Сон 040325 "Внутрішня «служба розвідки»"

Робота біля конвеєрів (враження з реалу). (Традиційна малозмістовна інерція по праці).

У продажу з'явився захист від шкідників, що заводяться в крупах. Дивлюсь уважніше на товар, а це - тонка фольга. Одразу пригадую, як про цей метод розповідав колега, згадуючи свою бабцю, і називаючи його "народним". Одразу уві сні виникає думка: тепер і це комерціоналізували!

(Цікаве спостереження, яке варто дослідити: з'являється образ, який оживляє спогад і акурат у форматі правильної теми. Так, наче незалежні образи "вимацують" ґрунт особисто актуального. Це не просто "робота генератора" мимовільних асоціацій, а конкретна "служба розвідки", яка шпіонить у нашому внутрішньому світі).

Наче в мене день народження. Давня знайома О.Ю., колишня колега моєї дружини, принесла мені в якості подарунка серію книжок із вивчення англійської мови. Гортаю сторінки, бачу тексти гарно ілюстровані малюнками, але без тлумачення. В комплекті - CD-диск.

Дружина каже, що це найкраще, що знадобиться їй у праці. Я ж дивуюсь: "Ти ж не читаєш англійську?" (Фаховий предмет викладання - німецька мова). Тепер із цими книжками я з дружиною опиняюсь біля "Глобала", на центральній вулиці рідного міста. Так, наче стоїмо з тим біля ятки, де в асортименті продажу також лежать і ті книжки. Але тут "ятка" (уві сні) сприймається не як торгова точка, а місце знайомства з послугами, які ми пропонуємо, зокрема, вивчення іноземних мов.

Наче продовження мого дня народження. Йду купатися до лазні. По виходу з неї бачу дружину з її подругою (можливо, та сама - колишня колега). Дружина, дивлячись на мене, недоречно жартує так, якби не для мене, що "я такий покупаний, що сьогодні буде неймовірний секс". Без моєї відповіді (що тут коментувати?): подумки постає аналітика цієї фрази, де в підсумку себе запитую: "Чому жінки перед кимось поводять себе інакше, аніж перед своїми чоловіками?"

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 030223 "Коли грім реве..."

Двоюрідний брат М. по маминій лінії повертається з фронту і вирішує одружитися. (В реалі одружений). Мене запрошує на весілля. Я погоджуюсь. Після цього дізнаюся, що весілля відбудеться десь на Закарпатті, бо дівчина звідти. Міркую: і навіщо було робити йому такий складний вибір? Від моєї сторони їдуть ще мати та сестра. Всіх разом везуть автобусом. Так би мовити, я ще свідомо витримую якусь зайву паузу, аби не поспішати їхати. Адже виникає таке відчуття, що у двоюрідного брата з цієї миті змінюється все подальше життя.

Я в товаристві робітників. Один чоловік дивно представляється іншому, називаючи своє прізвище уривчастими складами, в яких домінує "ци", "це". Я його знаю, але не виказую цього. Впізнав по прізвищу (таке переконання). Ми з одного міста, колись я навіть був раз у його домі: коли в шкільні молодші роки зі своєю сестрою ходив до її подружки робити новорічну стінгазету. Далі цей чоловік продовжує спілкуватися зі своїм колегою чи то англійською, чи то німецькою. Вирішую, що він родом зі Шльонська. Тепер більшає в приміщенні народу. Раптом за своєю спиною відчуваю легкий лоскіт. Обертаюсь, а за мною стоїть блондинка, яку знаю (таке переконання, як свою дівчину), і каже: "Треба буде виконати пісню "Коли грім реве..." (Просинаюсь на будильник).

Сон 281122 "Стримання і терміновість"

Наче в школі, в якійсь системі освіти поставлено нам (мені та групі поляків) задача: вивчити німецьку абетку та правила транслітерації, аби нею записувати українські слова. В результаті кожен підготував у себе вдома такий виставочний пункт, на основі якого навіть виникли майстерні з верстатами, де можна було не лише вирізати букви, але й займатися ще більш творчими здачами.

Тепер бачу подобу Великої ведмедиці. У верхній частині черпака цього сузір'я ідуть дві лінії вряд, з'єднуючи три зірки. Чомусь на це звертаю увагу, можливо, із-за неправдоподібности з досвідом. 0220'

У якійсь школі (якесь відлуння від попереднього сну). Виходжу на перерві в туалет. Але в клас оперативно не повертаюсь: сечовий міхур сигналізує, що я раз-по-раз маю там залишитись. Все ніяк не зникає це відчуття. Врешті-решт виходжу, а назустріч ідуть однокласники (нічого спільного зі спогадами) і вчитель, який каже: "Де ти подівся? Маєш негайно забрати свої речі! Вже всі вийшли, а інший клас почав заходити в авдиторію". 0530'

Сон 161022 "Може бути пізно"

Якось раптово вирішуємо з дружиною полетіти разом із дітьми на відпочинок у Єгипет. Разом із нами мають летіти ще двоє людей, один з яких негр, до якого ми ставимось по-товариськи та, начебто, теща. У двох останніх виникають якість тимчасові труднощі і вони затримуються кожен по-своєму в дорозі. Отже, родиною прибуваємо в аеропорт із якимось хвилюванням та поспіхом. Тієї миті я тримаю в руках велику пачку євро, яку дружина дала мені в руки, а я не знаю, куди мені її покласти так, щоб надійно. Врешті-решт кладу в гаманець, який і так повний, але гривнями. Охоронець із функціями обслуги пасажирів просить присісти на диванчик, бере квитки за всіх шістьох, аби вирішити первинні питання. Подивившись наші паспорти, відповідає українською, чим сильно дивує. Вже на диванчику розумію: може бути так, що ми не полетимо всі разом: ті, що затримуються в дорозі, вже не приїдуть. Стає трохи прикро, але також розумію, що мають вимушені труднощі. Поки ми сиділи, до нашого диванчику підійшли двоє людей, які попросилися присісти поряд, адже так їх скерував охоронець. Один з них молодий негр, який спілкується українською, але час від часу використовує німецькі слова. Дивне, як для мене, поєднання: походження та дві нічим не близькі для нього мови. Так і сказав перше слово: шуц, на що жартома я відповів: кант шуц... Потім підкреслено, аби міг він сісти на вільне місце: шулє?.. Чого сперечатися? - так скеровує всіх охоронець. 0200'

Вихідний день. Я з дружиною та дітьми збираємось та виїжджаємо в місто. Все відбувається невимушено і спокійно. Якоїсь миті мені приходить усвідомлення, що я мав сьогодні піти на роботу. Як так трапилось? Проспав будильник? Наче пам'ятаю, як він дзвонив! Отже, будучи сильно втомленим, його вимкнув і без жодного сумніву ліг спати далі! Це ж за мною ще й заїжджав колега, як домовлялися!.. Не подзвонив, не розбудив... Ясно, якби й розбудив, було б уже пізно на збори. 0415'

Сон 310822 "Практичне мистецтво"

Переглядаю короткі ілюстровані мультфільми. Більшість з них відзняті спеціально англійською мовою, деякі озвучені українською (для внутрішньої авдиторії), а деякі німецькою. Зауважую дружині, що за цими мультфільмами добре вивчати німецьку мову (дружина її знає і хотіла б викладати). Поринаю в зміст мультфільмів. Головним персонажем є чоловік ув українському національному одязі, схожий на гуцула. Він йде по дорозі та щось розповідає. Придивляюсь, наскільки цікаво та з любов'ю намальовані ці анімаційні твори. І це не просто аніме, а повноцінні сюжети від руки. Таким чином, слідкуючи за подіями, потрапляю до одного двору з багатоповерховим будинком, навпроти якого є стіна, розмальована так само цікавими творами. Я пам'ятаю цей двір із дитинства (таке переконання уві сні, може, уривок із забутого сну - в реальности маю інші асоціації). Цю стіну закривали старі гаражі, сараї. Їх поволі демонтували, а на їх місці, на оголеній стіні, що за ними, починали малювати цікаві образи (зі сну залишились лише враження). Далі також іде стіна, прикрита старими дерев'яними сараями. Зауважив, що вони доволі малі та вже давно трухляві. На вільній від них території, навпроти мальованих образів, посаджена якась городина. Якоїсь миті міркую, що маю в кишені насіння гарбузи, а як весна, добре їх зараз посадити, поки не пізно.

Сон 240422 "Оптимістичненько!"

Опиняюсь у ситуації розмови, в якій обговорюється проблема: чому для виконання робіт біля бібліотеки на території навчального закладу не було вчасно куплено трактор для копання ровів? Тепер доводиться всім констатувати факт: люди, для виконання робіт є, а копарки - немає. Найбільш мене дивує, що цією темою більш перейняті працівники бібліотеки. Тепер я переповідаю якусь давню історію відвідання однієї родини пенсійного віку, які мали якесь родинне свято (видно, забутий сон), а я з кимось прийшов до них із привітаннями. Тоді так трапилось, що відбулось це не настільки спеціально, як співпадіння: мав доремонтувати їх телевізор, чим і зайнявся, разом із тим спостерігаючи, як вже не самотня компанія перебуває у святковому настрої. Тепер комусь розповідаю про перебіг війни в Україні, знаючи про те, що слухачка старшого віку є громадянкою Росії. (Схоже на продовження діалогу, який прослуховував в реальності на Ютубі, між російськими полоненими, їхніми родичами та українськими журналістами). Спостерігаю за своєю розмовою і відзначаю: перед якою стіною пропаганди, вкладеної в голову опонентці, я опинився, і те, наскільки варто стримувати власні емоції, коли мова заходить за загибель мирного населення, зокрема дітей. Тепер перебуваю на якомусь святковому заході, в якому беру участь в ролі учасника танцювального колективу. За сцену слугує відкрита площадка на рівні з глядачами, на яку вибігають як танцори, так і танцівниці. Серед них і я. Починаємо виконувати веселий танець під німецьку пісеньку. Я намагаюсь рухатися в такт і підспівувати, але розумію, що чоловіків у два рази менше за жінок, рухів толком не знаю, у слова пісні не потрапляю, адже не німецькомовний, як вони. Відбігаю кудись у сторону, де мене ловлять і роблять зауваження: "Що, знову в бутах?.." (Насправді мав бути в чешках). Далі іде зауваження щодо червоного верхнього одягу. Я ж розумію, що це не все, вони забули зауважити на них мої крила. Подумки співставляючи свій випадковий образ з образом нечистої сили (в червоному та з крилами), сміюсь, "аби не плакать", над іронічною ситуацією, в якій опинився [воєнний стан - танець під виконання німецької пісні - дивна розвага під час війни - образ, як "із чортом на балу"] та коротко констатую: "Оптимістичненько!".

Сон 170420 "Депутат Бундестагу"

Дзвонить телефон і чоловічий голос повідомляє, що я став депутатом Бундестагу. Просить приїхати, аби я отримав певні інструкції. Тепер я в приміщенні парламенту. Спілкуюсь із чоловіком, який говорив зі мною по телефону. Першим ділом хочу дізнатися: де моє місце? (Куди сісти з багатьох подібних місць у парламенті?)
- Ми займатимемо перші місця! - відповідає співрозмовник. Мене здивувало слово "займатимемо", як форма дієслова майбутнього часу. Розумію, що сьогодні потрапив у діючий процес тієї каденції, що завершується, а я увійшов у наступну, у якій засідатиму. Згаданий чоловік дає для ознайомлення якісь буклети. У мене виникає багато питань, але бачу, що він зайнятий. Лише тієї миті приходить ще одне осяяння: я ж не розумію німецької! От поставив би кому-небудь питання, а не можу. На останок згаданий чоловік дає мені якусь коробку, схожу на ящик. (Образ неконкретизований, хоча уві сні був доволі ясний для розуміння: наче велика "мікрохвильовка", адже можу судити за спеціальним темним покриттям ізсередини, а в ній стільці (можливо, під впливом сну напередодні). З тим "ящиком" важко співвіднести логіку розмірів і речей у ньому). Вдома доволі довго берусь за ті стільці, аби їх чи то замінити чи пофарбувати наново.
Кілька разів уві сні пробую записати цей сон і кожного разу виникають нові герої. Спочатку якісь два незнайомі чоловіки, згодом жіночка, потім похід на річку, біля якої проходили якісь дівчата. (Про останніх героїв у пам'яті залишилось щось невиразне, а от про перших трохи цікавіше).
Отже, приходять до мене два незнайомі чоловіки із раптовою заявкою:
- Ми вирішили розбудовувати Європу!
- Там, де вона є, чи тут, де її немає? - з гумором перепитую в них.
- Всюди, там де ми є! Ви ж отримали мандат депутата? Ми хочемо познайомитися з Вашими батьками! Маю надію вони такі ж великі люди, як і ми?
Дивлюсь на нього, а він (говорун) і його напарник незвично високі, більше за мене, на що одразу й не звернув уваги. (У контексті діалогу слово "великі" по співвідношенню мого до їхнього зросту створює якусь абсурдність).
- Батько є вдома, - відповідаю.
Ідуть вперед, заходять за ріг дому, помічають тата, вітаються і сходу питають завуальовано про гроші, щось на зразок:
- А у вас є підтримка, аби ваш син представляв європейські цінності?
- Нам є на що спертися! - так само неоднозначно відповідає батько.
Виникає певне пожвавлення зі сторони незнайомців, аби продовжити розмову, але батько з хитринкою усміхається і йде у хату. Я ж пробую про себе підібрати слова, аби ними стримати їх на місці: "Це він так про Бога?", "Про зв'язки?", "Це в нього такий гумор?"... Не знайшовши щось оригінальне, кажу прозаїчніше:
- Повірте, як для пенсіонера, менше ніж ви! 0445'

Сон 311219 "Зробити так, як і було"

Зима. Передсвяткові дні. Я з дружиною відвідую покинутий будинок на краю села. Потім повертаємось у дім, де мешкає баба Євдокія. І вже разом з нею та донькою ми обговорюємо організацію святкового столу: що беремо з собою, а що залишаємо? Врешті: як закрити двері тієї самотньої хати? Б.Д. каже, що зробити так, як і було: на гачок і обмотати проволочкою, - "того достатньо!"

Я на будові житлових будинків котеджного типу. Приходжу в приміщення на поверсі "зеро", де підлога вкладена гранітною бруківкою. Якийсь німець дає мені робоче завдання, що маю зробити. Слухаючи його, ловлю себе на тому, що починаю розуміти доненавна незрозумілу мову.

Переглядаю свої блоґи. Зауважую для себе про появу нових функцій, зокрема "вподобань". У блоґові своїх поетичних творів цієї функції немає. Видно, у шаблонах її не існувало від початку. То й добре! - думаю я. Поезія не мусить мати того!

Сон 070618 "Просвічує толерантністю"

Вирізані та виточені металеві труби діаметром з 20-30 см, довжиною з 30-40, зібрані одна на одну в одну в'язку, по одній-дві на кожного з колег. Усі тримають вирізаними і обточеними отворами, що просвічують наскрізь, один до одного й обговорюють чиє краще.

Сидить мулат із німкою і спілкується з нею чистою німецькою. Якби не дивитися на нього - справжній німець. Характерна риса його зовнішності - короткі кучері, як смоль. Щось видає в ньому за мусульманина. Спостерігаючи за їхнім діалогом, жестами та мімікою, розумію, що її сприйняття свого співбесідника доволі толерантне.

Сон 310318

Фраґмент :: До мене підійшли німці... Мав щось відповісти, але німецькою - ні слова. Знає моя дружина. Вона була недалеко від нас. Попросив її з ними поспілкуватися...

Фраґмент :: Колега розмотує кабель з великої котушки. Я йому допомагаю...