Сон 220226 "Овочеві інсталяції"

Церата з однотипними малюнками зелених кабанячих голів.

Йду містом (без конкретики, хоча далі за подіями нагадало Житній ринок у Житомирі) і раптом бачу, як якась творча дівчина за імпровізованим столиком продає креативні, хоча однотипні речі, роблячи активно презентацію не лише стоячи на одному місці, а ходячи та залучаючи до свого місця продажу інших. На столику стоять дві зігнуті бляхи, що складають разом квадрат (що саме продає витіснилось з пам'яти). Я з дружиною минаємо її презентацію. Знаю, що стоїть тут не перший раз (можливо, повтор сну). У мене з'являється ідея, яку вирішив їй запропонувати, аби привернути увагу перехожих. До тих блях прикріпити на картонах розрізані вздовж огірок і морковку. З дружиною йдемо на автобусну зупинку, а я запропонував їй хвилину часу для себе, аби висловити ідею й одразу "з поверненням"... Так, як творча дівчина весь час була в русі, вирішив її догнати, а вона так активно себе презентувала, що фактично виглядало так, наче незумисно втікала від мене. (Події відбувалися якби біля залізничної станції, а бігала за клієнтами по коліях). Ледь встигаю вслід висловити ідею... Питання навіщо, коли тебе ніхто не хоче чути? Якщо так, вирішую: цю ідею забираю собі! (Хоча уві сні це виглядало не так смішно).

Якби продовження цього ж сну ::

Треба йти до дому. Оперативно заходжу на базар. Вибираю щось з овочів, але практично більшість розпродана. Серед усього вибору бачу рештки зеленого перецю, який вже ніхто не хоче продавати. Всі пакуються, окрім тих, хто продає цукерки, колготки, косметику... (Саме цей момент сну нагадує один з проходів до Житнього ринку в Житомирі).

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 261223 "Встигнути зробити"

Начебто спостерігаючи якийсь художній фільм, переймаюсь переживаннями героїні сюжету, яка утікає від зловмисниці. Біжить довго та зі всіх сил. Забігає з вулиці в будинок, біжить коридорами, перебігає з поверху на поверх, тепер біжить довгим коридором, який поглинається темрявою. До мене приходять запитання, ніби я, будучи на її місці: що треба зробити? - головне не збавляти темп; темрява така, що вже нічого не видно, але бігти в неї треба; якби я звернув у якісь двері - це не було б виходом... 

Від частого дихання, пов'язаного з бігом, просинаюсь. 

P.S. Таке враження, що від подібної втечі та страху невизначености, як у кінематографічному стилі жаху, подібне сниться вперше.

Разом із дружиною беру участь у якомусь заході. На окремому столі викладаємо святкову композицію з червоною трояндою. Схоже, що напочатку була тарілка з печеною рибою (асоціація з реалу зі святковим карпом), яка доповнилась трояндою. Коли дружина пішла, вирішив змінити композицію, тоді вже не було риби або ж зник акцент на її фіксації, і я почав міркувати, як прикрасити червону троянду, яка в складках скатертини мала б лежати більш майстерно на столі. Тоді прийшла "божевільна" ідея: прикрасити червону троянду молотком. Було ще додаткових пару спроб зробити ще краще, адже попередні мої варіанти виглядали не так красиво, як на початку. Поспішаю завершити нову композицію ще до повернення дружини.

Сон 181223 "Пригадування та осяяння"

Оптична гастрономічна інсталяція. Лінзи, виставлені вгору, якби вузькою пірамідою. Починаючи з дольної підставки-лінзи, ставиться один стакан, над ним - другий, а далі з пару-три наступних. З кожним моментом, коли додається стакан із "чарівним" напоєм (начебто блакитного кольору), світло запалюється з усе більшою силою, аж насамкінець не світиться вся конструкція потужним променем угору.

P.S. Чомусь ця ідея, як варіант, нагадує святкове привертання уваги, як до весільного торта.

Біля дому, в якому живу (жодних асоціацій з реальністю), проходять колії. У мене виникає момент поспіху, коли я думаю, що за звичним сценарієм треба їхати автобусом, яким не встигну на залізничний вокзал. Тієї ж миті приходить усвідомлення, що все простіше простого: мені буде швидше дійти пішки короткою дорогою, перейшовши колію на другу сторону і дещо пройшовши вліво. Розумію, що я вже раз так ходив (таке переконання, що ця ж історія снилась учора) і тоді, як і зараз, забувся про цей можливий шлях: навіщо собі ускладнювати життя чеканням на зупинці, доїздом з гаком і все одно ходом пішки, коли все так просто? 

Сон 220718 "Загадкова інсталяція"

Недобудована хата, земельна ділянка де мешкав Юрко Ґ. На городі, біля самої огорожі, загадкова інсталяція поділена на три частини, зроблена з підручних речей: городніх і будівельних матеріалів. Я то уважно оглянув та зафіксував: начебто сфотографував, можливо, й дещо з побаченого описав. Подумалось: наскільки все печально: Юрко Ґ. помер, ще тоді, коли його сестра будувала хату й врешті виїхала в Канаду і вже не бачила сенсу щось робити далі... Якісь затрачені зусилля на набуття певності в цьому житті стають абсурдними, втрачають сенс, нівелюють досягнення, як та незрозуміла мені інсталяція з пінопласту, землі, рештків деревини, покинутих на городі по незавершеному будівництві.