Сон 230226 "Вихід із замкнутого кола"

Заплутаний сюжет про ядерні боєголовки, їх переміщення і транспортування. Так, наче всю інформацію, яка до мене доходить, намагаюсь скласти в правдиву історію з неповних новин і явних фейків на цю тему. 

Сон двомовний: до себе говорю українською, а з усіма, з ким перетинаюсь, польською. Запаркувався перед входом до адмінбудинку (без явної конкретики). Приїхав до фірми запитати про час виплати. Трапив не до того офісу. П'ятнадцять хвилин і виходжу з будинку.

Роззираюсь, а моєї машини немає. Намагаюсь побіжно знайти - не знаходжу. За будинком зустрічаю людей, біля яких стоїть червона машина вся полита якоюсь напівпрозорою червоною рідиною. Отже, вся вона видавалась однорідно червоною. Схожа на мою, але є сумніви. Кажу до них, що шукаю свій транспорт, а вони: то це твій? Дивлюсь уважніше, а це не так. Продовжую обходити територію та шукати далі. Як то зробили, що авто, яке стояло на ручнику і передачі хтось за короткий час зміг кудись перемістити? Повертаюсь на рецепцію. Жіночка з певною образою та прихованим знущанням починає розповідати, що ніхто не звертає уваги, як інші працівники добираються до роботи пішки: треба йти вгору до кар'єра, а в кінці дня - спускатися. У відповідь розповідаю про номерний знак, який зняли з мого авта попереду, коли останній раз приїжджав до них. Врешті-решт півнатяком каже, що за всіх подібних обставин так ніхто і не звертався до правоохоронних органів. Розумію, що треба шукати далі та краще. Виходжу та обходжу будинок знову, бачу інших чоловіків, що зайняті своїми справами. (Повтори дій, що часто виникають уві сні). Ніхто не звертає на мене уваги. Обходжу поодинокі машини, що хаотично стоять на неокресленій території поза будинком, а своєї знову ж таки не знаходжу. Якийсь незнайомий голос з високого поверху цього ж будинку прокричав, що треба краще шукати. Коли підняв голову, аби подивитися: хто це? - так нікого і не побачив. Продовжив пошук далі та між деревами. (Змішуються теми обра́з, що вперше спостерігаю уві сні: спочатку виникає спогад, що мою машину поливали олією (спогад з реалу про службову машину), десь у тому ж контексті - відкрутили номер попереду (образ із фільму, хоча там номер був здемонтований позаду), а зараз її просто від мене приховали). Згадую слова дивно ображеної жіночки на рецепції, що так ніхто з власників не пробував вирішити проблему на серйозному рівні. Отже, висновок один: треба дзонити в поліцію! Ясно, що можуть наробити "галасу" з цієї пригоди. Треба розповісти й те, що було раніше... Іншого виходу тут вже не бачу.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сни 18-210226 "Повернення в минуле"

Якісь очікуються гості. Займаюсь прибиранням в домі баби Марії (давно померла). (Половина дому успадкована від неї). По ходу прибирання доходжу до великої кімнати, а там на канапі бачу як сидить баба Марія.

18.02.26

Дещо повторюється мотив з тим самим домом, що у сні попереднього дня.

19.02.26

Події відбуваються в бабиній половині дому (місце подій так само, як в попередніх снах пару днів раніше). Якимось чином приходять у гості мамині подруги з місця її праці (такі ж за віком, яких я ще пам'ятаю з дитинства: за логікою реального часу вони мали б бути на років двадцять-тридцять старшими; мати давно на пенсії, а колежанки з місця її роботи - це завод, на якому пропрацювала більшу частину професійного життя). (Цікаве спостереження: після пробудження виникло відчуття, що це були знайомі моєї дружини. Після пригадування деяких облич, все ж таки переконався в очевидному, якщо так можна сказати про події уві сні. Це вказує перш за все на те, як для чоловіка образи матері та дружини можуть зливатися у щось спільне). Сіли гості на диван, що на кухні, а я, розуміючи що посиденьки будуть довгі, вирішив їх порозважати розмовами. Почав зі знайомства з хатою. Паралельно з такими розмовами почав прибирати на столі, аби дещо зготувати їсти до столу. Раптом почулося якесь торхтіння, наче в когось на смартфоні почала діяти вібрація. Попросив прислухатися, а як не виявили, що це, навіть зазирнули кожен на свої телефони, почав аналізувати: звідки походить цей дивний звук. Врешті зрозумів, що така вібрація йде із-за стіни. А так як ми були на кухні, то (звідкись, як у сні виникає) знав, що суміжна стіна з батьківською половиною хати дотичить до спальні, а пральна машина стоїть саме там (в реалі такого немає), яка і видає цей звук. Спочатку подумалось про те, що пральна машина стоїть безпосередньо до стіни, а згодом, коментуючи свої спогади та переконання, ствердив, що нині біля протилежної до суміжної. Тому чути не так голосно. Далі, продовжуючи займатися приготуваннями до столу, продовжив розповідати про саму половину хати, яку отримав від бабусі в спадок. Показуючи на штукатурку, яка дещо почала відлущуватися від стіни, прокоментував, як на швидку руку - за два тижні - зробили ремонт і переїхали тут жити. (Цікавий образ такого "ремонту" - далекий від реалу - деякі частити стін були заштукатурені звичайним розчином з цементу, це при тому, що в основі давнішої штукатурки лежить глина. Також у сні, і з переконанням, що так само було в забутому (повтор сну), на кухні була додаткова стіна з виступом (також "домальовано" фантазіями сновидіння), яка виглядала більш катастрофічно, хоча штукатурка трималась і нікому ще не падала на голову - поряд того місця стояв диван (як довгий час у реалі) біля якої сиділи згадані гості).

21.02.26

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 090825 "Дивні розваги"

Опиняють у місці з дивними спорудами чи то як гість чи сервісант. Напочатку узагалі дивлюсь на все це, як стороння людина. Велика територія має близько п'яти-шести атракціонів. Але на початку: які вони? - ще не знаю. Публіка якась не така, як у Діснейленді, а наче запрошена на участь і сама зацікавлена в його проведенні. Мене окремо супроводжує якийсь (один з кількох) начальник-бос, який все тут знає, але поки нічого конкретного мені не каже. Першим атракціоном мали бути американські гірки, але не звичайні, а зі змією у вигляді морозива, яка біжить по трубі і наздоганяє учасників, де потім трапляє когось із них. У даному випадку наздоганяє самого першого учасника, а вірніше учасницю і вискакує їй прямо в дупу. Коли вона встає, він виглядає вже не так романтично: застиглим, як статуя, та ще й з пів її зросту. Як це?.. Мене це ніяково дивує, але вона усміхнено вставши з того великого "змія-морозива", мало не пишається такою подією. "Що за дивні ігри", - подумав я? Надходить вечір і наче для всіх присутніх на цьому - все. Згаданий шеф-керівник запрошує мене сходити в лазню. Приходжу, а там вже сидять двоє голих чоловіків розпарених сауною. У повітрі вітає пара, а на лавках розповзається їхня млявість тіл. Розумію, що запізнився і мені треба роздягнутися. Скидаю якийсь чи то плащ чи довгу куртку (без конкретики) і бачу, що вдягнений в пишне рожеве плаття від моєї дружини. (В реалі такого немає). Що за дурість? - і хутчій починаю із себе це знімати. Скинувши, бачу, що насправді вдягнений в нічний одяг (реально такий, в якому ліг спати). (Чомусь лазня без продовження сюжету). Якби новий день і я опиняюсь в приміщенні, де відбуватиметься другий атракціон - водний. Я бачу лише підготовку до нього. Бачу басейн і пустий півамфітеарт навпроти нього. Якісь чоловіки займаються сервісом: приставляють десь у воду гнучкі трубки, з яких хлюпає повітря. Часом тиск такий сильний, що це стає смішно, адже в одного це не виходить. Задаюсь питаннням, що це за атракціон? Яка тут його мета? І раптом мені пригадується, що я тут вже був, але все виглядало дещо інакше, хоча підтекст проведення залишився. Намагаюсь пригадати, що буде далі? Чомусь виникла асоціація зі серіалом "Гра в кальмара", але з дещо іншою філософією: тут приниженим (не вбитим, як у фільмі) має бути один (трохи пізніша думка, можливо, й після сну). І вся ця забава організована для більшости. Тут до мене підходить згаданий раніше шеф-керівник заходу і ми починаємо спілкуватися на невимушені теми. Можливо, я навіть ділюсь з ним своїми спогадами. Раптом посеред такої розмови, де згадувався завершальний "атракціон", жартома мені каже: "... де на тій сцені будеш ти!". І тут мало не в подробицях намагаюсь пригадати, як там було: повна зала людей, одна особа стоїть на великій сцені. Пригадав давню знайому (з реалу, якийсь спільний образ двух знайомих, з якими єднала трудова діяльність на різних фірмах), яку минулого разу били по обличчю, а вона мала це терпіти, де за правилами навіть я не міг це припинити, адже участь була добровільною. Тоді починаю розмірковувати над його жартом: хоча і є тут сторонньою людиною, але, якби така доля випала б на мене, це була не просто пощочина, але й удар в живіт (схоже, спогад з реалу, як вдень мені він болів) абощо, все так як забажає публіка для розваг.

P.S. З реалу: коли стало мені під вечір раптом недобре, а я з дружиною мав їхати на важливі покупки, назвала мене клоуном, а "сцену" з моєю слабкістю "театром одного актора". Схоже, звідси і поява такого сюжету.

Сон 070625 "Вирішування поточних клопотів"

Організація якогось свята, щось подібне до дня народження. Свято більш дотичне до сина, аніж до нас. Ось-ось мають прийти гості. Я займаюсь одночасно столом, прибиранням і організацією святкового настрою: дістав новорічні гірлянди і плутаюсь в їх кабелях. Раптом виявляю, що по дому доволі багато подібного: залишились зарядні до гірлянд, шнури до яких переплелись із більш актуальними до вжитку. Першим з гостей приходить німець, колишній керівник одного з проєктів, на якому працював під його керівництвом. Мене це трохи, хоча і приємно, дивує, адже праця з ним була чудова. Намагаюсь якось спілкуватися з ним англійською, яку він чудово знає. Питаю доньку, що і вона могла б з ним поговорити, адже також знає цю мову, а вона навпаки - більше слухає. Переходжу з кімнати в кімнату, адже зарядні та гірлянди усюди і різні. Німець проявляє інтерес до діючої радіоточки. Пояснюю ламаною англійською, що це ще з радянських часів. Десь тут вже з'являються інші гості, зокрема батьки подруги сина (перший раз їх образ уві сні, навіть дивно, адже їх узагалі не знаю). Не тільки це мене дивує, адже взагалі не знайомий зі списком гостей, а тут суцільні сюрпризи. Намагаюсь для себе зрозуміти логіку їхнього візиту заразом із дротами, кабелями, зарядними... - вирішую спростити до них ставлення, а проблему з ними розв'язати вимкненим світлом ув інших кімнатах. Десь посеред всієї цієї метушні пригадую, що з німцем могла б порозмовляти німецькою й дружина, хоча за часом більш пропадає на кухні, аніж разом бути з гостями.

Просинаюсь і немагаюсь пригадати сон, який снився мені перед цим, а з того, що згадав, так це сюжет, де я ділюсь із поляком досвідом, наче є знавцем історії та холодної зброї: які саме були за часів козаччини мечі, так, наче в українців - грубші та ширші, а в поляків - тонші та гострі. (Хоча і читав давно про козаччину, але узагалі не вважаю себе знавцем будь-якої зброї).

Приніс 10 л. фарби на будову. (Явна асоціація з реалу: увечері купував до своєї квартири 10 л. Śniezki). Спочатку заношу її на перший поверх, а потім дізнаюсь, що треба було на десятий. Якраз побачив, як одна фірма, ще й додатково в них уточнив, готує свої матеріали до підйомника. Прошу їх сердечно підняти зі мною й мою фарбу. Безпроблемно йдуть на зустріч. По дорозі часто жартують однин над одним. Вже на десятому поверсі жарти дійшли до того, що одного колегу, що заснув у праці, приклали бар'єркою. І тут мене раптом осяває: мені ж треба з цією фарбою додому!..

Фрагмент :: Незакріплена труба на вантажівці, а я їду за цією машиною...

Сон 120224 "Впертість і розчарування"

Дружина отримала в подарунок куртку, яку за чужою рекомендацією вирішила пофарбувати. Усе б майже нічого, але коричневий колір куртки вважався не відповідним, поки не почала фарбувати (на має здивування) у той же колір, але на тон інший... Питаю, чи є в тому щось добре? Але бачу, що намір сповнений впертістю довершити справу з цим експериментом до кінця. Наступний крок узагалі мене здивував: якщо спочатку пробувала нанести "новий" колір мало не спреєм, то тут я помічаю, як куртку вже починає окунати в посудину з фарбою. За цією дією слідує наступна, яка ще більше викликає в мені здивування: одягає її на себе... Я коментую про хибність всього цього наміру, але до останнього спостерігаю невпинну та непохитну впертість. І як очікуваний наслідок: одразу бачу, як жива фарба на куртці стікає і переноситься на нижній одяг... Лише після цього зауваження прислухається до того, що кажу і скидає її з себе.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 301124 "Немов у 80-х в Америці"

Йду з території якогось навчального закладу. Поряд мене якась викладачка, з якою підтримую діалог, супроводжуючи до виходу. Пару хвилин тому я був у будинку - одному з корпусів цього закладу, десь на третьому-четвертому поверсі, який має терасу (до неї повертатимусь наприкінці сну). По дорозі помічаю якихось студентів, але в форматі щасливих відпочивальників, що в'їжджали на територію довгим широким кабріолетом 80-х років американського автопрому. Дивлюсь уважно на них, та відзначаю різнорасові типи облич, що дещо мене дивує. Звертаю увагу на усміхненого мулата, що сидів за кермом. (Можливо, сюди врізалась асоціація з реалу, зокрема з життя підприємства, на якому зараз працюю, де на виробничій лінії стоять навіть вихідці з Латинської Америки). Невже вони тут навчаються? Чи то з розмови, а чи подумалось: що вони їдуть на пляж або спортивно-відпочинковий комплекс із саунами та басейнами, які знаходяться вкінці території цього навчального закладу. Чомусь на таку ідею майнула думка: хіба таке можливе тут, де студенти мають лише вчитися і вчитися? Але з'явилось й переконання, що як для цього місця - це можливо. Ще з десяток кроків із викладачкою і ми підходимо до іншого кабріолета (повтор), до якого мають сісти інші студенти. Авто має їхати кудись у місто. Продовжую спілкуватися з викладачкою і десь посеред нашої розмови підходить якийсь чоловік і питає: чи всі їдуть і я в числі серед них? Віднікуюсь, що не з ними. Бачу п'ятірку осіб: якраз на повний салон, що за запитання? В паузі відповіді дивлюсь уважніше на обличчя тих студентів і бачу так само різнорасові типи (повтор образу), а серед них, якби в молодості, Мішель Обаму. Цієї миті мені здається, що й викладачка на неї схожа, як інша доросла її копія. (Невже я опинився в Америці?). Але з цього моменту "віднікування" я їх полишаю й іду. З'являється якесь усвідомлення гордости, що я причетний, на рівні з ними, до цього місця науки. (Хоча й немає переконання, що я студент і снюсь собі якби в молоді роки або викладач, що й таке буває уві сні зі мною). Раптом відчуваю під рукою подушку, таку саму, що лежить вдома, як частина дивану. (З реалу: саме того, на якому сплю). З'являється бажання злетіти, тримаючи її під рукою, і повернутися до будинку, з якого вийшов, але прямо на ту терасу 3-4 поверху. Починаю дивно махати ногами і злітати в повітря в бажаному напрямку. (На тому й проснувся, почувши будильник). (Пригадав, що таке дивне махання ногами (круговими обертами, згинаючи коліна) мені вже колись снилося).

P.S. Цікаво й те, що в реалі у 80-ті я був лише дитиною, а за логікою подій така сцена більше нагадує якусь кінематографічну історію, хоча переконання, що я дивлюсь фільм (а це відчуття мені знайоме) не було.

Сон 291124 "Місце для покинутих сердець"

Цікаво, що проснувся з думкою, що так нічого й не приснилось, але від перевтоми відчував спину і трохи вставши і походивши, збираючись до роботи, з думкою про хребет, раптом пригадав знайому (донька батькових кумів, мою однолітку І.), що має з цим проблеми, а заразом і сам сон, де вона була в ролі нареченої. (Поки записував цей, пригадав ще один сон).

Отже, потрапляю якось із запізненням на весілля, але незвичне, як у стереотипному уявленні, а більш подібне до банального застілля: без музики, танців, гучних і довгих тостів. У кімнаті, в якій це відбувається, все якось невесело і сіро: шпалери в банальну квіточку, мабуть ще від радянських часів. Наречений якийсь пришелепкуватий, більш схожий на кучерявого "клоуна", він сидить за столом сам, а наречена зайнята якимись своїми справами, гості - "як засватані" - мовчать і без радости. Зауважив, що зі сторони молодої присутня мати, а батька немає. Пригадав, що він недавно помер (так само і в реалі). Наречена з дивною короткою стрижкою, без фати і підстриженою налисо затилком. Я сиджу за святковим столом біля жіночки років 25, доволі доглянутою із максимальним використанням макіяжу, але без "штукатурки": яскраво червона помада на губах, чорні намальовані брови. Раптом вона робіть жест біля свого обличчя і опускає руку. На раз від того жесту біля уст з'являється чорний колір, який розмазала пальцем біля брови і перенесла плямою до верхнього краю губів. Вона цього не відчула і не зауважила за собою. Я їй безслівно показую, що її образ зазнав разючих змін. Вона розуміє мене з пів слова і йде зі столу повертати звичний образ. Молодий продовжує бути сам по собі, час від часу сипати дурнуватим гумором, але в якийсь момент підходить до нареченої і, видається, що все у них має бути добре. (Ця знайома в реальному житті наче як і одружена. Має неймовірно жахливий характер, який виник із виховання в родині. Одружилась доволі пізно, і то, з ініціативи батька, який "заболтав" одного чоловіка з міліцейським минулим обіцянками "золотих гір", якщо візьме її дочку заміж. В реалі ніколи його не бачив. На якомусь другому-третьому році життя "кудись пропав". Образ уві сні навряд чи міг би йому відповідати, це більше, як гумор або іронія, з огляду на знайомий мені її характер).

Покинутий великий будинок, мало не замок на якомусь острові або посеред безмірного поля. Сьогодні я там був, але до нього маю повернутися, адже в якийсь момент забув там торбу з інструментами. Був з якимсь чоловіком, але мав свій інтерес щось роздивитися та довідатися. Присутня, як для таких місць невелика нотка містики, простіше кажучи: загадковости. Якщо перший мій візит був там законним - повідомлялось комусь про моє там перебування, то другого разу - це була моя ініціатива - без попередження. При вході до цього замку, в повторі мого візиту, несподівано для мене прийшло до десятка дивних робітників, і всі вони якісь на перший погляд вадливі (дефективні), худі та немічні (такі образи мені нагадують наркоманів і тих, хто мав ув'язнення). Чомусь подумалось: невже наша фірма наймає на так звану роботу, так званих працівників, а простіше кажучи "мертві душі"? Вони ж нічого не в силах зробити? Багато ходжу по тому замку, архітектурно місцями навіть без даху (асоціація зі замком Короля Левине Серце у місті Лес Андлес (Франція), в якому я був пару місяців тому), а з другим візитом відзначаю, що там все якось інакше, а своєї скрині з інструментом так і не знаходжу).

Сон 271124 "Кісточка в грудях"

Прийшов час збирати вишні. Підходжу до дерева й починаю міркувати на тему кісточок у них. І в цих же міркуваннях пригадую, що я вже тут був і все це мені знайоме (або повтор, або пригадування забутого сну). 

Цікаво, що десяток днів тому (141124) приснився подібний сон:

"Підходжу до сливи, яку вже знаю, а на ній яблука. Дивлюсь уважніше: таки є сливи, але зосталось небагато і на іншій гілці. І чого це я раніше не зауважив, що це дерево на іншій гілці має яблука, хоча б малі й зелені? Зриваю сливу і бачу, що вона переспіла, ще й на ній вже є цяточка, отже, всередині сидить хробачок. І на всьому цьому тлі повертаюсь спогадами до цієї ж сливи, яку пам'ятав раніше, як тільки поспіли (так, наче це забутий сон)."

Наче в якомусь фантастичному фільмі. Головний герой після активних подій знімає з себе верхній одяг, шкіру на грудях і знаходить під нею датчик в міліметр-два розміром, що відслідковує його перебування для якихось злочинців. Наче, для експресії, як у кінофільмах, датчик відсвічує чи зеленим, чи синім мигтінням. Коментує, щось на зразок: "Он ти який!" Цієї миті уві сні цей фрагмент щось мені нагадує, наче цього головного героя вже бачив, а от ідею з датчиком - ні. 

Після сну вловив подібність: "кісточка в грудях".. а мо' (відсилання на минулий сон) "хробак"?

Сон 231124 "Приховане стає явним"

Мию посуд і раптом з'явився сумнів: чи має умивальник поєднання з системою каналізації? Відкриваю тумбочку під раковиною і бачу, що там стоїть повнюсіньке відро, а для таких "забудькуватих", відро в відрі, але і менше повне і більше майже вже доходить до країв. Оце сюрпрайз! - оцінив ситуацію і висловив сину, що був поряд, за чергову втрату контролю за ситуацією. Беру ці відра (одне в другому) і несу вилити помиї. Друге завдання: помити ці відра, зокрема те, що в середині, адже виявилось, що помиї були жирними і відповідно повністю потребують нормального миття. Вирішую зайти до спільного для всіх мешканців невеликого багатоквартирного дому комплексу кімнат (нічого впізнаваного з реальністю), де були душові, якісь великі умивальники для прання і миття великого посуду (подібне буває на великих кухнях). Сюди раніше ніколи не ходив, отож, вирішив вперше спробувати. Там побачив у міру багато народу, що купались, мили дітей, прали тощо. Зайшов до кімнати з великими умивальниками, привітався, якраз хтось закінчив щось мити і запропонував мені зайняти його місце. Узявся за свої відра і вимивання того жиру, що був у відрах і на них. Зрозумів, що всі сусіди є поляками, адже хтось навпроти мене, поставив одне питання, потім друге, на які я відповідав. (За логікою: події відбуваються в Польщі). І відповідав так справно польською, що навіть ніхто не зауважив, що я українець, навіть за ймовірним акцентом, який завжди чути за іноземцями. Можливо, тому сприяла вода, що весь час лилась із різних кранів.

Далі тема води та каналізації переходить у наступний сон.

Я з колегою (в реалі: працював з ним у Франції) робимо якісь огляди водної системи. Якість певні асоціації з обійстям батьківського дому, зокрема біля криниці і перед лазнею. (Уві сні немає переконання, що це саме батьківське обійстя, але лише певна або віддалена подібність). Перед лазнею знаходиться система каналізацій. (В реалі такого немає). Разом із тим я допомагаю колезі щось там дивитися і досліджувати. Колега має багато самоініціатив і навіть у важкі ділянки роботи йде обов'язково першим. До всього цього домішується певна містика. Адже тут я пригадую, що до цього місця долучився якийсь злий дух, я б сказав ще й "дух втрати контролю над собою і ситуацією, в якій опиняєшся". (Хоча уві сні все відбувається доволі справно і логічно, відтворення сну на письмі, на даному прикладі, завжди певна мука оживити логіку подій). Я знаю не лише про цього злого духа (уві сні я його так не називаю, але розумію за наслідками), але й те, що я сам колись давно привіз його з Єгипту (в реалі ніколи там не був). (Можливо, знання із забутого сну). Поки самоніціативний колега поліз дивитися то одне, то друге, раптом я побачив посеред певного роду водних артерій якогось довгого багатометрового черв'яка. Спочатку мене це здивувало, але не збентежило. Потім колега перейшов до другого місця неподалік і знову сам, поліз оглядати водно-каналізаційну систему. (Як для реалу - незвичну, адже труби знаходились частково над землею без особливої кількости води. В цій другій трубі знову з'явився цей довгий черв'як. Тепер я розгледів, що він капець який безмірно довгий, наче глист. Тут мене почало бентежити, що це не просто так, адже він пов'язаний із містикою і втіленням злого духа про якого згадував вище. Раптом колега закричав і втих, а я помітив уже раптовий наслідок: цей "глист" своїм довгим тілом обвив йому ноги, аби знерухомити і якось стрімко чи то проник у нього чи почав поглинати його, але це все, що я побачив, було вже частиною мало не його самого. Мене це сильно злякало, кинувся знайти якусь лопату, вила, але було пізно... І тут я раптом пригадую, чи бачу новий сюжет, як той дух у іншій ситуації, пов'язаній із містичним табу, також має дружина, відмінну від попередньої історії. Це пов'язано зі зміною її настрою, за якою я не одразу розпізнаю його участь. Це начебто все відбувається тут і зараз, на цьому ж обійсті, поряд клумби. (Тут присутні або повтори сну, або пригадування, або забуті сни, доволі виразні, як для пригадування). Така реінкарнація поведінки в дружині мене лякає, зокрема те, яка ж все ж таки страшна річ привезена мною з Єгипту. (Конкретика відсутня, але це щось предметне). Як добре, що лише зараз почав це краще розуміти і такі перепади її настрою в бік агресії і втрати самоконтролю вже сприймаю як тимчасові. Ще поки до кінця не розумію природу дії того злого духа, але вже точно знаю, що він має певні сакральні, як для нього, місця перебування. Далі присутні якісь повтори, можливо, пригадування, якою була дружина під його впливом (але це вже спроба пригадати уві сні якийсь інший забутий сон).

Сон 171024 "Підготовка до від'їзду"

Останній день роботи на об'єкті. Усі збираємося під кінець праці з речами в бутовці. Потім з'їжджаємо до помешкання, складаємо сумки в авто і виїжджаємо додому. Дорога дальня (за логікою подій очікуваної реальности: з Франції до Польщі, - далі за сюжетом це припущення підтвердиться), тому пильна увага до всього. Нас в бусі лише двоє, обидва водії - для перезмінки, як хтось втомиться. Вирушили в дорогу. Їдемо з колегою (з реалу: навіть не з тим або одним з тих з ким зараз працюю, а тим, з ким працював на іншому об'єкті півтора місяці тому) до якогось містечка, де ми колись також мали об'єкт. Прокручуючи в пам'яті події останнього дня, задаюсь питанням: а де мій інструмент? Речі якби всі зібрані, а інструмент, якби й не поклав у велику сумку... Міркую: а якби повернутися? - та від'їхали вже певний кавалок дороги. Колега, який першим сів за кермо, зупинився біля моря (якщо з реалу: південь Франції), де стоїть підприємство, в якому були попереднього заїзду (досвід з реалу) і попросився відволіктися на короткий час без пояснень. Я починаю здогадуватися, що і він тут забув якийсь свій інструмент, але не цілу сумку, а дещо з того, що позичав. Сиджу в машині довго, що вже почав підозрювати: куди він дівся? - дорога й так дальня, а він собі дозволяє гаяти час. Дивлячись на берег моря та відпочивальників, міркую: чи не піти б скупатися? - але себе пригальмовую тим, що "ось-ось і буде колега". Навіть певний час вийшов постояти на прохідній. На моєму смартфоні заграла якась українська мелодія, а жіночка, що проходила повз навіть якось затрималася і на цю мелодію до мене усміхнулась. Вона щось прокоментувала до іншої жіночки, що йшла за нею, і тоді я зрозумів, що це були польки. Подумки констатую своє спостереження: як рідко зустріти когось із Польщі у Франції. Тепер я знову в бусі чекаю на водія. Раптом в машину за кермо сідає незнайомий чоловік, а позаду дві жіночки (без конкретики, але схоже на повтор) й каже, що їм треба тут недалеко доїхати. І нахабно, не очікуючи моїх претензій, рушає і їде, по ходу забалакуючи якоюсь історією. Я все ж таки знаходжу момент висловити йому своє невдоволення, аби я вже міг повернутися до колеги, який навіть не знатиме, куди я дівся разом з машиною. Тепер я начебто вдома (кімната, як у дитинстві). Готуюсь лягати спати. Раптом у ліжку опиняються дві жіночки, так, якби й не ті, що були першого разу (на підприємстві) й другого разу (в машині), а якісь сусідки (таке переконання). (Такий повтор у три "заходи", я фіксую уві сні вперше і це дещо пояснює, щодо конструкції виникнення снів). Я вже й не знаю, як лягати мені спати? Жодних натяків на інтим, але в такому близькому товаристві "стрьомно". Продовжую й далі міркувати: де ж мій інструмент? У пам'яті програю деталі від'їзду і мене осяває: ми ж складали спочатку інструмент у бутовці ж, отже, їх всіх разом забрав із собою бригадир! (Цікаво, що бригадира проасоціював так само з попереднього об'єкту, де також був колега-водій). Отже, мені достатньо буде забрати його із офісу фірми. І тут раптом пригадую: я ж не забрав шельки! Від цього шоку просинаюсь. Одразу в реалі усвідомлюю, що я ще у Франції і нікуди не поїхав, а інструмент і шельки поки на робочому місці. Пару днів і перед з'їздом обов'язково про них не треба забути. (Записуючи сон, збагнув, що за логікою реальних подій, навіть не беручи до уваги, що "недалеко від'їхали" уві сні, відповідно до реалу, це відстань між півднем і північчю Франції, інструмент я міг би вести виключно тим самим бусом, в якому і тривало те міркування над "пропажею"). Отже, сон конкретно мішає факти з реального досвіду, щоразу програючи й програючи тими ж образами або їх асоціативним оновленням щоразу новий сюжет на тлі короткочасної пам'яті.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 021024 "Проблема на початку"

Хитросплетіння подій, де учасники опиняються при будівництві моста, завершальний етап. Хтось каже, що це називається "шва" (так називається фонема в англійській мові, що позначає коротку "е"). Таких однакових мостів якби декілька, і всі вони мають однакову кінцеву проблему, яка вже не розв'яже ланцюжок з попередніх подій. Принаймні так виглядає, адже ніхто не має ідей, що робити з цим далі. (Цікаво, що у вчорашньому сні була подібна лінгвістично-будівельна тематика).

На роботі поінформували, що нас мають забрати на іншу працю. Головний меседж: ждіть подальших вказівок! Цілий день минає в неясності, так він і завершується. Наступного дня у мене під кінець праці участь у якомусь творчому вечорі, але під час праці починається та сама історія, як і попереднього дня (повтор подій, характерний снам), поки майже під кінець праці не надають якусь дивну адресу (локація - Польща), де навіть нумерація фігурує в самій назві, ще й знаходиться в лісі. Мені вже пора думати про захід, а тут нарешті дочекалися.. Дехто зігнорував їхати. Інші кажуть так, що й не ясно, чи хто-небудь справді поїде, хоча формально перед начальством висловили запевнення. У мене дилема: що робити?.. Ось я вже в якійсь школі. Перевдягнений на чисто, в джинсах. Знаю, якщо всі поїдуть, краще - не підводити. Захотілось у туалет, питаю якусь вчительку: "Де у вас тут кібелєк" (останнє слово по-польськи, та ще побутовою мовою). Вона якось дивно реагує і каже одне слово: "Можливо", - показуючи абстрактно рукою в нікуди. Спускаюсь на перший поверх, знаходжу біля вахтера. Коли заходив, нічого поряд не діялось, хоча вхід був доволі дивний, з однією максимально великою сходинкою (щось подібне сьогодні вже снилось, але не пригадаю), а на виході - уже працював якийсь трактор і ставив якийсь барабан, наче з кабелями. Акуратно, поміж риштуваннями, виходжу назовні, навіть хтось подає руку, аби піднявся мало не з якогось викопу.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

P.S. Це 1100 допис на цьому блозі.

Сон 240924 "Кардинальні зміни"

Я в рідному місті. Ходжу якби по знайомих вулицях, але їх не впізнаю: наскільки все змінилось з корекцією на війну - не в ліпшу сторону. Йдучи по сходах якогось будинку наче хтось мені розповідає подробиці, так наче слухаю радіо: міста в Україні без світла, без тепла, без каналізації, без того числа людей, як колись... Виходжу на вулицю, хочу потрапити в магазин, а з боку дверей сітка, аби ніхто не ходив, вхід не з парадного входу, а сам заклад починає бути схожим на базар: не так, як колись, а без самообслуговування і кас при виході.

Приходжу в чужий приватний дім (жодних асоціацій з реальністю), а там повна хата працівників. Я знаю, що все починалось з чотирьох людей, які тут колись оселилися разом зі мною. Міркую: достатньо було не прожити тут трохи часу (конкретика відсутня), як фірма заселила таке число, що й не порахуєш! Починаю зустрічати багато знайомих облич - людей, з якими колись працював разом то на одному, то на іншому об'єкті. Вдивляюсь і розумію, що навіть не пам'ятаю, як їх звати. Питаю себе: невже у фірми зараз немає інших помешкань, що всіх нас зібрали до одного місця? На додачу помічаю не лише працівників із Центральної Азії, що для мене вже звично, а явно й з африканських країн - це вже щось нове. Тепер зауважую, що деякі з них не просто приїхали до праці, а притягли ще й свої сім'ї: жінок і дітей. Пробігають темношкірі діти, граючись між собою. (Повтори сну, що створюють ефект нагромадження). Питаю себе: нащо мені така робота, тим більш, коли тут немає де буде спати? Тепер з'являється відома голлівудська акторка, що своєю присутністю справді всіх раптово спантеличила. (Образ уві сні був ясний, а як прокинувся, не зміг хто був насправді. Схоже, що образ акторки виник із розповіді колеги, який любить переказувати всілякі історії, зокрема й із сімейного життя: коли його донька в дитинстві захопилась творчістю Патрісії Кас, запитала свого батька: "А якщо буде коли вона раптом з'явиться в нашій квартирі?.."). Тепер хочу зняти відео, аби відіслати на керівництву на офіс, в яких ми маємо жити умовах. На мої питання, реагують однозначно: "Ти ж у нас бригадир!" Моя реакція: "Який я вам бригадир?" - але всі кого не побачу, дивляться на мене саме так з очікуванням, що саме я розв'яжу цю проблему. Заходжу в одну з кімнат, а там ремонтують підлогу, заливаючи основу бетоном. Міркую: одразу видно, що у власника з'явились гроші, але тим ремонтом створює більше незручностей. Заходжу в другу кімнату - то само: підлога розібрана, найняті працівники активно мішають бетон і так само, як у першій - бетонують підлогу (повтор, характерний снам).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 020924 "Набуття нового досвіду"

Таке враження, що я перебуваю у Франції (переконання - з реалу, так само було, коли протягом трьох тижнів перебував у Румунії). Донька має свій дім, з якого зробила мистецьку майстерню. Час від часу я приїжджаю до неї, аби забрати (можливо, додому - конкретика відсутня). Поряд з її домом, якби в одному дворі, знаходиться ще один дім. Він завжди був непримітним, адже його хазяїн ніколи не з'являвся ззовні і життя проводив так, що його не було видно. Так і сьогодні я приїхав до доньки, аби її забрати, але тепер я знаю, що сусід виїхав десь в Америку і там помер, а в заповіті написав, що залишає свій дім моїй доньці. За своє життя накопив стільки, що такий подарунок можна розглядати як добрий жест, адже його рідні дістали в рази більше. Після такої інформації починається активне пригадування: що я знаю про цей дім? Від таких "заглибин" у себе, навіть згадав, що один раз бачив цього сусіда. (Яскравий образ, схоже, що з забутого сну. Можливо й так, що це пов'язано з повторами). Він тоді просто стояв у вікні і дивився у двір, а я якраз проходив повз і, повернувши голову вправо, вперше і востаннє побачив його обличчя. Він лише зараз мені нагадав якогось знайомого американського письменника, так, що доведеться пошукати в Ґуґлі (що дійсно зроблю в реалі - див. P.S.), адже імен якби не асоціювалось і не звучало від когось зовсім. Я вже сприймаю цей дім, як нездійснений музей, у якому вже є довірена особа (жіночка), яка має передати в спадок те, що залишиться в ньому. Тепер я з донькою виходимо з двору, але бачу відкриті ворота зі сторони згаданого сусіда. Знаю, що завжди вони були закриті. Підходжу до них, аби зрозуміти, як вони зачиняються. (Асоціації з реалу, коли вдень пробував відкрити незнайомі ще досі ворота, що відкривались і замикались автоматично). В цей момент виходить та жіночка з дому (конкретика образу відсутня) і просить доглянути за однією з кімнат, у якій є піч. Мені щось уявляється, наче я вже щось про таку кімнату чув і дещо знаю. Погоджуюсь і заходжу до будинку. Мені там нічого не знайоме. Після першої кімнати проходжу вліво і зазираю у наступну, а там раптово починає рости прямо на очах гора білих камінчиків, кожна розміром з квасолину, так, що частково посипались до першої і на тому процес росту зупинився. Я наче підозрював, що цей письменник є фантастом, але так, щоб магом і чародієм, навіть після смерті, ще ні. Скільки ще сюрпризів готує для мене цей дім? - подумки запитую себе. Іду в кімнату, що знаходиться по праву сторону, аби знайти далі ту, в якій має бути піч. Знаходжу цю кімнату, а вона якби вся зроблена так, що вся вона - це піч-лазня. Я такого ще не бачив! Таке переконання, що відвідувачі-шанувальники творчости цього письменника мали б приходити до неї на відпочинок. Також довірена особа нагадує, щоб я не забув, що за цією є друга кімната, яка називається "Кімнатою чотирьох царів". Заходжу туди і бачу не чотирьох, а п'ять чи шість дивних чоловіків, що сидять навпочіпки на своїх ліжках і щось старанно пишуть і пишуть. Зауваживши мене, навіть не бажають відволікатися на мою присутність. Серед них помічаю жіночку, яка так само була "в образі". Схоже, що спочатку сприйняв її за особу чоловічої статі. Кажу до них слова привітання, але чомусь російською, але одразу повторююсь українською:

- Добрий день!

- Жига! (наче саме так і почув) - лише відповідає мені одна вона й усміхається.

Я ж розумію, що тут щось не так, або гумор, гра слів, або іншомовне товариство. Так само відповідаю з гумором:

- Салам! (Асоціація з реалу, коли перед сном мав можливість поспілкуватися із майбутніми колегами з Туркменістану).

- Пернесса! - так само усміхнено відповідає жіночка.

Я з таких слів трохи "прифіґіваю".

Чоловіки ж від здивування лише піднімають від роботи голови і дивуються кожному такому слову. Я помічаю їхні обличчя, вони не типові, а дещо нагадують, хоча не буквально, коней. (Раптом мені здається, що я ці образи людей конкретно десь бачив, можливо, у якомусь забутому сні, адже більше тижня мені якби щось снилось, але з того нічого не запам'ятовувалось).

Розумію, що діалог у мене з ними наразі не складеться і на цьому просинаюсь. Записую першим ділом наш дивний діалог, а згодом і решту тексту.

P.S. Подивився в Ґуґл-перкладач. "Жига" з сербської означає "товарний знак". Якщо далі з сербської мови, якої не знаю, слово "перне" - перекладається, як пір'я. "Пернесса" в кириличному варіанті нічого не тлумачить. Цікаво, що латинкою слово "jyga" (джиґа) - перекладається вже з туркменської - "це важко" (якщо Ґуґл-перкладач дійсно тлумачить правильно). Хоча наче почув слово через український звук "h" - "jyha", який знову ж таки ніяк не тлумачиться. Можливо, почув не "Жига", а "Шига" - це якби "Şeyha" - Шейх у жіночому роді. (Не дарма ж "кімната чотирьох царів"!?). Якщо з мов, які я знаю, то з польської "rzyga" (od słowa "rzygać": on co robi? - rzyga) - це "ригати", але до настрою уві сні - це б не пасувало, хоча з сарказмом, цілком можливо. Загалом, фантазувати можна скільки завгодно. Слово "Пернесса" - узагалі не тлумачиться, але існує таке прізвище. Хоча я останні два місяці опинився у французськомовному оточенні, це слово могло б читатися й по складах, як окремі слова, але вони знову ж таки не перекладаються, отже, сон просто-напросто міг запропонувати звичайну гру слів.

Також спробував знайти портрет, на якого письменника був схожий герой сну, якого побачив у вікні. Обличчя було доволі статичним і зануреним у себе. Ясно, що сон оперує певними знайомими нам образами, які бачимо в реальному житті, можливо, навіть і не запам'ятовуємо. Так от, більшою мірою пригадав мішаний образ між Стівеном Кінґом і Террі Пратчеттом, але зі сивою борідкою невеликої густини - це так, якби перший був більш худішим, а другий менш бородатим. 

Руан (Korny - Frenelles-en-Vexin, Rouen), Франція 

Сон 270724 "Погляд на себе очима інших"

Дивлюсь очима героїні на довгу металеву конструкцію (напрямок погляду: здолу - догори), якби міст, але узагалі не типовий, якби висить у просторі. Погляд сковзить по цій металевій конструкції на чималій протяжності його видовжености. Рух героїні у просторі плавний, наче на водній поверхні. (Уві сні не виникло питань: чому "міст" немає слупів?) Скільки дивлюсь, стільки мене дивує ще одне: чому він не має на собі заклепок? Наче вони теоретично мали б були, а якби кудись зникли? 

Коли наснився цей сон, наприкінці пригадав, що я вже його бачив, і з таким переконанням, що вчора, але чомусь ані в записах немає, ані спогадах реалу не пригадується. Хоча цей сон пов'язаний із часопростором, повтор сну можливо й був під час сну, але уві сні минулий час сприйнявся, як вчорашній.

Творчий захід, після якого всі зібралися гуртом, аби щось приємне відсвяткувати... Я з усіма біля мистецької школи (конкретика: яка саме? - відсутня, але присутні асоціації: художня / музична). Дивлюсь на стару архітектуру тієї школи і вона мені подобається: викладена фігурно з цегли, пофарбована у жовті, білі, а де й блакитні кольори. Якраз біля цього будинку копають землю під розширення цього об'єкту. Дивлюсь на офіційну дошку з генпланом і коментую присутнім, що тут буде добудована модерна частина. Чи будуть вони доповнювати одна одну? Десь поряд якось дивно стоять якісь машини одна над одною (асоціація з одним із сюжетів переглянутого фільму). Так як на такій території присутній ризик від будівництва, а ми стоїмо поряд, прошу всіх покинути це місце в більш безпечне. (Цікава локація, начебто рідне місце, а місцезнаходження цього об'єкту сприймається від місця де знаходиться Дитяча бібліотека, аж до місця перед Музичним училищем. В реалі, якщо звузити локацію, насправді там знаходяться смітники). Поки зустрічав гостей після заходу, що виходили з обласної бібліотеки (аудиторія студентська чи просто різна молодь), неформально спілкувався з ними, по дорозі коментував процес будівництва, скеровував процес, коли зупинявся, тоді, непомітно для себе зауважив, що все зі мною записували на відеокамеру... Тепер дивлюсь по телевізії якісь новини і всюди до різних тематичних рубрик бачу своє обличчя: це ж стільки всякого я наговорив, що пасували тільки мої коменти?! - трохи подивований не так собі, а телевізійні бідності на лідерів думок.

Зустрічаю знайому поетку С.Ш.(Г.) і з ходу хочу запитати: чи в хорошому настрої? Одразу починаю щось весело говорити. Стали на сходах. Раптом дивлюсь на взуття свого гумового капця, який незвично нагадує туфель, а він, від незручної позиції ступні, раптом хоче спасти з ноги. Позираю на його діл і бачу, що він незвично поремонтований шурупами так, що така "ручна робота" не до показу. Дивлюсь на неї і хочу ще щось сказати, але раптом розмова припиняється і я бачу, як підійшла зі спини її копія. Виявляється, вона має сестру!? Мій короткий монолог якби переривається їхньою розмовою, адже одна сходить, а друга заходить, а я в проміжку того переходу. Розумію, що все, що наговорив, це було не за адесатом. Аби прокоментувати свою розгубленість, лише промовив до них фразу з елементом польської мови: "... заскочони! А Хто з вас хто?"

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 140724 "Любовні історії"

Довгий маршрут давньою рукотворною печерою із різними поворотами та невеликими де не де сходинками. Проводить мене нею гід на ім'я Єжи (прізвище забув, хоча доволі гарно звучало з іменем). Пригадую, що цією печерою ходив не раз, адже мені знайомі всі ці повороти та спуски. Поки він мене веде, я подумки для себе наче передбачую якби неочікуване наперед (схоже, що це якесь пригадування забутого сну). Усю дорогу гід розповідає різні життєві історії, серед яких одна про знайомого мені гея (з реалу, останній раз бачив його років двадцять тому). Розповідає про нього так, наче це доволі інша людина. Так, була в нього дивна любов по молодості, але наразі, з того, що чую, від тієї людини дивуєшся зі зовсім інших причин, залишаючи доволі позитивні враження.

Я в кімнаті якогось дому наводжу порядок: складаю робочі інструменти та збираю з підлоги загублені ключі. Один із них - останній, на п'ятнадцять, пригадую, що лежав між дверима та килимом бозна вже скільки часу, та ніхто його так і не підняв! Подивився на нього і зрозумів, що він реально якийсь не такий: м'який китайський метал, що довго не послужить. А мені ще згодиться! - ствердив собі. У процесі всього цього збирання, наче для когось (фіксація для кого відсутня), пригадую різні захоплюючі любовні історії, які траплялися зі мною (далеко від реальности, чиста невідь-звідки фантазія). Кинувши до сумки останній згаданий ключ, фантазії завершилися і я проснувся.

P.S. Сни чисто за Фройдом.

Сон 181223 "Пригадування та осяяння"

Оптична гастрономічна інсталяція. Лінзи, виставлені вгору, якби вузькою пірамідою. Починаючи з дольної підставки-лінзи, ставиться один стакан, над ним - другий, а далі з пару-три наступних. З кожним моментом, коли додається стакан із "чарівним" напоєм (начебто блакитного кольору), світло запалюється з усе більшою силою, аж насамкінець не світиться вся конструкція потужним променем угору.

P.S. Чомусь ця ідея, як варіант, нагадує святкове привертання уваги, як до весільного торта.

Біля дому, в якому живу (жодних асоціацій з реальністю), проходять колії. У мене виникає момент поспіху, коли я думаю, що за звичним сценарієм треба їхати автобусом, яким не встигну на залізничний вокзал. Тієї ж миті приходить усвідомлення, що все простіше простого: мені буде швидше дійти пішки короткою дорогою, перейшовши колію на другу сторону і дещо пройшовши вліво. Розумію, що я вже раз так ходив (таке переконання, що ця ж історія снилась учора) і тоді, як і зараз, забувся про цей можливий шлях: навіщо собі ускладнювати життя чеканням на зупинці, доїздом з гаком і все одно ходом пішки, коли все так просто? 

Сон 310823 "Трапити у "нові" обставини..."

Сон нагадав той, який був на днях, але як завжди, начебто забув. Вкотре переконуюсь, що сон має цілковито іншу пам'ять. 

У клітку до хом'яка досадили двох великих іншої породи. (Так приснилося раніше). Цього разу до клітки досаджують менших хом'яків, на зразок того, який був від початку. (Подібний живе у нас удома в реалі). Пригадую, що раніше були розмови: "Добре, що хом'як один", - а тепер, дивлячись на їхню кількість, я жартую: "От тепер вони будуть розмножуватись!"

Так, наче виконуючи службові обов'язки, в процесі праці підшукую для себе нову роботу. Таким чином потрапляю в офіс, де директором тієї фірми є знайома мені людина. (Таке переконання уві сні). Я знаю, що ця людина має доволі специфічний характер. Разом із тим, використовуючи певні словесні маніпуляції і обіцянки робить мені пропозицію нової роботи. З наступного візиту, цікавлячись у нього наступними деталями своєї праці, видається, що моя з ним співпраця також є доволі непевною і нечіткою, хоча разом із тим є мотивація, яку суттєво починають долати сумніви. Зі своєї сторони, оцінюючи ситуацію, так само починаю використовувати словесну гру. Це мені нагадує життєвий досвід роботи менеджером, де у своїй праці доводилось бути доволі гнучким у спілкуванні з клієнтом. Наперед знаю, що досвід цей мені знайомий і вдруге не "підписуватимусь" на таку роботу.

Сон 070823 "Асинхронізація і повтори"

Кінець роботи, ніяк не можу синхронізуватися в діях з колегами. Я піднімаюсь, а вони в іншому місці опускаються, я обходжу будинок з одного боку, а вони йдуть до іншого. Тепер все виглядає так, наче я повертаюсь з роботи через залізничний вокзал. Десь по дорозі, прямо на вулиці скидаю з себе спецодяг, будівельні бути, одягнувшись у повсякденний. Подивившись на тлуми людей, що йдуть на зустріч, а інші - в сторону вокзалу, пригадую, що сьогодні маю поїхати і зустріти в іншому місті тещу. Дивлюсь на годинник: 7:44 (кінець робочого дня: за логікою мало бути хоча б 17:44, можливо, свідомість так готується до ранкового пробудження) і розумію, що вже десь зараз має бути мій потяг, а квитки на нього лежать вдома. Може я мав із собою взяти якусь сумку, яка також вдома?.. Мацаю кишені: телефон, ключі, гроші з собою! - отже, можу їхати і так. Не ясно, що скажу за квиток кондуктору, але "чесне слово, я його купив і він лежить удома!". (Часті повтори, такі, як тут - "удома" - характерні снам). Вкотре згадую, що десь просто на вулиці лежить мій робочий одяг. Заскочую на потяг... Ще було якесь вагання: чи я встиг би додому, чи це точно мій потяг... - але відкидаю всі сумніви і їду. З вікна потяга бачу, як якийсь чоловік з деякою обмеженістю в рухах начебто як наздоганяє потяг, показує вдалечінь рукою і на тому перестає бігти. Просинаюсь із частим диханням, начебто біг сам, але скоріш усього від хвилювання.

Сон 110623 "Розпалювання печі"

У підвалі чужого дому я обслуговую потужну піч, мало не таку, як для технології якогось виробництва. (Можливо, певні асоціації з теперішньою роботою, зокрема працею біля доменної печі та побутовим досвідом обслуговування твердопаливного котла). Цю піч вже якось запускав і тепер маю зробити це знову. (Уві сні присутнє переконання цього досвіду, хоча з реалом міг би лишень провести приблизні асоціації з піччю лазні, що стоїть на батьківському обійсті). Певною мірою щось із піччю йде не так і даю про це знати власнику дому. Разом із тим знаю про якийсь скарб чи щось цінне, що зберігається у якійсь кімнаті цього підвалу. Знаю, бо там уже якось був. Хочу знову туди потрапити! (Присутня асоціація із рядом подібних снів, які снилися давно, що в підвальному приміщенні стоїть або якесь електронне устаткування, або зберігаються цінні речі, або ж потаємна кімната власника дому або керівника фірми). Намір залишається наміром. (На тому просинаюсь).

Сон 230922 "Чому все не так?"

Другий раз намагаюсь пройти маршрут до бані з точки А в точку Б. По дорозі виникають перешкоди, які треба долати правильно. Перший раз, користуючись чужою порадою, пройшов до кінцевої мети вірно. Так і повернувся. Цього разу дійшов до будинку без проблем. Для цього треба було здолати якесь джерельце, яке перетікало через дорогу, пройти по камінчиках, аби не підскознутися. Сам похід виглядає так, наче з екранізації казок, в яких усе навмисно гіперболізовано, а предмети наче театрально відтворені у рівній площині. Так би мовити "обведені жирною лінією". Заходжу в будинок, який іменується лазня. Маю потрапити на самісіньку гору, але правильним маршрутом наприкінці дороги, аби зайти в необхідний кабінет і вже з нього повернутися назад. Вже на вході в лазню розумію, що щось пішло не так, як попереднього разу. Я мав роздягнутися не десь у першому приміщенні, а далі. Тепер я стою голий і думаю, що на себе вдягнути. Поряд лежить велика купа одягу і всіляких дрібних речей. Перше, що трапилось: окуляри для плавання - не підходить, жіночий спідній одяг, бюстгальтери - не підходять. Маю таке, що прикриє мою голість. Вже чую, як до виходу хтось йде, а це загальне приміщення. Якось прикривають, тримаючи згаданий одяг перед собою. Проходять якісь дівчата, зацікавлено дивляться на мий дивний прикид. Йдуть. Знову шукаю і бачу в тій купі речей труси сина, а за ними свої. От, перший порятунок! Але в цій історії, за цим пошуком, я спізнився у кабінет, де мала відбутися зустріч. Дивлюсь на свій план підйому вгору і розумію, що за часом усе рушиться. Питаю себе: чому все не так, як було першого разу? 2330'