Я в рідному місті. Виходжу на закупи. Йду пішки, минаю одну автобусну зупинку, доходжу до другої, помічаю там і там ящики з фруктами і розумію, що вчора (спогад із забутого сну, або таке переконання) я купував фрукти ящиками, відставляв у сторону, обіцяв ось-ось забрати машиною, але за іншими справами так нічого і не забрав. А тепер проходжу, так само бачу продавців, недалеко від них ті ящики, які вже дехто "підчистив", а деякі фрукти "змарніли" (хурма), але знову ж таки, маю взяти авто, під'їхати і їх забрати. Отак іду, міркую, повертаюсь назад, ніби й нічого й не купував, а в руці вже тримаю упаковку з оселедцями, фолію якої вже пробив великим пальцем. Тільки зараз захотілось оселедця, але ж не буду їсти філе посеред вулиці?!
P.S.
Уява уві сні може гортати безліч різноманітних образів (як писав раніше, переважно знайомих з реалу), і з них відбувається процес "тестування" (навіщо? - поки неясно!): чи можемо зробити вибір, або подібний, або відмінний реальному життю? Наприклад, як в сьогоднішньому сні: поки не опинилась у руках упаковка з оселедцями, навіть і не мав бажання їсти рибу. Отже, уві сні, ми як в магазині самообслуговування: ходимо рядами і обираємо улюблені товари, інші товари "мількають" перед нами, але щоразу орієнтуємось на бажання. Звісно, іноді може приснитися такий сон, що важко віднести до якихось бажань. Аби зрозуміти, тут варто б уяснити іншим словом "вражень". Отже, можливо, "тестування" і полягає в співміреннях: не усі враження є бажаннями; не усі враження є з реалу, адже уві сні проживаємо відмінне життя, у якому існує свій масив досвіду; не усі бажання оцінюються однаково як уві сні, так і реалі, приміром, уві сні дуже рідко зустрічається емоційний надрив; не усі бажання, які втілюємо вві сні, хотіли б здійснити в реалі. Отже, снам бракує того раціо, яким послуговуємось в бодрому стані, але разом із тим для реалу вчимось на снах, співставляючи бажання.
Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція
