Сон 010926 "Ностальгія за минулим"

Зайшов у відділення пошти, аби передплатити часопис "Кур'єр Кривбасу", з думкою: давно його не отримував і не читав. Стою в черзі та спостерігаю, як одна бабка (відвідувачка пошти) оформила замовлення, а під кінець каже, що хоче зробити якусь азійську страву, яку називає "BTS" (назва корейського музичного гурту). Так, наче в них це продається чи інгредієнти до нього, а за мить додає, аби було солодке, так, наче це буде випічка. А я жартома додаю: "З родзинками". Інші бабки в черзі усміхаються, працівниця пошти теж.

Отож, зробив передплату, й одразу виникає ностальгія за тим, що вони друкували раніше. Тепер опиняюсь у бібліотеці й беру старі видання журналу "Кур'єр Кривбасу". В руках тримаю примірник, якби без палітурки, що мене дещо дивує, але не розчаровує. Гортаю перші сторінки і раптом трапляє сторінка з печаттю не цієї бібліотеки. Пробую прочитати, а вона якась невиразна. Так і не можу вичитати, лише здогадки: Vroclav (саме через "v")? Levk(o)v? Volkov? - і все не те. Розпізнаю окремі літери, а суті не бачу. Але однозначно: не ця бібліотека і не цього міста.

Аналіз сну за моїми спостереженнями 

1. Записати сон +

2. Описати коротко відчуття. / 

Приємне, незвичне.

3. Виписати теги (ключові слова), які вже допомагають збагнути головну думку. / 

Черга, бабка, діалог, гумор, BTS, роздинки, усміх, передплата, журнал, бібліотека, печать, назви, нетутуйше.

4. Виокремити в сюжетах образи зрозумілі - ті, що знайомі з реалу та ті, що незрозумілі - приховані у підсвідомості. / 

Зрозуміле: практично все.

Незрозуміле: назва міста чи села. Яка насправді? (Вгалуванн: Вроцлав, Левків, Волков - власні назви, які знайомі з реалу та мав до них причетність).

5. Співставити осяжне логікою з неосяжним у динаміці подій. / Події ведуть до укритого часом (старе видання часопису).

6. Оцінити рівень критичности: "чорне / біле" (емоційне тяжіння). Нейтральне з гумором.

7. Описати враження чи внутрішнє розуміння у вигляді однозначности: спокій, обережність, критичність (наприклад, відчуття сумніву) абощо. Порівняти з першим враженням після пробудження. / Гумористичне, дещо іронічне, з "відповіддю" у мій бік.

8. Співставлення зі снами з попередніх днів. / 

Щось нове та нетипове, хоча бібліотека - часто сниться. Впізнаваний гумор ("родзинки"), але він мій - особливий, так само снився давно.

9. Співставлення з пережитим та очікуваними подіями наступних днів. / 

Мав розмову з туркменом, який вирішив на мене образитись. Підсумував, що немає на то підстав, хоча, подумки для себе, у тій ситуації виявився по дитячому смішним. Як і попросив, залишив при його переконаннях.

10. Подібний досвід, що знаємо від інших сновидців та психологів сну. / Без коментарів.

11. Надати епітети. / 

Смішне, іронічне, ностальгійне, улюблене.

Увага! Лише сам сновидець може зрозуміти свій сон. Люди очікують буквальне тлумачення, але на емоційному рівні певні речі узагалі важко передати словами та дати тому буквальне визначення чи співставлення з реальністю, але сам творець сну таку "мінливість" тлумачить (розуміє для себе) краще без послуговування сторонніх помічників. Події уві сні не є дороговказами до дій у реальному житті. Завжди зберігайте критичне та раціональне мислення. "Тримайте ноги в теплі, а голову в холоді" (народна мудрість).

Понтуаз - Париж, Франція 

Сон 280418

Хлопець із дівчиною мають зайти на фірму, як торгові агенти. Хлопець практикує цю дівчину в продажах. Я стою зі сторони і розумію, що в неї нічого не вийде: вона - моя колишня колега і я знаю недоліки її роботи в продажах. Знаю цю фірму і пам'ятаю керівника. По кількох хвилинах заходить за нею і він. Зовні офіс фірми має довольно простий вигляд: розташований в приватному секторі, які то бувають ближче до центра міста, одноповерхова споруда з червоної цегли, затінена високими деревами. Я так само заходжу на фірму, і бачу наступну картину: колишня колега та цей хлопець сидять і очікують, коли шеф фірми звільниться від розмови по телефону. Я приєднуюсь до них і лишній раз пригадую обличчя керівника цієї цієї, яке мені знайоме. Сідаю навпроти його столу, хлопець і дівчина зліва від мене. Дивлюсь як він зайнятий роботою, потім, як слухає цю дівчину. Я відволікаюсь і дивлюсь по сторонах, як оформлений його офіс. Весь простір займають різні стелажі, на них зберігаються документи за весь час роботи фірми. По праву сторону від мене - довгий стелаж з книгами, що утворюють стіну. Я беру і торкаюся тих книг: солідні видання, грубі за обсягом, у твердих палітурках, але видруковані на дешевому папері. Всі книги зачитані і виглядають по-робочому потріпаними. Мені імпонує цей керівник. Перед тим, як щось пропонувати, треба знати специфіку фірми, на яку ти приходиш, а моя колишня колега просто до неї зайшла, навіть не вивчила, що написано на дверях офісу, на рекламному щиті. Я намагаюсь сам зрозуміти чим нині займається фірма. Дивлюсь, а цей керівник, як звичайний працівник обслуговує клієнтів: робить якісь копії документів, але якось незвично для мене: обладнання для мене незнайоме, ставить круглу печатку бездотиковою ручкою - одним засвічуванням на папері.

Метаморфоза: я залишаюсь один, без цих торгових агентів, я знаю, що я завітав до цієї фірми зі своєю дружиною. Вона має ось ось підійти. Вона має висловити своє бачення в перспективах бізнесу в форматі мінілекції, я тут, аби допомогти, як асистент. Я її жду, а вона не приходить і розумію, що вже пора починати. Я розповідаю, чому я тут, які обставини спонукали нас прочитати цю лекцію. Навожу приклади з власного професійного досвіду і висловлюю погляди на економічну і політичну ситуацію в нашій країні і на світові тренди.

Садочок. Розмова про те, що НВК будуть ліквідовувати. 32 дитини на клас це багато. Дійшло до того, що нині вчаться діти еліти.

Мати ставить на стіл чай. Я пробую і розумію, що в мене він солоний. Дивлюсь на інших, а вини п'ють і не виказують здивування. Я питаю в неї: чому в мене чай солоний?.. Знаю, що мати любить експериментувати, але вона виказує здивування...