Сон 291225 "Освоєння нової планети"

Я в космічній місії (настільки ж незвичний сон, як кілька днів раніше, коли так само снилось моє перебування в міжпланетному просторі, ще й як для мене доволі рідкісна та незвична тема; навіть не уявляю: з якого враження могло б повстати). З групою колективу обговорюємо питання освоєння планет. Хтось розповідає, як даються назви. Зокрема при їх освоєнні: назви річок, гір тощо. Про себе міркую, що для цього треба завжди в місії мати якогось філософа та філолога в одній особі, який приміром подивиться на гору, а вона вже йому щось "промовляє". Чи не так постають назви? Раптом подумав за себе в цій місії: чи не якраз є саме таким!? Тепер ми на якійсь планеті. Йду з кимось, розмовляємо про краєвид, гори, як міняється світ, коли людина його освоює, а також про те, що колись будуть інші люди і даватимуть всьому цьому інші назви. Так по дорозі приходимо на неймовірно гарне місце, впорядковане людськими руками, зокрема сад: дерева, окремо виразні кущі та якась городина. І тут бачу свого батька, який над цим гарує. Підходжу до нього і висловлюю, як тут все радикально змінилось. Далі переходимо на тему приватної власності. А для мене все це ніяк не може просто укластись в голові: інша планета - далекі світи - приватна власність...

Сни 14-151225 "Неочікуване поряд"

Маю якусь роботу на іншому кінці вулиці. (Чомусь нагадує таку, яка є в спогадах з юности, якою не ходив до школи, але яка була для інших учнів головною). Їду туди своєю машиною (такою, як в реалі). Ставлю авто на якомусь промисловому майданчику та виходжу на дорогу. Там зустрічаю якогось відомого політика/актора/керівника (так уві сні та згодом після пробудження не зміг пригадати: хто це?) з сім'єю: дружиною та донькою. Я його знаю, а також, що він має мене пригадати. Підходжу, про щось починаємо розмовляти. Раптом моя увага перемикається на щось інше, а він із сім'єю кудись пропадають. Вертаюсь до свого авта, а його немає. Майже на його місці стоїть трактор. Озираюсь і далі шукаю машину. Когось питаю, даю опис, як виглядала. Хтось мені ствердно каже, що практично з усього мого авта зробили трактор. Навіть дещо впізнаю в ньому зі своєї машини. Я не просто в шоці...

14.12.25

Має відбутися конкурс на планетах, до яких треба буде долетіти. Для цього вирушає місія з 4 дорослих людей (без конкретики, але начебто 2 чоловіка та 2 жінки). Тепер міжзоряний політ. Хоча учасників визначена кількість, я бачу їх і все, що там відбувається, як частина команди (хоча, за логікою, до неї не належу). Усе, що відбувається на міжзоряному кораблі та зовні: планети, світлові явища абощо (важко описати), які бачу за ілюмінаторами, викликають незвичні для мене відчуття. Раптом приходить розуміння, що політ, який виграли учасники на конкурсі, насправді є в одну сторону: кожен має лишитися на обраній ним/нею планеті назавжди. Це дещо мене спантеличує та засмучує, хоча в перемішку з приємними переживаннями, надихає, що так добре буде й надалі.

P.S. Хоча космічна тематика рідко, але з'являється в моїх снах, сьогоднішнє - це щось із неочікуваного. Навіть не знаю, що могло б надихнути мене на такий сон.

15.12.25

Сон 070123 "Далеко приховане і забуте"

Беру участь у польоту в космос, але не так звично, як космонавт, а якесь тіло, що своїми розмірами може перевищувати деякі планети навколо себе. Місія серйозна, але певною мірою виглядає, як халабейдність. У цей момент нас не цікавлять планети з каміння, а у вигляді шматка льоду - це ідеально! Наближаємось до такої планети. Спочатку збираю пальцями супутники такої планети. Комусь кажу, аби описували, які ж вони мають назви. Тепер беру саму планету у свою руку і починаю виколупувати з поверхні маленькі камінчики - це метеорити, які падали на неї у різний час. Видно, що коли вони гарячими вдарялись о поверхню, не розбивались, а вплавлювались в неї, залишаючи навколо себе відмінний темний колір, яким додатково забарвлювався у темне навколишній до них лід. Тому візуально шукати такі "камінчики" доводилось доволі легко. Маючи певні природничі знання, ставлюсь до них із розумінням: ці метеорити являють незмірну наукову цінність! Складаю для когось ув окремий посуд. Нашукую і виколупую стільки, скільки знаходжу їх видимими ззовні. Тепер вирішую зазирнути в середину цієї льодової брили. Адже ті метеорити, що падали на планету в різні часи, вони є у будь-якому випадку ранніми, наприклад, за ті, що можуть знаходитися глибше, взагалі не видимими для ока. Подібна планета мільйонами років обростає льодом і ніхто не знає, які метеорити падали на неї раніше. Якимось чином відламлюю якусь п'яту частину цієї планети, а в одному місці, з під неї, також виявляю тепер не поодинокі, а одразу якусь груду твердих скам'янілих темних форм. Беру їх і також кладу на окрему тацю, що мені подають для досліджень. Поклавши цю безформність, за мить бачу її розмерзлою та не у вигляді камінь-метеоритів, а якихось видовжених зелених зерен із такими ж довгими остями. Чую, як хтось дивується збереженій формі життя. Ще мить і поодинокі зерна починають проявляти життя. Таке враження, що вони починають дихати. Міркую собі: таку форму життя просто небезпечно брати на Землю! Хтось поряд дивиться і також коментує: "Я не вірю своїм очам! Я не вірю своїм очам!". 0600'

Сон 181221 "Відзнаки"

Якесь незвичне місце, нагадує щось космічне, в якому має бути все підготовлено належним чином перед тим, як випустять коней. Я ж займаюсь важливою організацією, чомусь без неї аж ніяк: розвішую усім присутнім на білі сорочки в районі кишені однойменні шильди на двух металевих кріпленнях під округлі гайки (наче інформаційна візитівка, а з іншого боку доволі сильно нагадує військові атрибути). Коли завершив, звернув увагу, що від поспіху декому розвісив криво. Коли кріпив, час від часу видавалося, що в деяких місцях того, певною мірою космічного місця, виникають відчуття запаморочення. Чомусь вирішую, що це пов'язано з радіацією. Переконання служіння тому обов'язку чітке, як в армії, але до кінця цілком усе не розумію, хоча відчуваю себе одним зі старших у команді. Подумки питаю себе: навіщо наявність таких табличок на наших сорочках для коней, яких чекаємо?

P.S. Цей сон нагадав певною мірою образність, з натяком на військовий вишкіл, забутий уривок сну кількаденної давности. Серед малоорганізованих героїв з'являється статусний військовий поважного віку в білому мундирі. Своїм образом і розміреною поведінкою невимушено починає вносити в оточення якусь гармонію та порядок.

P.S.P.S. Певною мірою сон узгоджується з подіями вечора, коли донька отримала поважні нагороди за свою творчість.

Сон 161221 "Космічні візерунки"

Якесь незвичне сприйняття простору. Присутня організація предметів у ньому: певний куточок, який обставляю якимись меблями та речами середнього розміру. Наче й не кімната, адже на якомусь етапі виявився вихід у відкритий простір, якесь стійке переконання, що космічний. Можливо, що згаданий куток, з організацією предметів, належав до орбітальної станції - настільки все незвично. Присутнє стійке усвідомлення баченого образу поверхні землі з вікна такої станції. (Не можу пригадати, щоб подібне належало до свіжих переглядів у реалі). З того закритого простору, з раптовим виходом у відкритий, я опиняюсь серед таких героїв, що закидають у "небо" металеві кульки. Спочатку вони падають хаотично, але інший герой вирішив відзначитися по-своєму: такою ж невидимою силою підняв їх знову вгору і систематизовано скинув на "поверхню" нижче нас (наче то й не земля, як і верх не є небом). Дивлячись на малюнок, можна було відзначити, що набув він недосконалого візерунку стільника, обірваного у вигляді пропущених плям (дещо нагадуючи формули з органічної хімії).

Сон 020818 "Парадокс дуальності"

Сиджу на кухні в сім'ї, яка виробляє туалетний папір з тютюну. Показали який він має вигляд: білого кольору, багатошаровий, з перфорацією для відривання - не відрізниш від аналогів. Роздрібнювач сировини такий, як шафа розміром з холодильник. Розповіли процес виробництва, навіть візуально його уявив. Дивлюсь, що структура паперу волокниста, отже, можливо робиться, як солодка вата, а потім пресується в тонкі шари. Тому й питаю: а в процесі виробництва сировина плавиться? Син каже так, а мати ні. Син встає і виходить з кимось із кімнати. 0309'

Хтось говорить, що зараз багато трагедій з ракетами, хтось інший: скоро всі будемо літати в космос. Тіло перед польотом видозмінюється, набуває іншої якості. 0320'

Пускають заряд в корабель, разом із ним капсулу, якщо заряд сприяє покращенню його роботи, то капсула - навпаки. 0338'

Проходив співбесіду на Коростенський фарфоровий завод. Нас черверо. Як прийшли, на лавках понад вікнами сиділи молоді люди. Співбесіда тут же пройшла за пару хвилин, нічого конкретного. Питання про життя і не більше. Відходжу в сторону і дивлюсь на річку, а по ній пливуть острови, на яких поламані дерева, потрощене галуззя, трохи трави. Дивуюсь і не вірю, що острови дійсно пливуть, потім когось кличу і показую. Десь кажу, що це не співбесіда. Іду пити молоко. Хтось каже що упаковка така, як у дівчини, отже, її молоко. Я жартую: аякже, зараз шуршатиме пакетиком! Розвертаюсь і йду до дверей. Пробую те ж молоко, а воно вже згусло. 0502'

Чекаю біля лазні батька, як він помиється, аби увійти до неї самому. При вході лежить годинник, із якого працює радіо, яке він забув, як виходив.