Сон 040225 "Для кращої долі треба бути мисливцем"

Містично-релігійний сюжет, де хлопці, аби обрати кращу долю, ходять до лісу, в якому на деревах ростуть залізні тарілки в дещо східному стилі (з реалу чітка асоціація з натюрмортом, на якому один з намальованих моєю донькою предметів саме такий і має вигляд). Але це не все. Такі тарілки іноді недозріваючи падають на землю невеликих розмірів - якщо таку брати, це напряму пов'язано з обранням собі дівчини (можливо, спрацювала простонародна фраза: "як йшов, таку й здибав" - уві сні вона не фігурувала, але має пряме розуміння - краще ті, що просто так падають на землю - не брати!). Для кращої долі треба бути мисливцем і підстрелити на дереві найбільшу тарілку. Але при всьому цьому є переконання: якщо підстрелена залізна тарілка матиме найбільше ушкодження, а саме найбільших отворів, тим доля буде найкраща - в рази і рази краща - дивлячись на тарілку, наче на долоню і читаючи на ній "лінії", а насправді отвори, долі. Цю тарілку беруть із собою додому на видне місце. Отак опиняюсь свідком, як хлопець підстрелює собі одну таку тарілку, а ушкодження на ній чисельне, так, що вибито цілий кавалок металу від центру і аж до краю. Він серед усіх хлопців на полюванні - щасливчик долі. Інші йому навіть дещо позаздрили, в позитивному розумінні цього слова. Раптом, як опиняється у нього в руках та тарілка, з'являється невідь-звідки дівчина, і поводить себе так, наче вони знають один одного вже багато років. Підбігає така ж щаслива до нього, аби розділити з ним його радість. Якби виходить так, що саме ця дівчина і є його найкращою долею - найкращою судженою в усьому світі.

Новий сюжет сну, за переконанням, якби дублюючи сюжет попереднього, але події розвиваються в храмі, де хлопець шикує порох в якийсь саморобний механізм у вигляді шпильки. (Чомусь виникла асоціація з подібним у дитинстві, як між двома болтами і однією гайкою між ними запаковували сірку (попередньо очищуючи їх із сірників) та кидали подалі від себе на асфальт так, що при падінні болти між собою докручувались і відбувався незначний вибух, або ж ефектний хлопок).

P.S. Загалом схоже, що наснилося під певним враженням від польського фільму про сілезькі повстання на початку ХХ ст.: "Sól ziemi czarnej", яку так перед сном і не додивився - відклав на наступний день.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 301224 "Невидиме стає явним"

Стою біля широкого підвіконня біля довгих ринок, які більше нагадують "мінігорóд на балконі". Пригадую, як я тут був минулого разу (однозначний повтор забутого сну) і як влітку садив тут квасолю, а вона так і не виросла, і останні рази відзначав то само. Аж тут дивлюсь уважніше на ґрунт і бачу паростки, які проклюнулися з землі, й дивуюсь: невже потрібно було майже пів року, аби квасоля звістила про своє існування? Дивлюсь за вікно на електричний стовп, який знаходиться на першому плані (жодних асоціацій з реальністю, де б таке бачив), а вверх по ньому біжить великий чорний павук, тягнучи за собою грубу чорну павутину. Так, наче я ще чую його тупотіння лапками, настільки він великий і вражаючий. Комусь, хто стоїть обок мене по лівій стороні, показую на нього: "дивись, дивись, який великий павук!" (Жодного страху чи неприємних відчуттів він не викликає, можливо тому, що був на безпечній для мене відстані, лише здивування).

Сон 301023 "Зелений плід"

Сон нагадав той, що мав на днях.

Отже, десь напередодні: їв зелені плоди, що віддалено нагадують аґрус, але не смугасті, рівнозелені та більш видовженні. Усередині мають такі ж продовгуваті зернятка, які, як я знаю не є цілком ними, а маленькими гусінями, які ще не стали такими буквально. Отже, на вигляд - зернятка, а насправді знаю, що це живі тваринки, але так би мовити, ще не визрілі. Їм ці плоди і мені вони чимось смакують. Відчуваю на зубах хрумкіт і це мені подобається.

Нині: подібний сон, але ті зернятка, коли розкрив плід і подивився у нього, почали поволі оживати. Хочу нагадати собі смак того плоду, навіть не гидую для того. Також їм і відчуваю на зубах хрумкіт. Показую сестрі, зі словами, що воно їстівне, але коли просинаюсь, відчуваю стан нудоти. Певний дискомфорт у шлунку виник у зв'язку з уживанням таблетки від головного болю, звідки і буквально походить те збірне відчуття: дискомфорт - нудота.

P.S. Навіть, згадуючи образ тієї ягоди вдень, виникало відчуття нудоти. Головний біль ще не пропав і відчуття у шлунку так і залишаються неоднозначними, хоча на апетит не вплинуло.

Сон 130222 "Нові плоди"

Бувають сни, які не запусую з тієї причини, що сюжет важко дається описати, його логіка не співмірна із реальністю: відсутні необхідні слова, незрозуміла фізика подій для правильного вираження побаченого. 

Снить, що я маю на собі якби-так бушлат, або ж стрічку, яка мене оберігає, перестраховує на випадок нещасних подій. Все добре, але одного разу мені захотілось самовільно змінити місце саморозташування і виявилось, що ця груба стрічка мене стримує для нових рухів, отже, з нею я не зміг піти туди, куди мені захотілося.

Взяв участь у якомусь конкурсі і виграв. Полетів із родиною в Канаду. Відчуття стрімкости подій: як сон, - так і відзначаю під час сну. У Канаді опиняємось у родині сестри українського письменника Ю.Ґ. Помешкання знаходиться на великій земельній ділянці із виходом у ліс. Тривалий час обходимо територію і роздивляємось невідомі рослини і плоди на них. Один із них має в назві "слизький", хоча в реальності так не є. Найбільший інтерес до всього проявляє донька, навіть орієнтується в назвах. (Асоціації з нещодавнім сном, щодо слова "слизький". Інтерес доньки співмірний з реальністю.) Звертаємо додаткову увагу на екзотичні рослини. Поки ми були на городі, прийшли господарі. Хазяйка гукає, аби я на городі зірвав білу редьку, а вона велика, кругла, ззовні - груба, отже сидить у землі оддавна, ще й залишилось пару кущиків. Вириваю одну і несу. Про себе думаю, що якось негарно приїжджати на "чужі харчі", варто запропонувати усе по дому і кухні робити самим. 2030'

Сон 310821 "Складна дорога"

Будинок у якомусь селі, який потребує відновлення. Видно, колись він належав доволі заможному пану, з яким у цьому ж домі навіть мешкала прислуга. Тепер цей дім потребує ремонту і певною мірою я відчуваю його своїм або ж маю якесь внутрішнє зобов'язання його відремонтувати і довести до ладу. Сьогодні біля цього дому стоїть висотний кран і має виконати якусь роботу. Дивно, але кран стоїть якось боком та ще перегороджує тривалий час вулицю. Кілька разів обходив дім сусідніми вулицями, виходячи крізь різні внутрішні ворота обійстя, і щоразу не міг зрозуміти, чому мені важко запам'ятати, як повернутися правильно назад, на свою ж вулицю.

За вирішенням якихось паперових справ маємо поїхати в Київ. Чомусь дружина з донькою обрали поїздку потягом, але одну зупинку вирішили пройтись пішки і, видзвонивши мене по телефону під кінець мого робочого дня, разом рушити далі. Взагалі, я надіявся, що все вирішать вони самі. І навіщо було прогулюватися цілу зупинку, протяжністю для потяга. Але є, як є і я тепер разом із ними йду залізничним шляхом, наступаючи на шпали. Практично, дорога вела крізь ліс і ліс. Ось вже дійшли до першої зупинки, а біля нього певні архітектурні споруди доволі давнього зразка, зокрема один в один склади, як з мого дитинства, що біля батьківського дому (асоціація з реальности), видно, що побудовані за типовим проєктом. Навіть на тому зауважив своїй дружині. По другу сторону вже звиклої дороги, яка пролягала поряд колій, якісь старовинні туалети з неймовірно цікавою архітектурою. Чомусь мені нагадують архітектуру споруд на цвинтарях: склепи - не склепи (якесь дивне зауваження мистецької сторони будівництва під час сну). (Таке враження, що ці туалети, за формою, снилися мені й раніше). Нижня частина вибудувана з червоної цегли, а верх (друга половина з даховою частиною) зроблений з цілісно литої форми металу. До одного з тих туалетів вирішила зайти донька. Так само й успішно вийшла. Зауважила тільки на справдженні очікуваних вражень. Звернув увагу, що саму конструкцію, разом із бетоном, на якому він був залитий, трохи повело в сторону, так, щоб донька мала зійти з підніжжя, я підтримав її рукою. Чомусь дружина припустила, що так само успішно ми можемо прогулятися і до другої зупинки. Я ж словесно зупинив її, переконавши, що це не буде таким коротким шляхом, як донині. (В розмові фігурували назви цих зупинок, чомусь важко їх відтворити, але один із них мав подібність до слова Козятин. Серед аргументів моєї розмови була згадка про далекий особистий досвід пішого шляху по рейках "від Фастова до Києва" - "більше я цього не хочу" (таке переконання уві сні). Десь перебуваючи в цьому ж районі, зайшли на одну лісову галявину з урізаним пагорбом, на якій знайшли багато грибів, спочатку якихось неїстівних, або ж не знали, що то за вид, а інших: трохи бабок, а решта решетняки; траплялися й мухомори з коричневим капелюшком. Гриби збирала дружина, а я лише показував де і які вони. Десь посеред трави знайшов диво-фрукт, схожий на ягоду, бо ріс на землі, але величезних розмірів - з яблуко, а насправді нагадував нереально велику рожеву аличу (гібрид зі сливою), яка розрослась тут же, посеред лісу, але з не такими вражаючими плодами. Ділюсь враженнями з дружиною, показуючи "ягоду". (Чомусь уві сні присутнє переконання, що колись у дитинстві чи то юнацькому віці я був вже на цьому місці і, як нині, того разу теж росли тут гриби, але відтоді чомусь запам'яталися білі та маслюки). 0330'

Сон 041112 "До визрівання ~ півтора місяці"

На території заводу, на якій колись працював (асоціація з реальністю), зустрічаю знайому (таке переконання уві сні). Спілкуємось про людей, які там ще працюють. Раптом цікавлюсь про відділ, в якому вона нині є. Каже, що нині "в продажах" - тому самому, в якому свого часу працював і я. Питаю за успіхи. Каже, що поки важко щось сказати, після виходу з декрету, адже це в неї другий чи третій день роботи. Згадую, що років два чи три тому зустрів у місті колегу з планового відділу. Вона також пішла у відділ продажів. Роблю висновок, згадуючи про себе ще одну колегу, на той час передпенсійного віку: "То тепер там у вас жіночій колектив?.." Тепер із думками про діючий завод і техніку переношусь у двір, на якому росте дерево.
Його гілля "обліпили" діти, куштуючи плоди. Залажу і я. Дивлюсь, а на ньому ростуть різні фрукти, переважно яблука, ще й відмінних сортів. Плоди великі, хоча ще зелені. Міркую, що зріти їм залишилось ще з місяць-півтора. Звернув увагу, що на кожній гілці, де був той чи інший сорт, не зриваючи з дерева, надкушені по кілька яблук. Цей факт, щодо дітей, мене розвеселив. Вирішую піднятися вище, поки дозволяла дерев'яна драбина. На самому вершечку помітив гілку з абрикосами, яких залишилось небагато: зо два десятка. Вони були спілими, якраз по-сезону. Почав їх пробувати і смакувати. Сподобалось. Ще побачив одну врожайну гілку з незнайомим мені плодом, схожим на папаю. Подумав, що треба буде до неї дістатися. Роздається гуркіт. Дивлюсь на небо, а там посеред темної та розлогої хмари, що певний час наближалась, з'являються і більшають блискавки. Ще на мить затримуюсь на дереві, як тут, мало не за віддаленою огорожею бачу попереджувально-сповіщувальну поліцію, яка намагається великою спецмашиною із розсувними колесами проїхати біля одного з цехів заводу, який згадувався напочатку. У нього це не зовсім виходить: прохід на повороті виявився замалим. Але він поспішає всіх поінформувати, що йде буревій. Це попередження торкається й мене. Всі злазять із дерева і я в тому ж числі. Заходжу в дім, але бачу, що треба набрати воду. Беру відро, іду до криниці. Набираю. Видається, що тече спочатку мутна вода: з піском. Але перше міркую так: що таке може бути. Чомусь припустив, що причина від наближення грози та, по-друге, від того, що поліція на спецмашині зачепила серйозне обладнання, так, що струсанулась промислова установка, розміром мало не в цех. Виливаю воду, споліскую відро, набираю поновно. Тепер схоже, що вода побігла краща. 0001'

Сон 161118 "Плоди пізнання"

Я на природі, підходжу до річки. По дорозі бачу дерево з дивними жовтими плодами, подібними до груш, але в формі великих витягнутих картоплин із доволі рельєфною поверхнею. Біля річки бачу чийсь одяг. Видно, хтось прийшов перший до купання.

Відчуття, що я біля цієї річки вже був і з часом повернувся.
P.S. Так звані "груші" вже зустрічав у якомусь давньому сні, адже доволі знайомі за своєю формою. Річка, до якої йшов, то певного роду заплав, образ якого часто зустрічається у моїх снах, хоча берег і місце мені незнайомі і не викликають жодних асоціацій.