на ґанок. Звертаю увагу, як на мене в кімнаті починає сипати дрібний сніжок. Отже, циклон наблизився! Холодом завіває з чотирьох маленьких вікон, що над дверима. Кожна з них засклена по-своєму. Тієї ж миті пробую їх полагодити, десь посунути скло, а десь запнути чимось іншим. (Тепер асоціативна зміна часу). Я лежу в тій самій "кімнаті" на ліжку і міркую: як би я замінив на нове не лише вікна, але й двері? Подумки уявляю ремонт. Лише прикро, що це тимчасове житло, як кажуть: "горе часові та грошам", - рано чи пізно доведеться з'їжджати. 0730'

P.S. Уві сні кілька різів підряд фігурують образи, пов'язані з числом "чотири": помешкання на чотири кімнати, чотири цунамі (з подвоєнням), чотири "пляжі", чотири вікна.

Денний сон
Заходжу в автобус, аби щось комусь (можливо, рідним) важливе переказати, можливо, передати. Знаю точно, що мав зайти і вийти з важливою місією. Затримуючись на мить, помічаю, як зачиняються задні двері, якими заходив, і автобус рушає. Вирішую одразу підійти до водія, аби він зупинився, а він робить круті повороти, так, що доводиться затриматися. Після того наміру якось дивно "випадаю" з логіки подій. Тепер я відчуваю, що надто сильно сплю. Маю намір проснутися, а сила сну просто полонить свідомість. Якось надсилу пригадую де я. Розумію, що мав намір вийти і повернутися до колег, аби ми вже їхали на новий об'єкт, а тут я затримався випадково і надовго. Міркую, що варто дістати телефон, аби подивитися в google-maps куди я хоч заїхав. Цієї миті помічаю, як, частково влігшись, на моєму животі та грудях спить син, так само міцно, як я. Пробую акуратно відкласти в сторону, а сил проснутися й досі немає. Тепер я прагну проаналізувати дану ситуацію. Тут на очі трапляє записаний мною текст про перебіг сну. Прагну на ньому зосередитися, але не можу, відчуваю, що сплю далі. (Текст мав візуальну недописаність напочатку та вкінці.) Силую себе, аби проснутися, і просинаюсь остаточно, вже не вві сні. 1630'

Чому важливо записувати сни?

Із просинанням перше складається враження: сон був несерйозний, не важливий, такий собі. Але ця думка хибна. Будь-який сон варто записувати. Такі записи мають у своїй сукупності розкривати для людини його внутрішній (несвідомий / недоусвідомлений) світ. Це так, наче ми щось зробили в реальному житті й думаємо: записати це чи ні? Більше шансів, що серед безліч подібних звершень ми забудемо якісь із них, але разом із тим більше шансів запам'ятати, аніж сон. Якщо подію річної або багаторічної давності можливо пригадати, то сон, за таких відрізків часу, аж ніяк. Отож, записаний сон набуває більшої цінності лише завдяки тому, що не приречується людською природою йти у забуття і надає шанс сновидцю в повному об'ємі та певній перспективі розібратися в лабіринтах власної душі.

Сон 080918 "Нотування риб"

Очікування, підготовка і прихід гостей. Я знаходжу в своїй кімнаті сто колись роздрукованих мною палітурок до чергового номеру журналу. (Пригадую, як в одному сні їх друкував на струменевому принтері). Тепер, як виявилось, вони нікому не потрібні, і горою посеред кімнати, майже в складеному стані, валяються і заважають ходити. Головне, що всі ці палітурки були вже зібрані до книг, лише не приклеєні. Ту кіпу намагаюсь зібрати в одне ціле, але вона з кожним моїм порухом розсипається і розсипається. Я вже мав би йти до гостей, а у мене незрозумілі клопоти. Щось питаю і висловлюю своїм, з приводу цієї самодіяльності. Я розумію, що ті книги були комусь подаровані, і то краще, бо їм більше треба, а навіщо було розпаковувати кожну з них - неясно. Серед довгоочікуваних гостей двоюрідний брат І., риси обличчя якого видовжились. Дивлюсь на ніс, а він став більш гачкуватим донизу. Довго чекали гостей, разом із тим довга ведеться підготовка на кухні до приготування. Наче вже все покришили, а заправити і накласти в тарілки і подати немає часу. Вдруге висловлюю своє невдоволення. По тому справа пішла оперативніше. Хтось каже, що на вулиці почалась непогода - пішов дощ. Мати каже, що запечена риба, яка довго чекала на гостей, може бути вже несвіжа. Хоча розігріває, але просить звернути на те увагу. 0350'

Сниться, що записую сон про те, що ми робили далі. Окрім запеченої риби було ще дві, які вирішено було зготувати. Сам сон уві сні доволі детально нотую, але наразі (по пробудженню) так не виходить. 0430'

Дуже гарний церковний пісноспів:
О, Господи, коли заховався Ти
В тім тракторі... 0504'

Я намагаюсь уві сні нотувати все підряд: взяв блокнот і пишу поперек сторінок те, що говорить зі сцени клоун-лялькар. Він переграє тільки-но зіграну сцену людини, що прийшла в образі поважної особи в костюмчику. Актор стоїть на сцені і над головою в нього ворухається за жестами його ж голови колобок. Потім цей колобок сам летить донизу. Ілюзія падіння створюється швидким рухом декорації однизу догори. 0515'