Потрапляю в місце проведення гарячих воєнних дій. (Пару днів тому снилося розгортання подій. Сон забувся, але нині частково пригадався). Цього разу опинився в період завершення артилерійного обстрілу. Залишилось багато замінованих місць. Комусь розповідаю про наявність поранених. Мені та ще декому назначають проходити і акуратно оглядати територію. Попередили: "перед тим, як почнете щось робити, зважайте на можливі розтяжки, наявність прихованих вибухових пристроїв". Ось ми опинилися в одному приміщенні, де колючим дротом натягнуто пару небезпечних мін, а разом із тим у цій же кімнаті є мертві та поранені, що застрягли в цій же "проводці". Діяти треба максимально уважно і делікатно. Поволі відкушую по одному сплутані дроти, розкладаю у різні сторони. Зараз усе має пройти так гладко, аби допомогти одному пораненому. По ходу пригадую минулі події, коли я тут вже був і бачив, як ця проволка була вже намотаною по різних кутках. (Забутий сон). Тепер стою біля вікна і міркую: з якої сторони краще розплутати новий вузол? 0400'
Опиняюсь у "роззасраному" (неологізм, що виник під час пробудження) місці, в якому треба навести порядки. Роботи багато, тому колега знімає кофту, а під нею тільняжка-безрукавка. Питаю: "Не не буде холодно?" Поряд нас інженер-програміст налаштовує двох великих роботів-спаювальників. Поки вони рухаються, у мене мало не виникає фантазія: їх налаштувати так, щоб вони торкались один до одного високо в просторі дзьобами, наче лелеки і так само, "танцюючи", розходились робити свою роботу далі. 0640'
