Сон 271125 "Шаховий ліс"

Заходжу в ліс. Починаю детально розглядатись навколо. Бачу, що прямо посеред дерев симетричними острівцями, як на шаховій дошці, стоять столи, а на них якісь дрібні предмети побуту. Сприйняття користи з лісу, що все можна збирати і забирати, як дармові гриби та ягоди. Пробую розгледіти, що цікавого на тих столах, аби взяти й собі. Ходжу від одного столу до іншого, але бачу все таке, що взагалі мене не цікавить. Виходжу на другу сторону лісу, де він закінчується, а там бачу людей, що приїхали машиною. Цієї миті мені пригадується парк, через який ходив до школи. Тепер інша сторона цього лісу мені уявляється, як його завершення огорожею до іншої школи, яку завжди минав, це при тому, що знаходилась ближче до дому (уві сні переконання, що десь поряд має бути батьківський дім, відсутнє).

Сон 031125 "Шапки-гнізда"

Показується якась історія про визвольний рух. Сосновий і дещо мішаний ліс. Переконання, що йдуть козаки. Дивлюсь уважніше, а це - хасиди (у сні не фігурує слово "євреї" - виключно так). Виринають один за одним із-за дерев і йдуть одією стежкою. У кожного на голові великі хутряні чорні шапки, настільки дивні, що більше виглядають на великі пеньки, в яких згори є пусті місця, як на гнізда. (Мій погляд на них якби з висоти). Тепер я частина цієї історії. Шукаю, якби попити води? Знаходжу джерело, що розтікається на два струмені, що вже бачаться як повноцінні потічки майбутніх річок. Пробую попити з неї води, а вона на вигляд якась мутна та дещо підозріла, але спрага неуникна. Зачерпую рукою кавалок води і пробую на смак і розумію, що вона більше нагадує сточні мильні води, аніж чисте джерело. Тепер якби з'являється Бог (таке переконання) і починає розповідь так, наче заперечує своє існування, а щодо християнства каже, що це мало б бути просто реформованим іудаїзмом, а не окремою релігією. Тепер, за якимось рядом логічних думок у контексті побаченого і почутого, міркується, що насправді українці захищають не так Україну, а свій рідний дім, свою сім'ю. (Ця думка виникає, як глибоке осяяння, саме в контексті співставлення). Захищати вольність - це просто захищати той світ, в якому жили, живеш і житимуть [цивілізовані] народи, те, чого не зрозуміти росіянам, які віками жили, живуть і житимуть рабами.

P.S. Схоже, що сон виник, як певною мірою недоказана думка про іудаїзм, яку формулював для своєї доньки. "Хасиди" - це, мабуть, найбільш зрозуміле уявлення про єврейську релігію для більшости українців. Шапки-гнізда - це якби продовження того, що може бути в головах. 

Сон 301024 "Подолати перешкоду"

Похід через ліс. Двоє незнайомих людей. Між деревами з'являється рись. Тепер я лечу над лісом. Приходить усвідомлення, що він казковий. Бачу автотрасу, а на ній машини. Мовчазне зависання в повітрі. Знайома Ш. Німецька мова. Хочу приміряти одяг і комусь показати особисто. Продовжую політ далі.

231024

День народження сина. Я готую м'ясо до випікання (очікуване, з реалу). Поїздка на закупи в магазин (з повторами).

291024

Тимчасово, десь в часи переїзду, живу в якомусь гуртожитку. (Період проживання з повторами). Якоїсь миті зловив себе на тому, що ліг спати в одному приміщенні, а прокинувся в іншому. В гуртожитку присутні як хлопці, так і дівчата. Якась із ними присутня комунікація. Тепер іду по вулиці й повертаюсь до цього гуртожитку. За поворотом, при вході на зактиру територію закладу, бачу, як якась дівчина стоїть на сходах другого поверху і в місці досмотру речей, які спускаються дивним металевим серпантином до охорони, кидає якісь монети, які трапляють до "херувимів порядку". Таким чином розумію, що вона дає їм хабар. Їм щось не подобається, але й не виходять назовні. Кличу її до себе і впускаю на територію за власним пропуском. Тепер знову йду до того гуртожитку, минаючи згаданий ріг вулиці, але вже з кимось, та вже не вулицею, а через базар, який знаходиться поряд (жодних асоціацій із реальністю). На території ринку бачу дивну картину: стоять навколішки, сумирно, низько нахиливши голови, наче люди на вигляд рееволюціоновані до поведінки тварин. Більше, ніж з двадцять постатей. Перед кожною з них лежить напіврозкритий мішок. Всі по чиїйсь одній команді накидаються на свій мішок і починають з нього щось їсти (подумалось, що хліб, капуста). Звернув увагу на одну з них якби напівлюдину-напівтварину, яка була більш подібна до темно-рожевого майже фіолетового тюленя. Для мене було видно лише голу гладку від тлусту спину. Над цією істотою стояла нормальна людина, що очікувала того моменту, як та почне їсти, аби зідрати з неї шкіру. Що й почав робити, мало не живодерським методом. Склалось враження, що ця "вистава" свідомо була зроблена заради цього. Цікаво було те, що ця істота настільки була голодною, що муки болю, які почали їй дошкуляти, справляли на неї менше враження, аніж відчуття голоду. Як не сичав і обурливо не крутився, але їжа мала колосальну силу переконання. На тому й проснувся.

301024

P.S. 1111 допис на цьому блозі.

Сон 270823 "На порозі"

На мить закунявши, пригадався фрагмент сну:
Мені подають стільчик, який розкладається в залежності від статусности гостя: якщо високоповажна особа для того місця - розкладається стільчик із високою спинкою, а ні - звично. Мені розклали той стільчик звично.
26.08.23

Фрагменти:
1. Заводський цех, поділений на три частини. (Певна філософія у числі "три").
2. Після якоїсь глобальної катастрофи, я вдруге повертаюсь на велику лісову ділянку, яку попереднього року проріджував від заростей лише половину. Цього разу маю зробити другу. В тому ж місці натрапляю на будиночок, на порозі якого стоять два саджанці дерев. (Питання: чому вони стоять і хто їх поставив? - якось уві сні не виникло). Дивлюсь на них і міркую, що варто було десь тут посадити. Який сенс забирати з собою? Разом із тим: який сенс садити їх біля дому, в якому вже ніхто не живе?
3. Тепер я знову опиняюсь у цьому ж місці, підходжу до цього ж порогу, а тим сидить сімейна пара похилого віку: старий і стара. Міркую: як же так, що після великої катастрофи їх ніхто звідси не виселив? Ось так удвох посеред лісу залишились доживати свого віку? Міркую їх забрати зі собою, але розумію, що фізично для мене одного це буде важко, але це треба зробити!
27.08.23

Сон 190922 "Білі гриби"

Йду лісом і якось раптово натрапляю на таку галявину, на якій ростуть багато білих грибів. Дивлюсь під ноги, а їх стільки, що немає де ступити.

Сон 061221 "Організація та впорядкування"

З колегами укладаю кабеля в широкий лоток. Знаю, що об'єкт знаходиться біля аеропорту. (Теми "лотка" і "аеропорту" повторювані кілька ночей). 0250' Сон 301121

Опиняюсь у якійсь заміській хаті, більше схожій на дачу за призначенням. Приїжджаю не сам (конкретика відсутня, але знаю, що близькі родичі, двійко осіб точно). Хтось залишається прибирати в хаті, а хтось робить прогулянку околицями, зокрема лісом. (Як глядач, я бачу два сюжети для кожних героїв паралельно, як у кіно). Займаюсь хатніми справами: мию посуд, перу (ставлю до пральної машинки), прибираю, організовую щось на городі, варю їсти, міркую над хатнім облаштуванням. Відзначаю, що є світліші кімнати та темні - без вікон. Міркую, як би їх на майбутнє освітити додатковим сяйвом. Сюжет із подорожжю околицями менш насичений подіями. Зокрема фігурують вулички, вихід до лісу, ліс, гриби, поворот додому. На якомусь етапі виникають гості, давні батькові знайомі, зокрема Є.К. (у батьків із його родиною спільна дача на два входи, але на одній території). Ця людина викликає якусь неприязнь і я роблю якісь показово якісні речі для себе, тим самим викликаючи роздратування в нього, адже зачіпає його інтереси. Десь іде жалітися на мене моїм батькам. Мене це не обходить. Тепер повертаються додому ті, що були в подорожі околицями, якісь нові гості. Вже на цей час відбулося багато змін. Прошу оцінити, наскільки стало краще. Запрошую в дім до столу. 0400'

Сон 141121 "Невизначеність"

Приїжджаю до приватного будинку, власники якого здають його в оренду для робітників. Знаю, що одразу за моїм візитом мають приїхати працівники фірми, на яку працюю і я. Маю залагодити усі питання з поселенням. Пам'ятаю, що колись давно тут був, отож відтоді не має сильно все помінятися. Ось здалка бачу господарку, яка щойно приїхала додому. Обличчя знайоме, хоча занадто чорняве. (Як із будинком, так із хазяйкою: видно, що спогад відсилає мене до забутого сну). Дає зрозуміти, що можна жити, але все одно чомусь не все мені ясно. Знаю, що мають приїхати дві машини. Міркую: де вони мають стати? За рогом будинку помічаю машину, в якій за кермом сидить тітка Н. (в реалі померла). Чомусь уник контакту з нею, пішов у зворотній бік - звідки прийшов. Міркую на тему поселення хлопців. Тепер захотілось сходити в туалет по-серйозному, сам він на дворі. Заходжу в нього, а там не прибрано, так, що нема аж де ступити, але примощуюсь і стаю. За раз щось не виходить і я до нього в скорому часі повертаюсь, а біля нього на дворі бігають кури і весь час прагнуть у нього залізти. Заходжу в той туалет вдруге, примикаю двері, а щілина все ж таки залишається, примощуюсь, а кури раптом вламуються всі покотом так, що заповнюють весь простір, так що на початку відчуваю їх всіх на своїй спині. Я вже наперед уявляю, яким заляпаним звідти вийду. Одразу з ними і вивалюю на двір. 0220'

Пішли в ліс щось збирати, а по дорозі бачу гриби: білого на міцній ніжці, підберезовика, ще якісь... Зриваю, адже ножа з собою немає. Питаю: а гриби збиратимемо? Від їхнього виду: яке ні? - тільки "так"!

(Видно, в продовження попереднього уривку сну). Гуляємо лісом, наче це туристично-пригодницька подорож. Виходимо на якусь споруду, і потрапляємо в неї. Так, наче це спочатку була гора, а в результаті в ній опинились вікна. Аби ніхто сюди не проник, закидаю якісь кабеля через вікно в якості линви, у випадку негайної евакуації або підняття вгору.

Приходжу в якийсь автосалон, а в той же час до нього приїжджає група осіб з кількома давніми знайомими: М.Р., В.К.. М.Р. підходить до мене і на мої слова: як справи? - починає потроху плакати. Намагаюсь уяснити причину. Зі слів здогадуюсь, що хтось захворів або помер. А хто? - не ясно. Ту ж неясність не зміг отримати й від знайомих. Так, наче про когось говорять, а у мене на сказане жодних асоціацій. Конкретика імені - відсутня.

Підійшов до ліфта. Вибираю функцію, щоб ввести два слова. На червоному табло світяться рисочки. Поки думав, хтось підходить і просить не соромитися, а натискати свій поверх і їхати. Поряд стоять ще пару людей, які нічого не коментують. Я натискаю, але так, що мені знову роблять зауваження: два рази натискати не можна! Ви раз натиснули функцію "смерть"! (Так і не сів у ліфт. Проснувся. Відчув, що чомусь неприємно болить серце). 

Сон 310821 "Складна дорога"

Будинок у якомусь селі, який потребує відновлення. Видно, колись він належав доволі заможному пану, з яким у цьому ж домі навіть мешкала прислуга. Тепер цей дім потребує ремонту і певною мірою я відчуваю його своїм або ж маю якесь внутрішнє зобов'язання його відремонтувати і довести до ладу. Сьогодні біля цього дому стоїть висотний кран і має виконати якусь роботу. Дивно, але кран стоїть якось боком та ще перегороджує тривалий час вулицю. Кілька разів обходив дім сусідніми вулицями, виходячи крізь різні внутрішні ворота обійстя, і щоразу не міг зрозуміти, чому мені важко запам'ятати, як повернутися правильно назад, на свою ж вулицю.

За вирішенням якихось паперових справ маємо поїхати в Київ. Чомусь дружина з донькою обрали поїздку потягом, але одну зупинку вирішили пройтись пішки і, видзвонивши мене по телефону під кінець мого робочого дня, разом рушити далі. Взагалі, я надіявся, що все вирішать вони самі. І навіщо було прогулюватися цілу зупинку, протяжністю для потяга. Але є, як є і я тепер разом із ними йду залізничним шляхом, наступаючи на шпали. Практично, дорога вела крізь ліс і ліс. Ось вже дійшли до першої зупинки, а біля нього певні архітектурні споруди доволі давнього зразка, зокрема один в один склади, як з мого дитинства, що біля батьківського дому (асоціація з реальности), видно, що побудовані за типовим проєктом. Навіть на тому зауважив своїй дружині. По другу сторону вже звиклої дороги, яка пролягала поряд колій, якісь старовинні туалети з неймовірно цікавою архітектурою. Чомусь мені нагадують архітектуру споруд на цвинтарях: склепи - не склепи (якесь дивне зауваження мистецької сторони будівництва під час сну). (Таке враження, що ці туалети, за формою, снилися мені й раніше). Нижня частина вибудувана з червоної цегли, а верх (друга половина з даховою частиною) зроблений з цілісно литої форми металу. До одного з тих туалетів вирішила зайти донька. Так само й успішно вийшла. Зауважила тільки на справдженні очікуваних вражень. Звернув увагу, що саму конструкцію, разом із бетоном, на якому він був залитий, трохи повело в сторону, так, щоб донька мала зійти з підніжжя, я підтримав її рукою. Чомусь дружина припустила, що так само успішно ми можемо прогулятися і до другої зупинки. Я ж словесно зупинив її, переконавши, що це не буде таким коротким шляхом, як донині. (В розмові фігурували назви цих зупинок, чомусь важко їх відтворити, але один із них мав подібність до слова Козятин. Серед аргументів моєї розмови була згадка про далекий особистий досвід пішого шляху по рейках "від Фастова до Києва" - "більше я цього не хочу" (таке переконання уві сні). Десь перебуваючи в цьому ж районі, зайшли на одну лісову галявину з урізаним пагорбом, на якій знайшли багато грибів, спочатку якихось неїстівних, або ж не знали, що то за вид, а інших: трохи бабок, а решта решетняки; траплялися й мухомори з коричневим капелюшком. Гриби збирала дружина, а я лише показував де і які вони. Десь посеред трави знайшов диво-фрукт, схожий на ягоду, бо ріс на землі, але величезних розмірів - з яблуко, а насправді нагадував нереально велику рожеву аличу (гібрид зі сливою), яка розрослась тут же, посеред лісу, але з не такими вражаючими плодами. Ділюсь враженнями з дружиною, показуючи "ягоду". (Чомусь уві сні присутнє переконання, що колись у дитинстві чи то юнацькому віці я був вже на цьому місці і, як нині, того разу теж росли тут гриби, але відтоді чомусь запам'яталися білі та маслюки). 0330'

Сон 281220 "Розв'язування питань"

Лісоповал. Перетягую великі брили дерев.

Набираю в лазню воду з криниці в бак, що стоїть на горищі, увімкненим насосом. (Прямі асоціації з батьківською лазнею). Контролюю процес. На якомусь етапі пропадає світло. У приміщеннях стає темно. Переходжу до басейну, а з вікна, що виходить назовні, бачу, як підходить із телефоном біля вуха та в розмові за ним Т.Л. (колишня вчителька молодших класів у моїх дітей). Чую її розмову, але виходжу з лазні й відкрито натикаюсь на неї. А вона раптом до мене з питанням, який одразу й не второпав: "Як купити машину в Польщі?". Подумки: "Дивне питання! Поінформована?.. Звідки? Знає, що приїхав із Польщі, там купив машину? Яких ж хоче від мене уточнень купівлі?

Сон 141020 "Стинати голови"

Їм чуже волосся... (Повтор фрагменту забутого сну). От і цього разу сиджу в громадському транспорті, через прохід - дружина, а переді мною якась жіночка. Я не стритримуюсь і зрізаю незначну частину її хвістика до 10 см, що складений був під резинку наприкінці невеликої косички, й одразу кидаю в рот і розжовую. У смакових якостях мене нічого не дивує: хрускотить, як солодка вата. Єдине: занепокоїла нерівність відрізаного: пару косок залишились задовгими, а так непогано. Не наважився підрівнювати ножицями вдруге, аби цоком відстригання не звернути на себе увагу остаточно.

Я з батьками та ще кимось їдемо повільно лісом. Побачивши знайому ділянку, раптом пропоную: "А давайте подивимось: чи є гриби?" - і перший рушаю в ліс. Пройшовши певну галявину безгриб'я, помічаю знайоме місце, біля якого колись росли білі гриби. (Спогад із далекого сну). Наблизившись, побачив пару молоденьких, почав стинати пальцями та класти в руку, а там ще і ще такі ж... а місця куди б класти - немає. Хоча б знайти якийсь пакет у лісі? Та раптом, недалеко від себе бачу дитяче пластикове відерко з лопаткою. Виливаю з нього дощову воду, трохи в процесі виполіскуючи, і кладу гриби в нього. Відзначив, що ізсередини відерко було трохи зажирене. Для себе зауважую: як добре, що поряд із цим лісом розташовані дачні ділянки! От і діти якісь грались, переносячи пісок, так і забули свої іграшки! 0110'

Приїхали гості з Криму, а я без подарунків. Вирішили розміститися в домі баби Марії. Я ж виходжу в місто і міркую з чим прийти за стіл, а грошей то - катма - так, щоб нормально виглядало - не вийде. Знайшов якийсь подарунок із землею (вазон? - образ затертий), але забракував його, довелось мити руку в калюжі. Звернув увагу на дворових собак, як вони лежать і мило відпочивають під сонячними променями після нещодавньої зливи. (Можливо, прив'язка до реальности: цієї ночі за вікном шурхотів густий дощ). У результаті повернувся так би мовити: з нічим. Щось було в кишені, але так, щоб привітати когось із днем народження. Зокрема знайшов аркуш із вітальним віршем, написаним сьогодні для власної доньки, але ж для гостей такий подарунок явно не пасуватиме. Приходжу до б. Марії (врп) на кухню. Її частина дому поділена так, що у великих кімнатах гості, а ми тут - на кухні. Б.М. спілкується по мобільному телефону. Дивлюсь на годинник: трохи більше 12 дня, а гості приїхали о 10. Я ж знаю, що зараз має про себе нагадати батько, адже всі нас зачекалися. От і лунає тел. дзвінок стаціонарного телефону. Я відповідаю. Так і є: батько. Натякаю б.М., що треба завершувати. Б.М. по кількох хвилинах встає і йде готуватися, а я дивлюсь на неї, а вона худорлява, геть фігурою не схожа на себе. Міркую: от що значить на місяць поїхати на відпочинок до моєї двоюрідної сестри Л. (її внучки)! 0245'-0303'

Повтор якогось давнього сну, в якому злочинці потрапили в дім б.М. та батьків. Застосовуючи різні хитрі засоби, я їх ліквідував. Останній фрагмент "поєдинку" був у ванній кімнаті, в якій засів невідомий чоловік, доголюючи налисо свою голову. "Поєдинок" завершили на мовчазній згоді: я його побив, сліди нападу на голові присутні, розбито о підлогу пару тарілок... Кажу йому: "Тепер сиди тихо і жди кінцевої роз'язки!", - адже все це у мене з ним "малою кров'ю" і він це знає. Виходжу з дому батьків і йду в другу половину (б.М.), а там у прихожій стоять родичі С. (чоловік і жінка) і розповідають моїй матері, бабі Марії та тітці Л., що вони виграли довгоочікувану стипендію і їдуть на три дні на гастролі. 0415'

Сон 140520 "На межі з небезпекою"

Переслідую В.Путіна десь на лоні природи. Цікаво, але в той час маю чарівне вміння літати. В процесі роблю своєрідний репортаж: аматорський відеозапис погоні на свій смартфон. Спочатку він з'являється в селі, з якого терміново тікає десь у молодий ліс, у якого є своєрідна крива дорога вниз до річки. Потім він зі своїми помічниками сідає на моторний човен і ним прямує по широкій річці, яка так само має певні заверти. Ось мене вже помічають і звертають увагу охоронці з числа його оточення. Відриваються від основної групи, аби мене якось виловити в повітрі, але я кулею злітаю високо в небо, так, що опиняюсь у тумані найнижчих хмар. Вирішую, як спущусь, то маю опинитися десь у тому місці, звідки почав стеження. Прикметним воно є тим, що там висить знак населенного пункту (села) - загубленого посеред великих просторів Росії, як і багато інших подібних місць. 0130'

Прийшов додому (батьківська хата), почав займатися хатніми справами. Міркую собі на тему проходження медкомісії у військоматі, адже виникла раптова в тому потреба. (Сон відсилає мене до реальної розмови з колегою С.А., який, як колишній рядовий, служив у Німеччині (НДР), а пару років тому проходив повторну медкомісію, заради отримання виписки на перереєстрацію місця проживання). Згадую свої болячки і як то їх треба знову-таки продіагностувати. На якомусь етапі відчув, що почались симптоми нежитю, з'явився кашель, почались часті відхаркування. Одразу зрозумів причину: вчора прохолодив ноги! (В реалі: перед сном довго ходив на дворі. Як ліг спати, відчув, наскільки сильно вони захололи). Міркую далі: от і похворію з тиждень, може два. Так, це вже точно не проходитиму медкомісію в військоматі. Приходжу на кухню, аби закип'ятити воду і згодом почати лікування з вигрівання ніг. Дивлюсь, а мати вже все для того підготувала. Частину перелила з одного відра в другий. Залишилось перелити в іншу ємність решту. Я ж перепитую: "Це для мене? Якраз ноги нагрітиму!" Мати погоджується. Переливаючи, помітив, що вода має нехарактерний для неї жовтий колір. (Образ пов'язаний із реальністю, де згаданий напочатку колега С.А. свого часу розповідав про гостювання в знайомого на Житомирщині, в криницю якого набігали лише поверхневі води, що й робило воду жовтою). На якомусь раптовому моменті переливання води, відро в мене зіскакує і гаряча вода розливається по підлозі. Тієї миті я підстрибую. Цей порух тіла переноситься зі сну в реальність, від чого доволі сильно здригаюсь і просинаюсь. 0400'

По роботі направили в ліс. Взяли інструменти. Вийшли. Приходимо. Відчуваємо, що роботи небагато і час треба розтягувати. Коли я вже під кінець робочого дня взявся за неї, аби зрубити одненьку невеличку ялинку, відчув, наскільки від безробіття заслаб, що навіть важко махати сокирою. (З реальности відчуття сонливости та розслаблености передалось у сон). Десь у той же час почув, як із лісу до нас хтось наближається, схоже, начальство. От і добре: і шумно, і вже роботу видно. Лише невеличкий пеньок, який тепер опинився прямо на дорозі, вирішив засипати піском, аби на ньому не спіткнутися або ж не підвернути ногу. 0500'

Фрагмент: якась подія, що завершується врученням великого кубку, щось на зразок таких, які дають на фініші гонщикам або футбольним командам.

Я з дружиною на базарі. Якийсь чоловік попросив у мене прикурити і разом ми відійшли в сторону, аби не заважати. В тому ряду, де ми стояли, ходило багато народу. Відійшовши в сторону, помітив давнього знайомого Р.З., який докурював цигарку, а біля іншого входу, щось на зразок багатомірної розвилки, як в підземному переході. Побачив ще знайому Н.В., з якою лише обмінялися поглядами. Присутні всюди переходи направляли потоки людей у різні сторони торгових залів, які мали або вхід до них, або - вихід. Пішовши в один з таких переходів, побачив, як люди піднімаються з торгової зали на велику площадку, що має півколо зі звуженими вікнами, густо виставленими вряд. Десь в одному з тих місць - просторий вихід на вулицю. Зауважив для себе: яка ж незвична техніка піднімає людей сюди нагору?! Не ескалатор, а щось на зразок великих прямокутних кошиків, в яких, приміром роблять огляди видоколу міста, але сам процес нагадав виробничу конвеєрність. (Як побачив, то згадав, що подібний образ із кошиками десь фігурував у забутому сні).

Сон 050520 "Яблуні посеред лісу"

Дивлюсь на якусь мапу місцевости з позначками і поясненнями до них: якщо дерево з червоною цяточкою, то - плодове, якщо "ні" - звичайне, хоча схематично всі позначені однотипно у вигляді ялинок. До останнього вивчаю схему, але, як вийшов на дорогу, побачив ті дерева: три - врядок, інші - посеред лісу, але недалеко від основної дороги. Все так, як було намальовано на мапі. Майнула думка, так, наче я нею вже володів, що на нинішній час неймовірно важливо, а саме: розуміння кількости плодових дерев у співвідношенні до звичайних. На деяких уже були перші яблука. Вирішив покуштувати: на одному дереві виявились - солодкими, на другому - трохи твердішими, але також смачними. Вирішив вилізти на друге дерево, щоб вручну дознімати плоди. Скидаю на землю, а хтось з моїх дітей підбирає їх і складає у картонну коробку. Зліз і бачу, що дитина позбирала все підряд: і хороші, і гнилі. Повчально питаю: "Як ти будеш їх їсти?" - і відкидаю гнилі з коробки на землю. 0700'

Сон 080420 "Рік "дощитиме" - "з неба - падатиме""

Гуляємо з дружиною лісом. Пару разів знайшов гриби і взяв їх до пакета. На якомусь етапі в дружини виникла паніка, що ми заблукали. Я ж заспокоїв. Кажу: "що знаю де ми знаходимось, я вже тут був, довірся мені і я виведу нас у місто!" Просто за певним ландшафтом приховувався візуальний доступ до певних вуличок, які виходили на центральні дороги міста. Тепер ми опиняємось у дворі дому баби Дусі. Хвалимось, що знайшли в лісі гриби. Хоча це дивно, бо дощів, як таких, випало мало.  А можливо, це й знак, що рік буде дощовим, на відміну від попереднього, і грибів буде більше. Б.Д. так само хвалиться, що має у відрі гриби. Дістає один, дивиться під шапочку і каже: "Хоча не дозрів, але готувати можна!" Я ж показую зі своїх один найбільший. Вона бере в руки. Хоча я бачу, що він такий самий, як був у неї, вирішує дати йому кращої оцінки: "А цей хороший!" - у значенні "зрілий" - вказуючи на чітку ґратовану структуру низу каптурика. 0250'

Якась дівчина, яка, слухаючи мої поради, набиралась менеджерського досвіду в продажах, час від часу приходила і ділилася своїми успіхами. Якогось дня каже, що у фірми реорганізація і вона опиняється "на вулиці" - без роботи. У той же час я дивлюсь на небо і бачу кілька видив.
Перше: великий движок літака падає на житлові будинки, проноситься ще з кілька сот метрів і зупиняється недалеко від мене. Я кажу тій дівчині, що має щось трапитись із літаком! Подібний образ до мене вже приходив два рази і він підтверджувався за певний час реальними фактами. Подумки ілюструючи для себе спогади, з впевненістю додаю: "щодо літаків, так це точно!" (таке переконання лише уві сні).
Друге: дивлюсь на небо, а хмара швидко темніє, з'являється короткочасний спалах і з неба сиплеться чорний попіл. Спочатку я не міг зрозуміти: що це таке? Але такі спалахи почали наближатися у мою сторону все ближче і ближче - хмарка за хмаркою, поки я не зловив у свою долоню ті чорні, легкі, лапаті, як сніг, ошурки. Чомусь подумав за газ, який вибухає в повітрі: "згорає хмара", отже, "газова".
Тієї миті з'являється дівчина, яка проходить уздовж газової труби й час від часу сильно її трусить, зазначаючи, що в них із часом накопичується небажане сміття. Тепер з'являється бригада хлопців-газовщиків. Один вітається з першою дівчиною, із якою я вів розмову. По іронії долі, це були для неї колишні колеги. Зупиняються біля другої ("трусительки труб"), яка мені нагадала одну давню колегу. Знаючи трохи її стервозний характер, кажу до хлопця, який вирішив зупинитися на неї поглядом:
- Незамужня!
- Хто? - раптом обриває цю милу ідилію її реакція. 0405'

Сон 110320 "Пухнасті форми"

Сиджу десь з донькою і спілкуюсь. Раптом заходить розмова про мою роботу і я вживаю нецензурне слово, яке, як і інші, не допускаю у своїй лексці, тим більш в її присутності. Пояснюю, що так на роботі гостро висловлюються хлопці, хоча, по тексту сказаного, була наявна деяка іронія на серйозне.

Якийсь фрагмент, пов'язаний з їжачком.

Повертаюсь автобусом з якогось свята, різношерстним, але переважно творчим колективом, до дому - в рідне місто. По дорозі зупинилися з певних причин десь у лісі і я вийшов. Як виявилось, посеред дерев було дивне місце, хаотично сповнене покинутими давніми меблями і м'якими об'ємними речами. Посеред того всього запримітив білого пухнастого кучерявого цуцика, який, як видно, був голодний і потребував їсти. Взяв його на руки, пішов до автобуса і попросив для нього якихось харчів, аби нагодувати. Хтось дав рисової каші, яку він почав їсти з рук із великим апетитом. Пішов у ліс, аби залишити його на тому ж місці, де і взяв. По дорозі, раптово для себе виявив з десяток таких же тваринок, але померлих від голоду, які лежали хаотично в ямі. Вже почав міркувати: чи не взяти його додому? Як трохи далі, в іншому місці, побачив дорослу собаку, за породою схожого на цуцика, видно, що його матір. У будь-якому випадку, в лісі їм обом є шанси вижити. Залишив і пішов. З'явилось відчуття, що минуло забагато часу і автобус міг рушити без мене. Приходжу, а він стоїть і люди все ж таки мене очікують. Заходжу в салон, підходжу до умивальника, мию руки, кажу, що з тваринкою все добре. Повертаюсь до людей, а мені вже звітують про плани на сьогодні: кому де зійти та завтрашній день: куди ми їдемо далі. Тітка Тетяна каже, що їй треба на вул. Селецькій і т.п. Дивлюсь на обличчя колеги, а воно засмагле. Міркую: от що значить цілий день бути на сонці! 0250'

Бригадиру розповідаю про можливі мої варіанти поїздки додому. Прошу вислухати уважно, тому що питання цього потребує.

Вішаю досушуватися рибу. 0500'

Сон 301119 "На межі з природою"

У мене робоче завдання розібратися з інтернет-сполученням вздовж заводу, лінія якого пролягає на стовпах і межує з лісом. Робота довга і я її проходжу з інтересом. Рухаюсь від одного з'єднання до іншого. В результаті виходжу на якийсь хутір, у якому помічаю неймовірні краєвиди: як поодинокі споруди, загублені в лісі, прикрашають окультурені колись високі дерева, висаджені господарями, які покинули ці закутки природи. Один двір видався мені доволі знайомим. Я його знав ще тоді, коли тут було зелено, тепер пізня осінь, і сірість хатини у поєднанні з обійстям надихає мене взяти телефон і зробити цікаві фотознімки. Трохи далі, глибше в ліс, зустрічаю якусь бабуську з онуком, що прогулюються лісом у пошуку грибів. Прислухаюсь до їхньої розмови, більше, до звичного за статусом монологу старої, яка з захопленням щось відповідає на питання малого. Дивує те, що чую тут білоруську мову, або ж, як на мої скромні знання у ній, вгадування незвичних за вимовою слів разом із рідною українською лексикою. Рухаюсь далі. Врешті-решт інтернет-лінія мене виводить на якийсь фургончик із ремонту взуття. У ньому сидить майстер, до якого виникає в мене запитання: чи справді тут завершується ця лінія, в якій я вже дещо загубився, визначаючи з поміж інших кабелів мій спецкабель? Аби спростити питання, доповнюю: чи є в нього зараз інтернет? Дає схвальну відповідь: "До останнього часу був, можу ще й зараз перевірити!" Потім сідаю з ним у його машину і ми прямуємо до заводу іншою дорогою. 0040'

Сон 140919 "Житлове питання"

Щоб відпочити у перші дні відпустки, наперед вирішив провести його в лісі, зі словами до дружини: "знайти натхнення". Заходжу в ліс, пірнаю все глибше і глибше, натрапляю на цікаве дерево з незвичним малюнком кори. Так, як фрагмент, який мене зацікавив, знаходився у його підніжжя, вирішив присісти, аби засвітлити на пам'ять. Міркую: "вже давно не поповнював свою колекцію". Дійстаю телефон, починаю наводити фокус, роблю першу фотографію, вирішую перезняти, аби фокус був кращим, налаштовую відстань, аби все ж таки піймати зблизька. Як раптом відчуваю, як хтось мене легенько "будить" по плечу, зі словами: "давай не заморочуйся, пішли зі мною, будемо грати!" Озираюсь, а це лисик, якого побачив в образі людської дитини, або ж навпаки: дивне відчуття і сприйняття водночас, хоча, цікаво й те, що самій ймовірности появи такого персонажу я не здивувався, у той же час здивуванням було те, що я повівся на його прохання. Роблю такий-собі другий знімок, адже "лисик" справді виявився нав'язливим. Привстав, взяв його за руку-лапку і пішли стежкою. Почав розпитувати за його життя, де він мешкає, чому блукає лісом сам. Розповідає, що вигнали з дому, на моє питання: чому? - якось дивно все це розтлумачив, але без нарікання на батьків і бабюсю, з якими "живе". Просто, він сам по собі, а вони самі по собі. Коли йому холодно, на зиму дозволено повертатися додому. Я ж агрументував, що він має мешкати з батьками і не жити бозна-як поза домом. Поки спілкувались, підійшли до невеликого села з одну вулицю, наблизились до його хати. Зайшли за хвіртку. На виході з дому зустріли якусь бабцю, яка мовчки попростувала до хвіртки, якою зайшли, але ще не встигли зачинити за собою. Вийшла на поріг, провести поглядом, інша жіночка, трохи молодша за неї. Що в першої, що в другої виник до мене погляд: хто я такий, щоб тут бути? Я ж подумки себе налаштував до розмови, пов'язаної з життям на вулиці їхнього хлопця. Поки випускав з воріт незнану мені гостю... проснувся. 0325'
P.S. Цікаве моє сприйняття головного героя: візуально - повноцінна дитина, а за відчуттями, однозначно - лисик. Навіть, коли було взяв його за руку, на дотик це була м'якенька лапка тваринки.

Живу в помешканні, винайманому роботодавцем. З власної волі переїжджаю на тиждень до іншого, яке в результаті не сподобалося. Прошусь до попереднього власника, а він каже: зайнято, вже переїхали до нього Сергій і ще хтось. Пояснює, що зараз сезон закінчився, можна спокійно знайти собі інше місце, навіть десь по сусідству - махає рукою. Я міркую: якщо шукати, то вже не тут, а ближче до роботи. Питаю, якщо треба буде йому передзвонити, то на який номер? Каже, що його телефон спарений із хазяїном заправки, тому ліпше не дзвонити. Тепер я в іншому місці. Застілля, багато гостей. Серед присутніх є знайомі з реального життя за різним родом діяльности. На завершення всі збираються і йдуть. Я з дружиною, користуючись нагодою, усамітнююсь. Чуємо, як за вікном долинають сторонні шуми, без слів розуміємо, що, явно, "не свої": якого дива їм, вийшовши на пряму дорогу, раптом повертатися назад? 0500'

Сон 140619 "Спорядження на ноги"

Режимний об'єкт посеред лісу, за межами якого організований марафон, у якому майже всі беруть участь. На той марафон приходить хлопець, стає на дивні короткі лижі перевернуті навспак і починає їхати на них по льоду великого озера, це при тому, що на дворі літо. Ті хто дивиться: дивуються і заздрять, що так славно вийшло, а не додумались раніше за нього.
(Як елемент продовження сну, або ж вторення моменту, коли бігун-лижник вдягав на ноги спорядження, а всі потайки сміялись). Закручуються болти в сувниці: перший болт - зажатий, але не сильно; другий - зажатий по максимуму...

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 260519 "Перестановки та зміни"

Кооперація трьома машинами з поїздкою по лісових дорогах та їх перехрестях. Примітили за собою, від побоювань непевності, стеження іншими машинами. Було прийняте рішення, що до мене пересідає один із пасажирів. Знаю, що в мене є гроші, які маю цільово розподілити на певні потреби. Після певних заплутувань слідів на дорогах (можливо, побоювання були безпідставні), я вирушаю на дачу, де зустрічаю матір. Маю змити розлиту білу фарбу в межах умивальника, а вона повелась дивно: від гарячої води перетворилась на об'ємну плівку, із-за якої вода почала стікати повільно. Залишив ту справу, адже треба було їхати. Попросив матір, аби по приїзді прибрала. Показав причину. Час провести конкретні маніпуляції з грошима та певні розрахунки. 0228'

Сон 071218 "Приховане для забуття"

Квартира, в кімнатах якої все підпорядковане правилам. Роблю копію писемної роботи на двох сторінках, яку дав мені син, десь поза межами нашого дому. Таке відчуття, що речі, на які натикаюсь, вказують про моє перебування в Китаї. При головному вході до дверей будинку бачу, як працює якась державна інспекція, щось скрупульозно перевіряє, рухаючись від одних господарів до інших. Заходжу до себе в квартиру і "кількома словами" моніторю: чи не бува в нас чогось крамольного, зокрема небажаної літератури? Кладу в синову сумку ті два аркуші. Майже "чую" цю "перевірку на чесність", як наближається до нашої квартири. 0011'

У мене в руках планшет у вигляді написаної книги. Я кажу дітям, що віддам його лише по виконанню певної умови. 0211'

Природа. Я зайнятий побутовою роботою як вдома, так і на вулиці. Розпалив вогонь у мангалі. Повернувся додому. Чимось зайнятий біля святкового столу і на кухні. Хтось приходить і каже: де наш телемайстер? Багаття на шашлик майже потухло! Інформує, що йому довелось докидати дрова, аби нагоріло по-новому. Тримаю і розглядаю золоту (?) статуетку, у вигляді китайського дракона.
P.S. По пробудженню, відчув зв'язок із попередніми снами за ніч, ув'язаними на темі Китаю.

Ліс. Цілеспрямовано ходжу по ньому і шукаю "термос" для товариша (?), який поставив його якось так, що тепер не може знайти. Чи хто взяв його чи ми не знаємо де він? - не ясно! Насправді, пошук пролягав у радіусі однієї галявини, оточеної переважно сосновими деревами. В одному місці натрапив на гурт осіб, відпочиваючих на природі, які розклалися своїм посудом так, що мені не було сенсу підходити до них і шукати загадковий "термос". Навіть не зникли сумніви: чи взагалі то був/є "термос"? - повірив на слово, адже так сказав знайомий, якого наче знаю, а в реалії, жодних натяків: хто він? Так само: що за предмет пошуку, якщо предмет, який я з ним пов'язав, такий же загадковий, як і він сам?
P.S. Можливо, в цьому сні слово "термос" за співзвуччям вказує на "томос", навколо якого розгортаються різні події протягом останніх місяців цього року.

Подібну статуетку тримав у руках уві сні. Це не дракон, а китайський носоріг. Саме за мордою і пащею він ще й нагадує традиційного дракона.