Сни 18-210226 "Повернення в минуле"

Якісь очікуються гості. Займаюсь прибиранням в домі баби Марії (давно померла). (Половина дому успадкована від неї). По ходу прибирання доходжу до великої кімнати, а там на канапі бачу як сидить баба Марія.

18.02.26

Дещо повторюється мотив з тим самим домом, що у сні попереднього дня.

19.02.26

Події відбуваються в бабиній половині дому (місце подій так само, як в попередніх снах пару днів раніше). Якимось чином приходять у гості мамині подруги з місця її праці (такі ж за віком, яких я ще пам'ятаю з дитинства: за логікою реального часу вони мали б бути на років двадцять-тридцять старшими; мати давно на пенсії, а колежанки з місця її роботи - це завод, на якому пропрацювала більшу частину професійного життя). (Цікаве спостереження: після пробудження виникло відчуття, що це були знайомі моєї дружини. Після пригадування деяких облич, все ж таки переконався в очевидному, якщо так можна сказати про події уві сні. Це вказує перш за все на те, як для чоловіка образи матері та дружини можуть зливатися у щось спільне). Сіли гості на диван, що на кухні, а я, розуміючи що посиденьки будуть довгі, вирішив їх порозважати розмовами. Почав зі знайомства з хатою. Паралельно з такими розмовами почав прибирати на столі, аби дещо зготувати їсти до столу. Раптом почулося якесь торхтіння, наче в когось на смартфоні почала діяти вібрація. Попросив прислухатися, а як не виявили, що це, навіть зазирнули кожен на свої телефони, почав аналізувати: звідки походить цей дивний звук. Врешті зрозумів, що така вібрація йде із-за стіни. А так як ми були на кухні, то (звідкись, як у сні виникає) знав, що суміжна стіна з батьківською половиною хати дотичить до спальні, а пральна машина стоїть саме там (в реалі такого немає), яка і видає цей звук. Спочатку подумалось про те, що пральна машина стоїть безпосередньо до стіни, а згодом, коментуючи свої спогади та переконання, ствердив, що нині біля протилежної до суміжної. Тому чути не так голосно. Далі, продовжуючи займатися приготуваннями до столу, продовжив розповідати про саму половину хати, яку отримав від бабусі в спадок. Показуючи на штукатурку, яка дещо почала відлущуватися від стіни, прокоментував, як на швидку руку - за два тижні - зробили ремонт і переїхали тут жити. (Цікавий образ такого "ремонту" - далекий від реалу - деякі частити стін були заштукатурені звичайним розчином з цементу, це при тому, що в основі давнішої штукатурки лежить глина. Також у сні, і з переконанням, що так само було в забутому (повтор сну), на кухні була додаткова стіна з виступом (також "домальовано" фантазіями сновидіння), яка виглядала більш катастрофічно, хоча штукатурка трималась і нікому ще не падала на голову - поряд того місця стояв диван (як довгий час у реалі) біля якої сиділи згадані гості).

21.02.26

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 031224 "Прихильність і неухильність"

Виходжу з двору батьківського обійстя і йду в сторону дороги. Ще не перейшовши дорогу до зупинки, озираюсь і помічаю, що до воріт двору підходять якісь люди і прямо там на місці роблять якісь вимірювання електронним пристроєм, якісь записи в свій журнал та щось фотографують. Я розумію, що це з газової служби. (Найцікавіше, що дім і двір, який мені часто снився, як і є в реалі - в Україні, тепер уві сні опиняється в Польщі, адже газова служба - це польські службовці, а в подальшому спілкуюсь з ними - польською). Коли помічаю, що вони вже хочуть зайти у двір, я пригадую, що ми маємо два лічильника газу, один зовні, що можна й не входити до двору, а другий - у іншій половині дому, де живе баба Марія. Від зупинки повертаюсь додому і заходжу за ними до бабусі. Вона зустрічає їх з порогу (в реалі - давно померла), вітається, а я продовжую з ними діалог. Спілкуюсь ще всередині дому, але тут відбувається який перехід в інший сюжет, наче відволікаюсь на працююче телебачення. (Сам перехід уві сні видається доволі логічним, після сну - не зовсім, адже самого телевізора там не пригадую). Отже, тепер з'являється якась пригодницька історія, де пара молодих людей, схоже, що закоханих один в одного, роблять певний поступок, який недооцінюють в тому колективі, в якому вони перебувають. У відповідь для них роблять показовий пісенний виступ, з доволі цікавими музичними мотивами, зі зміною "кадрів", навіть у приміщенні якоїсь великої приватної бібліотеки. І все це заради того, аби цій молодій парі показати моральну сторону через прекрасне. Далі ця картинка морального протилежно міняється, це при тому, що вже виникає довіра і приязнь: цей же колектив бере їх із собою і наче веде на якусь екскурсію, де в останню мить їм кажуть: "За непослух ми вам покажемо як треба!" - і починають з дівчини. В якомусь підземному тунелі, будучи по пояс у воді, окунають її у воду, а за мить вже видно, як з води її піднімають на чотирьох гаках, причеплених за шкіру спини так, що вона опиняється висіти в повітрі. Те саме, з технічним "урізаним кадром" швидкого перебігу подій, то само бачу з її хлопцем. Подумки проєктую на себе їхні відчуття, зокрема, як у такі моменти натягується на всьому тілі шкіра?.. і від того просинаюсь.

Бачу культові місця на лоні природи, спочатку ходжу сам. Потім з кимось поділився враженнями, після чого пішли вдвох, потім долучився третій - індіанець. Прийшли до культового місця, яке вигоріло, і там же уві сні пригадую, що це мені вже снилося. Потім ходимо якимись печерами і спорудами схиляючись від низьких стель і переходів, а там на поворотах знаходжу затоптаними в землю ножі, плоскогубці, інший дріб'язок. Дещо практичне беру з собою, з думкою почистити і уживати далі.

Сон 060823 "Краща воля"

Прийшов на політичний захід із концертною частиною, до якої маю причетність, як творчий організатор. Цікаво те, що сам захід представляє також інтереси нових політичних сил, але всі під спільною проукраїнською програмою. Балкони, що більше нагадують театр, оформлені банерами з різною символікою, назвами та гаслами тих організацій. Відбувається презентація партій, серед яких "Краща воля", від якої є представником. Сам собі міркую: яким членом партій був ще?.. Насамкінець концертної програми більшість глядачів вирішили розходитися, хоча захід ще не завершився. Будучи разом із сином, чомусь він вирішив піти, а я - додивитись до кінця. Якось несподівано кінець заходу відзначається появою випускників шкіл (одягнених відповідно), що несподівано вписуються в тему зібрання, хоча й за тим можна було прочитати, що їх непередбачувана участь - символ "нової сили".

Наче так, що баба Марія передала мені спогади на зберігання, які поклав під замок у шафу, а з часом про них забув. (Відчуття, наче пригадав забутий уривок сну).

Сон 050523 "Движ"

Двоюрідний брат М. повертається на коротку відпустку з армії, зокрема - воєнних дій. Долею певних обставин у ній затримується. Це дозволяє йому більше відпочити. Згодом називає причини, які наче свідомо прагнуть залишити його вдома якнайдовше. Разом із тим події відбуваються вже у моїх батьків, де живе баба Євдокія. Разом із тим фігурує образ баби Марії. Всі збираємось у гості до згаданого брата М. Присутні якісь хитросплетені мотиви, пов'язані з організацією простору в домі, здоров'ям баби Дусі, комунікацією один із одним. Дв. брат розповідає, як активно ведеться поповнення в рядах збройних сил, що на "нулі" втратили сімох побратимів. Іронічно сміється до себе: може, за усіма цими перипетіями і про мене так забудуть..

Сон 140323 "Музей-ресторація"

Аби не замерзнути узимку в домі, де живе баба Марія, знімаю розміри з незвичного елемента котла. Переконання, що бабуся десь на виїзді. (В реалі - давно померла). Тепер монтую цей елемент. Знайомий сприяє трохи у монтажі. Зробили швидко. Поки відраховував гроші, аби розрахуватися за поміч, колега пішов до машини. Тієї миті біля виїзду з двору, на вулиці відбулось замішання авт: одні приїхали, інші від'їжджають. Поки з'ясували хто і як стане та розминеться з іншим, колеги вже не було. Заходить у дім баба Марія, а я ще не встигаю пояснити, чому в хаті холодно, хоча котел чути, що вже працює. Але ж, поки її не було, скільки пророблено роботи! - подумки відзначаю для себе.

Проводжу екскурсії та організовую зустрічі в мультимедійному музеї-ресторації. (В реалі ніколи такого не бачив, уві сні такий образ наче вперше). Виставка починається з примітивних елементів, що знайомлять відвідувачів із різного роду світлом, далі - першими на ринку телевізорами, з другого поверху концепція змінюється кардинально - техніка осучаснюється, ускладнюючись до третього поверху аж до гаджетів. На кожному поверсі стоїть стіл. Можна принести з собою, або купити по дорозі сюди якісь екзотичні страви. Сьогодні гості повертаються у музей-ресторацію вдруге, і цього разу вони куштуватимуть коньяк "Арарат", якусь екзотичну мішанку у вигляді шашлика - нанизану на шомполи та м'ясо молодої акули. Так як ніхто не знав, як до неї підступитися, довірили мені її почистити. Акуратно здираючи шкірку, зауважив для себе на ніжно-червоному відтінку м'яса (насправді, не маю уявлення, яким воно є в реальності). Деякі страви можна зготувати безпосередньо на місці. Деякі страви залишились зготаваними від попереднього дня. Без зайвих слів, оцінюючи їхню свіжість, повикидав зайве у смітник: краще їсти краще! Деякі страви нагадали про мою матір та її нездоровий інтерес до екзотичних дивацтв, чим і являвся сьогоднішній стіл. Дружина, яку раніше поряд не зауважував, тепер підходить до мене і каже: "От і не варто (на ці теми) спілкуватись з бабою Людою!". 0300'

P.S. Фінал нагадав статтю-сповідь, прочитану мною перед сном, де дівчина, яка виросла у релігійній родині розчарувалась у ній геть і змінила своє життя на прийняття самостійних рішень, а не догм, прописаних Церквою, Святим письмом, а найпечальніше, переосмислене "під себе" батьками, які, як виявилось для дитини, не є ідеальним образом того, яким має бути християнин.

Сон 230223 "Лідія"

Почуваю себе молодим хлопцем, що знаходиться в пошуку дівчини. Якоїсь миті зустрічаю дівчину, яка співає. Мені дуже подобається її спів із піснею на народний мотив. (Конкретика відсутня). Вирішую цю дівчину провести додому. Виникає навіть якась взаємна симпатія. По ходу виявляється, що живе недалеко від мене. Подумки: дивно, навіть ніколи не зустрічав її раніше! Десь тієї миті з'являється давня знайома Т.Ш., яка виявляється є її подружкою. Подумки знаходжу логічні зв'язки, адже таке цілком можливе, враховуючи її певну громадську активність. Доходимо разом до дому тієї дівчини. У просторі зору помічаю за кілька городів обриси свого будинку (натяк на батьківський дім, хоча нічого спільного з реальністю, навіть щодо ландшафту доріг, якими йшли та вулиці, на якій спинились). Стоїмо та розмовляємо. Якоїсь миті з'являється баба Марія (давно померла) і каже щось із ноткою злості, де з усього ясно почулося слово "пиво". Здивовано перепитую, адже "пиво" - це не не про неї. Коли йшла і це сказала, то виявилось так, що наче й не йшла далі, а затрималась так, наче спеціально, аби роздивитися: із ким я розмовляю? Дівчина ловить підозрілий настрій бабці та починає щось до неї говорити співом. Вдруге чую і вкотре відзначаю, що дуже подобається її голос. Бачу, як такий підхід покращує настрій ситуації. Вирішую одразу познайомити, але раптом усвідомлюю, що не можу пригадати її імені. А чи взагалі ми їх називали один одному? Відчувається заминка моєї розгубленості, адже саме почав речення: "знайомтесь, а це...". Мозок активно працює, як вийти з цієї дивної ситуації. Чую, наче хтось підказує, чи сама ідея імені з'являється в голові: "Лідія". А щоб узагалі "перестрибнути" в майбутньому можливі формальності додаю: "моя наречена". Чим дивую усіх: і бабцю, і Т.Ш., і саму "Лідію".

Сон 210122 "Застільні розмови"

Організовується святковий стіл. Навіть два - паралельно один до одного. Місце події викликає певні асоціації з вітальнею дому баби Марії, але на початку прив'язки такої не виникає. За столом присутні незнайомі люди, але якимось чином вони до нього мають якесь логічне відношення. Присутні чиїсь діти, які за певний час, як поїли, пішли кудись гратися. Я ж, як і всі, їм різні страви. Ось уже наклав собі нову порцію - з нарізки тушеної курочки. Цієї миті до столу приходить баба Марія (давно померла). Приїхала від якихось далеких гостей. Я ж пропоную сісти, вишукуючи підходяще місце. З одного боку, якщо діти повернуться, то вже не буде де їм тут присісти, отже, треба йти за другий стіл, а якщо ж там - буде сама. Сама ж б.М. доволі повнувата, отже займатиме майже два місця: наприклад, де сиділи діти. Практично так і вирішили. Трохи попересували тарілки, я ж перемістився на нове місце, щоб доїсти свою курочку: залишалось у руках крильце. Вже за столом б.М. почала розповідати за свою поїздку і перебування в тій родині, про яку я нічого-таки не знаю. Почала наводити перші враження, які її вразили, щось пов'язане із їхніми дітьми... Історії торкались більш морально-виховних традиції тієї сім'ї, аніж якихось пригод.

Сон 221021 "Раптові клопоти"

Живу в якомусь винайманому помешканні. Раптом до кімнати заходить двоюрідна сестра Ж. У мене перше враження: "Я ти взагалі тут опинилася? Як узагалі змогла мене знайти?" (Отже, мала прилетіти з Ізраїлю і якось знайти мене в Польщі). Потім починається діалог на тему, як ми давно не бачились, а я додаю: що, як не дивно, на днях думав про тебе! У знак привітання: поцілував у щічку. (Наче продовження цього ж сюжету). Чую за дверима якийсь шум, на нього виходжу з кімнати. Тепер сприйняття таке, що я винаймаю цілий другий поверх у приватному секторі (певні асоціації з реальністю, але сходи зроблені інакше). З першого поверху піднімається якийсь хлопчик, чому я також здивувався, - отже, хтось ще винаймає житло в цьому будинку на першому поверсі! - і каже, що треба допомогти полагодити там "кондиціювання". У той же час чую, як по сходах піднімається ще хтось. А тепер моєму здивуванню просто немає меж: до мене, в Польщу, приїхали мати, баба Марія (померла), тітка Н. (померла) та її чоловік С. Перша реакція: чому без попередження? Де я вас всіх розселю? Тут у мене немає місць?! Подумки відзначаю: скільки на раз впало на голову клопотів, які треба почати вирішувати негайно.

Сон 081112 "Виловлювати рибу"

Проходжу водний став, а в одному місці час від часу помічаю людей, які приходять до нього покупатися. Хоча зима і вся його поверхня покрита льодом, люди спускаються з пагорба десь у зарості, які мило гублять людей з поля зору, враховуючи цікавий ландшафт. Проходжу мимо того місця і за сьогодні вже вдруге помічаю одного й того ж чолов'ягу. Він виходить з якимись речами та пакетом, своїм образом сильно нагадуючи любителя "моржового" купання. Ще одним спостереженням стали повні пакети, із якими піднімаються звідти інші люди. Підходжу ближче і з нового для мене ракурсу помічаю, як він, піднявшись нагору, полишив за собою у воді щось біле. Може, це мені здалося: адже спочатку в тій воді нічого не було? Придивившись ближче, побачив не лише стрімкий струмінь води, що витікає із-за стіни... Так, дивно, але біліє в тому струмені риба, яка випливає разом із тим потоком. І що найцікавіше: вона напівжива, тому легко її звідти виловлювати. Десь недалеко того місця зустрічаю дружину, яка вирішила підкріпити моє сьогоднішнє припущення. 

- А ти знаєш, що там роблять люди?.. Ловлять рибу!
Ось уже я спускаюсь до того місця, аби забрати з води велику рибу (така нагода трапляється не часто). Ось уже знизу з води виловлюю ще одну - в рази меншу. Тут головне виждати, коли вони випливуть. З'являється якась жіночка і каже, аби я вже йшов, бо й вона хоче собі наловити. Цікаво! - подумав я. Донедавна біля цієї водойми не було сторонніх людей, а зараз тут невідь-хто. Звісно! Якщо вже дружина мені напряму розповіла, то можна уявити від кого почула і скільки людей рознесли цю інформацію між інших. Це не моє банальне спостереження!  Дивлюсь на дзюркотливий потік, на цю жіночку, на мою рибу... не поспішаю і вирішую прокоментувати:
- Тут "наше" не написано! - Показуючи на бетоновану стіну над цим потоком і йду, тримаючи в руках пакет з уловом.
Приходжу додому, а це моя половина дому (від б.М.), а при вході до моїх дверей стоїть поліція. Найхарактерніше: поліціянтки. Заходжу в дім, а вони нічого не коментують і не перепитують. Видно, не до мене! - подумав і пішов за двері. Вдома зустрічаю б.М. (врп). 0405'

Згадую про знайому М.Р. і той факт, що з тим, як померла (в реалі - жива), перестали їздити на могилу Ю.Ґ. А я в Польщі... Роблю висновок: ось так і зникають чудові наміри і традиції!

Приїхав на роботу в якийсь великий приватний будинок. Маю робити якісь будівельні роботи, але для початку я просто знаходжусь, як гість. Користуюсь увагою.

Розповідаю комусь за попередній об'єкт, на якому господар не приховував приватних фотографій. З них можна було дізнатися все і про всіх. 0610'

Майбутній туалет у вигляді ями. Видно, що господар хотів розділити його на чоловічий і жіночий.

Вчителька та її робота. А в паралель із нею наша важка праця. Звучить фраза: "Хто на шо вчився!" (Саме "шо").

Оглядаю тільки-но пророблену роботу. Довгі відрізки свіжопрокладених кабелів пролягають крізь глибокі отвори. Приходять дві дівчини і дивляться щось своє, як раптом їм не пасує один кабель і одна з них змотує його так, що  спускає його додолу - в яму - і він меншає. Отже, на кінець дня моєї кінцевої роботи не видно... Я висловлюю обурення. Звертаюсь українською, але розумію що до неї треба по-польськи. В результаті: вона не розуміє проблеми, адже на її думку: "Має все вистачати!" Показую і пояснюю: "Треба дзвонити керівникові та питати. Можливо, варто буде перетягнути кабель наново". 0728'

Сон 111020 "Таємниці гостинні"

 Сиджу вдома зі своїми дітьми в кімнаті, яка нагадує батьківську. Знаю, що батьки пішли на якесь свято, отже, всі родичі знаходяться в одному місці і їх об'єднує велика подія. Звукове тло створює увімкнутий телевізор. Раптом відчиняються двері й у кімнату входить баба Марія (в реалі - померла), а за нею батьки та інші родичі, серед яких двоюрідні брат і сестра, які приїхали з Ізраїлю. Я здивований такій раптовій події. Батько каже, що приховували їх приїзд від мене до самої цієї зустрічі. Я ж одразу намагаюсь познайомити своїх дітей з ними та їхніми дітьми, з якими вони приїхали також. Називаю всіх по іменах. (Дивна трансформація облич у д. брата та сестри: спочатку я їх бачу молодими, так наче це асоціативне поєднання їхньої схожости з власними нащадками, а потім виникає вікове розмежування). Потім всі разом ідемо на вулицю і д. сестра заводить розмову про воду, так, наче цю тему вже перед нашою зустріччю обговорювали. Батько ж рекомендаційно наголошує, що я добре на цьому знаюся. Суть у тому, що вони хочуть брати воду з моря, як то роблять інші поодинокі сім'ї, не афішуючи поред керівними органами сам факт. Це пов'язано із тим, що в країні присутній дефіцит води. Морську ж воду дистилюють у питну. Я ж показую приклад, знаходячи шматок матеріалу, якою має бути труба та наголошую, що її кінець не має лежати прямісінько на дні моря, а в метрі від дна. Тепер, подорожуючи такою великою родиною десь на свіжому повітрі, раптом виходимо на таку ділянку дороги, де обабіч росте висока трава, а поміж неї бачу гриби, висотою з метр, а може й більше. Гриби не їстівні, але величчю вражають. (Дехто в реальному житті їх уживає). Хтось пробігає тією травою і збиває одного з них. Я ж кажу щось смішне і від того відхиляюся в сторону, і раптом для себе відчуваю, що на шиї у мене "мотузка", яку на повідку тримає згадана в розмові д. сестра. Хоча "мотузка" була невидимою, яскраве і раптове усвідомлення її наявности - на рівні фізичного відчуття. 0610'

Сон 230920 "Атмосфера старечости"

 У тьоті Тані день народження. Прийшов до неї в гості з бабою Марією (в реалі - померла). У її домі, який узагалі незнайомий, зібралося багато родичів. Ми подарували песика, який проявив себе, як доволі розумна тварина. Б.М. каже, що приходитиме до них додому, аби з ним гратися. Чомусь всі гості раптом вирішили по всьому лягти спати. Поприбирали ліжка, вже начебто й лягли, але змушені були встати: то одному, то другому щось не пасувало, а тут ще й песик, який доволі серйозно відбирає на себе увагу. Наймилішим образом виявилось, як він утворив для свого сну кубельце з якихось речей. Тепер наступає другий етап того ж застілля, а серед гостей - коло давніх літераторів із клубу "Перевесло". Перші гості встають, на їхнє місце сідають нові. Один із літераторів виявився певного роду "прошеним" (змішаний образ М.Х. і Б.В.): очікував коли до нього звернуться приблизно зі словами: "пригощайтесь, шановні гості!". Цікаво, що я тієї миті відзначив для себе в усіх присутніх своєрідну атмосферу старечости. 

Сон 170820 "Не на цій стороні світу!"

Я з бабою Марією мешкаємо в старому будинку. Щось дивимось і рахуємо. До нашої розмови невідь-звідки додаються ледь чутні дитячі голоси, які вторують або ж опереджають наш рахунок, так, начебто хтось бере на кпини ту лічбу. Разом із тим ці голоси сприймаються якось невиразно, начебто не було б їм де-небудь взятися. Баба Марія просить виявити їх походження: може з вулиці? Дивлюсь уважніше за вікно і бачу за прозорими вікнами сусіднього дому двійко дівчат, які зосереджено сидять на одному місці й, поринуті в якусь гру із ляльками, рахують числа. Цієї миті до нашого дому заходить тітка Н. (донька б. М.) і приносить гостинець - пироги, але з ходу вибачається, що в неї грип, соплячи і чхаючи біля своєї мами, яка підійшла її зустріти. 0120'

- Я кажу людині, яка приїжджає до Польщі в пошуках щастя: не на цій стороні світу! 0134'

Сон 290720 "Григорій Понітович"

Треба когось поховати, а обачіч старого льоху, що у дворі батьківського дому, розташовані у кілька ярусів углиб землі могили. Тепер я бачу розібраний бетон у тому місці і батька по пояс у просторій, як на одну людину, частині викопаних (більше розібраних із бетону) могил. Розповідає, як колись тут лежали тіла похованих родичів.

Я з двоюрідним братом М. Нам сказано, що маємо перейти в знайому квартиру в домі, який має наразі часткове обмеження у вході в нього, тому мусимо пройти через одну залу, в якій відбуватиметься весілля. Попереджаємо організаторів, що нам треба буде сьогодні. Тепер ідемо разом з дідом Григорієм (в реалі - померлий) з якогось родинного заходу, заходячи в цей дім, і прямо-таки крізь це весілля, яке виявилось за кількостю учасників скромним, до згаданої квартири. По ходу я ще висловлюю побажання молодятам, на що чую схвальні відгуки. Дід Григорій якийсь слабий, допомагаємо вести попід руки. Приходимо в квартиру і він одразу лягає спати. В його торбі якісь особисті речі. Чомусь подумалось, що там є пів торби землі.

Батько називає діда (тестя) Григорієм Понітовичем. Я дивуюсь і перепитую:
- Він же "Петрович"!
- Баба Марія йому казала: "Перетерпиш! Це - для простих мужиків "Петрович", а для мене - Понітович", - у відповідь цитує свою матір батько.
- Ото баба Марія! Перший раз чую цю історію, - підсумовую я. 0450'

Сон 060520 "Обмежувальний знак: Могильне місце"

Важкі і складні стосунки з матір'ю, які закінчуються тим, що приїжджає до дому батько в дупль п'яний. (У реальному житті, при моїй давній пам'яті, таке траплялось одиничні рази). Зійшов з таксі, стоїть на одному місці і спілкується сам з собою. Коли ми до нього підходимо, він фокусується і більш конкретно адресує свої монологи. Картинка міняється і я опиняюсь на початку сну, після думки: а з чого все почалось? Тепер знаходжусь у знайомому мені парку, яким ходив у дитинстві до школи. В ньому є ділянки землі, покриті водою, що перетворюють дорогу на болотяні галявини. Є й інші проходи: між дерев, там вище і сухіше. Проходять біля таких пагорбів підлітки з мамами й проводять візуальну інспекцію. Ось на дереві висить якийсь обмежувальний знак, прикріплений до похиленої галузки. Діти стоять біля нього в тому проході дороги і активно його обговорюють. Я ж їх минаю. Хотів би щось сказати, але мовчу й іду далі. 0240'

У сусіда померла жінка. (Сам факт із реалу вихоплений десь із років 25 тому. Сусід - це старий фронтовик, а його жінка перед смертю вже кілька років була прикута до ліжка із-за хвороби). Вирішили вони (його родина) поховати її на власному городі. (Сон перенасинається разів зо три, поки я його записав. Врешті-решт міняється локація). Чомусь головну роль ув організації похорон відіграє мій батько. В результаті виходить так, що він, а не сусід, ховає її на порозі дому, в якій живе (в реалі - жила) баба Марія (його мама, моя бабуся). Я ж дивлюсь на все це відсторонено, хоча сама ідея мені не подобається. Поки він робив могилу, на якомусь етапі вирішив її переробити, а згодом, коли вже все завершив, висловив сумнів і запраг нових кардинальних змін. Дивлюсь на все це, а бетон уже залитий, асфальт укатаний (неакуратно, зі слідами від катка), могильна плита встановлена. Так, не зручно: аби зайти в хату, треба наступити на могилу. Але ж дивно все це! Мені ж тут не ходити? 0645'
P.S. Видно, образ "могильного місця" "перефразовано" вихоплений з кінофільму "14:11", переглянутого напередодні.

Сон 030520 "Антисила. Вимішування тіста"

Якась конспірація зі вступу однієї дівчини в навчальний заклад. Всі предмети, одяг, розмови та події вказують на початок ХХ ст. Я ж наче дивлюсь на все це, як на художню кінохроніку. В сюжеті з'являється дівчина, яка має поступити в навчальний заклад, долаючи хитровидумані перешкоди (ким? і чому? - неясно було взагалі) створені спеціально для неї. Наприклад, знаючи її прізвище, хтось з чиновничої системи навчального закладу спеціально вишукував її в списках. Метою "антисили" (групи молодих людей), стала, від самого початку, нівеляція усіх можливих, негативних в майбутньому, варіантів розвитку подій. Паралельно їхнім діям, наче відсторонена ілюстрація, врізками кадрів: з'являється жіночка, яка замішує і місить вручну тісто в маленькій та глибокій ванній. (Подібний за формою та об'ємом ванну я побачив перший раз як для сну, так і реалу). Так от, поки розвивалися головні події, ця жінка місила, місила... місила, місила... те тісто, поки його не покинула. Прийшов я і чомусь вирішив, що вже зміг для того удосконалити процес вимішування, шляхом спеціальних насадок до міксера, і продовжив за нею цей процес, досипаючи борошно та докидаючи шматки тіста, що виліз до мого приходу назовні. Працюючи з ним, його стало в рази більше.
P.S. Коли прокинувся, чомусь згадалась баба Марія, яка до ІІ світової війни вчилась на технолога з вирощування та переробки льону. Згадалась її оповідь, як то було важко в матеріальному плані: невелику булочку ділила на два рази, одну з'їдала увечорі, а іншу лишала на ранок; коли лягала спати, голод провокував її з'їсти другу частинку, але казала собі "ні": "як з'їм зараз, нічого буде їсти на ранок". Можливо, завдяки тому, що її батько (мій продід) був головою колгоспу, хоча зрадив усю родину і пішов до іншої жінки, і навіть не підтримував нормальних стосунків з дитиною, формально, це посприяло її вступові в технікум і пройти до кінця це життєве випробування. (Подібні долі, хоча почуті були із перших вуст, важко переповідати однозначно). 0730'

Сон 200420 "Абсурдна випадковість образів"

Звернув увагу, що хтось виставив на городі "ялинку" з чотирьох менших, а для симетрії, п'ятою, росла звичайна яблуня такого ж розміру. Припустив, що саме так "дивно" зробила мати. Уявив, якби ялинки були наряджені разом, то створювали б святковий новорічний настрій. Уявно почав вішати герлянду, міркувати: куди її краще увімкнути. Потім відбувається трансформація: ці всі ялинки та яблуня - це один стовбур дерева, обмотаний "об'явлено-уявною" гірляндою (розуміння і образ - на межі), якою стає баба Марія. Вона прив'язана до нього, але якось дивно: паралельно контуру рук, які обіймають дерево, злущена по колу кора, а вони припнуті на дюпеля. (Важко уяснити логіку цих переходів: гірлянда-руки-гірлянда). Спочатку б.М. стоїть обличчям до дерева. Але ж то не гарно! - подумав я. Почав міркувати: як розвернути? Видно, що "підвис" від алогічности образу та абсурдности подальшого наміру. Пішов до матері, аби спитати: що робити з б.М. (...)
Якийсь новий перехід (перебіг сну), в якому виникає усвідомлення, що під землею щурі. Чимось "жахнув" (ударив) по залізному казанку. Злякав їх так, що всі вибігли з нори і зупинилися на кущах і дивляться на мене великими чорними колами очиськ. Я ж подав голос, схожий на тявкання цуцика і вони всі, але не одразу, почали за мною повторювати. Дивлюсь на них уважніше, а писочки, які мали неприємні риси, почали від того завивання преображатися. Тієї миті я усвідомив, як своєю дією впливаю на їхню волю. Як проснувся, почув, що в реальності такий скавучий голос подає якась ранкова пташка. 0430'

Уві сні пригадується пісня "Курчатко" у виконанні Антіна Мухарського і гурту "ГраБля". Цитата крізь сон: "А ти братішка / бєлогвардєєц...". Далі чую чудернацьку фразу: "Чи вольно видобувати з суден "косацьки" (під прапором Казахстану), японську рибу?" (у значенні "японцям). 0445'

Сплю далі, залишилось 15 хв до дзвінка. Спостерігаю не перший раз, що з'ява сну починається за якоюсь абсурдною випадковістю образів, які між собою починають витворювати сюжет.

Сон 160420 "Час, конспірологія, геополітика"

Приходить у гості до баби Марії дв. сестра, а на вигляд - це зовсім незнайома мені людина - чужа, із дивним шрамом на носі, наче вирвано шматок шкіри. Ведеться розмова ні про що, ініціатором якої виступає вона, я ж зайнятий якимись хатніми справами. По ходу розмови виймає паяльник на два жала, щось починає мені про них говорити, вмикає, вони гріються і трохи піддимлюють. Час від часу я обриваю подібний діалог, який перетікає лише в її спіч.
- Знаю, як він працює! - кажу.
- Ти не знаєш, де вони застосовуються! - стверджуючи з притиском. І тему розмови переводить на якийсь збочений інтим.
Дивлюсь уважніше на її шрам на носі, який, видно, був залишений подібним паяльником. Знову обривою монолог:
- Тобі це подобається?
Без відповіді розумію, що "так" і додаю:
- Мені це не цікаво! Прошу піти і більше з таким до мене не підходити!
Вона йде. Дивлюсь на годинник і розумію, що пора буде прибратися, адже скоро прийдуть "свої", а цю половину хати краще - до приходу б.М. Поле діяльности: дві кімнати і кухня. Знаходжу в кутку вітальні, за шафою, в'язку бананів, загорнуту в пакет, але в значенні: рівно зв'язаних із колись розрізаних половинок. Пробую рукою, а вони всі з'їжені (пусті зсередини), а разом із ними записка: "Нехай буде зв'язаний, як я зв'язала вас, той, хто дав мені ці банани". І я пригадую, що ними свого часу пригощала моя сестра (бабина онучка). Дивуюсь б.М., як вона могла піти на таке чародійство? (Пригадування торкається якогось фрагменту забутого сну). Зіжмакую ті рештки, які, як на диво, виглядали доволі свіжими, хоча, за логікою часу, таке не можливе, і залишаю лежати з тією ж запискою в пакеті, у тому ж кутку кімнати. Прибираю на швейній машинці нитки з голками, дрібні рештки від тканин, переставляю на свої місця інші малі й великі предмети, зокрема стільці, з яких тільки-но виявив, було пару поламаних. Максимально ставлю все так, як було, а місцями навіть краще. Зіпсуті стільці відставляю убік від столу. Дивлюсь у вікно, бачу, як хтось із малою дитиною вже повертається додому, іде до воріт і вже їх відчиняє. Я наводжу останні штрихи. А в голові гуляють фрази: "Час, аби все встигнути", "Теорія змови - теорія позиційної руки". 0101'
P.S. Поняття "Теорія змови" (конспірологія) фігурує вже у кількох снах підряд, день за днем. "Теорія позиційної руки" співзвучна з іншим терміном, який постфактум знайшов у інтернеті: «Збігнєв Бжезінський сказав дуже цікаву фразу: "Геополітика – це теорія позиційної гри, яка відбувається на світовій шахівниці"». Отже, залишаються основні слова: "час", "конспірологія" та "геополітика".

Сон 021019 "Настоянка від головного болю"

Приходжу до батьківського дому, дістаю невеликий блокнотик із записами рецептів народної медицини, яку для себе вела баба Марія. Знайшов його в її домі. Характерною ознакою таких записів є оригінальний каліграфічний бабин почерк. У розмові з матір'ю зачитую то один рецепт, то другий. Наприклад, один з них розповідає, як готувати мало не в цілковитій тиші: "Коли будуть зібрані в ємність всі компоненти, треба буде поставити майбутню настоянку на два тижні в таке місце, де не лунатиме жоден шум. Навіть, коли ставитимеш, це має відбуватися тихо". Цей рецепт повторюється переказом досвіду якоїсь пані, яка робила його за тими правилами й у неї все вийшло. 0315'

Прийшов у маркет. Хочу підійти до знайомої аптеки, а її вже перенесли в інше місце. Не проблема: їх тут багато! Підходжу до іншої, намагаюсь не забути, що маю замовити. Прошу цитрамон, ще якусь настоянку в пляшечці (пустирник?), хочу назвати щось третє, як підходить невелика групка молоді, з якої один хлопець, перебиваючи процес замовлення, зопалу каже, що йому треба. Фармацевт не поспішає переводити свою увагу на стороннє, поки розглядається по своїх поличках, вишукуючи ліки. Я також вирішую витримати паузу і помовчати. Виникає показова ситуація нереагування на нахабність. У той час пригадую ще про одну настоянку на травах. Фармацевт без поспіху підходить до віконечка, я ж називаю ще одну річ: "Настоянка від головного болю", продовжую: "Якщо правильно пригадую, наче такою була назва... Подивіться, якщо є!" 0500'

Сон 210919 "Очевидні й неочевидні заковики"

Сам вдома. Займаюсь творчими справами, упорядковую архів пов'язаний з художником і поетом М.Р., а в результаті думаю за Ю.Ґ. Не можу знайти оригінал одного складня. У руках тримаю його ксерокопію. Вирішую подзвонити одній авторці Н.Д., яка займалася деякими питаннями, дотичними до цієї справи. (Головне, що в реальному житті з Н.Д. ніколи не спілкувався, хоча знаємо один одного по різних організаціях). Телефоную, кажу, що багато не займу часу, розмова на пару хвилин, від сили десять. Питаю за складень. Каже, що має виставляти його на сайт, але потрібно дещо в ньому змінити, зокрема титульний малюнок. На якому намальоване автором обличчя з характерно відкритим ротом. Так, як це ксерокопія рисунку, втрачені напівтіні в районі губ і язика. Просить мене його доробити для свого сайту, який запускає в роботу, відтворивши його первинний вигляд. Зійшлись на тому, що малюнок доведеться частково, якщо не більшою мірою, удосконалити, вказавши на співавторство, таким чином вийде щось на зразок оновленого видання. Дивлюсь на текст, а кінцеві букви деяких речень завершуються на інших полях. Я ж питаю в якому форматі їй зберегти переверстаний варіант? Вона вибачається, що сайтом займається вперше і не до кінця розуміє мого питання. Я ж пробую щось пояснити, але спиняюсь. Резюмую, що по ходу роботи зрозуміє в чому суть питання. Ще питаю за літературні зустрічі: чи проводяться вони ще в нашому місті? Серед всього іншого пробує мені дорозповісти щось особисте, пов'язане зі мною, зокрема, що я не раз приходив у її сни. Дивуюся, адже я її більше знаю заочно, аніж мали коли-небудь спілкуватися наживо. Дивлюсь на годинник, кажу, що наша десятихвилинна розмова затяглась на півгодини. Цієї миті додому приходить дружина. Прощаюсь, завершуючи на тому. Дивлюсь, а дружина так само спілкується з кимось по телефону. На кріслі лежить телефон сина з увімкненим екраном, так, наче хтось телефонував або тільки-но був разом із ним. Сина не бачу, хоча знаю, що дружина мала прийти з ним. Цікаво, що кімната тепер нагадує батьківську спальню, адже з неї одразу потрапляю в бібліотеку. Питаю за той телефон: "Хтось телефонував?" Також пробую зрозуміти: "Де син?" А він подає голос із темряви бібліотеки. Принишк, як "мишик" - це в нього така гра. Питаю: чи вмивався? - зокрема обличчя. Розповідаю як. Тепер спілкуюсь із дружиною за те, хто кому телефонував, творчі справи. 0250'

Я на кухні в баби Марії. Разом із найближчими родичами очікуємо приїзд двоюрідного брата, можливо, й не самого. Ми знаємо, що їхня родина заможна, можуть собі дозволити більше за інших. Отже, в самому очікуванні та упереджувальній оцінці присутній певний пієтет. Ось він заходить у дім, а я його не впізнаю, це все при тому, що він мене - сходу. Очі маленькі, посаджені близько та в глибоких очницях, ще й з косиною, обличчя широке. Дивлюсь, а мені важко розпізнати в ньому знайомі риси двоюрідного брата О. Хтось каже, побачивши його вперше в житті, що схожий на бабу Марію. Дивлюсь за стіл, а там вона сидить. (У реальності: померла). Міркую: можливо і є якась схожість. Якийсь на вигляд п'яний. Показує моєму батькові, що можна відзначити зустріч, потім пропонує мені. Ми віднікуємось, адже його стан вражає. Характерно, що дуже мало слів, практично все на мигах. Ось він показує, що хоче висякати носа, про що всім важко зрозуміти. Не дочекавшись хустинки, вилазить на холодильник. Там стосами лежать видрукувані складні. Він бере той папір і в нього сякається. Батько нарешті знаходить хустинку і дає йому. Виходять разом із дому. За пару хвилин приходить другий брат - старший. (Із реальністю не узгоджується взагалі). Спроба впізнати його в обличчя така ж. Якісь вони різні й занадто виглядають у роках! Щось питає за першого. Іде. Всі, хто їх знав у минулому, трохи в шоці. Дивлюсь на іншого двоюрідного брата, що сидів за столом зі своєю дружиною. І по ньому бачу таке ж зніяковіння. Я ж переймаюсь питанням: а взагалі, на якого брата схожий перший та другий? Замислююсь. Намагаюсь дійти логічного висновку. Але ж в тій родині є ще сестра - старша? Якась у всьому цьому закралась заковика! 0500'"

Сон 280819 "І сміх, і гріх"

Приїжджає двоюрідна сестра з Ізраїлю. Про її з'яву дізнаюсь із першої зустрічі в домі баби Марії. Десь з-поміж нашої розмови дізнається, що для інших вона давно померла. Каже, що, відверто, дійсно себе так почуває. (Далі важко уяснити такий перехід). Продовжує, що вона таки хоче померти, але я нікому не маю говорити: коли вона лежатиме в труні й везтимуть у крематорій, що - жива. Така її воля. Подальшого життя вона тут не бачить. 0105'
P.S. Фінал цього сну буквально розхвилював мене можливою розв'язкою.

Розповідав цілі вірші римованими строфами. Просто лилися й лилися з моїх уст, так, наче ними я говорив із незачитаного й незавченого.
P.S. Подібний сон вже не раз снився доволі й доволі давно.

Розмовляю з незнайомою жіночкою. Слово за слово переповідаю анекдотичну ситуацію з життя, переносячи образи на ліс і звірів, домірковую кінцівку, аби, за рахунок абсурдности, це було більш смішно. Дивлюсь на реакцію. Кажу, що такі речі добре йдуть для дітей, наприклад, мій син дуже довго сміявся. На що вона відповідає:
- А тепер послухай мій анекдот: "Відкрив нові світи й тепер ставить свічку на Ганни".
(Пауза).
- У чому гумор?
(Сон обривається вранішнім будильником). 0500'