Сон 150220 "На висоті"

Кримінально-пригодницький сон-бойовик, де головний герой переслідує людину-тигра. Зіткнення починається на найвищих поверхах хмарочосу, де людина-тигр обіцяє розібратися з переслідувачем, вбивши його від моменту, як опиняться на найнижчих поверхах. Переслідування один одного ведеться в шахті ліфта. Ось вони вже майже на низу, а обіцянка головного героя, яку він висловив від початку зіткнення: скинути його з хмарочосу, - тануть все більше і більше. Людина-тигр оволодіває ножем, якого він приберіг у потаємному сховку цієї споруди. Ще мить і головному герою світить поразка... (Зміна кадрів). Тепер на лоні природи видно головного героя, а біля нього миролюбивого білого тигра. Він гладить його і каже приблизно таке: "Ось бачиш, як вони тебе загнали, а тобі лишень потрібно було опинитися у своєму середовищі. Експеримент перетворення в людину за методом психічного терору тварини не відбувся! Звучить голос із-за кадра: "А де та обіцянка: скинути його з хмарочосу?" Звучить відповідь: "Чого ж, скинуто!" - і показують великий рекламний банер з портретом цього тигра, як він падає, розгортаючись відгори донизу на всю стіну тієї споруди. Так! Головний герой може собі це дозволити - він має особливий статус власности того хмарочосу. 0320'

Дивлюсь на висотний адміністративний будинок, а на ньому вивішуються три кольори, що в результаті складають прапор Німеччини. Кожен із вивішених шматків зроблено з пропаленого до дірок (наче праскою) грубого целофана, вивішено в асиметричному положенні один до одного. Спочатку я подумав, що це якийсь творчий проєкт, але на фініші припустив, що це така нова символіка партії, яка має офіси в цьому домі. Врешті я наближаюсь поглядом, наче зумом, до того прапора і в деталях бачу його рвано-палену поверхню.

Я з колегами по роботі в якійсь хаті, яка знаходиться прямісінько на будові. Ми тут мешкаємо і працюємо. Колега спілкується з керівником охоронної фірми, щодо безпеки виносу певних торбів. Він пропонує приховано свою послугу. Колега відмовляється. Дивлюсь на годинник. Кажу: "17:10, субота, кінець робочого дня! Гайда збиратися!" Почався "движ". Маю їхати! Дістаю квиток, щоб пересвідчитись у правильності часу та маршруту. Читаю: "Подорож до Берліна..." Вголос: "Який Берлін, мені в Варшаву!" 0430'

Сон 030919 "Це тобі, Україно!"

На лоні природи, над певним урвищем, двоє чоловіків і двоє жінок влаштували собі повітряний пікнік. Пристібуючись до повітроплана, кожен по черзі перелітає кручу. Свої польоти присвятили національному прапору України, яке, при спускові, звисає в повітрі долу. Один учасник знімає свої польоти на відео. Якоїсь миті дивлюсь на процес його операторським поглядом. Звертаю увагу, що стяг, обвисаючи вниз і маючи на вітрі,  перевернутий: жовто-синій. Фільмуючи на відео ці миті, спортсмен-любитель за кадром каже від щирого серця: "Це тобі, Україно!" Тепер дивлюсь на всіх учасників такого оригінального пікніка зі сторони. От бере якась дівчина і так само перелітає з одного місця на друге. Бачу, що один з чоловіків увесь у татуюваннях: торс, зокрема спина, вся замальована незвичним сюжетом, що раз за разом чіпає мій погляд: на чудово виписаних хвилях моря з чітко окресленим обрієм, в просторі "зависають" 2,5 мотоцикла. З однієї сторони море сприймається так, наче він зайшов у нього по шию, звідки видніються на обрії його голова і частково білі руки, а мотоцикли мають такий вигляд, наче зависли в невизначеному просторі між хвилями та споглядачем, іншими словами: своєю присутністю там "нікуди не впираються". Присутня одна незвична цікавинка: десь недалеко від учасників цього пікніка, в глибині урвища, стоїть велике старезне дерево, до стовбура якого прикріплений діючий електроящик. 0223'