Сон 210521 "Неконтрольована ситуація"

Я десь з дружиною на лоні природи, поміж заміських дач. Десь поряд нас присутній якийсь будиночок, з якого ми вийшли. Темп подій розмірений настільки, що в голову приходять різні ідеї. Ось дружині захотілось напнути якусь гумову річ, щось на зразок тятиви в арбалеті, загалом не схожу на зброю, а "пародію на неї": матеріал, який натягується та неймовірно довго скручується. Чим я і почав займатися, а вона пішла. Натягнув до такої сили, що пора вже відпускати, а дружина все не виходить із дому. Відпускаю: будь що буде! Злітає гумова стяжка і починає в повітрі робити хаотичні викрутаси. Від стрімкого руху самозапалюється, отже, тепер літає не просто гумова річ, а неконтрольований вогонь. Пролітає над дахами будинків, робить півколо біля посадочного ряду високих сосон. На кожному просторовому оберті виникає в мене острах, що ось-ось щось від нього спалахне інше. Якоїсь миті приходить спостереження, що це полум'я набуло якогось незалежного інтелекту і рухається взагалі невипадково. Ось вже раз наблизилось до мене і полетіло далі, а ось вже вдруге: стало переді мною і певний час не зрушувало з місця. Від того я закрив очі, але шкірою відчув, що полум'я просто мене не покидає, а тримається поперед мене... Ще мить і полетіло у невизначеному напрямку, наостанок прокотившись дощовою ринвою дому, з якого так і не вийшла дружина подивитися на реалізацію своєї ідеї.
P.S. Проснувся зі схвилюванням: перший раз у житті побачив щось подібне! 0245'

Дощовим днем гуляю парком, піднімаюсь сходами. На одному з поворотів стоїть табуретка, а на ній - маленький песик, може, цуцик. Стоїть доволі смішно і жалісно: на задніх лапках, передні склав, як сурікат, а сам весь мокрий від дощу і дивиться кудись угору. Подивився вгору і я: грубе галуззя дерева і більше нічого. Вирішив це "диво" сфотографувати, що і зробив. Від його питального погляду вирішив вилізти на ту ж табуретку самому і подивитися вище: нульовий результат. У голові промайнула асоціація з молодим стильним хлопцем. Після певних вагань забираю цього цуцика із собою. По дорозі це живе створіння навалює мені в кишеню, так що одразу проступило тепло і коричневий колір крізь штани. Звісно ж йому приємно! (Отака вдячність). Приходжу до дому, який нагадує батьківський, міркую, що не пускатиму його далі прихожої та кухні. Тепер дивлюсь інформацію за цього хазяїна: "... Автор однієї книги, займається музикою і дотичний до медіа". Відволікаючись від перегляду інформації, згадую за свої штани, які треба попрати. 0444'

Сниться, що на останній сон донька зробила художнє оформлення, як цуцик розкидав по кімнаті взуття і пересувається поміж розставленими перешкодами. Я ж сідаю і вичитую текст свого сну. Зі спини підходить дружина і проявляє інтерес до мого писання. 0530'

Сон 110320 "Пухнасті форми"

Сиджу десь з донькою і спілкуюсь. Раптом заходить розмова про мою роботу і я вживаю нецензурне слово, яке, як і інші, не допускаю у своїй лексці, тим більш в її присутності. Пояснюю, що так на роботі гостро висловлюються хлопці, хоча, по тексту сказаного, була наявна деяка іронія на серйозне.

Якийсь фрагмент, пов'язаний з їжачком.

Повертаюсь автобусом з якогось свята, різношерстним, але переважно творчим колективом, до дому - в рідне місто. По дорозі зупинилися з певних причин десь у лісі і я вийшов. Як виявилось, посеред дерев було дивне місце, хаотично сповнене покинутими давніми меблями і м'якими об'ємними речами. Посеред того всього запримітив білого пухнастого кучерявого цуцика, який, як видно, був голодний і потребував їсти. Взяв його на руки, пішов до автобуса і попросив для нього якихось харчів, аби нагодувати. Хтось дав рисової каші, яку він почав їсти з рук із великим апетитом. Пішов у ліс, аби залишити його на тому ж місці, де і взяв. По дорозі, раптово для себе виявив з десяток таких же тваринок, але померлих від голоду, які лежали хаотично в ямі. Вже почав міркувати: чи не взяти його додому? Як трохи далі, в іншому місці, побачив дорослу собаку, за породою схожого на цуцика, видно, що його матір. У будь-якому випадку, в лісі їм обом є шанси вижити. Залишив і пішов. З'явилось відчуття, що минуло забагато часу і автобус міг рушити без мене. Приходжу, а він стоїть і люди все ж таки мене очікують. Заходжу в салон, підходжу до умивальника, мию руки, кажу, що з тваринкою все добре. Повертаюсь до людей, а мені вже звітують про плани на сьогодні: кому де зійти та завтрашній день: куди ми їдемо далі. Тітка Тетяна каже, що їй треба на вул. Селецькій і т.п. Дивлюсь на обличчя колеги, а воно засмагле. Міркую: от що значить цілий день бути на сонці! 0250'

Бригадиру розповідаю про можливі мої варіанти поїздки додому. Прошу вислухати уважно, тому що питання цього потребує.

Вішаю досушуватися рибу. 0500'