Сон 11-130226 "Долання перешкоди"

Вдруге приходжу до поліклініки. Зустрічаю там знайому лікарку (асоціація з дільничою ще з дитинства). Маю забрати якісь аналізи. В проході до лікарів, більше схожому на реєстрацію, стоїть якась молода лікарка, яка на пінопласті заповнює документи, частково перегороджуючи усім дорогу. Минаю боком цей "складний" перехід. Дільнича лікарка в мене питає: "Чому не забрав (результати аналізів) раніше?" Десь зараз зауважую, що моє зап'ястя лівої руки частково синє. Згодом забрав якесь взуття і від когось дізнався, що якийсь лікар (без конкретики) отримав штраф. 

11.02.26.

Кримінальна історія. Я з двома чоловіками приходимо до будинку десь в центрі міста (жодних асоціацій з реальністю чи снами). Там маємо знайти певні докази щодо одного бізнесмена з кримінальним минулим. Якось вже там були, навіть мали якісь підозри до себе, адже залишали сліди і з якоїсь невідомої причини криміналісти мали нас на прослуховуванні, але це було в минулому. Вишукуючи якісь докази, пройшли весь двоповерховий будинок, але так нічого потрібного для нас не знайшли. Метою візиту було встановлення певної правди. Раптом до будинку увірвалися двоє знайомих нам людей азійської зовнішности: чоловік і дівчина. Почали випитувати, що ми тут робимо та погрожувати. Раптом дівчина дістала довгу рушницю та націлилась на нас. Не відчуваючи будь-якої вини та пояснюючи це, вирішили уникнути конфліктної ситуації, але події почали розвиватися стрімко та неочікувано гостро. Аби боронити себе та своїх друзів (конкретика відсутня), я вловив її слабинку, що тією рушницею бере нас на "понти". З можливим непередбачуваним ризиком спрямував її увагу на себе і, як кажуть, пішов на амбразуру: почав наближатися до цієї дівчини, в розмові заспокійливій, а потім - різкі́й сказав, що якщо хоче вбити, то нехай стріляє. Навіть, наблизившись у притул, спрямував дуло рушниці прямо собі в рот, аби вона переконалася, що кажу правду, а її поведінка неприпустима. Таким чином, її, перелякану, вивів на вулицю. За якусь мить рушниця опинилася в моїх руках. Зауважив наскільки зброя є незвично легкою та тендітно-жіночною. І від сраху, не забуваючи про можливий подальший ризик для нас усіх, вистрелив у неї. Від пострілу впала. Я повернувся в будинок, її партнер також був мертвий (подробиця забулась, як саме, можливо, його також довелось від страху пристрелити, а можливо, з ким я прийшов, впорались своїми силами). Тепер вирішуємо тікати звідси накнайшвидше, але перед цим витерти сліди своєї присутности. Почали з першого поверху. У мене в кишені була паперова серветка, якою і почав прибирання. Акуратно проходив усі можливі тумбочки, до яких ми могли торкатися. В голові роїлися різні думки. На другому поверсі зауважив, що пилу на меблях було більше, аніж на першому. Раптом побачив дві книжечки, які мене було зацікавили ще раніше. В одній з них була закладка у вигляді якогось листа чи нотатки написаної від руки. Поспішаючи та не вчитуючись, вирішив узяти ті книжечки з собою. В останню мить навіть зацікавила третя, що лежала поряд. Поклав їх до своєї широкої кишені. (Схоже на асоціацію з робочим одягом - з реалу). Тепер кажу хлопцям, що нам треба придумати прямо зараз алібі, але обговорити його подробиці так і не змогли. Спускаючись на перший поверх, подумалось, що трупом чоловіка не варто перейматися, а тіло дівчини варто перемістити в будинок. Тепер почали виникати сумніви: чи нас хто-небудь бачив, зокрема мене з рушницею в руках і момент вбивства? Про долю рушниці взалі чомусь не думалось, про інші причини можливих "проколів" на місці злочину теж. Навіть подумав, та згадав про те, що криміналісти мають наші відбитки пальців саме з цього місця під час попереднього слідства, хоча недотичного до нас, а тепер тут така буквальна історія. Ще подумалось, як будемо протирати вхідну ручку до дверей і про те, що моя паперова серветка виявилась замалою і вже почорніла від такого прибирання... Раптом (з реалу) почав відчувати шум та вібрацію підлоги... Від чого проснувся.

P.S. У сні присутні деякі елементи з неспоріднених історій, побачених у кількох фільмах підряд.

13.02.25

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 270625 "Час відліку: повернення"

Старий будинок з підвальними приміщеннями. Приміряю: якби робив ремонт на цеглі? Спочатку оглядаю якби свої приміщення, потім чужі, а потім в тому ж підвалі трапляю на СТО з негром, який прибирає і розмовляє польською. Потім потрапляю в приміщення з дивними речами, а в іншому - з цистернами і все якби під тим самим домом де живу.

Я з дітьми. Маємо відвідати лікаря. Знаю, що є потреба для сина саме по неврології. Певною мірою тішу себе, що як до одного не встиг потрапити, так тут якраз інший і в самий час. Зі мною задля компанії повнолітня донька. Сину, ще пару років і теж буде повнолітнім, але тут ми шукаємо саме дитяче відділення поліклініки, яке є частиною спільно із дорослими, які мають окремий вхід до цієї споруди (за логікою саме так, як і в реалі в рідному місті). Прийшли до лікаря, а там черга. Але тут раптом дивлюсь у вікно, і раптом (помилково) розумію, що чомусь потрапили у відділення для дорослих. Виходжу на вулицю, бачу паркан із артистичним колючим дротом. Тепер раптом розумію, що я помилився і це справді дитяче відділення. Повертаюсь, а донька вже у лікаря консультує брата і все на завершальному етапі. Заходжу в кабінет, а там купа родичів - двоюрідних братів і всі жартують, а під кінець дають лікареві презенти. Бачу коробки із солодощами, а хтось навіть гроші. Чую від когось цифру, якби на вушко 250. А той лікар, що їх тихо прийняв, підійшов до іншого і так само на вушко так, що я знову почув: 1000. Виходимо всі разом і тут я розумію, що бачу випадково багато давніх знайомих. А атмосфера така, що це вже не лікарня, а якесь культурне місце для виставок із виходом до театру. Розумію, що я вже не просто з двома дорослими дітьми, а ще маю третю - на руках. Раптом бачу знайому журналістку з телебачення. Приємно дивуюсь, вона мені теж. Скільки ж часу я не був у Житомирі... Атмосфера радісна в передчуттях якби початку театрального сезону. Та знайома після пригадувань і здивування побачивши мене, вирішує підійти вдруге і похвалити наскільки зараз місцевий театр став прогресивним.

Сон 110324 "Артикульований подих"

На городі вирвав до однієї разом із корінням напівзрілу петрушку, з думкою, що треба вже їсти, а батько дивиться і натякає, що могла б ще рости, а для того достатньо було обдерти листя.

Беру участь у зборах вивчення польської мови. Чомусь події відбуваються у подвір'ї батьківської садиби, яка згодом видозмінюється. Читати лекції має М.Ш.(Ф). (колишня колега дружини). Чомусь для цього треба обов'язково роздягнутися до спіднього. Я та ще хтось за лазнею скидаємо одяг і думаємо куди його діти. Іду в якесь приміщення малознайомої споруди і вже з впевненістю знаю куди кластиму. На місці розумію, що двері наприкінці дня можуть бути замкнені і я вже не вдягнусь. Разом із тим міркую: яка користь із такого вивчення, коли ліпше за новачків знаю польську мову і з першого заняття подивую всіх швидким читанням?

Якась проблема з транспортом, яким приїхав. Хтось приїжджає на замін іншою машиною і я пересаджуюсь до неї. Відзначаю, що авто не кращої якості, але на заміну згодиться. До авта сідає хрещена моєї сестри і її син. Під'їжджаю якби недалеко до їхнього дому (відмінне від реалу). Висаджуючи, домовляємось, що завтра їх заберу в той же час у тому ж місці.

За направленням іду в поліклініку на інгаляцію. Приходжу до кабінету, а там нікого нема. Заходжу, та щоб довго не чекати, обираю сам собі інгалятор і вмикаю його. Одразу з неї на мене віє сильна пара. Зменшую потужність, але все одно видається загустою, хоча прийнятною. Приходить медсестра, разом із нею заходить до кабінету ще один пацієнт. Потім ще одна медсестра. Перша каже, дивлячись на мене, приблизно таке: "Які тут славні чоловіки у зрілому віці!" Далі нахиляється до мене і пробує на губах протестувати ту "зрілість", щось додатково коментуючи. Якось для мене це виглядає не сильно нав'язливо, адже "люди в білих халатах" мають викликати довіру, і якось несподівано та невимушено цілує мене в уста, навіть затримавшись на кілька секунд. Як пацієнт і чоловік, трохи залишаюсь під враженням. Від глядацької публіки на такий інцидент лунають задоволені вигуки та аплодисменти.

Сон 040822 "Довгі відстані"

Переходжу з дітьми довгий підвісний пішохідний міст. Бажаючих ним скористатися доволі багато. Зараз проходимо найскладнішу ділянку: з огляду на краєвид, висоту і, як наслідок, емоції. 0030'

Опиняюсь в районі Богунії міста Житомира. (Такі особистісні асоціації). Разом із якимось чоловіком шукаємо поліклініку. Я знаю це місце, хоча часто тут не бував. (Асоціація з реальністю умовна. У той же час пригадались варіації інших снів, в яких я ходив між багатоповерховими будинками). Так як ми опинилися тут не з центральної дороги, я упізнаю з тилу будинків знайомі перші поверхи медзакладу. Ствердно кажу попутнику - це там! Зрізаємо великі відстані між будинками якоюсь простою стежкою. При вході обговорюємо наявність документів. Отже, тепер ми в реєстратурі. Мене раптово впізнають і кажуть, що мої документи лежать готові і дають мені їх у руки. Перед цим якась дівчина пробує прочитати з них щось по-українськи, але їй вдається лише пару слів. (Отже, уві сні я так би мовити не в Житомирі, а в Польщі). Щось на цю тему віджартовуємось... 0400'

Сон 020919 "Психологічний аудит"

Я з дружиною переїжджаю з однієї квартири в другу. Цікаво, що вибрали з усіх ту, в якій жили (в реальности - живемо), але уві сні вона є майже такою, якою була від початку. Щодо видозміни, то вона торкалась дверей і рами, які були неодноразово пофарбованими світло-зеленою фарбою, що не рятувала їх від певних шпарин у районі ручки та замка. Для переїзду мушу пройти в поліклініці медспеціалістів, які мають надати мені дозвіл на переїзд. До початку мого спілкування з ними вживу, перше - довелось записатися на відвідування і пройти тест по телефону. Коли був у них уже з візитом, спочатку було важко запам'ятати назву відділу, де вони працюють. Це мене трохи піднапружило, адже, щоб продовжити-завершити з ними діалог і забрати медвисновок, мав ще раз до них подзвонити. З трудом пригадав, що за назва була на дверях їхнього кабінету, щось на зразок "санітарного аудиту", хоча складалась з двух коротких речень. Намагаюсь освоїтися з дружиною на новому (старому) місці. Міркуємо, як будемо облаштовувати та заставляти меблями нашу кімнату. По дорозі між всіма перепетіями дружина спілкується із рядом своїх знайомих, які викладають ув університеті психологію. Цікаво, що на якомусь етапі оцінку нашим стосункам за певним тестовим переліком, мали давати по ходу розмови нам, з однієї сторони ті, що з "аудиту" та згадані знайомі-психологи. Вийшло, що перші надали нам оцінку вище, аніж другі. 0145'

Сон 060619 "Допомога має різні обличчя"

Я в лікарні чи то в поліклініці, допомагаю комусь пройти лікарів. Хтось питає: скільки ще залишилось? Я ж кажу: он, який список! - тримаючи його в руках. Вирішили, що до ряду лікарів можна не заходити, адже дублюють один одного. Чомусь уявив, як до більшости з них зачинені двері.
Троє творчих людей мешкають в одному мікрорайоні недалеко один від одного. Я проводжаю одного з них додому, просто завівши бесіду. Намагаюсь не забути номер дому "72", до якого заходив, адже легко вдруге отак провести і не звернути увагу на відмінність безлічі дверей приватного сектору, що виходять прямо на вулицю. Недалеко від себе побачив чоловіка зі згаданої "трійки", який завернув до свого будинку, зупинившись на повороті вулиці забрати щось із поштової скрині.
Зустрічаю по дорозі чоловіка, який лежить на холодній землі. Кажу йому: "Давай допоможу встати!" А він відмовляється і пояснює, що йому мають допомогти ті, кого він не знає, але не я, і завезти в лікарню. Він так хоче! Просить мене піти: дограти до кінця свою роль. (Цікаво, що він мені нікого не нагадує).
Працюю торговим агентом. З напарником (схожим із реального життя на знайомого супервайзера) маємо знайти за однією адресою декількох клієнтів. Він підучує мене деяким тонкощам у роботі. Так ми зайшли на офіс до потенційного клієнта і сходу продали товарів на 8 тисяч, а поспілкувавшись додатково, ще на дві. Я собі подумав, оце непоганий результат: за раз на 10 тисяч. З таким продажем нас точно відзначать (поставлять у приклад перед всім колективом). Думаю: знову доведеться дивитися на світ крізь призму грошей - бачити не людей, а їхні фінансові спромоги. Клієнт виписує нам відомість, на яку суму куплено ним товару, і дає нам її у руки. Там же у клієнта до мене підходить одна знайома жіночка (сестра колишнього друга з паралельного класу) і починає зі мною ділитися розповіддю про людину, яка потребує матеріальної допомоги, підкреслюючи тим самим, як вона перейнялась до тієї людини жалістю. Я вислуховую з розумінням, але обриваю її монолог на тому, що мені пора йти - я на роботі. 0400'

Сон 010419 "Проспати час"

Щоб зробити закордонний паспорт для дитини, треба пройти додаткове щеплення. Ще з попереднього разу записався до дільничого лікаря. Аби все встигнути за день, приходжу в поліклініку раніше. Довелось ждати під дверима: дільничого немає на місці - перерва. Йду до іншої медсестри запитати, коли він буде? Вона каже, що у вас взагалі інший район: ви прийшли в Богунський, а вам треба в Корольовський. Я "підвисаю": я ж навіть прийшов по адресу, у мене ж від попередньої зустрічі з дільничим направлення на проходження щеплення? Інформує, що з медичною реформою і переходом від практики дільничих лікарів до сімейних, я не повинен обслуговуватися в них, маю йти до іншого закладу. У мене продовжується штупор на якісь дії, які раніше були зрозумілими, а нині ні: яку мені поліклініку, їх же дві? Я проїжджу весь день, а зарадити дитині ніхто не хоче? Тут я бачу батькову знайому, яка так само для своєї дитини шукає розв'язання проблеми. Почувши відповідь для мене, йде до реєстраційної на випередження зі мною.

Просинась уві сні від того, що боюсь проспати робочий день. Адже перевели годинник на час вперед і доведеться раніше встати. Дивлюсь на годинник, а на ньому близько 11 дня. Як же так? - не чув будильника і організм навіть не дав сигнал на пробудження? А за вікном ще темно?.. Дивлюсь крізь вікно кухні на батьківський двір і бачу, як батько намагається неприродно відчинити ворота гаража зі сторони петель. І тут "проспав"?! Видно він хотів взяти ключі з дому, але забув, дзвонив-дзвонив мені, а я не чув!? Відчиняю двері, аби сказати, що я є й з порогу вражаюсь побаченим на небі: все воно залите чорним, неймовірно грозове і сердите, видно, що вже пройшовся буревієм не раз. Проспав?.. Від груші, що стоїть майже посеред двору, лежить на асфальті поламана гілка. По радіо повідомляють, що багатьма країнами пройшовся неймовірний буревій, потрощено та понищено багато дерев та інфраструктури. А я нічого цього не чув?.. Недалеко від батька побачив його кума, який з гіркотою і притаманною йому іронією каже, що ми так приїхали, як нікуди й не зрушали з місця.

Після того, як оцінив об'єм роботи, беру жменю метизів, аби нарешті завершити розпочату справу, і в реалі дзвонить будильник! До праці! 0435'

Сон 010618 "Рана на щоці"

Моя дитина з подряпанами на обличчі, зокрема найбільшою, що на щоці - від скроні до нижньої частини кутика вуст. Ті подряпани грубі, присохлі. Одна з подряпин аж світить місцями наскрізь, особливо, коли дитина усміхається. Я кажу: звідки це? На що дружина каже: від ременя. Наче невдало повернувся і... Я пригадую і мені боляче за дитину і той впертий характер, що має. Я оглядаю найбільшу подряпину і питаю: тобі боляче? На що каже: ні! І сміється. А від того рана ще більше світить наскрізь. Я вирішую від завтра піти з ним до лікарні, щоб зашили ті місця. Про що й кажу вголос. На що дружина мовить, що зробить сама, бо само собою планувала з ним іти в поліклініку, до дільничого, щось на зразок планового медогляду для школи, а разом вирішить і це питання. Тільки я поведу, а вона з роботи йтиме прямо до нас, бо їй на пару хвилин, щось занести, а далі я буду вільний - іти на свою роботу.
Ранок, я з дитиною йду в поліклініку. Перевіряю, що в кишені є ключі від дому, а гаманця забув... Думаю: не страшно, але неприємно. Все одно мали йти пішки, щоб зустрітися разом. 0108'

P.S. Пряма асоціація від вражень минулого дня, зокрема від Ченстоховської ікони Божої Матері. Тим же днем проходило велике християнське свято для поляків: Боже тіло. Риска на обличчі дитини подібна до тих, що на іконі: на тій же стороні і в такому ж напрямку. З історії про ікону: свого часу вона потерпіла від стріли, шпаги, була проткнута наскрізь...